Рішення

від 23.10.2019 по справі 136/1232/19

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1232/19

провадження № 2/136/395/19

РІШЕННЯ

іменем України

"23" жовтня 2019 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку по спадщині за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, підставність якого обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом вчиненим 24.08.2000, відповідно до якого спадкодавець заповіла позивачеві земельну частку (пай) згідно сертифікату серія НОМЕР_1 . Позивач протягом строку визначеного законодавцем спадщину прийняла, подавши відповідну заяву нотаріусу за місцем відкриття спадщини, однак в нотаріальному порядку оформити свої спадкові права на вищевказане майно у вигляді земельної ділянки, площею 3,5185 га, що розташована на території Козинецької сільської ради, Липовецького району Вінницької області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, позбавлена можливості, оскільки ще за життя спадкодавця на її ім`я взамін сертифікату було видано Державний акт на право приватної власності на землю серія ВН №174910, що послугувало відмовою для видачі нотаріального акту та підставою для звернення до суду із даним позовом.

У визначений судом строк відповідач не подав відзиву на позов, однак сільський голова направив до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, не заперечував щодо їх задоволення, а розгляд справи просив проводити у відсутність представника органу місцевого самоврядування.

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 04.07.2019 було витребувано матеріали спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Позивач та його представник у підготовче судове засідання не з`явились, представник просив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

З огляду на викладене, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи суд проводить в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраним у справі доказами, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.6). Після її смерті відкрилась спадщина.

Із матеріалів спадкової справи до майна померлої ОСОБА_2 встановлено, що спадщина відкрилась за заповітом вчиненим 24.08.2000, відповідно до якого ОСОБА_2 заповіла позивачеві ОСОБА_1 належний їй житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований в селі Славна, Липовецького району, Вінницької області, земельний пай та сертифікат на право на земельну частку (пай), серія НОМЕР_1 . Даний заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Славнянської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за № 18 (а.с.7). Позивач спадщину прийняла, подавши заяву відповідного змісту нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Інші спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку у спадщині за наявності заповіту таким правом не скористались в межах визначеного законодавцем строку.

Наведене свідчить, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 ..

24.05.2019 державним нотаріусом Липовецької державної нотаріальної контори було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім`я позивача, яка мотивована тим, що у вищезазначеному заповіті заповідач заповідав сертифікат на право на земельну ділянку (пай) серії НОМЕР_1 , однак заявник не надав правовстановлюючий документ (а.с. 10).

У п.23 постанови ПВСУ від 30.05.2008 за №7 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно інформації наданої Відділом у Липовецькому районі Головного управління Держгеокадасту у Вінницькій області від 05.06.2019 за № 0-2-0.182-446/124-19 (а.с.8) встановлено, що ОСОБА_2 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_6 від 19.08.1997 у розмірі 3, 62 умовних кадастрових гектарів, серія НОМЕР_1 згідно розпорядження Липовецької районної державної адміністрації №199 від 23.07.1997, взамін якого було видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія ВН №174910, який зареєстрований 10.07.2003 за №44.

Факт належності майна у вигляді земельної ділянки, площею 3,5185 га, кадастровий номер: 0522286400:04:000:0046, розташованої на території Славнянської сільської ради, Липовецького району Вінницької області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, підтверджується Державним актом на право власності на землю серія ВН № 174910, який видано на ім`я ОСОБА_2 10.07.2003 року на підставі розпорядження №110 Липовецької державної адміністрації від 23.05.2003.

Судом встановлено, що спадкодавець за життя розпорядилась належною їй земельною ділянкою висловивши свою волю у заповіті.

З аналізу положень ст. 213, 1256 ЦК України встановлено, що тлумачення заповіту здійснюється з метою встановлення точної волі заповідача.

Складаючи заповіт ОСОБА_2 самостійно та вільно виявила волю щодо настання реальних наслідків вчиненого нею правочину, що в разі її смерті позивач успадкує земельну ділянку належну їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_6 від 19.08.1997, утім згідно із ним було видано в подальшому Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія ВН №174910, який зареєстрований 10.07.2003 за №44.

Наведене свідчить, що спадкодавець за життя розпорядилась саме цим майном на користь визначеної у правочині особи, тобто позивача.

Факт прийняття спадщини позивачем підтверджено матеріалами спадкової справи, що була досліджена судом в ході судового розгляду. Отож в силу діючого на час відкриття спадщини законодавства спадщина, яку прийняв позивач належить йому з моменту відкриття спадщини.

Позивач є єдиним спадкоємцем майна, спадщину прийняла, однак позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку.

З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність порушених прав позивача, що є очевидним, а обраний нею спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду, отож суд дійшов висновку, що позов обґрунтований.

Крім цього, представник відповідача надав суду заяву про визнання позову.

Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.

Відповідно доч.1ст.142 ЦПК України, уразі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

Зважаючи на викладене, суд вважає за доцільне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.10, 11, 82, 200, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_4 ) до Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області (місце знаходження: вул. Шевченка, с. Славна, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22540; ЄДРПОУ - 04329168) про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 3,5185 га, кадастровий номер: 0522286400:04:000:0046, розташовану на території Славнянської сільської ради, Липовецького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право власності на землю серія ВН в„– 174910 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Славна, Липовецького району Вінницької області.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого нею при пред`явленні позову згідно квитанції № 35 від 02.07.2019, що становить 690, 90 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко