Рішення

від 30.10.2019 по справі 120/2939/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 жовтня 2019 р. Справа № 120/2939/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Енергооблік" (код ЄДРПОУ: 34325641, адреса: вул. Тимошенко, 3, с. Сербинівці, Жмеринський район, Вінницька область, 23122)

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 43142454, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100)

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Енергооблік" (код ЄДРПОУ: 34325641, адреса: вул. Тимошенко, 3, с. Сербинівці, Жмеринський район, Вінницька область, 23122) до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 39402165, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2015 року, залишеною без змін постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.11.2018 року, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 23.03.2015 року № 93-23, видану Жмеринською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області. Визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна у податкову заставу № 35-25-2015 від 23.03.2015 року, видане Жмеринською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області. Зобов`язано Жмеринську ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області внести до інтегрованої картки платника податків ТОВ "ІТЦ Енергооблік" по податку на прибуток відомості про сплату ТОВ "ІТЦ Енергооблік" сум податку на прибуток за 2014 рік в сумі 53985,17 грн., авансового внеску по податку на прибуток за 2015 рік в сумі 255430,00 грн. та переплату по податку на прибуток в сумі 6014,83 грн.

У зв`язку з невиконанням вищевказаного рішення в частині внесення відомостей до інтегрованої картки платника податків, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Енергооблік" звернулося із письмовою заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області та його територіального підрозділу про добровільне виконання рішення. З огляду на те, що відповідачем за результатами розгляду вказаної заяви не надано жодної відповіді, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів.

15.10.2019 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшло клопотання про заміну відповідача правонаступником. В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області розпочало виконання функцій і повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, що припиняється, з реалізації податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внесу на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Головне управління ДПС у Вінницькій області, у зв`язку з чим, виникла необхідність замінити первинного відповідача, на його правонаступника, як належного відповідача по справі.

Одночасно із вищевказаним клопотанням, на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідачем були надані відповіді на письмові заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Енергооблік" про добровільне виконання рішення у частині внесення відомостей до інтегрованої картки платника податків.

Водночас, у матеріалах відзиву на адміністративний позов встановлено відсутність доказів направлення вказаних відповідей на адресу позивача.

Враховуючи викладене, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2019 року з Головного управління ДПС у Вінницькій області витребувано та зобов`язано надати суду у 2-денний строк з дня отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії всіх документів, що підтверджують надіслання (надання) відповідей на письмові заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Енергооблік" за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Цією ж ухвалою розгляд даної адміністративної справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання та замінено відповідача на його процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у Вінницькій області.

Як випливає із матеріалів справи, вищевказану ухвалу відповідачем отримано 22.10.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, станом на момент прийняття рішення у даній адміністративній справі, витребувані докази з Головного управління ДПС у Вінницькій області на адресу суду не надходили.

У судове засідання представники сторін не прибули, про дату, час та місце його проведення повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Разом із тим, представником позивача через відділ документального забезпечення (канцелярії) суду подано заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження. Інших заяв та клопотань щодо розгляду даної справи від сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також достатність письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку про можливість розгляду та вирішення справи у порядку письмового провадження. При цьому, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2015 року, залишеною без змін постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.11.2018 року, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 23.03.2015 року № 93-23, видану Жмеринською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області. Визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна у податкову заставу № 35-25-2015 від 23.03.2015 року, видане Жмеринською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області. Зобов`язано Жмеринську ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області внести до інтегрованої картки платника податків ТОВ "ІТЦ Енергооблік" по податку на прибуток відомості про сплату ТОВ "ІТЦ Енергооблік" сум податку на прибуток за 2014 рік в сумі 53985,17 грн., авансового внеску по податку на прибуток за 2015 рік в сумі 255430,00 грн. та переплату по податку на прибуток в сумі 6014,83 грн.

14.06.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Енергооблік" звернулось до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, із письмовою заявою, в якій просили внести до інтегрованої картки платника податків ТОВ "ІТЦ Енергооблік" по податку на прибуток відомості про сплату позивачем сум податку на прибуток за 2014 рік у сумі 53985,17 грн., авансового внеску по податку на прибуток за 2015 рік у сумі 255430,00 грн. та переплату по податку на прибуток у сумі 6014,83 грн. Про добровільне виконання рішення суду в частині внесення відомостей до інтегрованої картки платника податків, просили повідомити у встановлений законодавством термін.

На переконання позивача, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області, всупереч вимог чинного законодавства України, не внесено відомості до інтегрованої картки платника податків та проігноровано обов`язок щодо надання відповіді на звернення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею першою Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон) встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально - економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до положень статті 5 Закону звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Частиною першою статті 15 Закону встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку надається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки (частина третя статті 15 Закону).

Статтею 18 Закону визначені права громадянина при розгляді заяви чи скарги. Так, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Згідно зі статтею 19 Закону до обов`язків органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб в межах своїх повноважень віднесені, зокрема, об`єктивна, всебічна і вчасна перевірка заяв чи скарг; письмове повідомлення громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Аналіз вищезазначених норм законодавства вказує, що орган, до якого направлена відповідна заява, зобов`язаний об`єктивно, всебічно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви. Проте, жодних доказів на підтвердження того, що відповідачем було надано письмову відповідь за результатами розгляду заяви, матеріали адміністративної справи не містять.

Разом із тим, процедуру приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян та ведення діловодства за зверненнями громадян у ДФС та її територіальних органах визначає Порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015 року № 271, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 року за № 484/26929 (далі - Порядок № 271)

Пунктом п`ятим вказаного Порядку передбачено, що реалізація визначених законодавством повноважень ДФС передбачає забезпечення кваліфікованого, неупередженого, об`єктивного і своєчасного розгляду звернень громадян з метою оперативного розв`язання порушених у них питань, задоволення законних вимог громадян, поновлення порушених конституційних прав та запобігання у подальшому таким порушенням.

Згідно з пунктом 12 Розділу III Порядку № 271 звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі порушені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення, ужито необхідних заходів для його виконання і заявника повідомлено про результати розгляду звернення і прийняте рішення.

Відповідно до пункту 14 Розділу III Порядку № 271 рішення, які приймаються за зверненнями громадян, мають бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов`язана забезпечити своєчасне й правильне виконання прийнятого рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадян.

У силу вимог пункту 15, 16 Розділу III Порядку № 271 відповідь за результатами розгляду звернення в обов`язковому порядку надається заявнику тим органом ДФС, який його отримав для розгляду і до компетенції якого входить розв`язання порушених у зверненні питань, за підписом керівництва.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Як встановлено судом та підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із трек-номером: 2102801278870, письмова заява позивача була отримана Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області.

За таких обставин, відповідач був зобов`язаний прийняти одне з передбачених законодавством рішень у встановлений законодавством строк, зокрема переслати заяву за належністю або повернути її громадянину, або ж надати відповідь за результатами розгляду заяви.

Натомість, у матеріалах справи відсутні, а відповідачем на виконання вимог ухвали не надано жодних об`єктивних та достовірних доказів направлення (надання) позивачу будь-якого із передбачених Законом України "Про звернення громадян" рішення.

З огляду на встановлені судом обставини та факт не направлення (надання) відповіді на звернення позивача у межах строку, встановленого статтею 20 Закону України "Про звернення громадян", суд доходить висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45, від 10.07.2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

У цьому випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати позивачу обґрунтовану відповідь про результати розгляду заяви щодо добровільного виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2015 року є засобом дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами у даній частині буде остаточно вирішений.

Крім того, суд наголошує, що відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року № 765 (був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ вказаного Порядку для зведеного оперативного обліку надходжень платежів, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих сум територіальними органами Міндоходів в електронному вигляді ведуться реєстри надходжень та повернень платежів за відповідною формою.

Форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов`язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою (пункт 11 розділу ІІ Порядку № 765).

Пунктом першим, другим розділу ІІІ Порядку № 765 передбачено, що нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобов`язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; зобов`язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов`язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; пеня на суму заниження податкового зобов`язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником; проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Зобов`язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Згідно з пунктом першим розділу V Порядку № 765 у разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. У такому самому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника відповідно до статті 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

У подальшому набув чинності новий Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422, в якому визначено, що у разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС.

Так, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2015 року, залишеною без змін постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.11.2018 року, зокрема, зобов`язано Жмеринську ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області внести до інтегрованої картки платника податків ТОВ "ІТЦ Енергооблік" по податку на прибуток відомості про сплату ТОВ "ІТЦ Енергооблік" сум податку на прибуток за 2014 рік в сумі 53985,17 грн., авансового внеску по податку на прибуток за 2015 рік в сумі 255430,00 грн. та переплату по податку на прибуток в сумі 6014,83 грн.

Згідно даних автоматизованої системи документообігу суду КП "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що 31.05.2016 року Вінницьким окружним адміністративним судом за заявою стягувача видано виконавчий лист № 802/1634/15-а щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, зі змісту позовної заяви, судом не встановлено факту звернення позивача до органів державної виконавчої служби з метою примусового виконання судового рішення.

У цьому контексті, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що згідно з частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється у порядку, встановленому законом.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина п`ята статті 372 КАС України).

Частиною першою статті 373 КАС України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Суд зазначає, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, Законом також визначено наслідки невиконання рішення та передбачено заходи, які вживає державний виконавець у випадку невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка полягає у ненаданні відповіді на заяву платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Енергооблік" щодо добровільного виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2015 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Енергооблік" обґрунтовану відповідь щодо добровільного виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2015 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Енергооблік" судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду в сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Енергооблік" (код ЄДРПОУ: 34325641, адреса: вул. Тимошенко, 3, с. Сербинівці, Жмеринський район, Вінницька область, 23122);

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 43142454, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100).

Рішення у повному обсязі виготовлене: 30.10.2019 року

Суддя Чернюк Алла Юріївна