Постанова

від 29.10.2019 по справі 808/4151/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2019 року

Київ

справа №808/4151/14

адміністративне провадження №К/9901/5503/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2014 (суддя Максименко Л.Я.)

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 (суддя Щербак А.А., Баранник Н.П.. Малиш Н.І.)

у справі № 808/4151/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Літо

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області,

Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення бюджетної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Літо (далі - позивач, ТОВ Літо ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач-1, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) та Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (Управління ДКС у м. Запоріжжі, відповідач-2), в якому просило суд:

визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо не складання висновку про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю Літо суми податку на додану вартість у розмірі 508 057,00 грн;

зобов`язати Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області направити до Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області висновок про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю Літо суми податку на додану вартість у розмірі 508 057,00 грн;

стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Літо бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 508 057,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2014 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області щодо нескладання висновку про відшкодування ТОВ Літо суми податку на додану вартість у розмірі 508 057,00 грн; зобов`язано ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя направити до ДКС України у м. Запоріжжі Запорізької області висновок про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю Літо суми податку на додану вартість у розмірі 508 057,00 грн. В іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2014 скасовано в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області направити до ДКС України у м. Запоріжжі Запорізької області висновок про відшкодування ТОВ Літо суми податку на додану вартість у розмірі 508 057 грн та відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем було отримано суму бюджетного відшкодування у розмірі 508 057 грн, а тому спір між сторонами відсутній. Крім того, податковим органом вже було подано висновок до органів казначейства, відтак відсутні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності, що полягала в нескладанні висновку.

Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суді попередніх інстанцій без змін.

Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржуються. Відтак, в межах доводів та вимог касаційної скарги предметом оскарження є правомірність висновків судів попередніх інстанцій щодо визнання протиправною бездіяльності податкового органу, яка полягає у нескладанні висновку про відшкодування ТОВ Літо суми податку на додану вартість у розмірі 508 057 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Літо з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 409 120 грн, червень 2011 року у розмірі 98 937 грн, заявлені до відшкодування на рахунок платника у банку, за результатами якої складено акт № 275/23-2/13607028 від 16.08.2011.

Згідно висновків акта перевірки встановлено порушення підпунктів 14.1.18, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 10.1 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних , а саме: завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2011 року на суму 409 120 грн, за червень 2011 року на суму 98 937 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000392302/12165 від 23.08.2011, яким зменшено позивачу суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 508 057 грн, у тому числі за травень 2011 року на суму 409 120 грн, за червень 2011 року на суму 98 937 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 0000392302/12165 від 23.08.2011 скасовано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2013 вказані рішення залишено без змін.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині, виходячи з такого.

Відповідно до пунктів 200.7-200.11 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент подання позивачем декларацій з податку на додану вартість) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно із пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів не приймає доводи податкового органу щодо відсутності підстав для визнання протиправною бездіяльності, оскільки податковим органом подано висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, оскільки рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили 05.06.2012, в той час як вказаний висновок складено 26.11.2014, тобто поза межами встановленого Податковим кодексом України строку.

Відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на дату ухвалення рішень судами попередніх інстанцій) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно із частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відтак, з дати набрання законної сили рішенням, яким підтверджено достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у податкового органу виникає обов`язок подати органу державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Після закінчення строку для подання податковим органом висновку, без наявності для того правових підстав, така бездіяльність податкового органу є протиправною. Отже, вірними є висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог в цій частині.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 у справі № 808/4151/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко