Рішення

від 29.10.2019 по справі 920/944/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.2019 Справа № 920/944/19

Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №920/944/19 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Шосткинської місцевої прокуратури (41100, Сумська область, м. Шостка, вул.. Свободи, 65) в інтересах держави в особі позивача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул.. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 3976885)

до відповідачів: 1) Державного професійно-технічного навчального закладу «Свеський професійний аграрний ліцей» (41226, Сумська область, Ямпільський район, смт. Свеса, вул.. Грушевського, 9, код ЄДРПОУ 02547458);

2) приватного підприємства «Ямпіль Інвест» (41200, Сумська область, смт. Ямпіль, код ЄДРПОУ 34113192)

про визнання недійсним договору підряду на виконання науково-технічних робіт,

представники сторін:

прокурор - Мороз В.О. (посвідчення № 053694 від 03.09.2019);

позивача: не з`явився;

першого відповідача - не з`явився;

другого відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивача подав позовну заяву до відповідачів, в якій просить суд визнати недійсним та припинити на майбутнє договір підряду на виконання науково-технічних робіт № 21/03/2019, укладений 21.03.2019 між Державним професійно-технічним навчальним закладом «Свеський професійний аграрний ліцей» та приватним підприємством «Ямпіль Інвест» ; зобов`язати приватне підприємство «Ямпіль Інвест» повернути Державному професійно-технічному навчальному закладу «Свеський професійний аграрний ліцей» земельну ділянку загальною площею 51,07 га (кадастровий номер 5925682500:01:001:1501), що використовується на підставі договору підряду на виконання науково-технічних робіт № 21/03/2019, укладеного 21.03.2019 між Державним професійно-технічним навчальним закладом «Свеський професійний аграрний ліцей» та приватним підприємством «Ямпіль Інвест» та стягнути з відповідачів судові витрати в розмірі 3842,00 грн.

Ухвалою суду від 12.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 10.10.2019 відкладено підготовче засідання на 29.10.2019.

18.10.2019 перший відповідач Державний професійно-технічний навчальний заклад «Свеський професійний аграрний ліцей» листом № 284 від 30.09.2019 повідомив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд розгляд справи провести без участі його представника.

Другий відповідач приватне підприємство «Ямпіль Інвест» листом № 354 від 01.10.2019 повідомив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд розгляд справи провести без участі його представника.

Відповідно до ухвали суду від 10.10.2019 у цьому судовому засіданні проводиться підготовче засідання в справі. Згідно із ч.3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

У судовому засіданні прокурор заявив усне клопотання про повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у зв`язку з визнанням позову відповідачами до початку розгляду справи по суті.

Ураховуючи визнання позову першим та другим відповідачами по справі, суд ухвалює рішення за результатами підготовчого засідання.

Дослідивши обставини справи, викладені у поданих сторонами заявах по суті справи, письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

21.03.2019 між відповідачами був укладений договір підряду № 21/03/2019 на виконання науково-технічних робіт за умовами якого перший відповідач (підрядник) зобов`язався на належних йому на праві постійного користування землях розробити та передати другому відповідачу (замовнику) науково - технічну роботу, а другий відповідач зобов`язався прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 3.1 договору другий відповідач здійснює оплату робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок першого відповідача наприкінці кожного поточного року після проведення відповідно етапу робіт, у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки яка виготовляється за рахунок першого відповідача. Строк дії договору встановлений до 31.12.2021.

На думку прокурора спірний договір є удаваним та вчинений з метою приховання іншого правочину, який відповідачі насправді вчинили, а саме: для приховання договору оренди земельної ділянки.

Суд погоджується з позицією прокурора з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правове визначення договору підряду міститься у ст. 837 ЦК України, згідно з якою за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Зміст договору підряду становлять наступні умови: предмет, ціна (кошторис), строки виконання робіт, порядок оплати робіт, якість робіт, права та обов`язки сторін за договором, відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору та інші умови, які можуть визначатися сторонами.

Особливим видом підряду є договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, визначення якого міститься у ст. 892 ЦК України. За вказаним договором підрядник зобов`язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Відповідно до ст. 893 ЦК України виконавець зобов`язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встановлено договором.

Судом за результатами дослідження письмового доказу - спірного договору встановлено, що його зміст (визначені сторонами умови) не відповідають правовому регулюванню договору підряду Цивільним Кодексом України.

Так при визначенні предмету договору сторони встановили, що перший відповідач-підрядник розроблює науково-технічну роботу на землях, які знаходяться у першого відповідача на праві постійного користування. Однак фактично перший відповідач не має можливості особисто виконати наукові дослідження. Вказана обставина підтверджується поданими письмовими доказами-статутом першого відповідача, штатним розкладом першого відповідача та його ліцензією на підготовку з робітничих професій. Відповідно до зазначених доказів судом встановлено, що у першого відповідача відсутні посади та спеціалісти у галузі агрономія, в якій повинна проводитися науково-технічна робота за умовами договору.

При цьому п.4.2.1 спірного договору передбачено, що другий відповідач (замовник) залишає у своїй власності врожай, отриманий при проведенні досліджень. Тобто фактично договором врегульовано питання щодо передачі земельної ділянки другому відповідачу для використання у його господарській діяльності.

Крім цього визначена сторонами вартість робіт у вигляді щорічної сплати 10 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки не узгоджується із приписами ст. 843 ЦК України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність ознак удаваного правочину в спірному правочині - договорі підряду на виконання науково-технічних робіт № 21/03/2019 від 21.03.2019, укладеного між відповідачами.

Правові наслідки удаваного правочину встановлено в ч.2 ст. 235 ЦК України: якщо буде встановлено, що правочин вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Тому судом визначено, який правочин у цій справі сторони вчинили насправді. На підставі системного аналізу положень спірного договору суд прийшов до висновку про вчинення відповідачами договору оренди земельної ділянки. Зазначений висновок суду обґрунтовується наступними приписами законодавства.

Визначення договору оренди земельної ділянки міститься у ст. 792 ЦК України, згідно з якою за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Також відповідно до ст. 93 Земельного Кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Спеціальним законом, що регулює оренду земельних ділянок, є Закон України Про оренду землі . Статтею 13 зазначеного Закону встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як вже встановлено судом при врегулюванні предмету спірного договору відповідачі фактично вчинили дії щодо розпорядження землями загальною площею 51,07 га, які знаходяться у користуванні першого відповідача на праві постійного користування (державний акт серії СМ 0021 від 09.01.1996). Право постійного користування відповідно до ч.1 ст. 92 Земельного Кодексу України - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Фактичне вчинення сторонами саме договору оренди земельної ділянки підтверджується також визначенням у спірному договорі порядку розрахунків шляхом щорічної сплати другим відповідачем 10 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Так згідно зі ст. 21 Закону України Про оренду землі саме у відсотковому відношенні до нормативної грошової оцінки встановлюється орендна плата за земельну ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності.

Крім цього умовами, які визначають спірний договір саме як договір оренди земельної ділянки та її використання другим відповідачем, є умови щодо залишення у власності другого відповідача отриманого врожаю (п.4.2.1) та надання другим відповідачем можливості проходження виробничого навчання учнями першого відповідача (п.4.3.2).

У зв`язку з наявністю ознак удаваності спірного договору прокурор просить визнати його недійсним та припинити на майбутнє, оскільки він суперечить діючому законодавству щодо оренди землі.

Загальні умови визнання правочину недійсним встановлені ст. 215 ЦК України, ст. 207 ГК України. Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Згідно із ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для визнання недійсним спірного правочину згідно із ст. 235 ЦК України судом застосовуються правила, які регулюють договір оренди земельної ділянки.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі визначено істотні умови договору. При цьому ч. 2 зазначеної правової норми передбачає, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, а також порушення вимог ст.ст. 4-6,11,17,19 цього Закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Земельна ділянка, визначена у п.1.1 спірного договору розташована на території Микитівської сільської ради Ямпільського району за межами населених пунктів (витяг НВ-5903068132016 від 19.04.2016 з Державного земельного кадастру). Таким чином, перший відповідач не може бути орендодавцем зазначеної земельної ділянки.

Крім цього у спірному договорі відсутні такі обов`язкові істотні умови: умови використання та цільове призначення земельної ділянки, умови її збереження, умови і строки передачі земельної ділянки, відповідальність сторін.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про невідповідність спірного договору ст. 15 Закону України Про оренду землі , наслідком чого є визнання спірного договору недійсним.

Частиною 3 ст. 207 ГК України передбачено, що виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Враховуючи можливість припинення такого виду зобов`язання як оренда лише на майбутнє, суд погоджується із позицією прокурора та припиняє спірний договір у зв`язку із визнанням його недійсним на майбутнє та зобов`язує другого відповідача повернути першому відповідачу земельну ділянку, що використовується на підставі договору підряду від 21.03.2019.

Позовні вимоги були визнані відповідачами у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідачами визнано позов до початку розгляду справи по суті суд повертає з державного бюджету прокуратурі 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 1921,00 грн.

Крім цього відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку із задоволенням позову залишок судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп. покладається на відповідачів у рівному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним та припинити на майбутнє договір підряду на виконання науково-технічних робіт № 21/03/2019, укладений 21.03.2019 між державним професійно-технічним навчальним закладом Свеський професійний аграрний ліцей (вул. Грушевського, 9, смт. Свеса, Ямпільський район, Сумська область, 41226, код 02547458) та приватним підприємством Ямпіль Інвест (бул. Ювілейний, 2, смт. Ямпіль, Ямпільський район, Сумська область, 41200, код 34113192).

3. Зобов`язати приватне підприємство Ямпіль Інвест повернути державному професійно-технічному навчальному закладу Свеський професійний аграрний ліцей земельну ділянку загальною площею 51,07 га (кадастровий номер 5925682500:01:001:1501), що використовується на підставі договору підряду на виконання науково-технічних робіт № 21/03/2019, укладеного 21.03.2019 між державним професійно-технічним навчальним закладом Свеський професійний аграрний ліцей та приватним підприємством Ямпіль Інвест .

4. Повернути прокуратурі Сумської області (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, 40000, код 03527891, р/р НОМЕР_1 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) з Державного бюджету України (рахунок 34311206083032, одержувач УК м. Сумах /м. Суми/, 22030101, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), МФО 899998) 50% сплаченого судового збору при поданні позову, що становить 1921 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 1186 від 05.08.2019, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 920/944/19.

5. Стягнути з державного професійно-технічного навчального закладу Свеський професійний аграрний ліцей (вул. Грушевського, 9, смт. Свеса, Ямпільський район, Сумська область, 41226, код 02547458) на користь прокуратури Сумської області (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, 40000, код 03527891) 960 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з приватного підприємства Ямпіль Інвест (бул. Ювілейний, 2, смт. Ямпіль, Ямпільський район, Сумська область, 41200, код 34113192) на користь прокуратури Сумської області (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, 40000, код 03527891) 960 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30 жовтня 2019 року.

Суддя В.В. Яковенко