Рішення

від 25.10.2019 по справі 200/7773/19а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 жовтня 2019 року №200/7773/19а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до товариства з обмеженою відповідальністю Кроналайн про накладення арешту на кошти та цінності, що знаходяться в банку,

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду звернувся Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Кроналайн (далі - відповідач), у якому просить накласти арешт на кошти та цінності товариства з обмеженою відповідальністю Кроналайн , що знаходяться у банку для забезпечення погашення податкового боргу в сумі 413 982,10 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2019 справа передана за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2019 прийнято адміністративну справу до провадження та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем станом на 04.04.2019 обліковується податковий борг по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 413 982,10 грн., інше майно у ТОВ Кроналайн відсутнє, а балансова вартість майна, що описана у податкову заставу менша суми податкового боргу.

Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження направлялася за юридичною адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.03.2019, однак поштове відправлення повернуто до суду з відміткою пошти за закінченням встановленого терміну зберігання .

Слід зауважити, що вимоги ухвали суду відповідачем не виконано, не надано відзиву на позовну заяву та доказів в спростування заявленого адміністративного позову.

Згідно з частиною шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Розглянувши подані сторонам документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Кроналайн (код ЄДРПОУ 32645517, адреса згідно ЄДРПОУ: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Коршункова, буд. 2) знаходиться на обліку як платник податків за основним місцем обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби.

Згідно інтегрованої картки платника податків (по пені за порушення термінів сплати розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за відповідачем обліковується борг за невиконання санкції про порушення вимог валютного законодавства (кбк 2108100), на загальну суму 413 982,10 грн.

Як встановлено судом, причиною виникнення боргу підприємства є несплата товариством з обмеженою відповідальністю Кроналайн грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 27.04.2016 №0005121406, винесеного на підставі акту перевірки від 13.04.2016 №276/26-15-14-06-04/32645517, узгодженого постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 в адміністративній справі №826/11155/16.

Так, у зв`язку з несплатою узгодженого грошового зобов`язання за платежем пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 413 982, 10 грн., ТОВ Кроналайн сформовано податкову вимогу від 27.03.2017 №49-17, в якій зазначено, що станом на 26.03.2017 за відповідачем обліковується сума податкового боргу у розмірі 414 289,38 грн.

Також, податковим органом 28.03.2017 стосовно ТОВ Кроналайн складено рішення №17559/10/28-10-17-01-24 про опис майна у податкову заставу.

Вказані податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу отримані уповноваженою особою відповідача 14.04.2017, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштових відправлень.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу.

Станом на 04.04.2019 за товариством з обмеженою відповідальністю Кроналайн обліковується податковий борг на загальну суму 413 982, 10 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією розрахунку заборгованості.

Отже, з огляду на відсутність майна у відповідача, яке можливо було б реалізувати з метою погашення податкового боргу, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 названого Кодексу, саме і визначені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Ці норми та пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одне одного, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме: питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Закладений у підпункті 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України механізм розкривається і через затверджену постановою Національного Банку України від 21.01.2004 №22 Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Так, відповідно до пунктів 9.1, 9.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця, рішенням суду чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

З урахуванням викладеного, оскільки суду надано докази наявності у товариства з обмеженою відповідальністю Кроналайн податкового боргу в сумі 413 982, 10 грн., а відповідачем не надано доказів погашення останньої, враховуючи наявність у контролюючого органу відповідних повноважень на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене та встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до товариства з обмеженою відповідальністю Кроналайн про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В силу приписів ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст.2, 77, 159, 243-245, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, код ЄДРПОУ 39440996) - задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках товариства з обмеженою відповідальністю Кроналайн (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Коршункова, буд. 2, код ЄДРПОУ 32645517) на суму податкового боргу 413 982.10 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко