ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2019 року справа №805/4359/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суд3дя-доповідач),
суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є.,
представника позивача Єлізарової К.Д.,
представника відповідача Гламаздіна О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року у справі №805/4359/17 (головуючий І інстанції Смагар С.В.) за позовом товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 вересня 2017 року № 0008644610, № 0008634611, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 вересня 2017 року № 0008644610, № 0008634611.
В обґрунтування позову зазначив про помилковість прийняття податковим органом зазначених податкових повідомлень-рішень, оскільки висновки перевірки містять невірне тлумачення фактичних обставин господарської діяльності позивача та чинного законодавства України. Первинні документи бухгалтерського обліку підтверджують здійснення господарської операції з контрагентами ТОВ Грейн Комодітіз , ТОВ Донбаська насосна компанія , рух активів, реальні зміни майнового стану платника податків, відповідність вчинених дій господарській меті.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 11 вересня 2017 року № 0008644610, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 24654711 грн., з яких за податковим зобов`язанням у сумі 16436474 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 8218237 грн.; від 11 вересня 2017 року № 0008634611, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 803292 грн.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Позивачем на підтвердження походження товару сільськогосподарського призначення не надано сертифікатів відповідності або паспортів якості виробника.
Кожна з ланок ланцюгів придбання товарів не є виробником товару, а також не є покупцем товару у виробника, який був реалізований в адресу позивача. Позивач при виборі контрагентів повинен був проявляти розумну обачливість, оскільки наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається саме на позивача.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати судове рішення та відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, суд встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Товариство з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 36028628, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, є платником податку на додану вартість з 18.08.2008 року .(а.с.13-16 т.1)
У період з 11 травня 2017 року по 27 липня 2017 року податковим органом на підставі направлень від 10 травня 2017 року та наказу від 3 травня 2017 року, відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Грейн Комодітіз за період з 1 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року та з 1 лютого 2016 року по 30 квітня 2016 року, з ТОВ Востокснабагро за період з 1 жовтня 2015 року по 31 жовтня 2015 року, з ТОВ Донбаська насосна компанія за період з 1 червня 2016 року по 30 червня 2016 року, за результатами якої складено акт від 3 серпня 2017 року № 86/28-10-46-11-36028628 (.а.с.41-86 т.1)
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.44.1 ст. 44, пп. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту на загальну суму 17239766 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальному розмірі 16436474 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2016 року на загальну суму 803292 грн.
11 вересня 2017 року за наслідками перевірки податковим органом прийнято:
- податкове повідомлення-рішення №0008644610, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 24654711 грн., з яких за податковим зобов`язанням у сумі 16436474 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 8218237 грн (а.с.9-10 т.1)
- податкове повідомлення-рішення №0008634611, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 803292 грн (а.с.11-12 т.1)
Між позивачем та ТОВ Грейн Комодітіз укладено договір поставки №1713-ШБ від 23 жовтня 2015 року, предметом якої є постачання сільськогосподарської продукції, яка визначається сторонами у специфікаціях до договору, де ТДВ ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА є Покупцем , а ТОВ Грейн Комодітіз - Продавцем (а.с.35-40 т.3)
Товаром, що поставляється за договором, є сільськогосподарська продукція, яка визначається у специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2 Договору).
При тлумаченні умов Договору сторони застосовують Міжнародні правила тлумачення Інкотермс в редакції 2010 року, за винятком застережень прямо передбачених цим Договором та з урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору (п.1.3 Договору)
Відповідно до Специфікації №1 до договору продавець зобов`язаний поставити у власність покупця сою в обсязі 700 т. (+/- 15 %) за ціною 9871 грн. за 1 тону, а на загальну вартість 6909700 грн. з урахуванням ПДВ.
Постачання товару за вказаною Специфікацією N1 відбулось на умовах СРТ відповідно до умов Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції 2010 року.
Місце поставки - Україна, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23-Б, ТОВ Зерновий термінал Ніка-Тера (а.с.41.
Поставки відбулись 20 листопада 2015 року, 21 листопада 2015 року та 22 листопада 2015 року, про що свідчать видаткові накладні №137, № 138, № 139 (а.с.44, 48, 52 т.3)
За правилом першої події продавець надав покупцеві податкові накладні: № 4 від 20 листопада 2015 року, № 5 від 21 листопада 2015 року, № 6 від 22 листопада 2015 року (а.с.4246,50 т.3)
Вказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у листопаді 2015 року (а.с.43,47,51 т.3)
Покупцем отримано від продавця рахунки на оплату № 18 від 20 листопада 2015 року, № 19 від 21 листопада 2015 року та № 20 від 22 листопада 2015 року (а.с.45,49,53 т.3)
Відповідно до Специфікації №2 до договору продавець зобов`язаний поставити у власність покупця олію соняшникову нерафіновану, врожаю 2015 року, українського походження в обсязі 300 тон (+/- 10 %) за ціною 20655 грн. за 1 тону, а на загальну вартість 6196500 грн. з урахуванням ПДВ. (а.с.54 т.3)
До специфікації № 2 сторонами були внесені зміни, зокрема додатковою угодою №2 змінені строки постачання товару, а додатковою угодою №2.1 сторонами змінена кількість постачання товару з 300 тон на 350 тон і відповідно змінена загальна вартість товару з 6196500 грн. з урахуванням ПДВ на 7229250 грн. з урахуванням ПДВ. (а.с.55-56 т.3)
Поставки відбулись за видатковими накладними (а.с.59,63,67,71,75,79,83,87 т.3)
Продавець надав покупцеві податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у листопаді 2015 року та грудень 2015 року (а.с.57,61,65,69,73,77,81,85 т.3, а.с.58,62,66,7074,78,82,86 т.3)
Покупцем отримано від продавця рахунки на оплату (а.с.60,64,68,72,76, 80,84,88 т.3)
Відповідно до специфікації № 3 до договору продавець зобов`язаний поставити у власність покупця олію соняшникову нерафіновану, врожаю 2015 року, українського походження в обсязі 100 тон (+/- %) за ціною 21055 грн. за 1 тону, а на загальну вартість 2 105500 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.89 т.3)
До специфікації №3 сторонами внесені зміни, зокрема додатковою угодою № 3 змінено строки постачання товару з 23 жовтня 2015 року по 4 грудня 2015 року включно (а.с.90 т.3)
Поставки відбулись 19 листопада 2015 року, про що свідчить видаткова накладна № 135 (а.с.93 т.3)
За правилом першої події продавець надав покупцеві податкову накладну № 2 від 19 листопада 2015 року (а.с.91, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у листопаді 2015 року (а.с.92 т.3).
Покупцем отримано від продавця рахунки на оплату №16 від 19 листопада 2015 року (а.с.94 т.3)
Відповідно до специфікації №4 до договору продавець зобов`язаний поставити у власність покупця макуху соняшникову в обсязі 890 грн. 41 коп. тон за ціною 5065 грн. за 1 тону, а на загальну вартість 4509926 грн. 65 коп. з урахуванням ПДВ. (а.с.9 т.2)
Поставки відбулись 26 листопада 2015 року, про що свідчить видаткова накладна № 134 (а.с.12 т.2)
26 листопада 2015 року між позивачем та його контрагентом підписано акт прийому-передачі сільськогосподарської продукції (а.с.55 т.4)
За правилом першої події продавець надав покупцеві податкову накладну №8 від 26 листопада 2015 року (а.с.10 т.2), яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у листопаді 2015 року (а.с.11 т.2)
Відповідно до специфікації № 5 до договору продавець зобов`язаний поставити у власність покупця макуху соняшникову в обсязі 1037 грн. 69 коп. (+/- 10%) за ціною 5000 грн. З урахуванням ПДВ за 1 тону, а на загальну вартість 5188450 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.14 т.2)
Поставки відбулись 26 листопада 2015 року, про що свідчить видаткова накладна № 133 (а.с.17 т.2)
26 листопада 2015 року між позивачем та його контрагентом підписано акт прийому-передачі сільськогосподарської продукції (а.с.63 т.4)
За правилом першої події продавець надав покупцеві податкову накладну №7 від 26 листопада 2015 року, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у листопаді 2015 року (а.с.15-16 т.2)
Відповідно до специфікації № 6 до договору продавець зобов`язаний поставити у власність покупця сою насипом врожаю 2015 року в обсязі 1000 тон (+\- 10%) за ціною 9435 грн. з урахуванням ПДВ за 1 тону, а на загальну вартість 9435000 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.19 т.2)
Поставки відбулись 3 грудня 2015 року, 4 грудня 2015 року, 6 грудня 2015 року, 8 грудня 2015 року, 9 грудня 2015 року, про що свідчать видаткові накладні № 104, № 105, № 106, № 107, № 111 (а.с.22, 26, 30, 34, 38 т.2)
За правилом першої події продавець надав покупцеві податкові накладні № 6 від 3 грудня 2015 року, № 7 від 4 грудня 2015 року, № 8 від 6 грудня 2015 року, № 9 від 8 грудня 2015 року, № 10 від 9 грудня 2015 року, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у грудні 2015 року (а.с.20-21, 24-25, 28-29, 32-33, 36-37)
Відповідно до специфікації № 7 до договору продавець зобов`язаний поставити у власність покупця сою насипом в обсязі 1000 тон (+\- 5 %) за ціною 9300 грн. з урахуванням ДДВ за 1 тону, а на загальну вартість 9300000 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.40 т.2)
Поставки відбулись за видатковими накладними (а.с.43,47,51,55,59,63,67,71 т.2)
Продавець надав покупцеві податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у грудні 2015 року (а.с.41-42, 45-46, 49-50, 53-54, 57-58, 61-62, 65-66, 69-70 т.2)
Відповідно до специфікації № 8 до договору продавець зобов`язаний поставити у власність покупця олію соняшникову нерафіновану, врожаю 2015 року, українського походження в обсязі 150 тон (+\- 5 %) за ціною 20520 грн. з урахуванням ПДВ за 1 тону, на загальну вартість З078000 грн. з урахуванням ПДВ. (а.с.73 т.2)
Поставки відбулись 20 грудня 2015 року, 21 грудня 2015 року, про що свідчать видаткові накладні (а.с.78,89 т.2)
Продавець надав покупцеві податкові накладні №15 від 20 грудня 2015 року та № 16 від 21 грудня 2015 року, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у грудні 2015 року. (а.с.74-75,80-81 т.2)
Відповідно до специфікації № 9 до договору продавець зобов`язаний поставити у власність Покупця олію соняшникову нерафіновану, врожаю 2015 року, українського походження в обсязі 70 тон (+\- 15 %) за ціною 20 620 грн. з урахуванням ПДВ за 1 тону , а на загальну вартість 1443400 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.86 т.2)
До специфікації № 9 сторонами були внесені зміни, зокрема додатковою угодою № 3.1 змінені строки постачання товару та кількість постачання товару з 70 тон на 35 тон (а.с.87 т.2)
Поставки відбулись 4 лютого 2016 року, про що свідчить видаткова накладна № 9 (а.с.90 т.2)
Продавець надав покупцеві податкову накладну № 4 від 4 лютого 2016 року, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у лютому 2016 року. (а.с.88-89 т.2)
Відповідно до специфікації №10 до договору продавець зобов`язаний поставити у власність Покупця зерно кукурудзи, врожаю 2015 р., українського походження, насипом в обсязі 2000 тон (+/- 5%) за ціною 4320 з урахуванням ПДВ за 1 тону, а на загальну вартість 8640000 грн. з урахуванням ПДВ. (а.с.92 т.2)
Поставки відбулись за видатковими накладними (а.с. 95, 99, 103, 107, 110, 114, 117, 121, 125, 129, 133 т.2)
Продавець надав покупцеві податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у лютому 2016 року та березні 2016 року (а.с.93-94, 97-98, 101-102, 105-106, 109, 112-113, 116, 119-120, 123-124, 127-128, 131-132 т.2)
Відповідно до специфікації № 11 до договору продавець зобов`язаний поставити у власність покупця олію соняшникову нерафіновану, врожаю 2015 року, українського походження в обсязі 770 тон (+\- 15 %) за ціною 21026 грн. з урахуванням ПДВ за 1 тону, а на загальну вартість 16190020 грн. з урахуванням ПДВ. (а.с.135 т.2)
Поставки відбулись за видатковими накладними (а.с.137,140,143, 147,151,155,159 т.2)
Продавець надав покупцеві податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у лютому 2016 року та березні 2016 року (а.с.136,139,142,145-146,149-150,153-154,157-158 т.2)
Відповідно до специфікації № 12 до договору продавець зобов`язаний поставити у власність Покупця сою українського походження, врожаю 2015 рок, насипом в обсязі 900 тон (+/-10 %) за ціною 9 820 грн. з урахуванням ПДВ за 1 тону, а на загальну вартість 8838000 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.161 т.2)
До специфікації № 12 сторонами внесені зміни, зокрема Додатковою угодою №5 змінено кількість постачання товару з 900 тон на 730 тон (а.с.162 т.2)
Поставки відбулись за видатковими накладними (а.с.164,167,170, 173 т.2)
Продавець надав покупцеві податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у березні 2016 року (а.с.163,166,169, 172 т.2)
Відповідно до специфікації № 13 до договору продавець зобов`язаний поставити у власність Покупця ячмінь, врожаю 2015 р., українського походження, насипом в обсязі 2000 тон (+/- 10%) за ціною 4300 грн. з урахуванням ПДВ за 1 тону, а на загальну вартість 8600000 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.175 т.2)
Поставки відбулись 31 березня 2016 року, про що свідчить видаткова накладна № 52 (а.с.178 т.2)
Продавець надав покупцеві податкову накладну № 11 від 31 березня 2016 року, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у березні 2016 року (а.с.176-177 т.2)
Відповідно до специфікації № 14 до договору продавець зобов`язаний поставити у власність покупця ячмінь, врожаю 2015 року, українського походження, насипом в обсязі 2000 тон (+/- 10%) за ціною 4350 грн. з урахуванням ПДВ за 1 тону, а на загальну вартість 8700000 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.180 т.2)
Поставки відбулись 31 березня 2016 року, про що свідчить видаткова накладна № 53( а.с.183 т.2)
Продавець надав покупцеві податкову накладну № 12 від 31 березня 2016 року, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у березні 2016 року (а.с.181-182 т.2)
Відповідно до специфікації № 15 до договору продавець зобов`язаний поставити у власність Покупця ячмінь, врожаю 2015 р., українського походження, насипом в обсязі 3000 тон (+/- 10%) за ціною 4350 грн. з урахуванням ПДВ за 1 тону, а на загальну вартість 13050000 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.185 т.2)
Поставки відбулись за видатковими накладними (а.с.188, 192,196,202, 205, 208 т.2)
Продавець надав покупцеві податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у квітні 2016 року (а.с.186-187, 190-191, 194-195, 198-199, 201-202, 204, 207 т.2)
Відповідно до специфікації № 16 до договору продавець зобов`язаний поставити у власність покупця ячмінь, врожаю 2015 року, українського походження, насипом в обсязі 600 тон (+/- 10%) за ціною за ціною 4350 грн. з урахуванням ПДВ за 1 тону, а на загальну вартість 2610000 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.210 т.2)
Поставки відбулись 2 квітня 2016 року, про що свідчить видаткова накладна № 63 (а.с.212 т.2)
Продавець надав покупцеві податкову накладну № 2 від 2 квітня 2016 року, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у квітні 2016 року (а.с.211 т.2)
Вищезазначений товар оплачений платіжними дорученнями (а.с.31-71 т.6), а також за договором про відступлення права вимоги № 1803-ШБ від 1 вересня 2016 року (а.с.72-74 т.6)
Також, позивачем отримано від його контрагента листи від 25 лютого 2016 року № б/н, від 1 квітня 2016року, № 106, від 25 березня 2016 року, № 97, від 25 березня 2016 року, № 98, від 26 листопада 2015 року № б/н, від 26 листопада 2015 року № б/н, від 25 березня 2016 року № 96, відповідно в яких ТОВ ГРЕЙН КОМОДІТІЗ підтвердив, що поставлений товар (соя, кукурудза, ячмінь, макуха соняшникова) в рамках контракту № 1713-ШБ від 23 жовтня 2015 року відповідає якісним показникам, обумовленим сторонами договору, обов`язковій сертифікації якості зазначені товари не підлягають відповідно до наказу від 1 лютого 2005 року № 28 Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні та наказом від 6 травня 2015 року № 451 Про внесення змін до Переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні, та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації (а.с.133-139 т.6)
Позивач отримав від свого контрагента на олію соняшникову якісне посвідчення №3010/2 від 30 жовтня 2015 року, № 3011/2 від 30 листопада 2015 року, № б/н від 13 листопада 2015 року (а.с.140-143 т.6).
Транспортування товару за вищезазначеними специфікаціями підтверджується товарно-транспортними накладними відповідно постачання на умовах СРТ згідно з умовами Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції 2010 року (том 5)
Позивач здійснював закупівлю сільськогосподарської продукції з метою використання її в статутній господарській діяльності - перепродажу з метою отримання прибутку, що призведе до забезпечення притоку валютної виручки, позиціонування (входження та укріплення позицій) позивача в новому ринковому сегменті.
На підтвердження зазначеного 23 жовтня 2015 року між позивачем (комітент) та ТОВ АГРО ЕКСПОРТ ГРУП (комісіонер) укладено договір комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції № 1712-ШБ (далі - договір комісії). Також до договору комісії укладена додаткова угода від 23 жовтня 2015 року (а.с.230-232 т.3)
До договору комісії укладені специфікації, відповідно до яких комітент доручав комісіонеру продати сільськогосподарську продукцію, надано акти прийому-передачі сільськогосподарської продукції від комітента комісіонеру, звіти комісіонера про перелік дій, направлених на продаж продукції. Продаж сільськогосподарської продукції підтверджується ЗЕД-контрактами та вантажно-митними деклараціями (а.с.247-250 т.3, а.с.1-250 т.4, а.с.1-250 т.5, а.с.1-164 т.6)
Розрахунок з позивачем за сільськогосподарську продукцію в межах договору комісії підтверджується платіжними дорученнями, актами про залік зустрічних однорідних вимог від 1 березня 2017 року № б/н в рамках договору про відступлення права вимоги № 1803-1116 від 1 вересня 2016 року.
Щодо господарських правовідносин між позивачем та ТОВ Донбаська насосна компанія .
09 січня 2015 року між позивачем (покупець) та ТОВ ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ (постачальник) укладено договір поставки №1648-ШБ, за яким постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію та/чи обладнання виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, погодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору (а.с.214-219 т.2)
Перелік продукції, яку позивач отримав за вищезазначеним договором, визначено в специфікації від 1 березня 2016 року № б/н до договору № 1648-ШБ (а.с.220 т.2)
Поставки відбулись 14 червня 2016 року та 23 червня 2016 року, про що свідчать видаткові накладні № 06146 та № 06231 (а.с.222,231 т.2)
Продавець надав покупцеві податкові накладні: № 13 від 14 червня 2016 року та № 27 від 23 червня 2016 року, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у червні 2016 року та липні 2016 року (а.с.221,230 т.2)
Продукція за всіма поставками оплачена платіжними дорученнями (а.с.223,229,232,238-240 т.2)
Продукція поставлялась за товарно-транспортними накладними, товар отриманий відповідальною особою позивача - Козловою Н.І. за довіреностями (а.с.224-228, 233-237 т.2)
Використання отриманого товару у власній господарській діяльності підтверджується прибутковими ордерами, накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, актами на списання товарно-матеріальних цінностей, нарядами на виконання ремонтних робіт (а.с.76-95, 165-186 т.6)
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського обліку повністю підтверджується реальність господарських операцій позивача з його контрагентами.
Оцінка суду.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. а п. 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
На підставі п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Як визначено п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
На підставі п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Системний аналіз вищезазначених положень податкового законодавства України свідчить, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов`язкові реквізити.
Долучені до матеріалів справи податкові накладні зареєстровані в ЄРПН та підтверджують право позивача на формування податкового кредиту відповідно до норм Податкового кодексу України.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.
Згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
За приписами пп. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
На підставі ч.1 ст.11 Закону № 996-ХІV на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов`язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Згідно ч. 2 статті 9 Закону № 996-ХІV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як свідчать матеріали справи сукупність наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку: договори, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, вантажно-митні декларації, акти прийому, товаро-транспортні накладні, прибуткові номери, звіти, картки складського обліку та інші документи, за якими відбувався рух придбаних у контрагентів позивача матеріалів (сільськогосподарської продукції та обладнання в межах його господарської діяльності, - свідчать про реальність господарських операцій позивача за договорами, укладеними з його контрагентами, та про використання придбаних товарів у власній господарській діяльності.
Крім того, надані позивачем первинні документи на підтвердження реальності операцій не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг господарських операцій та засвідчують фактичний рух активів між учасниками господарських операцій.
На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.
Співставлення первинних, податкових та платіжних документів по спірним господарським операціям із документами, які підтверджують реальність таких господарських операцій, вказує, на те що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають за межами його впливу.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), якими визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію в своїх постановах, зокрема, від 17.04.2018 року у справі № 808/1543/17, від 07.03.2018 року у справі № 804/3420/16, від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, відповідно до якої, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.
Суд не приймає доводи апелянта про відсутність документів, що підтверджують якість сільськогосподарської продукції, оскільки сертифікати відповідності, паспорти якості, не належать до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, та не містять відомостей про господарську операцію, тому ненадання у спірних правовідносинах сертифікатів відповідності товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.
Не заслуговує на увагу посилання апелянта, що контрагент позивача щодо поставки сільськогосподарської продукції не є її виробником, не є покупцем товару у виробника, тому відсутнє справжнє джерело первинного походження товарів, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
При цьому суд зазначає, що податковими органами взагалі не перевірялися первинні документи контрагентів позивача, що вказує на безпідставність висновку про безтоварність операцій позивача за спірними договорами.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі встановлених обставин справи суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а сукупність наданих позивачем доказів свідчить про належне відображення позивачем спірних господарських операцій у податковому обліку, що обумовлює правильність висновку суду першої інстанції про задоволення позову.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року у справі №805/4359/17 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року у справі №805/4359/17 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 29 жовтня 2019 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 жовтня 2019 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2019 |
Оприлюднено | 31.10.2019 |
Номер документу | 85267477 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні