Ухвала

від 30.10.2019 по справі 320/5914/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

30 жовтня 2019 року 320/5914/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши в м. Києві позовну заяву Селянського (фермерського) господарства "Надія 2" до державного реєстратора Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Тютюна Дмитра Сергійовича, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Селянське (фермерське) господарство "Надія 2" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Тютюна Дмитра Сергійовича, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Тютюна Дмитра Сергійовича, яким вилучено запис з Державного реєстру речових прав №14332445 (спеціальний розділ), дата і час державної реєстрації 21.06.2016 13:31:01;

- зобов`язати державного реєстратора Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Тютюна Дмитра Сергійовича скасувати запис про право власності №33633994, дата, час державної реєстрації: 09.10.2019 09:48:46;

- зобов`язати державного реєстратора Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Тютюна Дмитра Сергійовича та Головне управління Держгеокадастру у Київській області поновити запис в Державному реєстрі речових прав:

номер запису про інше речове право: 14332445 (спеціальний розділ)

дата та час державної реєстрації: 21.04.2016 12:31:01

Державний реєстратор: Шерстюк Альона Олександрівна, Сквирська міська рада Київської області, Київська область

підстава виникнення іншого речового права: рішення суду, серія та номер -//-, виданий 10.02.2015, видавник: Сквирський районний суд, протокол, серія та номер: 1, виданий 14.11.2018, видавник: Засновники СФГ "Надія 2", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відомості з ДЗК, серія та номер: 13748975, виданий 26.09.2019, видавник: Державний земельний кадастр; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 14.11.2018, видавник: Голова СФГ "Надія 2", ОСОБА_1

підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 29429028 від 26.04.2016 18:38:19, ОСОБА_3 , Сквирська міська рада Київської області, Київська область

вид іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою

відомості про суб`єкта іншого речового права: правокористувач: Селянське (фермерське) господарство "Надія 2", код ЄДРПОУ 30906705, країна реєстрації: Україна

опис об`єкта іншого речового права: земельна ділянка загальною площею 50,0000 га.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

Згідно з ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є вимоги, зокрема, про скасування рішення, яким вилучено запис з Державного реєстру речових прав №14332445 (спеціальний розділ), дата і час державної реєстрації 21.06.2016 13:31:01, та скасування запису про право власності №33633994, дата, час державної реєстрації: 09.10.2019 09:48:46.

Так, рішенням Сквирського районного суду Київської області від 10.02.2015 у справі №376/252/15-ц визнано за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 50,0 га, що розташована на території Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області, призначена для ведення селянського (фермерського) господарства, посвідчена Державним актом на право постійного користування землею серії ІІІ-КВ №007968, що належала її чоловіку ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно протоколу загальних зборів учасників Селянського (фермерського) господарства "Надія 2" від 14.11.2018 №1, учасниками таких зборів вирішено:

- здійснити заміну щодо правокористувача земельної ділянки площею 50 га кадастровий номер 3224080900:03:001:0003 для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області із громадянки ОСОБА_1 до СФГ "Надія 2". Дана земельна ділянка належить гр. ОСОБА_1 на парві постійного користування на підставі рішення суду від 10.02.2015 №376/252/15-ц, посвідчена Державним актом на право постійного користування землею серії ІІІ-КВ №007968;

- засновнику Селянського (фермерського) господарства "Надія 2" згідно чинного законодавства зареєструвати право щодо заміни сторони правокористувача у Державному реєстрі речових прав на земельну ділянку площею 50 га кадастровий номер 3224080900:03:001:0003 для ведення фермерського господарства;

- гр. ОСОБА_1 передати земельну ділянку площею 50 га кадастровий номер 3224080900:03:001:0003 для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області до СФГ "Надія 2" згідно Акту прийому-передачі земельної ділянки.

Відповідно до Акту приймання-передачі права постійного користувача земельною ділянкою як внеску до складеного капіталу СФГ "Надія 2" від 12.12.2018, громадянка ОСОБА_1 передала СФГ "Надія 2" право постійного користувача земельною ділянкою площею 50 га кадастровий номер 3224080900:03:001:0003 як внесок до складеного капіталу Селянського (фермерського) господарства "Надія 2".

Як вбачається з наданої Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.10.2019 №185982942, до Державного реєстру речових прав 21.04.2016 внесено запис про інше речове право №14332445 (спеціальний розділ), а саме право постійного користування земельною ділянкою, відповідно до якого правокористувачем земельної ділянки площею 50 га кадастровий номер 3224080900:03:001:0003 є Селянське (фермерське) господарство "Надія 2".

Постановою Київського апеляційного суду від 24.07.2019 у справі №376/252/15-ц скасовано рішення Сквирського районного суду Київської області від 10.02.2015 та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області про визнання права користування на майно в порядку спадкування - відмовлено.

У той же час, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.10.2019 №185982942, 09.10.2019 до Державного реєстру речових прав внесено запис про право власності №33633994, відповідно до якого власником земельної ділянки площею 50 га кадастровий номер 3224080900:03:001:0003, яка розташована за адресою: Київська область, Сквирський район, Великоєрчиківська сільська рада, є Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Суд зазначає, що пред`явлений позов жодним чином не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень, зокрема, з боку державного реєстратора Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Тютюна Дмитра Сергійовича.

Спір за пред`явленим позовом має очевидний цивільно-правовий характер, оскільки виник з приводу правомірності набуття права власності на земельну ділянку загальною площею 50 га (кадастровий номер 3224080900:03:001:0003), яка на підставі спірного запису про право власності №33633994 була передана у власність Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області.

Так, з позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач, пред`явивши адміністративний позов до державного реєстратора Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Тютюна Дмитра Сергійовича та Головного управління Держгеокадастру у Київській області в дійсності оспорює право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224080900:03:001:0003, площею 50 га, яке зареєстровано за Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області..

Таким чином, спір у справі, що розглядається, стосується права власності на земельну ділянку юридичної особи - Головного управління Держгеокадастру у Київській області, яке зареєстроване у встановленому законом порядку, тобто цивільного права, а тому правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами цивільного права.

Аналіз зазначених обставин справи дає підстави суду вважати, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку державного реєстратора, а стосується захисту його приватних інтересів.

Отже, цей спір не може бути вирішено в порядку адміністративного судочинства, оскільки адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (користування) на земельні ділянки між юридичними та/або фізичними особами.

Тому саме розгляд справи у порядку цивільного або господарського судочинства (залежно від суб`єктного складу сторін спору), дослідження обставин укладення кожного з договорів оренди, прав та обов`язків сторін договору є визначальним для захисту прав та інтересів сторін та третіх осіб, які беруть участь у справі.

Водночас, суд звертає увагу на те, що висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, відрізняються від її висновків, викладених у постановах від 04.04.2018 у справах №817/567/16 та №826/9928/15, від 10.04.2018 у справі №808/8972/15, від 16.05.2018 у справі №826/4460/17, від 23.05.2018 у справі №815/4618/16, від 05.06.2018 у справі №804/20728/14, від 12.06.2018 у справі №823/378/16, від 13.06.2018 у справах №820/2675/17 та 803/1125/17, відповідно до яких Верховний Суд зазначив, що такі спірні відносини мають публічно-правовий характер.

З метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 відступила від висновків, викладених у постановах від 04.04.2018 у справах №817/567/16 та №826/9928/15, від 10.04.2018 у справі №808/8972/15, від 16.05.2018 у справі №826/4460/17, від 23.05.2018 у справі №815/4618/16, від 05.06.2018 у справі №804/20728/14, від 12.06.2018 у справі №823/378/16, від 13.06.2018 у справах №820/2675/17 та №803/1125/17 щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Суд зазначив, що скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.

Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження, а тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

В силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у спірних правовідносинах в межах даної справи, які знайшли свої відображення у постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 з подібних правовідносин.

З урахуванням цього, посилання позивача в тексті позовної заяви на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12 червня 2018 року у справі №823/378/16, є непереконливими, оскільки в подальшому був здійснений відступ від цієї правової позиції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви (ч. 2 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі та повернути позовну заяву позивачу разом з усіма доданими матеріалами.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

На підставі зазначеної правової норми суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що дану справу віднесено до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Селянського (фермерського) господарства "Надія 2" до державного реєстратора Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Тютюна Дмитра Сергійовича, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що дану справу віднесено до юрисдикції господарського суду.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд .

Суддя Балаклицький А. І.