Постанова

від 23.10.2019 по справі 657/1488/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 657/1488/16-ц

провадження № 61-24626св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач)

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представник позивачів - ОСОБА_7 ,

відповідач - Селянське (фермерське) господарство Ванакт ,

треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, Державний реєстратор відділу економічного розвитку, інфраструктури і торгівлі Каланчацької районної державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в інтересах якого діє ОСОБА_9 , на рішення Апеляційного суду Херсонської області від 17 липня 2017 рокуу складі колегії суддів: Ігнатенко П. Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в інтересах якого діє ОСОБА_9 , звернулися до суду із позовом до СФГ Ванакт , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, Державний реєстратор відділу економічного розвитку, інфраструктури і торгівлі Каланчацької районної державної адміністрації, про внесення змін до договору оренди землі від 06 березня 2007 року № 040773300016 шляхом визнання укладеної додаткової угоди до вказаного договору оренди землі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ними та відповідачем 06 березня 2007 року укладено договір оренди земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на землях Каланчацької сільської ради Каланчацького району Херсонської області. Цей договір укладений строком на 15 років до 06 березня 2022 року Договір зареєстрований 06 березня 2007 року за № 040773300016. Пунктом 9 цього договору орендна плата визначена сторонами у грошовій формі в розмірі 1,5% від вартості грошової оцінки землі, що складає 914,82 грн кожному орендодавцю за один повний пай за рік оренди землі. Орендна плата сплачується один раз на рік не пізніше 25 листопада.

У договорі сторони погодили перегляд умов договору один раз на три роки у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

У позові вони зазначали, що відповідач добровільно відмовляється вносити зміни до договору оренди, чим порушує їхні права.

У зв`язку з викладеним, позивачі просили внести зміни до договору оренди землі № 040773300016 від 06 березня 2007 року шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі, виклавши пункт 9 договору у такій редакції: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 3% від вартості нормативної грошової оцінки землі, що складає 6040,25 грн орендодавцю за один повний пай вартістю 201 341,98 грн за рік оренди землі. Встановлений розмір діє з 2016 року .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 29 березня 2017 року у складі судді Ковальчук О. В. позов задоволено частково.

Внесено зміни до договору оренди землі від 06 березня 2007 року № 040773300016 шляхом визнання укладеної додаткової угоди до вказаного договору оренди землі, укладеного між Селянським (фермерським) господарством Ванакт в особі голови Корби В. В. та ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , виклавши пункт 9 договору у такій редакції: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 3% від вартості нормативної грошової оцінки землі, що складає 6 040,25 грн, орендодавцю за один повний пай вартістю 201 341,98 грн .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачі згідно з умовами договору оренди землі мають право вимагати нарахування орендної плати з урахуванням інфляції, в зв`язку з чим підлягає й визнанню укладеною додаткова угода (умови якої відповідач не погоджував) та внесенню зміни до договору оренди землі, із встановленням нового розміру орендної плати замість 1,5% - в розмірі 3% від вартості нормативної грошової оцінки землі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 17 липня 2017 року апеляційна скарга СФГ Ванакт задоволена.

Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 29 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що звертаючись із позовом за захистом своїх порушених прав, позивачі посилались, як на підставу позову, обов`язок орендаря сплачувати орендну плату з урахуванням рівня інфляції, однак таких позовних вимог не заявлено. Позивачами обрано спосіб захисту про визнання укладеною додаткової угоди, яка сторонами не укладена та умови якої сторони не погодили: про зміну розміру орендної плати в розмірі 3% замість 1,5% за договором.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У серпні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в інтересах якого діє ОСОБА_9 , подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У касаційній скарзі заявники посилаються на те, що помилковими є висновки апеляційного суду про те, що звертаючись з позовом за захистом своїх порушених прав, позивачі посилались як на підставу позову обов`язок орендаря сплачувати орендну плату з урахуванням рівня інфляції, проте таких позовних вимог не заявлено. У зв`язку з тим, що перш за все підставою для звернення за захистом своїх порушених прав позивачів стало підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляції, які є підставою для перегляду раз у три роки розміру орендної плати. Пред`являючи цей позов, позивачами інфляція не враховувалась, а тому вимоги про стягнення боргів з урахуванням інфляції не ставились. Також позивачі зазначали, що в провадженні Каланчацького районного суду Херсонської області перебуває цивільна справа про стягнення з відповідача на їхню користь боргів з урахуванням інфляційних процесів за 2016 рік, а також щодо визнання недійсним договору оренди землі.

Також заявники у касаційній скарзі наголошують, що вони мають право вимагати від орендаря збільшення розміру орендної плати у випадку збільшення відповідно до закону розміру земельного податку та в інших випадках, передбачених законодавством України. Такі вимоги ґрунтуються на дотриманні положень статей 632, 651, 652, ЦК України, статті 30 Закону України Про оренду землі , а також Указу Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) .

Поза увагою апеляційного суду залишились ті факти, що відповідач взагалі не розрахувався з позивачами за оренду землі за 2016 рік, нарахував орендну плату у відсотковому співвідношенні - 1,5 ( з реєстром нарахування орендної плати за 2016 рік вони взагалі не знайомились), не отримали доходу, натомість відповідач отримує прибуток від використання приватних земельних ділянок і тим самим просто збагачується не сплачуючи навіть земельних податків за їхнє використання. Ці обставини взагалі не досліджувались апеляційним судом.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ Державний ощадний банк України .

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на надання заперечень (відзиву) на касаційну скаргу.

Справу та матеріали касаційного провадження 11 травня 2018 року передано до Верховного Суду.

10 жовтня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 06 березня 2007 року між ОСОБА_12 , спадкоємцем якого є позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та СФГ Ванакт укладено договір № 040773300016 оренди земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на землях Каланчацької сільської ради Каланчацького району Херсонської області, строком на 15 років до 06 березня 2022 року. Орендна плата погоджена сторонами у грошовій формі в розмірі 1,5 % від вартості грошової оцінки землі, що складає 914,82 грн кожному орендодавцю за один повний пай за рік оренди землі. Орендна плата сплачується один раз на рік не пізніше 25 листопада.

Сторони погодили в пункті 13 договору, що розмір орендної плати переглядається один раз у три роки у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції та в інших випадках, передбачених законом.

У пункті 36 договору оренди визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

В зв`язку зі зростанням індексу інфляції, позивачі неодноразово зверталися до відповідача з пропозиціями, щодо перегляду розміру орендної плати. Крім того, позивачами направлено відповідачу примірники додаткових угод в частині збільшення орендної плати. Проте відповіді на такі звернення позивачі від відповідача не отримали.

Судами встановлено та сторонами не оспорюється, що відповідач не погоджував збільшення розміру орендної плати до 3% від вартості грошової оцінки землі.

Згідно з реєстром нарахувань та виплати орендної плати по фермерському господарству Ванакт за 2015 рік нараховано 2 521,20 грн орендної плати та виплачено після відрахування суми податку та військового збору 2 105,20 грн. В 2016 році нараховано 3 020,13 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (частини перша, друга статті 21 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Пунктами 288.5.1., 288.5 статті 288 Податкового Кодексу України передбачено, що мінімальна орендна плата встановлена у розмірі трьох відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Положеннями пункту 2 частини першої статті 13, частини першої статті 15 Закону України Про оцінку земель визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 18 травня 2016 року у справі № 6-325цс16.

Відповідно до статті 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою цієї статті визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктами 9, 10 вказаного договору передбачено, що розмір орендної плати визначено в сумі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 13 договору передбачено перегляд розміру орендної плати раз у три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд, всупереч статей 303, 315 ЦПК України 2004 року, належним чином не встановив в повному обсязі фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для її вирішення, не надав належної оцінки наданим сторонами доказам у їх сукупності та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивачами обрано спосіб захисту про визнання укладеною додаткової угоди, яка сторонами не укладена та умови якої сторони не погодили: про зміну розміру орендної плати в розмірі 3% замість 1,5% за договором.

Висновки апеляційного суду про те, що Указ Президента України від 19 серпня 2008 року N 725/2008 Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) та постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 року № 1185 Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів , не впливають на визначений договором розмір орендної плати за земельні ділянки приватної власності та не є підставою для автоматичної зміни умов договору оренди є помилковими, адже саме у обраний позивачами спосіб захисту порушеного права, вони можуть привести у відповідність до чинного законодавства умови цього договору.

Звертаючись до суду з позовом про зміну розміру орендної плати з 1,5 % на 3 % від нормативної грошової оцінки позивачі, як на підставу збільшення розміру орендної плати, посилалися на інфляційні процеси, зростання цін, підвищення тарифів на електроенергію, водопостачання, що призвело до удорожчання проживання.

Встановивши, що відбулась зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сторону збільшення та відповідно до пунктів 288.5.1., 288.5 статті 288 Податкового Кодексу України збільшилася й орендна плата за землю, що знаходиться у користуванні відповідача, а відповідач ухиляється від внесення змін до договору оренди землі, отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивачів щодо внесення змін до договору оренди землі є правомірними.

Таким чином, суд першої інстанції в повному обсязі встановив всі обставини справи, надав їм належну оцінку, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне, обґрунтоване і справедливе рішення.

Апеляційний суд вищевикладеного не врахував та дійшов помилкового висновку про недоведеність позовних вимог й наявність правових підстав для відмови у позові.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи те, що апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує рішення апеляційного суду та залишає в силі рішення суду першої інстанції на підставі статті 413 ЦПК України.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з підпунктом в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу позивача задоволено частково та залишено в силі рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено, то з відповідача СФГ Ванакт в дохід держави необхідно стягнути судовий збір, який позивач ОСОБА_1 сплатили за подання касаційної скарги у розмірі 661,44 грн (квитанція від 17 серпня 2017 року № 163).

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в інтересах якого діє ОСОБА_9 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Херсонської області від 17 липня 2017 року скасувати, а рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 29 березня 2017 року залишити в силі.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Ванакт (код ЄДРПОУ -30924231) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) судовий збір , сплачений у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції в розмірі 661,44 гривень (шістсот шістдесят одна гривна 44 копійки).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов