Постанова

від 22.10.2019 по справі 520/5874/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 р.Справа № 520/5874/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Сіренко О.І. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника позивача Слинько Я.Ю.; представника відповідача Потапенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІТА" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.08.19 року по справі № 520/5874/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІТА"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІТА", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00000941412 та №00000951412 від 04.06.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІТА" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що на його думку повинні братись до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховується повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг, які відображені в податкових накладних, із метою їх використання в господарській діяльності.

Також, позивач вказує, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід незалежно від форми його отримання. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою Для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

На думку позивача, відповідач не проводив документальні перевірки ані контрагентів- постачальників позивача, а ні його покупців, позаяк висновки відповідача про нереальність операцій ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Позивач вважає, що Харківським окружним адміністративним судом не були взяті до уваги усі обставини справи та вимоги чинного законодавства України.

В апеляційній скарзі позивач наголошує, що ТОВ УНІТА не повинно нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені - контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку Права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Відповідно до положень ст.9 конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Крім того, Харківський окружний адміністративний суд також безпідставно посилається на інформацію про порушення кримінальних проваджень у рішенні суду від 16 серпня 2019 року, як на ознаку фіктивності господарських операцій між ТОВ УНІТА та ТОВ УКРТЕХНОПРОМ , ТОВ "ГРУПСТАНДАРТ АГРО", ТОВ ІВАМАР ТРЕЙД .

Відповідачем на апеляційну скаргу позивача, подано відзив в якому серед іншого зазначено, що дo перевірки надано копію договору поставки від 19 червня 2017 року №4-П, укладеного з ТОВ Групстандарт Агро , відповідно до п.3.1 якого Покупець (ТОВ УНІТА) оплачує товар за ціною, що вказується у видаткових накладних, актах приймання-передачі, специфікаціях тощо. Відповідач звертає увагу, що позивачем до перевірки не надано акти приймання-передачі (в яких визначаються найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що поставляється, його часткове співвідношення, а також вартість товару), що є додатком до Договору.

Виписані на адресу ТОВ УНІТА видаткові накладні суперечать нормам Закону України про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші, дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідач зазначає, що до матеріалів справи були надані видаткові накладні, зі змісту яких не вбачається, яка посадова особа підприємства ТОВ УНІТА отримала ТМЦ, а тому неможливо ідентифікувати посадових осіб, які їх підписували. Відсутні посади осіб, їх прізвища та імена, які отримували придбаний товар. Відповідно до абзацу дев`ятого ст. 9 Закону України № 2164-VIII від 05.10.2017 р. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Аналізуючи вищенаведене, просимо звернути увагу на те, що відсутність прізвища особи, яка зробила підпис на видатковій накладній, є таким самим недоліків, який перешкоджає ідентифікувати посадову особу, яка її підписувала.

До перевірки надано копії товарно-транспортних накладних по взаємовідносинам з ТОВ Групстандарт Агро .

Товарно-транспортні накладні, надані до перевірки, не відповідають вимогам п.п.11.1 п.11 Наказу Міністерства Транспорту України від 14.10.1997, № 363 Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні , а саме:

відсутня інформація про навантажувально-розвантажувальні роботи; неможливо встановити ким саме та за яких умов здійснювались навантажувально- розвантажувальні роботи придбаних у ТОВ Групстандарт Агро товарів.

Таким чином, на думку відповідача, первинні документи викликають сумнів щодо їх достовірності та реальності для проведення господарської діяльності між ТОВ УНІТА та ТОВ Групстандарт Агро у червні 2017 року.

Враховуючи аналіз наявної в органі ДФС інформації складеної ГУ ДФС у м, Києві податкова інформація від 11,01.2018 № 7/26-15-14-04-03 щодо ТОВ Групстандарт Агро (податковий номер 40556545) за звітні періоди декларування ПДВ за червень, липень, серпень 2017 року відповідно до якої встановлено неправомірне визначення сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг та сум податкових зобов`язань при продажу товарів/послуг.

Проведеним аналізом фінансово - господарської діяльності контрагента - постачальника ТОВ Групстандарт Агро встановлено, що за весь період діяльності підприємством ТОВ Групстандарт Агро придбавались продукти харчування та електротехніка. Здійснивши аналіз схеми руху сум ПДВ по ланцюгу постачання, встановлено що по товарам, реалізованим ТОВ Групстандарт Агро на адресу ТОВ Уніта спостерігається обрив ланцюга постачання, та як наслідок, неможливо встановити походження товару та виробника зазначеної продукції.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що реальність вчинення господарських операцій між ТОВ Уніта та ТОВ Івамар Трейд за серпень 2017 року відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином у ТОВ Уніта не було підстав для податкового обліку операцій, що досліджувались проведеною перевіркою.

Також, відповідач у відзиві звертає увагу на те, та проведеним аналізом фінансово- господарської діяльності контрагентів-постачальників ТОВ Уніта встановлено, що жоден з них не мав взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 , який був зазначений в товарно-транспортних накладних. Серед видів діяльності ФОН ОСОБА_1 відсутнє надання послух перевезення речей (переїзду). Таким чином, на думку відповідача, з огляду на дефектність наданих товарно-транспортних накладних, є законний сумнів у контролюючого органу щодо реальності виконання ФОН ОСОБА_1 послуг з транспортування вказаних ТМЦ.

Відповідач вважає, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема відшкодування сплаченого ПДВ у складі ціни придбаного товару. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо) в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 06.03.2019 №1668 посадовими особами, згідно із п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України в період з 22.04.2019 по 26.04.2019 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю УНІТА .

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт №1574/20-40-14-12-09/24285021 від 08.05.2019 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ УНІТА з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з ТОВ УКРТЕХНОПРОМ за травень 2017 р., ТОВ ГРУПСТАНДАРТ АГРО (податковий номер 40556545) за червень 2017 р., TOB ІВАМАР ТРЕЙД за серпень 2017 р., а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг) .

Відповідно до висновків акту перевірки №1574/20-40-14-12-09/24285021 від 08.05.2019 контролюючим органом було встановлено наступні порушення податкового законодавства ТОВ УНІТА : п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 129270,00 грн., в тому числі за травень 2017 р. (включено до податкової декларації з податку на додану вартість за травень, червень 2017 р.) - 13430,00 грн., за червень 2017 р. (включено до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2017 р.) - 46304,00 грн., за серпень 2017 р. (включено до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 р.) - 69537,00 грн., що призвело: до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, розмірі 129270,00 грн.. в тому числі за травень 2017 р. - 9055,00 грн., за червень 2017 р. - 4375,00 грн., за липень 2017 р. - 46304,00 грн., за серпень 2017 р. - 69537,00 грн.; п. 121.1 ст.121 Податкового кодексу України платником податків не надано контролюючому органу в ході перевірки оригінали/копії документів, що передбачає штраф в розмірі 510,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки №1574/20-40-14-12-09/24285021 від 08.05.2019 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №00000941412 від 04.06.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 129271,00 грн. за податковими зобов`язаннями та у сумі 32317,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та №00000951412 від 04.06.2019, яким на нарахована суму штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що реальність вчинення господарських операцій між ТОВ Уніта та його контрагентами відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ТОВ Уніта не було підстав для податкового обліку операцій, що досліджувались проведеною перевіркою.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 22 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІТА" звернулось до Харківського Окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №1668 від "06 березня 2019 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ УНІТА . За наслідками розгляду справи №520/4080/19 про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №1668 від 06 березня 2019 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ УНІТА " судом першої інстанції прийнято рішення від 03 червня 2019 року, яким у позові ТОВ УНІТА відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року по справі №520/4080/19 апеляційна скарга ТОВ Уніта була задоволена та вирішено: рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року по справі №520/4080/19 скасувати; прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніта" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу задовольнити; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області №1668 від 06 березня 2019 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю 'Уніта".

Відповідно до статті 62 ПК України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють-відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, Дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та додаткової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Статтею 79 ПК України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Зокрема, пунктой 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 Пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. За правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться пбсадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та. за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01 серпня 2018 року при розгляді справи № 821/1667/16.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року (справа №21-425а14), а також Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року (справа №802/1241/17-а) та від 21 лютого 2018 року (справа №821/371/17).

Нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 16 лютого 2016 року (справа №826/12651/14) та у постанові Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа № 1570/7146/12).

Тобто у разі визнання перевірки йёзаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення- рішення. У такому випадку висновки акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом. Податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсід-ності правових наслідків такої.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаціййого адміністративного суду у своїх рішеннях, зокрема від 17.01.2018 провадження № К/9901/1895/18 по справі №1570/7146/12 (ЄДРСРУ № 71692623) та від 16.01.2018 р. у справах № 2а/1570/4582/11, провадження № К/9901/924/18 (ЄДРСРУ № 71630461) та№ 826/442/13-а, провадження № К/9901/898/18 (ЄДРСРУ № 71630409) дійшов аналогічного висновку.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії (податкове повідомлення - рішення) підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таким чином, підставою для проведення перевірки ТОВ УНІТА став саме наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 1668 від 06 березня 2019 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ УНІТА , який визнаний незаконним та скасований за постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

За приписами пункту 198.1 статті198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 наведеного Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2. цієї ж статті наведеного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність доказів сплати вартості товарів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Перевіряючи висновки перевірки та, як наслідок, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на предмет їхньої відповідності положенням ч.2 ст. 2 КАС України, в розрізі господарських операцій позивача та його контрагентів у перевіряємому періоду, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ УНІТА (Покупець) та ТОВ УКРТЕХНОПРОМ (Постачальник) було укладено договір поставки № 2 від 04 травня 2017 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, приймати та оплачувати цей товар. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що поставляється, його часткове співвідношення, а також вартість товару відображаються у видаткових накладних, актах приймання, передачі, специфікаціях тощо. Покупець закупає товари для використання їх в подальшому при виконанні ремонтних будівельних робіт, а Постачальник забезпечує відповідну якість товарів та матеріалів з урахуванням їх використання

Відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною до договору поставки № 2 від 04 травня 2017 року, визначено товар, що поставляється ГОВ УНІТА , а саме: блоки дверні металеві (25,97 м2), гвинти самонарізнї (100 шт), тара (1 шт.). Вартість переліченого товару разом з ПДВ складає 80 577,48 грн. .

Відповідно до п. 3 договору поставки № 2 від 04 травня 2017 року, покупець оплачує товар за ціною, що вказується у видаткових накладних, актах приймання-передачі, специфікаціях, тощо. Покупець зобов`язується оплачувати товар протягом 10 банківських днів з моменту поставки. Попередня оплата товару можу здійснюватися покупцем в окремих випадках на підставі рахунку- фактури або специфікаціях постачальника.

Згідно із п. 6 договору поставки № 2 від 04 травня 2017 року, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії цього Договору спливає 31 грудня 2017 р.

Враховуючи той факт, що товар вважається поставленим по кількості і якості в момент підписання видаткової накладної, на виконання умов договору сторонами була складені наступні видаткові накладні:

видаткова накладна № 02-2Д від 30 травня 2017 року, відповідно до якої ТОВ УНІТА придбало у ТОВ УКРТЕХНОПРОМ блоки дверні металеві у кількості 8,37 м2 та гвинти самонарізні у кількості 100 шт. на загальну суму 26 247,48 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ у розмірі 4 374,58 грн.;

видаткова накладна №01-2Д від 30 травня 2017 року, відповідно до якої ТОВ УНІТА придбало у ТОВ УКРТЕХПОГІРОМ блоки дверні металеві у кількості 17,6 м2 та тару у кількості 1шт. на загальну суму 54 330,00 грн., у тбму числі з урахуванням ПДВ у розмірі 9 055,00 грн.

Відповідно до її; 2 зазначеного договору поставки № 2 від 04 травня 2017 року визначено, що поставка товару здійснюється транспортом та за рахунок постачальника, або іншим, узгодженим заздалегідь з покупаем способом до об`єкта будівництва або матеріального складу покупця. Погрузочно-розвантажувальні роботи виконуються постачальником, або іншим узгодженим з покупцем способом. Сторони можуть змінити умови (базис) поставки товару або окремих його партій.

Підтверджує факт транспортування товару Сторонами ТТН №30/05 від 30 травня 2017 року, згідно якої на замовлення ТОВ УКРТЕХНОПРОМ перевізник ФОП ОСОБА_1 поставив ТОВ УНІТА зазначені у специфікації До договору поставки № 2 від 04 травня 2017 року та видаткових накладних товар на загальну суму 80 577,48 грн. Зазначений товар перелічений у самій ТТН. Пункт навантаження: м. Харків, вул. Сохори. Пункт розвантаження: м АДРЕСА_1 , вул. Оксани АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ., 10, буд. АДРЕСА_4 .

На підтвердження сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за відповідними господарськими операціями були складені наступні податкові накладні:

податкова накладна № 15 від 19 травня 2017 року, відповідно до якої було поставлено товар на загальну суму коштів у розмірі 26 247,48 гри., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 4 374,58 грн.;

податкова накладна № 4 від 16 травня 2017 року, відповідно до якої було поставлено товар на загальну суму коштів у розмірі 54 330,00 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на Суму 9 055,00 грн.

Внутрішнє переміщення товарів підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів. Факт надходження зазначеного товару від постачальника до ТОВ УНІТА підтверджується прибутковим ордером № 30-1 від 30 травня 2017 року та прибутковим ордером №30-2 від 30 травня 2017 року.

Колегія суддів зазначає, що зміна майнового стану позивача підтверджується відповідною оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за 2017 рік. Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ УНІТА та ТОВ УКРТЕХНОПРОМ оплата за товар відбулася 30 травня 2017 року в сумі 80 577,48 грн.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені документи підтверджують реальність проведення господарської операції між ТОВ УНІТА та ТОВ УКРТЕХНОПРОМ .

Щодо взаємовідносин ТОВ УНІТА з ТОВ ГРУПСТАНДАРТ АГРО , колегія суддів зазначає наступне.

Так, між ТОВ, УНІТА (Покупець) та ТОВ ГРУПСТАНДАРТ АГРО (Постачальник) було укладено договір поставки № 4-П від 19 червня 2017 року Відповідно до п.1 договору поставки № 4-П від 19 червня 2017 року, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених цйм договором, приймати та оплачувати цей товар. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що поставляється, його часткове співвідношення, а також вартість товару відображаються у видаткових накладних, актах приймання, передачі, специфікаціях тощо. Покупець закупає товари для використання їх в подальшому при виконанні ремонтних будівельних робіт, а постачальник забезпечує відповідну якість товарів та матеріалів з урахуванням їх використання

Згідно із специфікацією, що є невід`ємною частиною до договору № 4-П від 19 червня 2017 року, визначено товар, що поставляється ТОВ УНІТА , а саме: відвод 2-х муфтовий 130/100 (21 шт.), воронка жолоба (21 шт.), жолоба водостічні 130 Зм (40 шт.), труби водостічні (60 шт.), заглушка жолоба (4 шт.), муфта жолоба (12 піт.), муфта труби (63 шт.), кут наружний (10 шт.), кут внутрішній (4 шт.), утримувач жолоба (160 шт.), утримувач труби (110 шт.), відвід одномуфтовий (42 шт.), плити акустичні ППГЗ (264 шт.)- зонти вентиляційні з оц. сталі (16 шт). Вартість переліченого товару разом з ПДВ складає 277 821,91 грн.

Відповідно до п. З договору пдставки№ 4-П від 19 червня 2017 року, покупець оплачує товар за ціною, що вказується у видаткових накладних, актах приймання-передачі, специфікаціях, тощо. Покупець зобов`язується оплачувати товар протягом 10 банківських днів з моменту поставки. Попередня оплата товару може здійснюватися Покупцем в окремих випадках на підставі рахунку- фактури або специфікаціях постачальника.

Згідно із п. 6 договору поставки № 4-П від 19 червня 2017 року, договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками. Строк дії цього Договору спливає 31 грудня 2017 р.

Враховуючи той факт, що товар вважається поставленим по кількості і якості в момент підписання видаткової накладної, на виконання умов договору сторонами були складені наступні видаткові накладні:

видаткова накладна №0001-1/26-06 від 26 червня 2017 року, відповідно до якої ТОВ УНІТА придбало у ТОВ ГРУПСТАНДАРТ АГРО зонти вентиляційні у кількості 16 шт. на загальну суму 47 104,51 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ у розмірі 7 850,75 грн.;

видаткова накладна №0001-2/26-06 від 26 червня 2017 року, відповідно до якої ТОВ УНІТА придбало у ТОВ ГРУПСТАНДАРТ AГPO плити акустичні у кількості 132 шт. на загальну суму 77 014,08 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ у розмірі 12 835,68 грн.;

видаткова накладна №0001-3/26-06 від 26 червня 2017 року, відповідно до якої ТОВ УНІТА придбало у ТОВ ГРУПСТАНДАРТ АГРО плити акустичні у кількості 132 шт. на загальну суму 77 014,08 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ у розмірі 12 835,68 грн.;

видаткова накладна №0001-4/26-06 від 26 червня 2017 року, відповідно до якої ТОВ УНІТА придбало у ТОВ ГРУПСТАНДАРТ АГРО відвід 2-хмуфтовий 130/100 у кількості 21 шт, воронку жолоба у кількості 21 шт., жолоби водосточні 130 3М у кількості 40 шт., труби водосточні 130 3м у кількості 60 шт., заглушки жолоба у кількості 4 шт., муфту жолоба у кількості 12 шт., муфту труби у кількості 63 шт., кут наружний у кількості 10 шт., кут внутрішній у кількості 4 шт,; уримувач жолоба - 160 шт., утримувач труби 110 шт., відвід одномуфтний у кількості 42 шт. на загальну суму 76 689,24 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ у розмірі 12 781,54 грн.

Відповідно до п. 2 зазначеного договору поставки № 4-П від 19 червня 2017 року визначено, що поставка товару здійснюється транспортом та за рахунок постачальника, або іншим, узгодженим заздалегідь з покупцем способом до об`єкта будівництва або матеріального складу покупця. Погрузочно-розвантажувальні роботи виконуються постачальником, або іншим узгодженим з покупцем способом. Сторони можуть змінити умови (базис) поставки товару або окремих його партій.

На підтвердження факу транспортування товару, позивачем надана товарно-транспортна накладна.Так згідно із ТТН №000012 від 26 червня 2017 року на замовлення ТОВ ГРУПСТАНДАРТ АРГО перевізник ФОП ОСОБА_1 поставив ТОВ УНІТА зазначені у специфікації до договору поставки № 4-П від 19.06.2017 р. та видаткових накладних товар на загальну суму 277 821,91 грн. Зазначений товар перелічений у самій ТТН. Пункі навантаження: м. Київ, вул. Миколи Шепелева, буд. 5, прим. 191, оф. 14. Пункт розвантаження: м. Балаклія, вул. Оксани Петрусенко, буд. 10, буд. 12, смт Нова Водолага.

На підтвердження сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за відповідними господарськими операціями були складені наступні податкові накладні:

податкова накладна № 265 від 26 червня 2017 року, відповідно до якої було поставлено товар на загальну суму коштів у розмірі 77 014,08 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 12 835, 68 грн.;

податкова накладна № 266 від 26 червня 2017 року, відповідно до якої було поставлено товар на загальну суму коштів у розмірі 77014,08 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 12 835,68 грн.;

податкова накладна № 267 від 26 червня 2017 року, відповідно до якої було поставлено товар на загальну суму коштів у розмірі 47 104,51 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 7 850,75 грн.;

податкова накладна № 268 Від 26 червня 2017 р., відповідно до якої було поставлено товар на загальну суму коштів у розмірі 63 907,70 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 12 781,54 грн.;

Колегія суддів зазначає, що внутрішнє переміщення товарів підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів. Факт надходження зазначеного товару від постачальника до ТОВ УНІТА підтверджується прйбутковим ордером № 26 від 26 червня 2017 року.

Так, зміна майнового стану позивача підтверджується відповідною оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за 2017 року. Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ УНІТА та ТОВ ГРУПСТАНДАРТ АРГО оплата за товар відбулася 04 серпня 2017 року в сумі 277 821,91 грн.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені документи підтверджують реальність проведення господарської операції між ТОВ УНІТА та ТОВ ГРУПСТАНДАРТ АРГО .

Щодо взаємовідносин ТОВ УНІТА з TOB ІВАМАР ТРЕЙД , колегія суддів зазначає наступне.

Так, між ТОВ УНІТА (Покупець) та ТОВ ІВАМАР ТРЕЙД (Постачальник) було укладено договір поставки № 1-П від 09 серпня 2017 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, приймати та оплачувати цей товар. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що поставляється, його часткове співвідношення, а також вартість товару відображаються у видаткових накладних, актах приймання, передачі, специфікаціях тощо. Покупець закупає товари для використання їх в подальшому при виконанні ремонтних будівельних робіт, а постачальник забезпечує відповідну якість товарів та матеріалів з урахуванням їх використання.

Відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною до договору поставки № 1-П від 09 серпня 2017 року, визначено товар, що поставляється ТОВ УНІТА , а саме: двері металеві (11,44 м2) та труби профільовані (150 м). Вартість переліченого товару разом з ПДВ складає 84 166,08 грн.

Відповідно до п. 3 договору поставки № 1-П від 09 серпня 2017 року, покупець оплачує товар за ціною, що вказується у видаткових накладних, актах приймання-передачі, специфікаціях, тощо. Покупець зобов`язується оплачувати товар протягом 10 банківських днів з моменту поставки. Попередня оплата товару можу здійснюватися покупцем в окремих випадках на підставі рахунку- фактури або специфікаціях постачальника.

Згідно з п. 6 договору поставки № 1-П від 09 серпня 2017 року, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії цього договору спливає 31 грудня 2017 року.

Враховуючи гой факт, що товар вважається поставленим по кількості і якості в момент підписання видаткової накладної, на виконання умов договору сторонами була складені наступні видаткові накладні:

видаткова накладна № 00001/21-08 від 21 серпня 2017 року, відповідно до якої ТОВ УНІТА придбало у ТОВ ІВАМАР ТРЕЙД двері металеві на загальну суму 37546,08 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ у розмірі 6257,68 гри. та видаткова накладна № 00002/22-08 від 22 серпня 2017 року, відповідно до якої ТОВ УНІТА придбало у ТОВ ІВАМАР ТРЕЙД труби профільовані на загальну суму 46 620,00 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ у розмірі 7770,00 грн.

Відповідно до п. 2 Зазначеного договору поставки № 1-П від 09 серпня 2017 року визначено, що поставка товару здійснюється транспортом та за рахунок постачальника, або іншим, узгодженим заздалегідь з покупцем способом до об`єкта будівництва або матеріального складу покупця. Погрузочно - розвантажувадьні роботи виконуються постачальником, або іншим узгодженим з покупцем способом. Сторони можуть змінити умови (базис) поставки товару або окремих його партій.

Підтверджує факт транспортування товару сторонами наступні ТТН. Так згідно із ТТН №000101 від 22 серпня 2017 року на замовлення ТОВ ІВАМАР ТРЕЙД перевізник ФОП ОСОБА_1 . поставив ТОВ УНІТА зазначені у специфікації до договору поставки № 1-П від 09 серпня 2017 року та видаткових накладних товар на загальну суму 46 620,00 грн. Також звертаємо увагу суду на те, що зазначений товар перелічений у самій ТТН. Пункт навантаження: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд.103, оф.402. Пункт розвантаження: м. Харків, пр. Московський 273.

Згідно із ТТН №000101 від 21 серпня 2017 року на замовлення ТОВ ІВАМАР ТРЕЙД перевізник ФОП ОСОБА_1 поставив ТОВ УНІТА зазначені у специфікації до договору поставки № 1-П від 09 серпня 2017 р. та видаткових накладних товар на загальну суму 37546,08 грн.

Також, слід звернути увагу на те, що зазначений товар перелічений у самій ТТН. Пункт навантаження: м. Одеса, вул АДРЕСА_5 козацтва, буд.103, оф.402. Пункт розвантаження: м. Харків, пр. Московський 273.

На підтвердження сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за відповідними господарськими операціями, позивачем були надані наступні податкові накладні:

додаткова накладна № 455 від 21 серпня 2017 року, відповідно до якої було поставлено товар на загальну суму коштів у розмірі 37 546,08 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 6 257,68 грн.;

податкова накладна № 456 від 22 серпня 2017 року, відповідно до якої було поставлено товар на загальну суму коштів у розмірі 46 620,00 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 7770,00 грн.

Так, внутрішнє переміщення товарів підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів. Факт надходження зазначеного товару від постачальника до ТОВ "УНІТА" підтверджується неприбутковим ордером №21 від 21 серпня 2017 року та прибутковим ордером № 22 від 22 серпня 2017 року.

Зміна майнового стану позивача підтверджується відповідною оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за 2017 рік. Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ УНІТА та TOB ІВАМАР ТРЕЙД оплата за товар відбулася 20 вересня 2017 року в сумі 417 219,48 грн.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені документи підтверджують реальність проведення господарської операції між ТОВ УНІТА та ТОВ ІВАМАР ТРЕЙД .

Окрім того, між ТОВ УНІТА (Замовник) та ТОВ ІВАМАР ТРЕЙД (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 1/27-У від 27 червня 2017 року, відповідно до умов якого: за завданням замовника виконавець надає замовнику послуги з керування та проведення ремонтних робіт в обсязі та на умовах, визначеним цим договором. За цим договором виконавець надає замовнику такі послуги: капітальний ремонт м`якої покрівлі, фасаду та приміщень будинку культури с. Миколаївка Зачепілівського району Харківської області.

Відповідно до п. 4 зазначеного договору вартість послуг визначається сторонами за фактом їх надання та згідно взаємної домовленості за кожний об`єкт чи роботу окремо та за кожний період або за наслідками кожного календарного місяця і фіксується в актах про надані послуги. Замовник зобов`язаний оплатити визначену в акті про надані послуги вартість послуг у строк 20 діб з моменту підписання такого акта. Відповідно до п. 6.3. договору про надання послуг №1/27- У від 27 червня 2017 року, цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2017 року.

Відповідно до акта здачі-приймання наданих послуг від 31 серпня 2017 року, послуги зазначені в договорі були надані в повному обсязі. Вартість наданих послуг з урахуванням ПДВ складає 333 053,40 грн.

На підтвердження сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за відповідними господарськими операціями були складені наступні податкові накладні: податкова накладна № 861 від 31 серпня 2017 року, відповідно до якої було надано послуги з керування та проведення ремонту на загальну суму коштів 333 053,40 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ 55 508,90 грн.

Подальша реалізація та використання поставлених товарів підтверджується первинними документами, залученими до матеріалів справи.

Так, відповідно до договору підряду №231 від 10 травня 2017 року та договору підряду № 239 від 10 травня 2017 року, TОB УНІТА (Підрядник) зобов`язується приймати на власний ризик зобов`язання виконати і здати в установлений строк будівельні роботи на об`єкти зазначені в договорі. Замовником в даних відносинах виступає управління житлово- комунального господарства, будівництва та розвитку інфраструктури міста Балаклійської міської ради.

На підтвердження виконання зазначених робіт позивачем надано первинні документи: довідки про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних підрядних робіт, відомостями ресурсів до актів прийняття за червень 2017 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та втрат.

Відповідно до умов договору № 56-16 від 01 листопада 2016 року, підряду по об`єкту Капітальний ремонт комунального закладу Нововодолазький районний будинок культури по вул. Донця Григорія, 1 в смт. Нова Водолага Харківської області Генпідрядник (ТОВ УНІТА ) зобов`язується за завданням розпорядника (Департамент капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації) виконати та здати в установлений цим договором строк закінчені роботи по об`єкту, зазначеному в договорі. Виконання зазначених робіт підтверджується наступними первинними документами: договірною ціною, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актом № 2 приймання виконаних підрядних робіт, відомістю ресурсів до акту № 2 за серпень 2017 року, договірною ціною, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2017 року, відомістю ресурсів до акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2017 року, розрахунками № 5, № 6, № 1-2, довідкою про вартість виконаних робіт та витрат за вересень 2017 року, актом № 2 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2017 року, відомістю ресурсів до акту № 2 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2017 року, розрахунками № 6, № 5, № 1-2.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи приписи чинного законодавства, до уваги беруться первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховується повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Колегія суддів зазначає, що зазначені вище первинні документи відповідають за формою та змістом вимогам чинного законодавства.

Також, колегія суддів зауважує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг, які відображені в податкових накладних, із метою їх використання в господарській діяльності. В даному випадку такий факт підтверджений позивачем матеріалами справи та первинними документами.

Так, Верховний Суд в постанові від 24.04.2018р. по справі № 808/1077/17, вказав що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід незалежно від форми його отримання. Правові наслідки у вигляді виникнення права Платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише - у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними. документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Проте, всупереч чинному законодавству контролюючий орган обгрунтовував свої висновки про визнання нереальними господарські операції з між ТОВ УНІТА та зазначеними контрагентами на підставі зібраної податкової інформації.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові по справі К/9901/2558/18 від 16.01.2018 року, акти про результати проведення податкових перевірок контрагентів позивача не доводять обставин, з якими відповідач пов`язує висновки акту перевірки позивача та прийняті на підставі нього спірні податкові повідомлення-рішення.

Твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст. 17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовували в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі Інтерсплав проти України . Так, у п.37 рішення вказується: Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов`язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не пойинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б грунтувати свої відмови .

Відповідно до п.38 рішення зазначено: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення такий зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Така ж сама правова позиція висловлена і Європейським Судом з прав людини. Зокрема, у справах Бізнес Суппорт центр проти Болгарії , Сєрков проти України , Рисовський проти України . Так, Європейський Суд з прав людини зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Згідно п.36.5 ст.36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Колегія суддів звертає увагу, що податковим кодексом України та судовою практикою закріплено принцип індивідуалізації відповідальності платника податків.

Отже, що ТОВ УНІТА не повинно нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ет.17, 4.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Таким чином, аналізуючи наведене, беручи до уваги що ТОВ УНІТА не повинно нести додаткові обтяжуючи зобов`язання щодо своїх контрагентів, колегія суддів доходить висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що господарські операції, які вчинялися між ТОВ УНІТА та контрагентами мають реальний характер.

Щодо посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу про порушення кримінальних проваджень як на ознаку фіктивності господарських відносин між ТОВ УНІТА з контрагентами, колегія суддів зазначає наступне.

Так, контролюючим органом в акті перевірки зазначено те, що стосовно ТОВ УКРТЕХНОПРОМ , ТОВ ІВАМАР ТРЕЙД рахується інформація щодо порушення кримінальної справи за фактом скоєння злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України .

Колегія суддів зазначає, що сам факт наявності вироку, ухваленого, до речі, на підставі угоди в кримінальному провадженні не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, унаслідок чого є нагальна потреба перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення та здійснювати комплексне дослідження всіх складових господарських операцій з врахуванням обставин, установлених судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 р. по справі №826/18952/14 у постанові від 27.02.2018 у справі №802/1853/16 та в постанові від 27.02.2018 по справі №813/1766/17.

Так, в постанові від 27.02.2018 р., по справі №818/418/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що наявність матеріалів кримінального провадження щодо фіктивності контрагента при неподанні податковим органом жодних доказів не підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або неможливої фіктивності його безпосередніх постачальників не є підставою для визнання нереальності господарської діяльності.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його безпосередніх постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Таким чином, беручи до уваги наявність зміни майнового стану ТОВ УНІТА , колегія суддів приходить до висновку, що висновки контролюючого органу що порушення кримінальних проваджень як на ознаку фіктивності господарських відносин між ТОВ УНІТА з контрагентами є безпідставними.

Щодо надання послуг ФОП ОСОБА_2 Олександром Олексійовичем, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в акті перевірки відповідача зазначено, що проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності контрагентів-постачальників ТОВ Уніта встановлено, що жоден з них не мав взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який був зазначений в товарно-транспортних накладних. Також встановлено, що серед видів діяльності ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відсутнє надання послуг перевезення речей (переїзду).

Проте, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ УНІТА при поставці товару користувалося послугами ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується договором. № 1 про надання транспортних послуг від 15 травня 2017 року та актом здачі-приймання наданих послуг від 31 травня 2017 року.

Відповідно до зазначених документів послуги були надані ТОВ УНІТА в повному обсязі, про що були складені відповідні ТТЦ. Вартість зазначених послуг склала 1 250,00 грн. Фактично ТОВ УНІТА отримало послуги від ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі.

Колегія суддів зауважує, що як було вже зазначено порушення, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Таким чином, про реальність вчинення платником податків господарських операцій та, як наслідок, правомірність формування останнім податкового кредиту з ПДВ, свідчать наявність руху активів у процесі здійснення господарської операції та зв`язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зробив передчасні висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 року по справі № 520/5874/19, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІТА" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 року по справі № 520/5874/19 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІТА" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00000941412 та №00000951412 від 04.06.2019.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) О.І. Сіренко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 29.10.2019 року