Рішення

від 29.10.2019 по справі 918/665/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/665/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт"

про стягнення заборгованості в сумі 24 013 грн. 80 коп.,

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт", в якому просить стягнути 24 013 грн. 80 коп. - боргу, у тому числі: 17 073 грн. 88 коп. - пені, 1 476 грн. 03 коп. - три проценти річних, 5 463 грн. 88 коп. - інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов`язання за договором постачання природного газу №3407/16-ТЕ-28 від 21.12.2015 року.

Ухвалою суду від 23 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 15 жовтня 2019 року.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2019 року розгляд справи відкладено на 29 жовтня 2019 року.

В судове засідання 29 жовтня 2019 представник позивача не з`явився, проте 28 жовтня 2019 року подав клопотання про розгляд справи без його участі. Крім того зазначив, що підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача 29 жовтня 2019 року також не з`явився, вимог ухвали суду не виконав. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Старт" вважається повідомленим про призначені судові засідання 15.10.2019 та 29.10.2019 належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач отримав вказані ухвали суду, тому судові засідання проводились за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 29.10.2019 року, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 29.10.2019 року судом прийнято рішення у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старт" укладено Договір постачання природного газу №3407/16-ТЕ-28 (а.с. 15-21), за умовами якого продавець зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Згідно п. 2.1. договору, постачальник передає споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом 59,0 тис. куб. м., у тому числі по місяцях: січень -22.0, лютий -22.0, березень-15.0.

За умовами п. 3.4. договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Постачальник не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов`язується надати постачальнику завірену копію акту про фактичний обсяг розподіленого/про-транспортованого за цим договором природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором ГРМ/ГТС; у разі надання технічного акту на загальний обсяг розподіленого/про-транспортованого природного газу, споживач надає детальну розбивку газу за категоріями (в.т.ч. за чим договором) за власним підписом; підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Постачальник не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

У випадку відмови споживача від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до умов договору або в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору в період з січня 2016 року по березень 2016 року позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 127 059,09 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 на суму 57 794,70 грн., від 29.02.2016 на суму 34 383,46 грн., від 31.03.2016 на суму 34 880,93 грн. (а.с. 25-27).

Відповідно до п. 5.1., 5.2. договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 31.12.2015 року, регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором в період з 01 січня 2016 по 31 березня 2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758.

Тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ "Укртрансгаз" установлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), і є обов`язковими за ним договором з моменту введення їх в дію.

Ціна за 1000 куб.м газу за цим договором в період з 01 січня 2016 по 31 березня 2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1 770,74 гривень, крім того податок на додану вартість - 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ "Укртрансгаз" - 8, 50 грн., крім того ПДВ -20%, всього ПДВ -10, 20 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 779, 24 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ - 2 135, 09 грн.

Згідно з п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов`язання з оплати природного газу, поставленого протягом вказаного періоду, виконав несвоєчасно, що стверджується зведеними бухгалтерськими документами (операціями за договором та сальдо по відповідачу) (а.с. 28-29).

Положеннями п. 8.1., 8.2. договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

У разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується платити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 10.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років.

За п. 12. Договору цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 січня 2016 року до 31 березня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Враховуючи викладене, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 17 073, 88 грн., 1 476, 03 грн. - 3% та інфляційних втрат у розмірі 5 463, 88 грн.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із відповідальністю за порушення строків оплати за переданий природний газ, регулювання яких здійснюється Законом України "Про ринок природьного газу", ГК України, ЦК України тощо.

Як установлено ч. 1. ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" відповідач зобов`язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 2 ст. 232 ГК України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України).

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведених норм матеріального права, які регулюють наслідки порушення зобов`язання, вбачається право кредитора здійснити нарахування 3% річних та пені за неналежне виконання боржником грошового зобов`язання.

Судом за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE перевірено доданий позивачем розрахунок пені, інфляційних та 3% річних, визнано його правильним та обґрунтованим, а відтак позовні вимоги про стягнення боргу у загальній сумі 24 013,80 грн. - підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ч. 1 ст. 73 ГПК України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За умовами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Перевіривши правильність нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом визнано його правильним та обґрунтованим, а відтак позовні вимоги про стягнення 17 073,88 грн. пені, 1 476,03 грн. 3% річних та 5 463, 88 грн. інфляційних втрат підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 237- 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт" (35314, Рівненська область, Рівненський район, с. Зоря, вул. Конституції, 11/9, ЄДРПОУ 23305207) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 код ЄДРОПУ 20077720) борг у загальній сумі 24 013 (двадцять чотири тисячі тринадцять) грн. 80 коп. у тому числі: 17 073 (сімнадцять тисяч сімдесят три) грн. 88 коп. - пені, 1 476 (одна тисяча чотириста сімдесят шість) грн. 03 коп. - 3% річних, 5 463 (п`ять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 88 коп. - інфляційних втрат та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 30 жовтня 2019 року.

Суддя Романюк Ю.Г.