Рішення

від 24.10.2019 по справі 472/1223/19

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/1223/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2019 р. смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Тарєлкіной Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

10.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності у порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новосілка Веселинівського району Миколаївської області помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 та три земельні ділянки площею 5,67 га з кадастровим номером 4821783400:01:000:0127, площею 0,20 га з кадастровим номером 4821783400:01:000:0222 та площею 0,08 га з кадастровим номером 4821783400:02:000:0130, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в межах території Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

ОСОБА_2 був інвалідом 2-ї групи, хворів психіатричним захворюванням, а тому потребував постійного догляду та сторонньої допомоги. Догляд за ним здійснювала його мати ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Gісля смерті ОСОБА_3 догляд за ОСОБА_2 здійснювала його сестра ОСОБА_4 , яка переселилась з м. Одеси, де вона проживала, в будинок покійної матері в с. Новосілка, залишаючись зареєстрованою в своїй квартирі в м. Одесі і з жовтня 1987 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала з ОСОБА_2 та фактично здійснювала опіку над ним.

ОСОБА_2 заповіту не залишив, спадкоємців за законом першої черги він не мав, а тому ОСОБА_4 , як сестра спадкодавця, набула право на спадкування за законом у другу чергу.

З заявою про прийняття спадщини ОСОБА_4 до нотаріуса не зверталась, оскільки вважала, що вона прийняла спадщину у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, як спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Провівши поховання брата ОСОБА_4 продала спадковий будинок та у зв`язку з тим, що сама була вже в похилому віці та потребувала сторонньої допомоги, переселилась проживати в квартиру, розташовану в АДРЕСА_2 .

Через хвороби викликані віком ОСОБА_4 не встигла за життя звернутись до нотаріуса та отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті брата та ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла. Крім того, позивач зазначив, що державний акт на право власності на земельну ділянку містить помилку в написані прізвища спадкодавця та замість вірного ОСОБА_2 , в державному акті власника земельної ділянки зазначено - ОСОБА_5 .

В зв`язку з тим, що доказі які вказують на прийняття спадщини після ОСОБА_2 . відсутні, а в правовстановлюючих документах наявні розбіжності в написані прізвища спадкодавця позивач не може нотаріально оформити своє право на спадщину, а тому просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 та встановити факт належності ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку виданого на ім`я ОСОБА_6 .

Крім того, позивач зазначив, що прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4 . Разом з тим, у зв`язку з відсутністю оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку позивач позбавлений можливості нотаріально оформити своє право на спадщину, а тому просить визнати за ним право власності на спадкові земельні ділянки.

Ухвалою суду від 13.09.2019 року відкрито провадження у справі та справу призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 23.10.2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового засідання.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, забезпечивши участь свого представника ОСОБА_7 , який в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених в позовній заяві просив позов задовольнити повністю. На наступне судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області Лясковський В.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, на наступне судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутністю.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_2 знав, він був інвалідом та проживав в с. Новосілка Веселинівського району Миколаївської області. ОСОБА_2 перебував на обліку як психічно хворий та потребував стороннього догляду. В зв`язку з цим, після смерті його матері, догляд за ОСОБА_2 здійснювала його сестра ОСОБА_4 , яка не була зареєстрована на території Подільської сільської ради, однак проживала разом з ним до дня його смерті.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що народився в с. Новосілка Веселинівського району Миколаївської області та виїхав з села коли йому було 18 років. ОСОБА_2 знав з дитинства, він був психічно хворою людиною та потребував сторонньої допомоги. Догляд за ним здійснювала спочатку його мати, а після її смерті сестра. Підтвердив, що ОСОБА_2 помер в 2005 році, а на день його смерті в будинку проживала його сестра, яка після його смерті виїхала в м. Одеса, де через декілька років померла.

Допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, та такі, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно зі ст. 1258 та 1262 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частинами 1 ст. 1297 та ст. 1298 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новосілка Веселинівського району Миколаївської області помер ОСОБА_2 , смерть якого була зареєстрована виконавчим комітетом Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області за актовим записом № 23. Зазначене підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 07.09.2019 року /а.с. 10/.

Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої, зокрема, увійшло право власності на земельні ділянки 5,67 га з кадастровим номером 4821783400:01:000:0127, площею 0,20 га з кадастровим номером 4821783400:01:000:0222 та площею 0,08 га з кадастровим номером 4821783400:02:000:0130, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в межах території Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

За життя ОСОБА_2 заповіту не склав. У зв`язку з відсутністю у ОСОБА_2 спадкоємців за законом першої черги, право на спадщину за законом у другу чергу отримала рідна сестра - ОСОБА_4 .

Родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підтверджуються витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_2 та свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , де їхніми батька записані ОСОБА_10 та ОСОБА_3 /а.с. 11, 17/.

Як вбачається з постанови державного нотаріуса Суворовської державної нотаріальної контори у м. Одеса про відмову у вчинені нотаріальної дії від 03.07.2019 року, однією з підстав відмови у видачі позивачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки було те, що ОСОБА_4 не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 /а.с. 26/.

В зв`язку з тим, що постійне місце проживання ОСОБА_4 зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, оскільки вони були зареєстровані за різними адресами, позивач не може нотаріально оформити своє право на спадщину .

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування (далі Постанова), якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 19.09.2019 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась, ніхто зі спадкоємців з заявами про прийняття спадщини, чи відмови від спадщини не звертався /а.с. 63/.

Згідно довідки № 317 від 10.06.2019 року ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 з 03.07.1973 року по день смерті - 03.02.2008 року /а.с. 19/.

З направлення на ВТЕК від 14.04.1967 року вбачається, що ОСОБА_2 мав психічне захворювання /а.с. 13/.

Факт постійного проживання ОСОБА_4 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджується довідкою Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області № 463 від 12.06.2019 року, згідно якої, ОСОБА_4 дійсно вела догляд за своїм братом ОСОБА_2 , інвалідом ІІ групи, з 1987 року по день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 16/. Крім того, факт спільного проживання ОСОБА_4 разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини підтвердили свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині встановлення факту постійного проживання ОСОБА_4 разом із ОСОБА_2 на час відкриття спадщини підлягають задоволенню.

Крім того, як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , спадкодавець ОСОБА_2 /а.с. 10/, а згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого 01.10.2003 року Веселинівською райдержадміністрацією власник земельних ділянок - ОСОБА_5 /а.с. 12/.

Через зазначені розбіжності в написані прізвища спадкодавця позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості нотаріально оформити своє право на спадщину за законом, а тому вправі звернутись до суду.

Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема п. 6 вказаної статті передбачає встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Відповідно до ч. 1 п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 31.03. 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті (у тому числі факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені по батькові, або замість імені чи по батькові зазначені ініціали), суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Факт належності ОСОБА_2 державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 037545 підтверджується, зокрема: витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_2 ; свідоцтвом про смерть ОСОБА_11 від 13.06.2005 року; повторним свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 від 07.09.2019 року.

За таких обставин, суд вважає, що факт належності ОСОБА_2 державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а отже, позовна заява в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Одеса померла мати позивача ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 /а.с. 18/.

Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої, зокрема, увійшло право власності на земельні ділянки успадковані нею після смерті брата ОСОБА_2 , однак нотаріально не оформлені.

За життя ОСОБА_4 заповіт не склала, тому позивач, як син спадкодавця, отримав право на спадщину за законом у першу чергу.

Родинні відносини між ОСОБА_4 та позивачем підтверджуються свідоцтвом про його народження, де матір`ю зазначена ОСОБА_4 /а.с. 23/.

Матеріалами спадкової справи № 505/2019 встановлено, що позивач прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини /а.с. 66/.

Інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 судом не встановлено.

Разом з тим, позивач не може нотаріально оформити своє право на спадщину за законом після смерті матері, зокрема, у зв`язку з втратою оригінала державного акта на право власності на земельну ділянку, про що позивачем було зроблено оголошення в місцевій газеті Зоря від 15.08.2019 року /а.с. 28/.

Згідно ст. 49 ЗУ Про нотаріат нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо, зокрема, не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 392 ЦК України , власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 за життя був власником трьох земельних ділянок площею 5,67 га, площею 0,08 га та 0,20 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в межах території Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області. Зазначене підтверджується архівною копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого 01.10.2003 року Веселинівською райдержадміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 161 /а.с. 12/; договором оренди землі від 01.05.2005 року, укладеним між ОСОБА_2 та ЗАТ Веселинівська МТС /а.с. 20/; витягами з державного земельного кадастру про земельну ділянку /а.с. 29-34/.

Крім того, згідно витягів з державного земельного кадастру площу земельної ділянки з кадастровим номером 4821783400:01:000:0127 уточнено з 5,67 га до 5,6688 га; земельної ділянки з кадастровим номером 4821783400:01:000:0222 уточнено з 0,20 га до 0,2005 га, а площу земельної ділянки з кадастровим номером 4821783400:02:000:0130 уточнено з 0,08 га до 0,0757 га, а кадастровий номер з 4821783400:02:000:0130 уточнено на 4821783400:02:000:1575 /а.с. 29-34/.

Відповідно ст. 125 та ч. 1 ст. 126 ЗК України (в редакції чинній на час видачі державного акта), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

У відповідності до статей 1225 ЦК України і 131 ЗК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України , спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, аналізуючи перевірені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 за життя набув право власності на вище вказані земельні ділянки, які після його смерті були успадковані його сестрою ОСОБА_4 , однак нотаріально не оформлені.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи те, що позивач прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4 у встановленому законом порядку та неможливість оформлення ним своїх спадкових прав у нотаріуса,суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 16, 1218, 1223, 1268-1270 ЦК України та ст.ст. 76, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Новосілка Веселинівського району Миколаївської області, державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого 01 жовтня 2003 року Веселинівською районною державною адміністрацією Миколаївської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 161, на ім`я ОСОБА_12 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , право власності у порядку спадкування за законом на земельні ділянки площею 5,6688 га з кадастровим номером 4821783400:01:000:0127, площею 0,2005 га з кадастровим номером 4821783400:01:000:0222 та площею 0,0757 га з кадастровим номером 4821783400:02:000:1575, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в межах території Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, успадковані ним після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Одеса, яка успадкувала їх після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Новосілка Веселинівського району Миколаївської області, однак нотаріально не оформила.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіТустановський А.О.