Рішення

від 28.10.2019 по справі 200/11565/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 р. Справа№200/11565/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Синкової А.О.

за участю:

представника позивача: Чекменьова Д.М.

представника відповідача: Ярової С,Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Колективного підприємства Центр - Сервіс до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірною відмови у прийнятті уточнюючої податкової декларації з плати за землю, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2019 року позивач Колективне підприємство Центр - Сервіс звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірною відмови у прийнятті уточнюючої податкової декларації з плати за землю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним податкова декларація з плати за землю за 2016 рік була подана 03.07.2018 року.

Уточнююча податкова декларація з плати за землю за 2016 рік, ним була подана безпосередньо до контролюючого органу на паперовому носії 13.08.2019 року.

07.09.2019 року позивач отримав лист Головного управління ДФС у Донецькій області від 15.08.2019 року №66791/10/05-99-46-84 з повідомленням про неприйняття Відмова мотивована пропущенням 1095 днів строку давності, що передбачений ст. 102 Податкового кодексу України.

Вважає таку відмову незаконною, оскільки вона не ґрунтується на вимогах чинного законодавства і просить визнати її неправомірною.

17 жовтня 2019 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач зазначив, що у відповідності до абз.1 п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Статтею 102 ПК України, в свою чергу, визначається строк у 1095 днів, що відраховується від дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

У п.286.2 ст.286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Таким чином, позивач надсилав уточнюючий розрахунок поза строком визначеним ст. 102 ПК України .

Наведене свідчить про те,що граничний строк, встановлений для подання уточнюючої декларації з плати за землю за 2016 рік, фактично сплинув у позивача 20 лютого 2019 року.(тобто 1095 днів з граничного терміну подання основної податкової декларації)

Порушення з боку позивача строків подання податкової декларації за 2016 рік (03.07.2018) не є підставою для перенесення строків для подання уточнюючого розрахунку.

Вважає що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України в позовних вимогах просив відмовити.

21 жовтня 2019 року через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив в який останній вказує, що оскільки він подав декларацію з плати на землю за 2016 рік тільки 03.07.2018 року, то 1095 денний строк почав спливати саме з цієї дати.

Позовні вимоги просить задовольнити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року позовна заява була прийнята суддею Хохленковим О.В. до свого провадження та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Справа призначена до розгляду на 28 жовтня 2019 року.

В судове засідання 28 жовтня 2019 року представник позивача з`явився. На задоволенні позовних вимог наполягав з підстав викладених у позові.

В судове засідання 28 жовтня 2019 року представник відповідача з`явився. Проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши доводи представників сторін, встановивши яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, встановив наступне.

Позивачем є Колективне підприємство Центр - Сервіс яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 24324776 (а.с.8-16).

Відповідачем є Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 39406028 та суб`єктом владних повноважень.

Позивачем подана декларація з плати за землю за 2016 рік 03.07.2018 року (а.с.17-18).

Уточнююча податкова декларація з плати за землю за 2016 рік була подана ним 13.08.2019 року (а.с.19-20).

Листом № 66791/10/05-99-46-84 від 15.08.2019 року відповідач відмовив позивачу вносити уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік в ІС Податковий блок , обробка ПЗ платежів за строком давності 1095 днів (а.с.21).

Також, представником позивача в судовому засіданні було заявлено, що основна декларація з плати за землю була подана його посадовою особою помилково, тому що вона перебувала в сутінковому стані. Була подана за 2016 рік, але пізніше - 03.07.2018 року. За подання цієї декларації поза строком подання декларації до позивача контролюючим органом були застосовані штрафні санкції.

Ніяких земельних ділянок в його користуванні не перебуває та він не повинен взагалі подавати декларації з плати за землю та сплачувати оренду плату.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд виходив з наступного.

Правовідносини з приводу оподаткування додаткових благ регулюються нормами Податкового кодексу України.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПК України визначено що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пункт 102.1 ст. 102 ПК України визначає, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку стати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільнім від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, судом встановлено що позивач подав податкову декларацію з плати за землю на 2016 рік 03.07.2018 року, а уточнюючу декларацію з плати за землю за 2016 рік він подав 13.08.2019 року, тобто в межах встановленого законом строку в 1095 днів.

Твердження відповідача про те, що ця уточнююча декларація з плати за землю за 2016 рік не може бути внесена до бази ІС Податковий блок судом не приймаються, тому що відповідно до вимог закону, позивач подав уточнюючу декларацію в межах строку, встановленого законом.

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З вищевказаних мотивів суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позову був сплачений судовий збір у сумі 1921,00 гривень, відповідно до квитанції № 186 від 23.09.2019 року (а.с.3).

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Колективного підприємства Центр - Сервіс до Головного управління ДФС України у Донецькій області про визнання неправомірною відмови у прийнятті уточнюючої податкової декларації з плати за землю - задовольнити повністю.

Визнати неправомірною відмову Головного управління ДФС у Донецькій області № 66791/10/05-99-46-84 від 15.08.2019 року у прийнятті уточнюючої податкової декларації Колективного підприємства Центр - Сервіс з плати за землю за 2016 рік, що подана 13.08.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114; ЄДРПОУ 39406028) на користь Колективного підприємства Центр - Сервіс (87532, Донецька область, місто Маріуполь, вул..Італійська, буд.25, код ЄДРПОУ 24324776) здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривню.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті та його вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 28 жовтня 2019 року.

Повний текст рішення складено та підписано 29 жовтня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.В. Хохленков