Рішення

від 29.10.2019 по справі 756/2791/19

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

29.10.2019 Справа № 756/2791/19

Справа № 756/2791/19

Провадження № 2-з/756/297/19

У Х В А Л А

29 жовтня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Даневич А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києва заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 повторно звернулася до суду із заявою про забезпечення у цивільній справі її позову до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділ реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції в м. Києві, про встановлення факту батьківства, стягнення аліментів до досягнення дитиною повноліття, витрат по догляду за вагітністю та утримання дитини, в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме: садовий будинок АДРЕСА_1 , Хотівської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області , земельну ділянку 3222487200 :04:007:5048 для індивідуального садівництва, автомобіль Infinity G 37, д.н.з. НОМЕР_2 , із забороною відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження вказаного майна.

Вивчивши підстави порушеної заяви, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Як роз`яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на зазначене, в судове засідання для вирішення питання забезпечення позову сторони не викликались.

Суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").

Види забезпечення позову застосовуються для того щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними з заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

За змістом п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення позову, обґрунтування необхідності застосування вказаного в заяві заходу забезпечення позову.

Враховуючи, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен виходити з дійсної вартості майна на яке заявник просить накласти арешт, а вимога заявника про накладення арешту на указане в заяві нерухоме та рухому майно явно не є співрозмірною із розміром порушених нею позовних вимог, тому суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб, суд не має правових підстав для її задоволення.

Крім того, ОСОБА_1 належним чином не обґрунтовано існування ризиків того, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення її позову.

За таких обставинах на час вирішення заяви ОСОБА_1 підстави для забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 151, 153, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя