Рішення

від 29.10.2019 по справі 910/11668/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.10.2019Справа № 910/11668/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Інструмент" до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 750 115,05 грн.,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Інструмент" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов укладеного 18 жовтня 2018 року між ним та публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - Залізниця) договору поставки № СВРз-03-15-18-137/ю позивач поставив відповідачу передбачений цим правочином товар загальною вартістю 3 840 000,00 грн. Оскільки Залізниця взяте на себе за вказаною угодою зобов`язання щодо оплати цього товару виконала несвоєчасно, позивач, посилаючись на статті 15, 16, 526, 530, 610, 625, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 20, 174, 193, 226, 229, 230, 231, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача 570 844,92 грн. пені, 115 200,00 грн. інфляційних втрат та 64 070,13 грн. трьох процентів річних, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 2 вересня 2019 року позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11668/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Проте Залізниця у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подала, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направила.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 2 вересня 2019 року про відкриття провадження у справі № 910/11668/19 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01033, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5.

Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами пункту 1 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

З матеріалів справи вбачається, що копія вищенаведеної ухвали Господарського суду міста Києва від 2 вересня 2019 року була отримана уповноваженим представником відповідача 6 вересня 2019 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення цього судового відправлення.

Проте відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав та не скористався наданими йому процесуальними правами.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги те, що Залізниця належним чином була повідомлена про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2018 року між Залізницею в особі філії "Стрийський вагоноремонтний завод" та Товариством було укладено договір поставки № СВРз-03-15-18-137/ю, за умовами якого останнє зобов`язалося протягом 2018 року поставити і передати у власність відповідача синхронізований гідравлічний листозгинальний прес SBM 220.30 з ЧПУ Cybelec CybTouch 12 (2D графіка), а Залізниця, у свою чергу, - оплатити вказаний товар на умовах цієї угоди.

Наведений правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.

Відповідно до пункту 3.1 договору його ціна становить 3 840 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 640 000,00 грн.

За змістом пунктів 5.1-5.3 договору постачальник протягом 30 днів від подання заявки покупцем поставляє товар на умовах DDP згідно з базисними умовами Інкотермс 2010 року на склад останнього - Львівська область, місто Стрий, вулиця Зубенка, будинок 2.

У пункті 4.2 зазначеної угоди сторони погодили, що покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 10 банківських днів з дня отримання на підставі виставленого рахунку постачальником, але не раніше реєстрації податкової накладної. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами видаткової накладної та/або акту приймання-передачі.

За умовами пункту 12.1 договору останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими особами та скріплення печатками (за наявності) і в частині поставок діє до 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов цього договору позивач поставив відповідачу синхронізований гідравлічний листозгинальний прес SBM 220.30 з ЧПУ Cybelec CybTouch 12 (2D графіка), що підтверджується наявною у матеріалах справи копію видаткової накладної від 21 грудня 2018 року № РН-21/12-3 на суму 3 840 000,00 грн., а також копією відповідної товарно-транспортної накладної та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від 21 грудня 2018 року № 747.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором поставки від 18 жовтня 2018 року № СВРз-03-15-18-137/ю також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Судом встановлено, що з огляду на положення пункту 4.2 договору поставки від 18 жовтня 2018 року № СВРз-03-15-18-137/ю відповідач повинен був оплатити вартість поставленого йому позивачем товару не пізніше 9 січня 2019 року.

Проте всупереч положенням вищенаведеного правочину Залізниця взятий на себе обов`язок по оплаті вартості цього товару виконала лише 2 серпня 2019 року, сплативши позивачу 3 840 000,00 грн. Вказана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про надходження коштів, доданою Товариством до позовної заяви.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Залізницею свого обов`язку щодо оплати передбаченого укладеним між сторонами договором товару, позивач просив суд стягнути з відповідача 570 844,92 грн. пені, нарахованої у період з 10 січня 2019 року по 10 червня 2019 року включно на суму основного боргу в розмірі 3 840 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За частиною 2 зазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 3 даної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У пункті 8.2 договору поставки його сторони погодили, що у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Оскільки судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем взятого на себе обов`язку щодо своєчасної оплати товару за договором поставки від 18 жовтня 2018 року № СВРз-03-15-18-137/ю, і розмір вказаної санкції, нарахованої позивачем, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 570 844,92 грн. пені є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати товару за вищевказаним договором поставки, позивач просив суд стягнути з Залізниці три проценти річних у розмірі 64 070,13 грн. та інфляційні втрати у розмірі 115 200,00 грн. нараховані на суму основного боргу в розмірі 3 840 000,00 грн. у період з 10 січня 2019 року по 1 серпня 2019 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлені Товариством до стягнення розміри трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум компенсаційних виплат підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний номер 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Інструмент" (49051, місто Дніпро, вулиця Осіння, будинок 2-А; ідентифікаційний номер 30536572) 570 844 (п`ятсот сімдесят тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 92 коп. пені, 115 200 (сто п`ятнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 64 070 (шістдесят чотири тисячі сімдесят) грн. 13 коп. трьох процентів річних, а також 11 251 (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят одну) грн. 73 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 29 жовтня 2019 року

Суддя Є.В. Павленко