Рішення

від 30.10.2019 по справі 917/1518/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.19 Справа № 917/1518/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а

до Громадського формування з охорони громадського порядку "Половки-безпека", 36034, м. Полтава, пров. Хорольський, 8

про стягнення 10 484,20 грн.

Суддя Мацко Оксана Сергіївна

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до Громадського формування з охорони громадського порядку "Половки-безпека" про стягнення 10 484,20 грн. збитків у вигляді не отриманих коштів за послуги теплопостачання.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.09.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач споживав теплову енергію, не укладаючи з ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго відповідний договір, чим порушив норми чинного законодавства та завдав збитків позивачу у вигляді неотриманих доходів на суму 10484,20 грн.

Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував. Копія ухвали від 06.09.2019 р. про відкриття провадження у даній справі, направлена на адресу Громадського формування з охорони громадського порядку Половки-безпека , була повернута до суду з відміткою поштового відділення інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Враховуючи, що копія ухвали від 06.09.2019 р. про відкриття провадження у справі направлялась на адресу Громадського формування з охорони громадського порядку Половки-безпека , вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, (витяг з реєстру, отриманий судом - у матер.справи), відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про права, надані йому для захисту своїх інтересів. Крім того, вказана ухвала була своєчасно розміщена судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, вважається, що відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи судом, про покладені на них обов`язки та їхні процесуальні права.

Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

11.07.2017 року між Полтавською міською радою в особі начальника відділу обліку, розподілу та приватизації житла ОСОБА_1 та Громадського формування з охорони громадського порядку Половки-безпека було укладено договір оренди № 28/6.

За умовами п. 1.1 вказаного договору Орендодавець (Полтавська міська рада) передає, а Орендар (Громадське формування з охорони громадського порядку Половки-безпека ) приймає на умовах, визначених договором, в оренду нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке повинно бути використане під офіс громадської організації і знаходиться на балансі КП ЖЕО № 2 .

Згідно з п. 7.1 договору (в ред. змін та доповнень № 50/28 від 17.01.2019 р.) строк дії останнього встановлюється до 31.12.2019 року.

Відповідно до п. 3.2.5 договору оренди Орендар зобов`язаний в місячний термін з дня підписання розпорядження про дозвіл на укладання договору оренди укласти договір на експлуатаційні витрати з балансоутримувачем та договори на постачання тепла, води, газу та електроенергії з відповідними підприємствами.

19.06.2019 року ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго звернулось до відповідача із листом № 30.1-13/1135 щодо укладання договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, до якого додано 2 екземпляри відповідного договору № 4566 С .

Відповідачем залишено пропозицію про укладання договору без відповіді.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 10 484,20 грн. збитків у вигляді не отриманих коштів за послуги теплопостачання.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи, зокрема: договір оренди № 28/6 від 11.07.2017 р. зі змінами та доповненнями, лист № 30.1-13/1135 від 19.06.2019 р. з додатками, докази направлення вказаного листа на адресу Громадського формування з охорони громадського порядку Половки-безпека та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Частинами 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч.1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків) потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 11.05.2018 року у справі № 912/1189/17.

Таким чином, наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України Про теплопостачання основними обов`язками споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Вищевказаній нормі кореспондують норми, закріплені Законом України "Про житлово-комунальні послуги", а саме - ст. 20, відповідно до положення якої споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Статтею 19 Закону України Про теплопостачання також визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Закон України Про теплопостачання є спеціальним по відношенню до Закону України Про житлово-комунальні послуги та має пріоритет у застосуванні при вирішенні спору, що випливає з правовідносин по наданню послуг теплопостачання.

Отже, обов`язок вчинення дій, спрямованих на укладання договору на постачання теплової енергії, покладається саме на споживача. Невчинення таких дій (бездіяльність) в даному випадку є протиправною поведінкою споживача, яка має наслідком безоплатне споживання поставленої теплової енергії, що суперечить положенням Закону України Про теплопостачання , Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Згідно з ч. 3 ст. 225 ГК України, при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Дослідивши обставини і зібрані у справі докази, суд встановив, що відповідач в період з 01.10.2017 р. по 30.04.2019 р. споживав теплову енергію, не укладаючи з ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго відповідний договір, що позбавило позивача можливості одержати дохід у вигляді плати за спожиту теплову енергію, який він міг би одержати, якби його право не було порушено.

З урахуванням зазначених нормативних положень, позивачем правомірно визначено збитки у даній справі як вартість фактичного обсягу спожитої теплової енергії, яку позивач міг отримати в разі укладення між ним та Громадським формуванням з охорони громадського порядку Половки-безпека договору постачання теплової енергії.

Виходячи з фактичного обсягу спожитої теплової енергії, середньої температури зовнішнього повітря та кількості днів розрахункового періоду, дана сума склала 10 484,20 грн.

Таким чином, саме бездіяльність відповідача у вигляді не оформлення договору постачання теплової енергії до нежитлового приміщення у АДРЕСА_1 , призвели до виникнення у Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго з моменту укладення договору оренди № 28/6 збитків у вигляді недоотриманої плати за фактично спожиту теплову енергію у розмірі, встановленому законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Також ч. 2 ст. 1166 визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, за змістом вказаних положень законодавства, обов`язок доказування невинуватості заподіювача шкоди, покладається саме на цю особу.

Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами наявності об`єктивних обставин, що унеможливили б укладення договору постачання теплової енергії, передбаченого як нормами чинного законодавства, так і договором оренди землі № 28/6 від 11.07.2017 р., та не надав до суду доказів вчинення дій, спрямованих на укладення такого договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи викладене, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факту порушення Громадським формуванням з охорони громадського порядку Половки-безпека законодавства шляхом споживання теплової енергії без оформлення відповідного договору та наявність усіх елементів складу зазначеного цивільного правопорушення, а отже вимоги ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго про стягнення з відповідача збитків у вигляді не отриманих коштів за послуги теплопостачання за період з 01.10.2017 р. по 30.04.2019 р. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 165, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Громадського формування з охорони громадського порядку "Половки-безпека" (36034, м. Полтава, пров. Хорольський, 8, код ЄДРПОУ 26218908) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030) - 10 484,20 грн. збитків у вигляді не отриманих коштів за послуги теплопостачання та 1 921,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 30.10.2019 р.

Суддя О.С. Мацко