Рішення

від 21.10.2019 по справі 431/5598/19

СТАРОБІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.10.2019

Справа 431/5598/19-ц

Провадження 2/431/1319/2019 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Пелиха О.О.,

за участю секретаря с/з Чесалової О.Є.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Старобільську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, третя особа кредитна спілка Землевласник про зняття арешту з нерухомого майна -,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, третя особа кредитна спілка Землевласник про зняття арешту з нерухомого майна, в якому просила суд зняти арешт (припинити обтяження) з невизначеного майна, всього нерухомого майна, що належить боржнику, ОСОБА_3 , реєстраційний номер обтяження: 10846834; номер запису про обтяження: 32363698; зареєстровано: 17.02.2011 16:01:55 за №10846834 реєстратором: Луганська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 91016, Луганська область, м. Луганськ, вул. Совєтская, 75, к. 404.

В обґрунтування позову позивач посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 .. За життя ОСОБА_3 належав житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Вона у порядку спадкування отримала право власності на зазначений будинок. Проте, 13 вересня 2018 року приватний нотаріус Старобільського районного нотаріального округу Луганської області Вербецька Т.М. відмовила їй у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка у зв`язку з наявністю арешту нерухомого майна спадкодавця. Підставою обтяження є постанова ВП №24530761 від 14 січня 2011 року Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції. На сьогодні цей орган має назву: Старобільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області . 14 січня 2011 року старшим державним виконавцем ВДВС Старобільського РУЮ Носалем В.В. було відкрито виконавче провадження №24530761 з примусового виконання виконавчого листа №2-2866, виданого 11.01.2011 року Старобільським районним судом, про стягнення з ОСОБА_3 боргу на користь кредитної спілки Землевласник . ОСОБА_3 помер. 23 червня 2011 року гол. держ. виконавцем Носалем В.В. на підставі п.3 ч.1 ст. 49, статті 50 Закону України "Про виконавче провадження"(606-XIV, втратив чинність 05.01.2017 р.) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №24530761, якою припинена чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення. До теперішнього часу арешт не знято. 10 червня 2019 року вона зверталася до Старобільського РВДВС ГТУЮ у Луганській області з заявою про припинення чинності арешту майна, що належало боржнику ОСОБА_3 , проте у зв`язку з закінченням строку зберігання архівних справ та знищенням виконавчого провадження №24530761 у знятті арешту було відмовлено. Вважала, що відповідач не вжив заходів з відновлення порушених її прав, а тому звернулася до суду за захистом.

Позивач та її представник ОСОБА_4 до суду не з`явилися, надали заяву, в якій просили суд розглянути справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач - представник Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області до суду не з`явився. Надав суду заяву в якій просив суд розглянути справу без його участі, позов визнав.

Враховуючи положення ч.3 ст.200 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження, оскільки відповідач позов визнає.

Третя особа - представник кредитної спілки Землевласник до суду не з`явився надав заяву в якій просив суд розглянути справу без його участі, заперечень щодо задоволення вимог ОСОБА_1 не має.

Згідно положень ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи наведене, судом розгляд справи по суті здійснюється за відсутності учасників справи, на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяви учасників справи, перевіривши наведені в позові доводи, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 09.03.1973 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке позивач мала намір успадкувати.

З інформації приватного нотаріуса Старобільського районного нотаріального округа встановлено, що нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 знаходиться під арештом, який було наложено у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчого листа від 11.01.2011 №2-2866 виданого Старобільським районним судом Луганської області (а.с.11, 12,13-14).

Зазначене підтверджується також і відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.4).

Листом в.о. начальника відділу М.Ю. Синельникова про неможливість зняти арешт у зв`язку з закінченням строку зберігання архівних справ та знищенням виконавчого провадження №24530761 та відповіддю начальника ГТУЮ у Луганській області відмовлено позивачу у знятті арешту (а.с.18-21).

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Статтями 316, 317, 319 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним їй майном, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити.

Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

За приписами п.3 ч.1 ст.49 Закону України Про виконавче провадження (№ 606-XIV) виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Аналогічні положення містив п.4.9.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15.12.99 N 74/5.

Згідно із ч.2 ст.50 ЗУ Про виконавче провадження (№ 606-XIV), у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно постанови від 23.06.2011 відповідачем вищевказане виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2 - 2866, виданого 11.01.2011 було закінчено та припинено чинність арешту майна боржника (а.с.15-16).

Відповідачем копію постанови від 23 червня 2011 року про закінчення виконавчого провадження не направлено до Луганської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, як органу, що вносить до реєстру інформацію про зняття арешту, а у теперішній час відмовлено у знятті арешту .

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладеного на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з майна.

ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Згідно вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачену нею суму у розмірі 768 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.59 Закону України Про виконавче провадження , ст.41 Конституції України, ст. 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, 316, 317, 319 ЦК України, п.3 ч.1 ст.49, ч.2 ст.50 ЗУ Про виконавче провадження (№ 606-XIV), суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, третя особа кредитна спілка Землевласник про зняття арешту з нерухомого майна задовольнити у повному обсязі.

Зняти арешт (припинити обтяження) з невизначеного майна, всього нерухомого майна, що належить боржнику, ОСОБА_3 , реєстраційний номер обтяження: 10846834; номер запису про обтяження: 32363698; зареєстровано: 17.02.2011 16:01:55 за №10846834 реєстратором: Луганська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 91016, Луганська обл., м. Луганськ, вул. Совєтская, 75, к. 404.

Стягнути з Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (ЄДРПОУ 34962155) судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Старобільський районний суд Луганської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О.Пелих