Рішення

від 30.10.2019 по справі 640/17928/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2019 року № 640/17928/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Конча-Заспа"

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Конча-Заспа" (далі - позивач/ТОВ "Нова Конча-Заспа") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач/ ДАБІ України) про визнання протиправним та скасування відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 133192391889 від 27.08.2019 та зобов`язання видати дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкт "Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Феодосія Печерського в с.Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив у наданні видачі дозволу на виконання будівельних робіт, посилаючись на необхідність дотримання вимог ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", затвердженого на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 №100, оскільки відповідний Б.2.2-12:2018 не був введений в дію.

Відповідач в письмовому відзиві на позов стверджує, що ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" діє та підлягає застосуванню при проектуванні об`єктів будівництва з 01.09.2018.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва суд дійшов висновку про наступне.

Позивач є замовником будівництва об`єкту "Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Феодосія Печерського в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області", що відноситься до об`єктів значного класу наслідків (СС3). Відповідно до експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом "Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Феодосія Печерського в с.Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області" від 20.08.2018 №V- 0340-18/ПРОЕКСП проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; санітарного та епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження та була схвалена експертами експертної організації.

Проект "Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Феодосія Печерського в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області" був затверджений в установленому порядку наказом Позивача 27.08.2018 року.

21.08.2019 Позивач звернувся до Відповідача з заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт. 27.08.2019 Відповідач надав відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 133192391889 від 27.08.2019 мотивуючи її невідповідністю поданих документів вимогам законодавства, а саме з підставі невиконання Позивачем вимоги п. 15.5. Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 (зі змінами та доповненнями) щодо коригування проекту будівництва у зв`язку із введенням в дію нових нормативних документів. Відповідач додатково зазначав, що при проектуванні порушено вимоги п. 6.1.3 ДБН Б.2.2-12:2018, а саме: перевищено граничну поверховість для даного населеного пункту 4 поверхи (проектом передбачено 9 поверхів).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи діяльності в галузі містобудування визначається законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI.

Стаття 7 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів.

Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. № 294 , державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 34 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Згідно з ст. 37 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Частина 3 ст.37 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;

5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;

7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Частина 4 ст.37 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу. Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;

2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

Стаття 1 закону України "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності" 06.09.2005 № 2806-IV передбачає, що документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Ст. 1 закону України "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності" вказує, що об`єкт, на який видається документ дозвільного характеру - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб`єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об`єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).

Видача або відмова у видачі дозволу на будівництво Відповідачем відповідно до ст. 1 закону України "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності" є дозвільною процедурою та на неї поширюються вимоги положень зазначеного закону.

Як вбачається з аналізу наведених вище правових норм, перелік підстав для відмови у отриманні дозволу, визначені ст. 37 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", вичерпний та не підлягає розширеному тлумаченню. При цьому, відмова у видачі дозволу з підстав, не визначених у законі, не допускається.

Згідно з абз. 5 ч. 5 ст. 4-1 закону України "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності" при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику.

Судом встановлено, що відмова Відповідача у видачі дозволу на початок будівництва № ІУ 133192391889 від 27.08.2019 була видана на підставі того, що при проектуванні об`єкту "Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Феодосія Печерського в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області" порушено вимоги п. 6.1.3 ДБН Б.2.2-12:2018, а саме: перевищено граничну поверховість для даного населеного пункту 4 поверхи (проектом передбачено 9 поверхів).

Суд, проаналізувавши чинне законодавство України, прийшов до висновку, що положення ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" не підлягають застосуванню при розробці проектної документації з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до ст. 1 закону України "Про будівельні норми" від

05.11.2009 № 1704-VI будівельні норми - затверджений суб`єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов`язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Державні будівельні норми Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" були затверджені пунктом 1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 №100 та відповідно до п. 2 Наказу Мінрегіону від 23.04.2018 №100 мали набирати чинності з першого числа місяця, що настають через 90 днів з дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні Міністерства "Інформаційний бюлетень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України". Наказ Мінрегіону від 23.04.2018 №100 був опублікований в Інформаційному бюлетені Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за травень 2018 року, а ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" мали набрати чинність з 01.09.2018.

Ухвалою про забезпечення позову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2018 у справі №826/13433/18 дія наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 №100 була зупинена. Згідно з ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 у справі №826/13433/18 ухвала про забезпечення позову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2018 у справі №826/13433/18 була залишена без змін.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Закон України мають вищу юридичну силу над підзаконними нормативно-правовими актами, в тому числі над наказами та роз`ясненнями Мінрегіону.

Відповідно до ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Тож ухвали та рішення у справі №826/13433/18 є обов`язковими для необмеженого кола суб`єктів, на права яких таке рішення чи ухвала впливають.

Дія наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 №100 "Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій" була зупинена у зв`язку із забезпеченням позову у справі №826/13433/18 з 27 серпня 2018 року.

Відтак, суд зазначає, що станом на момент подачі Позивачем заяви про видачу дозволу на виконання будівельних робіт заходи забезпечення позову у справі №826/13433/18 скасовані не були. Таким чином ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій з 01.09.2018 та станом на момент звернення Позивача із заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт не був ведений в дію.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до доданого до позовної заяви експертного звіту від 20.08.2018 №V- 0340-18/ПРОЕКСП щодо розгляду проектної документації за проектом "Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Феодосія Печерського в с.Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області", виконаного експертною організацією Товариством з обмеженою відповідальністю "Проексп", проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; санітарного та епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження та була схвалена експертами експертної організації. Додаток до експертного звіту від 20.08.2018 №V- 0340-18/ПРОЕКСП свідчить, що проектна документація "Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Феодосія Печерського в с.Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області" виконана згідно з вимогами діючих нормативних документів: ДБН 360-92** Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень , ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , ДБН А.2.2-1-2003 Склад та зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд , ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва , ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці і промислова безпека в будівництві , ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги , ДБН В.1.1-12:2014 Будівництво в сейсмічних районах України , ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи , ДБН В.2.1-10-2009 Основи та фундаменти споруд , ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди , ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки , ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація , ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди , ДБН В.2.5-75:2013 Каналізація. Зовнішні мережі та споруди , ДБН В.2.5-67-2013 Опалення, вентиляція та кондиціювання , ДБН В.2.6-31:2016 Теплова ізоляція будівель , ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції , ДБН В.2.6-162:2010 Кам`яні та армокам`яні конструкції , ДБН В.2.6-198:2014 Сталеві конструкції , ДБН В.2.6-220:2017 Покриття будинків і споруд , Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів (затверджені наказом МОЗ України від 19.06.1996р. №173) та інші документи.

Згідно з п. 1) ч. 4 ст.31 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що обов`язок доказування правомірності своїх дій та рішень в адміністративних справах покладається на суб`єкта владних повноважень, який подає до суду докази на обґрунтування правомірності своїх рішень, дій або бездіяльності, але ці докази були наявні та враховувались на момент прийняття оскаржуваного рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Таким чином Позивачем доведено, що при проектуванні об`єкту "Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Феодосія Печерського в с.Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області" були дотримані вимоги чинних державних будівельних норм та стандартів, а Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували протилежне.

Суд, керуючись положення абзацу 5 ч. 5 ст. 4-1 закону України "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності", приходить до висновку, що додані Позивачем до заяви документи були подані в повному обсязі, відомості, зазначені в них є достовірними та результати оцінки впливу на довкілля не суперечать вимогам законодавства з тих підстави, що протилежні обставини не вказані як підстава для відмови у видачі дозволу. Щодо відмови у видачі дозволу № ІУ 133192391889 від 27.08.2019 з підстав невідповідності поданих Позивачем документів вимогам законодавства в ньому зазначеному, судом встановлено, що такі підстави є протиправними, а відмова № ІУ 133192391889 від 27.08.2019 підлягає скасуванню.

Згідно з Рекомендацією N R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Системний аналіз правових норм закону України "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності" та "Про регулювання містобудівної діяльності" дає підстави дійти висновку про те, що Відповідач за результатами розгляду заяви про надання дозволу може прийняти одне з двох рішень: про надання дозволу на виконання будівельних робіт або про відмову у наданні такого дозволу. Можливість вчинення інших дій або прийняття рішень за результатами розгляду заяви замовника про надання дозволу на будівництво законодавством не передбачена.

Згідно пункту 3.1 рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення вказаних обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Безпідставна та протиправна відмова суб`єкта владних повноважень у видачі документу дозвільного характеру, з перевищенням наданих їм повноважень на підставах не передбачених ст. 37 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", застосовуючи до поданої документації положення вимог законодавства, що не набрало чинності, прямо суперечить принципу правової визначеності, на забезпечення якого законом саме і встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі дозволу можливість на будівництво при прийнятті рішень державою в особі її уповноважених органів.

Частиною другою статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти, зокрема, рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2017 року у справі № 826/7631/15.

Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених обставин справи суд приходить до висновку, що найбільш ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача видати дозвіл на початок будівництва, що є підставою для задоволення позовних вимог. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятого на їх підставі рішення у зв`язку із чим суд задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції №7879 від 18.09.2019 року позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 3 842,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору у межах вказаної суми.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 139, 243-245, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Конча-Заспа (08173, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Ходосівка, вул. Феодосія Печерського, 39, офіс 61, ЄДРПОУ 41495075) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України № ІУ 133192391889 від 27.08.2019.

Зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України видати Товариству з обмеженою відповідальністю Нова Конча-Заспа дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкт Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Феодосія Печерського в с.Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Конча-Заспа (08173, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Ходосівка, вул. Феодосія Печерського, 39, офіс 61, ЄДРПОУ 41495075) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, ЄДРПОУ 37471912).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко