Постанова

від 24.10.2019 по справі 704/41/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/413/19Головуючий по 1 інстанції Категорія: 302090000 Фролов О.Л. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року м. Черкаси:

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

за участю секретаря Новікова О.М.

Храпка В.Д., Бондаренка С.І.,

Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Імпульс Плюс на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 03 липня 2019 року (повний текст складено 11 липня 2019 року) у складі судді Фролова О.Л. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Виробниче підприємство Імпульс Плюс , третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корсунь , про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ Виробниче підприємство Імпульс Плюс , яким просив визнати недійсним п. 2 додаткової угоди від 07.04.2015 року до договору оренди землі від 16.09.2011.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за кадастровим номером 7124083200:01:001: 0025 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області загальною площею 3,4427 га, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії від 10.04.2001 року.

Землевласник передав вказану земельну ділянку в оренду на 5 років ТОВ Виробниче підприємство Імпульс-Плюс відповідно до договору оренди землі від 16.09.2011 року за № 115. Розмір орендної плати визначено договором в розмірі 5,5 % від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки. Договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області. Також між сторонами складено Акт про передачу та прийом земельної ділянки.

За місяць до спливу строку договору оренди позивач не отримував повідомлення від відповідача про його намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 91234444 від 05.07.2017 року, позивачу стало відомо, що 30.09.2016 року приватним нотаріусом Хоролівського районного нотаріального округу Полтавської області Березою Д.В. було здійснено державну реєстрацію речового права за Договором №115 на підставі Додаткової угоди від 07.04.2015 року.

Позивач зазначає, що підписував додаткову угоду до Договору, яка стосувалась тільки виключно розміру орендної плати в п.1 додаткової угоди. Додаткова угода взагалі не містила п.2 щодо строку дії договору оренди, волевиявлення позивача на узгодження п. 2 додаткової угоди не було.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати недійсним п. 2 додаткової угоди від 07.04.2015 року до договору оренди землі №115 від 16.09.2011, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Виробниче підприємство Імпульс-Плюс .

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 03 липня 2019 року позов задоволено.

Визнано пункт 2 додаткової угоди від 07.04.2015 року до договору оренди землі №115 від 16.09.2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Виробниче підприємство Імпульс-Плюс , щодо земельної ділянки площею 3,4427 га кадастровий номер 7124083200:01:001:0025, що знаходиться в адміністративних межах Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області недійсним.

В основу судового рішення покладено висновок судово-технічної експертизи матеріалів документів від 18.01.2019, відповідно до якого п. 2 додаткової угоди був додрукований після виконання основного тексту документу та підпису від імені ОСОБА_1 Вважаючи підтвердженими доводи позивача щодо відсутності його волевиявлення на внесення змін до основного договору шляхом укладення пункту 2 у додатковій угоді, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання правочину в оспорюваній частині недійсним.

На вказане рішення відповідач подав апеляційну скаргу.

Доводи скарги зводяться до незгоди відповідача з процедурою призначення та проведення експертизи, перевіркою та оцінкою судом експертного висновку. Додатково апелянт повідомляє, що відповідач в судовому засіданні в усній формі заявляв клопотання про проведення повторної судової технічної експертизи, проте, судом було відмовлено у його задоволенні.

Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

На апеляційну скаргу надійшов відзив від третьої особи - СТОВ Агрофірма Корсунь , в якому товариство заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Вважаючи доведеними позовні вимоги про відсутність волевиявлення на зміну строку дії договору і внесення відповідного пункту до додаткової угоди уже після її підписання, тобто без відмову позивача, СТОВ Агрофірма Корсунь просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Позивач також направив відзив на апеляційну скаргу, доводи якої є подібними до тверджень, викладених у відзиві СТОВ Агрофірма Корсунь . Позивач вважає рішення законним та обґрунтованим, тому просить його залишити без змін.

Дослідивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 14-10-21 , виданого 10.04.2001 року (а.с. 10), ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 7124083200:00:01:025 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області загальною площею 3,4427 га.

Довідкою відділу Держгеокадастру у Тальнівському районі Черкаської області від 16.06.2017 підтверджується зміна кадастрового номеру земельної ділянки з 7124083200:00:01:025 на 7124083200 :00:01:0025 (а.с. 14).

Відповідно до договору оренди землі №115 від 16.09.2011 року ОСОБА_1 надав в оренду ТОВ Виробниче підприємство Імпульс-Плюс , належну йому земельну ділянку строком на 5 років. Розмір орендної плати становить 5,5 % від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки. Даний Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області від 07.06.2012 року (а.с. 17-18).

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 91234444 від 05.07.2017 року, приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Березою Д.В. 30.09.2016 року було здійснено державну реєстрацію речового права за Договором №115. Строк дії Договору встановлено до 07.06.2026 року з правом пролонгації (а.с. 15-16).

Відповідно до Додаткової угоди від 07.04.2015 року до Договору оренди землі №115 від 16.09.2011 року, а саме, пунктом 2 додаткової угоди, ОСОБА_1 та ТОВ Виробниче підприємство Імпульс-Плюс пункт 8 Договору оренди землі №115 від 16.09.2011 року виклали в такій редакції: Договір укладено на 15 років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. (а.с. 19).

На встановлення обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх доводів, а саме - відсутності волевиявлення на продовження строку дії договору, у справі була призначена судово-технічна ухвалою суду від 31.05.2018 (а.с. 76).

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи матеріалів документів від 18.01.2019 року за № 12127/12128/18-33/1673/1674/19-33, у досліджуваній Додатковій угоді до Договору оренди землі №115 від 16.09.2011 р. пункт 2, що починається словами 2. Викласти пункт 8 Договору… та закінчується текстом …та її скріплення печатками Сторін. , був додрукований після виконання основного тексту документу та підпису від імені ОСОБА_1 (а.с. 88-97).

Згідно з договором оренди землі від 15.06.2017 року ОСОБА_1 надав в оренду СТОВ "Агрофірма Корсунь", належну йому земельну ділянку строком на 7 років. Розмір орендної плати становить не менше 5% від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 20-22).

Відповідно до акту приймання-передачі об`єкта оренди від 15.06.2017 договору оренди землі від 15.06.2017 року, ОСОБА_1 передав, а СТОВ "Агрофірма Корсунь" прийняв в строкове платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку загальною площею 3,4427 га, кадастровий номер 7124083200:00:01:025, яка знаходиться в адміністративних межах Кобринівської сільської ради і належить орендодавцю на праві приватної власності (а.с. 22 зв.).

Правовідносини, що виникли в даному випадку між учасниками справи, мають таке законодавче регулювання.

Частиною першою статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що визнання правочину недійсним є одним з визначених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, вказані норми цивільного права свідчать про те, що правочин може бути визнано недійсним, якщо волевиявлення учасника правочину не є вільним, не відповідає його внутрішній волі.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Відповідно до статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Основним аргументом апеляційної скарги є незгода з процедурою призначення, проведення експертизи, а також перевірка та оцінка результатів експертизи судом.

Доводи апелянта про те, що суд позбавив його права заявити відвід експертам, не відповідають матеріалам справи, оскільки ухвала про призначення експертизи прийнята 31 травня 2018 року за погодженням із сторонами справи. Висновок експертів датований 18.01.2019. Протягом цього проміжку часу відповідач неодноразово знайомився з матеріалами справи та мав достатньо часу для заявлення власної позиції щодо експертизи чи заявлення відводів експертам.

Водночас, у зв`язку з тим, що відповідач мав сумніви в компетенції експертів, суд додатково дослідив дану обставину та отримав детальне роз`яснення від керівництва експертної установи про те, що дослідження проведено експертами в межах їх компетенції (а.с. 114-115).

З аналізу висновку експертів вбачається, що від є повним та обґрунтованим, підстави для проведення повторної чи додаткової експертизи відсутні. Тому, судова колегія погоджується з позицією районного суду про прийнятність висновку експертів як достатнього та належного доказу у справі.

При проведенні експертизи у експерта було достатньо порівняльного матеріалу, йому наданий необхідний обсяг документів з вільними підписами позивача для дослідження. Експертиза призначена та проведена відповідно до вимог закону. Докази того, що експертний висновок є недостатньо обґрунтованим і суперечить іншим матеріалам справи, викликає сумніви в його правильності, при призначенні та проведенні експертизи істотно порушено процесуальні норми, які регламентують порядок її призначення та проведення, відсутні.

З огляду на вказане, не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд безпідставно відмовив йому у задоволенні клопотання про проведення повторної експертизи. Висновок експертів від 18 січня 2019 року не було визнано неповним або неясним, необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Висновки вказаної судової експертизи у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані, що є його процесуальним обов`язком відповідно до положень процесуального закону у разі заперечення такого факту, у зв`язку з чим посилання у апеляційній скарзі на те, що суд взяв до уваги лише висновок експертизи, а не всі докази у сукупності, є безпідставними.

Інших доводів щодо незаконності чи необґрунтованості оскаржуваного рішення апеляційна скарга не містить.

Суд першої інстанції всебічно оцінив відповідний висновок експертів, вжив додаткових заходів для отримання роз`яснень експертної установи та справедливо визнав висновок експерта допустимим і належним доказом.

Виходячи з вимог статей 263-264, 382 ЦПК України місцевий суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи, надав оцінку усім наявним у справі доказам, а також доводам сторін, правильно визначився з правовідносинами та законом, що їх регулює, обґрунтовано задовольнивши позов ОСОБА_1

Позивачем доведено, що при підписанні додаткової угоди пункту 2 не існувало, а він був додрукований після його підписання. Зазначене свідчить про те, що продовження строку дії договору оренди земельної ділянки не узгоджено належним чином з орендодавцем.

Відтак, підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Імпульс Плюс залишити без задоволення.

Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 03 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 29 жовтня 2019 року.

Судді