Рішення

від 28.10.2019 по справі 911/2140/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2140/19

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» (49602, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ТРАНС-ІНВЕСТ» (08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Балукова, буд. 1)

про стягнення 84980,00 грн. штрафу,

Без виклику представників сторін

Обставини справи:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ТРАНС-ІНВЕСТ» (далі - відповідач) про стягнення 84980,00 грн. штрафу.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що у лютому 2019 року відповідач здійснив відправлення вагону № 67654749 згідно накладної № 43730068, в якій зазначив масу вантажу 62400 кг, однак, при проведенні перевірки позивачем було виявлено, що фактична маса вантажу не відповідає масі, вказаній відправником у зазначеній накладній, а саме - на 4900 кг менше, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з ТОВ «УКР-ТРАНС-ІНВЕСТ» штраф у розмірі 84980,00 грн. за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу і судові витрати покласти на відповідача.

Водночас, АТ «Українська залізниця» у позовній заяві було заявлене клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену позивачем у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ТРАНС-ІНВЕСТ» позовною заявою б/н від 15.08.2019 р. (вх. № 2215/19 від 23.08.2019 р.) про стягнення 84980,00 грн. штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2019 р. було відкрито провадження у справі та задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

19.09.2019 р. до господарського суду Київської області від ТОВ «УКР-ТРАНС-ІНВЕСТ» надійшло клопотання № 180 від 19.09.2019 р. (вх. № 17941/19 від 19.09.2019 р.), за змістом якого останній просить суд зобов`язати позивача направити на адресу відповідача позовну заяву та додані до неї документи, надати відповідачу новий строк для подання відзиву на позовну заяву, а також розглядати дану справу № 911/2140/19 в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.09.2019 р. клопотання ТОВ «УКР-ТРАНС-ІНВЕСТ» № 180 від 19.09.2019 р. (вх. № 17941/19 від 19.09.2019 р.) було залишено судом без задоволення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, були створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

16.02.2019 р. зі станції Суми Південної залізниці вантажовідправником - Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР-ТРАНС-ІНВЕСТ» за накладною № 43730068 був відправлений вагон № 677654749 з вантажем Брухт чорних металів, не поіменований в алфавіті. Навалом, вид 3, укриття листами, помаркований вапном , на станцію призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - ТОВ Керамет-Україна .

Згідно з даними накладної № 43730068 вантаж був завантажений у вагон вантажовідправником (графа 28); маса вантажу, визначена відправником - 62400 кг (графа 24); спосіб визначення маси - вагонні ваги (графа 26).

Згідно з графою 34 вказаної накладної перевізна плата складає 29510,31 грн.

Як встановлено статтею 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

21.02.2019 р. на проміжній станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці позивачем було проведено перевірку маси вантажу у вагоні та складено акт загальної форми № 300 ф. ГУ-23 (зваж по ГУ-78), в якому зазначено, що фактична маса брутто вагона склала 81300 кг, тара вагона з ПД 23800 кг. Маса вантажу нетто за ПД 62400 кг. Фактична маса вантажу нетто 57500 кг, що менше документу на 4900 кг. Складено актовий матеріал.

Також за результатами перевірки було складено комерційний акт № 450003/33/159 від 21.02.2019 р.

Згідно з розділом Д комерційного акта переважування вагону № 677654749 проводилось в статичному режимі, з повною зупинкою та розчепленням на справних вагонних 150 тонних електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, заводський № 032, що пройшли держповірку 28.12.2018 р., в присутності ДСЗ Клюєва, АРВ Плітченко, приймальника поїздів ОСОБА_1 ; виявилось, що вага вантажу у вагоні № 677654749: брутто - 81300 кг, тара за документом - 23800 кг, вага нетто - 57500 кг, що менше ваги, вказаної в перевізному документі на 4900 кг. Навантаження на рівні бортів. Поверхня вкрита листами заліза, маркований вапном. Листове покриття та маркування не порушено. Вагон без дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті та укручені. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилась. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.

Таким чином, комерційним актом встановлено факт невідповідності фактичної маси вантажу, що є меншою від маси, зазначеної відповідачем у накладній № 43730068.

У зв`язку з виявленням невідповідності маси вантажу порівняно з перевізним документом залізницею за вказане порушення на підставі ст. 122 Статуту залізниць України було нараховано ТОВ «УКР-ТРАНС-ІНВЕСТ» штраф в розмірі, передбаченому ст. 118 Статуту залізниць України, а саме - п`ятикратної провізної плати за вагон від станції Суми Південної залізниці до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, який складає 84980,00 грн. (провізна плата 16996,00 грн. х 5 = 84980,00 грн.).

Положеннями ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р., Статут визначає права, обов`язки і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. На підставі цього Статуту Міністерством транспорту України затверджені Правила перевезення вантажів, обов`язкові для всіх юридичних осіб і фізичних осіб на території України (ст. 5 Статуту).

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем . Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. № 863/5084.

Згідно з пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 Правил).

Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Технічні характеристики паперу, призначеного для оформлення накладної, повинні забезпечувати придатність для роздруківки на принтері, а також якісне проставлення відміток залізниці на всьому шляху перевезення. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов`язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді (абз. 3 частини 1 пункту 1.2 Правил).

Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил (частина 6 пункту 1.2 Правил).

Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Згідно з пунктом 2.1 вказаних Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати масу вантажу у кілограмах.

Згідно з положенням статті 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

Відповідно до приписів частин 1 і 2 статті 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно з частиною 1 статті 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційним актом № 450003/33/159 від 21.02.20189 р. засвідчено факт розбіжності маси вантажу, зазначеної у перевізному документі від 16.02.2019 р. № 43730068, на 4900 кг, а також вказано, що вантаж помаркований вапном, маркування не порушене.

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Між тим, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості, викладені у комерційному акті.

Згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до частини 1 статті 118 Статуту, за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що на підставі договору, за накладною № 43730068 від 16.02.2019 р., залізницею було здійснено перевезення 57500 кг брухту чорних металів у вагоні № 67654749.

Відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів відправник був зобов`язаний зазначити в накладній вірну масу всього вантажу, який знаходився у даному вагоні, і провізна оплата в даному випадку в накладній визначалася, виходячи із маси всього вантажу, який знаходився у даному вагоні.

Однак, відповідач свого обов`язку щодо зазначення у накладній № 43730068 вірної маси вантажу не виконав.

Враховуючи викладене, застосування позивачем до відповідача штрафних санкцій у розмірі п`ятикратної суми провізної плати, визначеної вказаною накладною, у зв`язку з невиконанням відправником зобов`язання зазначити в накладній вірну масу всього вантажу, який знаходився у вказаному вагоні, відповідає ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

При цьому, судом враховано, що будь-яких доказів на спростування наведених вище обставин відповідачем суду не надано. Також матеріали справи на час прийняття у ній рішення не містять доказів сплати заявленого позивачем до стягнення з відповідача штрафу.

Таким чином, позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ТРАНС-ІНВЕСТ» (08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Балукова, буд. 1, код 37756769) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» (49602, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Кіровський р-н, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 108, код 40081237) 84980 (вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. штрафу та 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Рішення підписане 28.10.2019 р.

Суддя В.М. Бабкіна