Рішення

від 08.10.2019 по справі 495/8937/17

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/8937/17

З а о ч н е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

08 жовтня 2019 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої одноособово судді - Шевчук Ю.В.

при секретарі - Завацької І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою Першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Муравйова П.Г. до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконним рішення, недійсним договорів купівлі-продажу, дарування, оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Муравйова П. звернувся до суду з позовом до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення, недійсним договорів купівлі-продажу, дарування, оренди земельної ділянки про визнання незаконним рішення, недійсним договорів купівлі-продажу, дарування, оренди земельної ділянки .

Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд:

1.Визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 18.08.2015 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо Ѕ частки будівлі кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В. за реєстр. № 820, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.08.2015 № 23755113 (номер запису про право власності 10845322, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677502951103).

2.Визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 18.08.2015 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо Ѕ частки будівлі кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В. за реєстр. № 822, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.08.2015 № 23756048 (номер запису про право власності 10845781, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677502951103).

3.Визнати недійсним договір дарування, укладений 19.08.2015 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо Ѕ частки будівлі кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В. за реєстр. № 834, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2015 № 23791452 (номер запису про право власності 10863099, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677502951103).

4.Визнати недійсним договір дарування, укладений 19.08.2015 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо Ѕ частки будівлі кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В. за реєстр. № 832, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2015 № 23790332 (номер запису про право власності 10862564, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677502951103).

5.Визнати незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29.09.2015 № 3550 Про надання в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер 5110300000:02:019:0175) площею 0,0165 га із земель житлової та громадської забудови в оренду терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування будівлі кафе із земель житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1 .

6.Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0165 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:019:0175), який укладено 12.10.2015 між Затоківською селищною радою та ОСОБА_1 для експлуатації та будівництва кафе терміном на 25 років, зареєстрований згідно рішення державного реєстратора Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 07.10.2015 № 2516435.

Представник Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області прокурор Євглевський А.В., в судове засідання не з`явився, однак надав до суду заяву, згідно якої просив справу розглядати за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав повному обсязі та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача Затоківської селищної ради в судове засідання не з`явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв. Про час та місце судового розгляду відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними поштовими повідомленнями.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином судовими повістками, про що повернуті до суду поштові повідомлення з відмітками за закінченням строків зберігання, причини неявки суду невідомі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином судовими повістками, про що повернуті до суду поштові повідомлення з відмітками за закінченням строків зберігання, причини неявки суду невідомі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином судовими повістками, про що повернуті до суду поштові повідомлення з відмітками за закінченням строків зберігання, причини неявки суду невідомі.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 11.06.2015 за № ОД142151620498 зареєстровано за ОСОБА_2 декларацію про готовність об`єкта до експлуатації щодо будівництва кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеної декларації рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Алексєєнко В.А. від 10.07.2015 № 22764545 проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на будівлю кафе площею 25 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 10364179, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677502951103).

В подальшому між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 18.08.2015 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 купила Ѕ частку будівлі кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В. за реєстр. № 820, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.08.2015 № 23755113 (номер запису про право власності 10845322, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677502951103).

Також між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 18.08.2015 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 купила Ѕ частку будівлі кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В. за реєстр. № 822, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.08.2015 № 23756048 (номер запису про право власності 10845781, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677502951103).

Далі між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 19.08.2015 укладено договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв в дар Ѕ частку будівлі кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В. за реєстр. № 834, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2015 № 23791452 (номер запису про право власності 10863099, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677502951103).

Також між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 19.08.2015 укладено договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв в дар Ѕ частку будівлі кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В. за реєстр. № 832, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2015 № 23790332 (номер запису про право власності 10862564, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677502951103).

Рішенням Затоківської селищної ради від 29.09.2015 № 3550 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 в довгострокову оренду терміном 25 років, площею 0,0165 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0175) для експлуатації та обслуговування будівлі кафе із земель житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1 ; надано ОСОБА_1 в довгострокову оренду терміном 25 років, площею 0,0165 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0175) для експлуатації та обслуговування будівлі кафе із земель житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1 ; затверджено проект договору оренди земельної ділянки площею площею 0,0165 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0175) для експлуатації та обслуговування будівлі кафе із земель житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1 , між Затоківською селищною радою та ОСОБА_1 .

На підставі вказаного рішення між Затоківською селищною радою та ОСОБА_1 12.10.2015 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0165 га для експлуатації та будівництва кафе терміном на 25 років, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:019:0175), зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення державного реєстратора Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області Гриценко І.С. від 07.10.2015 року за № 25116435.

Вважаю, що рішення селищної ради має бути визнано судом незаконним, а договори купівлі-продажу, дарування, оренди земельної ділянки - недійсними, у зв`язку з наступним.

Так, відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією

Згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб`єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Згідно з ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Як вбачається з документів, на підставі яких Затоківською селищною радою прийнято рішення від 29.09.2015 № 3550, ОСОБА_1 є власником по Ѕ частин будівлі кафе площею 25 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1 на підставі:

- договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В. 19.08.2015 за № 834, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 10863099;

- договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В. 19.08.2015 за № 832, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 10862564.

Наявність права власності на об`єкт нерухомого майна дозволило ОСОБА_1 отримати земельну ділянку в оренду без проведення аукціону (конкурсних торгів) згідно абз. 1 ч. 2 ст. 134 ЗК України.

Разом з тим, в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160240000660 установлено, що будівля кафе фактично ніколи не існувала, а ОСОБА_1 введено в оману Затоківську селищну раду щодо існування такої будівлі з метою отримання земельної ділянки в оренду.

Так, підставою для первинної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стала декларація про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрована Департаментом ДАБІ України в Одеській області 11.06.2015 за № ОД 142151620498 на замовлення ОСОБА_2

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 у справі № 815/4615/16 задоволено адміністративний позов керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 11.06.2015 за № ОД142151620498 щодо будівництва кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 11.06.2015 за № ОД142151620498 щодо будівництва кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаною постанову суду встановлено ряд обставин, які свідчать про внесення недостовірних відомостей до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що дають підстав вважати про відсутність такого об`єкту. Крім того, відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи, складеної в межах справи № 495/7476/15-ц, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 біля бази відпочинку Корал в Сонячному районі смт Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області на території між межею орендованої ПП Корал земельної ділянки (кадастровий номер 5110300000:02:019:0026) та межею АДРЕСА_1 не знаходиться будівля кафе з літнім майданчиком, належна ОСОБА_2 . Крім того, земельна ділянка є вільною від забудов та на ній відсутні будь-які будівлі та споруди.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Стаття 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

На підставі ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до ст. 718 ЦК України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

За змістом ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Отже, враховуючи те, що сторони в договорах купівлі-продажу та дарування визначили неіснуючу будівлю, спірні договори суперечать нормам ст.ст. 655, 656, 717, 718 ЦК України, а тому в силу ст.ст. 215, 236 зазначеного Кодексу, дані договори є недійсними з моменту їх вчинення, у зв`язку із недодержанням в момент їх вчинення сторонами вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 5 статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 5 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до статті 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.

Відтак, територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Так, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Тим самим, виражаючи волю територіальної громади смт Затока, селищною радою з метою облаштування інфраструктури селища, забезпечення функціонування бізнесу, у тому числі закладів харчування, відповідно до рішення від 29.09.2015 № 3550 та п. 2.1 договору оренди передано земельну ділянку ОСОБА_1 саме для експлуатації та обслуговування будівлі кафе.

Водночас, зміст договору оренди земельної ділянки від 12.10.2015, укладеного між Затоківською селищною радою та ОСОБА_1 , суперечить вищезгаданим нормам ЗК України та Закону України Про оренду землі , оскільки земля була передана ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування будівлі кафе, якого фактично не існує.

Із норм статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324 ЦК України визначається, що земля та земельні ділянки є об`єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру підвідомчі місцевим загальним судам.

Згідно рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 за №3-рп\99, інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор або його заступник у кожному випадку самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави в конкретних правовідносинах, які підлягають вирішенню в судовому порядку.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інш.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. В тому числі такі випадки передбачені ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Так, згідно пункту 1 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду України, прокурори та їх заступники подають позовні заяви саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Як вбачається з пункту 2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду України, під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та об`єктом права власності українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно положень ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування Затоківська селищна є представницьким виборним органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

За вимогами п. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є поряд з іншим земля й природні ресурси, що є у власності територіальних громад.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Статтею 83 ЗК України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

Підставою для набуття територіальною громадою в особі Затоківської селищної ради права комунальної власності на землю є безоплатна передача їй землі державою. Оскільки право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів, кожне порушення закону щодо безпідставного заволодіння комунальною власністю є порушенням державних інтересів.

До спірних правовідносин про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, дарування та договору оренди земельної ділянки підлягає застосуванню стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція), відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, Щокін проти України від 14.10.2010, Сєрков проти України від 07.07.2011, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23.11.2000, Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009, Трегубенко проти України від 02.11.2004, East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Прийняття рішення про передачу в оренду землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Згідно з практикою ЄСПЛ (наприклад, рішення від 8 липня 1986 року в справі Літгоу та інші проти Сполученого Королівства ) одним із елементів дотримання принципу пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації, тому покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставі статті 661 ЦК України, яка встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Отже правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний , публічний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Таким чином, регулювання земельних відносин з порушенням законодавства України спричиняє державі і територіальній громаді економічні збитки, перешкоджає здійсненню передбаченого Конституцією України права власності на землю, тягне нераціональне використання земель.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

При цьому, чинним законодавством України не визначено суб`єкта контролю за законністю прийняття органом місцевого самоврядування рішень щодо відведення земельних ділянок та укладанням договорів оренди з відповідними повноваженнями на звернення до суду з позовами.

Суд приходить до висновку, що вимоги першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Муравйова П.Г. до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет щодо предмет спору Приватне підприємство Корал про визнання незаконним рішення, недійсним договорів купівлі-продажу, дарування, оренди земельної ділянки, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В звязку з обґрунтованістю позовних вимог також підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 6 400,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 16, 21, 182, 328, 376 ЦК України, ст.ст. 83, 116, 118 ЗК України, ст.ст. 2, 5, 12, 81, 83, 141,209, 247, 258, 259, 263, 264, 280-281, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Муравйова П.Г. до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет щодо предмет спору Приватне підприємство Корал про визнання незаконним рішення, недійсним договорів купівлі-продажу, дарування, оренди земельної ділянки - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 18.08.2015 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо Ѕ частки будівлі кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В. за реєстр. № 820, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.08.2015 № 23755113 (номер запису про право власності 10845322, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677502951103).

Визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 18.08.2015 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо Ѕ частки будівлі кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В. за реєстр. № 822, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.08.2015 № 23756048 (номер запису про право власності 10845781, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677502951103).

Визнати недійсним договір дарування, укладений 19.08.2015 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо Ѕ частки будівлі кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В. за реєстр. № 834, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2015 № 23791452 (номер запису про право власності 10863099, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677502951103).

Визнати недійсним договір дарування, укладений 19.08.2015 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо Ѕ частки будівлі кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В. за реєстр. № 832, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2015 № 23790332 (номер запису про право власності 10862564, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677502951103).

Визнати незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29.09.2015 № 3550 Про надання в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер 5110300000:02:019:0175) площею 0,0165 га із земель житлової та громадської забудови в оренду терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування будівлі кафе із земель житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0165 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:019:0175), який укладено 12.10.2015 між Затоківською селищною радою та ОСОБА_1 для експлуатації та будівництва кафе терміном на 25 років, зареєстрований згідно рішення державного реєстратора Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 07.10.2015 № 2516435.

Стягнути з Затоківської селищної ради м. Білгород - Дністровського Одеської області на користь прокуратури Одеської області (розрахунковий рахунок № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552, юридична та поштова адреса: 65026 м. Одеса вул. Пушкінська, 3, тел. 731-98-00, неприбуткова організація) сплачений судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1600 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця : Одеська область, м. Білгород-Дністровський, ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 , який проживає за адресою : АДРЕСА_2 на користь прокуратури Одеської області (розрахунковий рахунок № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552, юридична та поштова адреса: 65026 м. Одеса вул. Пушкінська, 3, тел. 731-98-00, неприбуткова організація) сплачений судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1600 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця : Одеська область, м. Білгород-Дністровський, ідентифікаційний номер : НОМЕР_2 , який проживає за адресою : АДРЕСА_3 на користь прокуратури Одеської області (розрахунковий рахунок № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552, юридична та поштова адреса: 65026 м. Одеса вул. Пушкінська, 3, тел. 731-98-00, неприбуткова організація) сплачений судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1600 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця : м. Одеса, ідентифікаційний номер : НОМЕР_3 , яка проживає за адресою : АДРЕСА_4 на користь прокуратури Одеської області (розрахунковий рахунок № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552, юридична та поштова адреса: 65026 м. Одеса вул. Пушкінська, 3, тел. 731-98-00, неприбуткова організація) сплачений судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1600 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя :