Ухвала

від 30.10.2019 по справі 560/1769/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

Справа № 560/1769/19

30 жовтня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Еко-Сад" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Головне управління ДФС у Хмельницькій області оскаржило його у апеляційному порядку. Водночас, скаржником до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки наведені скаржником у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави визнані судом неповажними, та надано відповідачу строк на усунення виявлених недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав, які з об`єктивних перешкод унеможливили реалізацію права на повторне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в найкоротші строки з доказами на їх підтвердження.

На виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху скаржником, в межах відведеного судом строку, на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку на апеляційне оскарження суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року ухвалено за участю представників сторін. Повний текст рішення складено 24.07.2019. Копію оскаржуваного рішення скаржник отримав 26.07.2019, про що останнім зазначено у апеляційній скарзі від 14.08.2019 (а.с.91). Інші докази про отримання скаржником копії оскаржуваного судового рішення у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 27.08.2019 з урахуванням ч. 6 ст. 120 КАС України, в той час, як апеляційну скаргу скаржником подано до суду апеляційної інстанції 30.09.2019, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційна скарга скаржником подана до суду першої інстанції 14.08.2019.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2019 апеляційну скаргу залишено без руху з підстав відсутності документа про сплату судового збору у розмірі встановленому Законом за її подачу та запропоновано скаржнику усунути вказаний недолік.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 у зв`язку з невиконанням скаржником вимог ухвали суду у повному обсязі апеляційну скаргу повернуто апелянту.

30 вересня 2019 року скаржник вдруге звернувся до суду з апеляційною скаргою на згадане судове рішення та заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Як зазначалось, Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2019 апеляційна скарга залишена без руху, оскільки підстави, вказані скаржником у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними та запропоновано скаржнику вказати інші підстави для поновлення строку.

У поданому на виконання вимог даної ухвали клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення доводи податкового органу зводяться до того, що відсутність бюджетних асигнувань необхідних для сплати судового стало підставою, яка з об`єктивних причин унеможливила проведення своєчасної оплати судових витрат у даній справі та звернення до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені нормами КАС України.

Крім того, скаржник вказує на те, що в порядку виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2019 судовий збір в сумі 2881,50 грн було сплачено в частині позовної вимоги, що стосується скаржника - щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС України у Хмельницькій області, однак суд апеляційної інстанції на це увагу не звернув.

Колегія суддів зазначає, що наведені податковим органом у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням, можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк та у визначеному порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Недостатність бюджетних асигнувань може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Статтею 296 КАС України визначено, що однією з вимог апеляційної скарги є надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі» , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Скаржник, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому недостатність на рахунку податкового органу грошових коштів, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги.

Отже, доводи скаржника щодо неналежного фінансування з боку державного бюджету не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Безпідставним є посилання скаржника на виконання ним вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2019 щодо сплати судового збору в сумі 2881,50 грн лише в частині вимог його апеляційної скарги, що стосується скасування судового рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС України у Хмельницькій області, оскільки скаржник у апеляційній скарзі просив скасувати судове рішення у повному обсязі, у тому числі і про зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову декларацію.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року .

2. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року .

3. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Еко-Сад" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

5. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.