Рішення

від 29.10.2019 по справі 1340/4573/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 жовтня 2019 року № 1340/4573/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомПриватного підприємства ЕРА-БУД СТРОЙ ДоДержавної архітектурно-будівельної інспекції України Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області провизнання протиправними та скасування припису та постанови В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство ЕРА-БУД СТРОЙ (далі-позивач/ПП ЕРА-БУД СТРОЙ ) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.07.2018 р. № 530/18/1-пз та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.09.2018 р. № 13 пз/11/1013-6/4032-18.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 р. справу № 1340/4573/18 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м.Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2019 р. прийнято справу до свого провадження, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю винесення оскаржуваних припису та постанови, з огляду на відсутність підстав для проведення перевірки, крім того, позивачем зазначено, що на момент проведення перевірки порушення у сфері містобудівної діяльності були відсутні.

Відповідач у письмовому відзиві на позов вказав на відповідність оскаржуваних рішень вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, на підставі направлень від 27.06.2018 р. № 448/18-пз та від 13.07.2018 р. № 530/18-пз, посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва: Будівництво дільниці прийому та сушіння зерна на території зернозберігаючого комплексу філії ТОВ Лк Юкрецн Груп Краснянський елеватор в с. Утішків Бусього районі Львівської області.

За результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, , будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, складено акт від 17.07.2018 р. № 530/18 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що відповідачем виявлено порушення, зокрема, будівельний майданчик неогороджений відповідно до Будгенплану (№ 1802.01-00-ПОБ), чим порушено п. 6.3.1, п. 6.3.2, п. 7.3 ДБН А.3.1-5:2016 Організація Будівельного виробництва .

З метою усунення виявлених порушень, відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, Департаментом видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.07.2018 р. № 530/18/1-пз для усунення допущених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

У зв`язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки Департаментом складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2018 р. та прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.09.2018 р. № 13 пз/11/1013-6/4032-18, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 82 845,00 грн.

Вважаючи, що вказаний припис та постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не відповідають вимогам законодавства, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України від 17.02.2011 р. № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно частин 1, 2 статті 41 Закону України Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Отже, відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно пункту 5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Відповідно до пункту 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктами 19 Порядку визначено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу, за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Як вже зазначалось, підставою для винесення спірного припису стало порушення позивачем п. 6.3.1, п. 6.3.2, п. 7.3 ДБН А.3.1-5:2016 Організація Будівельного виробництва , а відтак досліджуючи вказані порушення, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про архітектурну діяльність , проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність , Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України Про архітектурну діяльність , з та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані забезпечувати будівництво об`єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов`язковою.

Згідно п. 6.3.1, п. 6.3.2, п. 7.3 ДБН А.3.1-5:2016 Організація Будівельного виробництва , підготовчі роботи виконуються для розгортання фронту робіт відповідно до затвердженої документації, в тому числі ПрПР.

Відповідно до Порядку виконаненя підготовчих та будівельних робіт [22] підготовчими роботами є: а) роботи з підготовки земельної ділянки; б) влаштування огорожі будівельного майданчика; в) знесення будівель і споруд; г) порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки; д) вишукувальні роботи; е) роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва; ж) улаштування під`їзних шляхів; і) складування будівельних матеріалів; к) підведення тимчасових інженерних мереж; л) винесення інженерних мереж; м) видалення зелених насаджень.

Будівельний майданчик має утримуватись відповідно до рішень з організації будівництва, прийнятих у ПТД, вимог з охорони праці і промислової безпеки відповідно до ДБН А.3.2-2, Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001).

Відповідно до п. 6.2, 6.2.1, 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці і промислова безпека у будівництві , Будівельні майданчики та виробничі дільниці повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 23407.

Конструкція захисних огорож повинна задовольняти таким вимогам:

- огорожі, що прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, повинні мати висоту не менше ніж 2,0 м і бути обладнані суцільним захисним козирком із несучою здатністю витримувати снігове навантаження, а також навантаження від падіння дрібних предметів; ці огорожі повинні бути без прорізів, крім воріт і хвірток, які охороняються протягом робочого часу і замикаються після закінчення робіт.

Робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, повинні бути огороджені захисними огорожами, конструкції яких визначаються в ПВР.

Огорожі слід доставити на об`єкт будівництва до початку виконання робіт та негайно установити після утворення зазначеного перепаду по висоті, а демонтувати безпосередньо перед улаштуванням проектних огороджувальних конструкцій.

Якщо неможливо установити огорожу, у випадках, визначених у ПВР, для виконання певних видів робіт (наприклад, верхолазні, монтаж конструкцій, обладнання, опалубки; мурування стін тощо) відповідно до ПВР їх необхідно виконувати із застосуванням запобіжних поясів, страхувальних канатів. Місця кріплення запобіжних канатів повинні бути визначені у ПВР. Відповідальність за наявність і своєчасність установлення огорож у місцях загального користування несе генпідрядник, за його відсутності - субпідрядник (підрядник). Генпідрядник разом із субпідрядником (підрядником) несуть відповідальність за наявність огорож на дільниці субпідрядника (підрядника), якщо інше не визначено договором між ними. Виконання робіт без додержання вимог цього пункту не допускається.

Відтак, чинним законодавством передбачено обов`язкове влаштування огорожі будівельного майданчик, відповідальність за порушення якого покладаються на генпідрядника, за його відсутності - субпідрядника (підрядника).

Судом не беруться до уваги посилання позивача про відсутність необхідності влаштування огорожі будівельного майданчик, з огляду на не проведення будівельних робіт, оскільки згідно наданих відповідачем фотографій, зроблених під час проведення перевірки, вбачається проведення робіт відповідними робітниками.

Більше того, судом встановлено, що позивачем виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.07.2018 р. № 530/18/1-пз та забезпечено огородження будівельного майданчика відповідно до Будгенплану Проекту організації будівництва, що підтверджується актом, складеним за результатами проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 05.11.2018 р. № 806/18-ПЗ.

Відтак, враховуючи правомірність встановлених порушень, суд доходить висновку, що спірні рішення винесені відповідачем правомірно, у в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України, а відтак суд не вбачає підстав для визнання їх протиправними та скасування.

При цьому, необґрунтованими є посилання позивача на відступіть правових підстав для проведення позапланової перевірки позивача, з огляду на відсутність звернень фізичних та/або юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки п. 7 Порядку, передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів позивача та відсутності правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про не обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства ЕРА-БУД СТРОЙ (02090, м. Київ, вул. В. Сосюри, 5/221, код ЄДРПОУ 35551037) відмовити.

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко