Рішення

від 16.10.2019 по справі 280/1064/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 жовтня 2019 року о/об 15 год. 04 хв.Справа № 280/1064/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Комунального підприємства "Іванівка" Благовіщенської сільської ради Кам`янсько- Дніпровського району Запорізької області (71320, Запорізька область, Кам`янсько-Дніпровський район, с. Іванівка, вул. Широка, буд. 71, код ЄДРПОУ 38265251)

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне Шоссе, 25, код ЄДРПОУ 39833546)

про визнання протиправною та скасування постанови

за участі:

від позивача - Безрукова С.О.

(діє на підставі ордеру серія ЗП № 73736)

від відповідача - Кондратенко Є.М.

(діє на підставі довіреності № 021 від 30.05.2019 року)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального підприємства "Іванівка" Благовіщенської сільської ради Кам`янсько- Дніпровського району Запорізької області (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № ЗП 366/581/АВ/П/ТД-ФС від 14 лютого 2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою накладено на Комунальне підприємство "Іванівка" Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області штраф у розмірі 876 330,00 грн.

Ухвалою суду від 14 березня 2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху, в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 21 березня 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою судді від 26 березня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засіданні призначено на 24 квітня 2019 року.

Ухвалою суд від 24 квітня 2019 року підготовче засідання відкладено до 21 травня 2019 року.

21 травня 2019 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 09 липня 2019 року.

09 липня 2019 року провадження справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу.

Разом з тим, 09 липня 2019 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 20 серпня 2019 року.

20 серпня 2019 року провадження справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу.

Разом з тим, 09 липня 2019 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 10 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 10 вересня 2019 року провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні 10 вересня 2019 року протокольною ухвалою суду за згодою сторін підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду на 10 вересня 2019 року. Разом з тим, у розгляді справи оголошено перерву до 25 вересня 2019 року.

25 вересня 2019 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 16 жовтня 2019 року.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2019 року провадження у справі поновлено.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 16 жовтня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовна заява обґрунтована тим, що 14 лютого 2019 заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганенко О.О. винесено постанову № ЗП 366/581/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами якою накладено на Комунальне підприємство Іванівка Благовіщенської сільської ради Кам`янсько- Дніпровського району Запорізької області штраф у розмірі 876 330,00 грн. Вважає дану постанову такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню. Вказує, що між Комунальним підприємством Іванівка та сімома фізичними особами ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ) протягом 2018 року укладено цивільно-правові договори підряду, за умовами яких виконавці фізичні особи зобов`язуються виконати роботи в обсязі і на умовах передбачених даними договорами, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги. Зазначає, що в діях КП Іванівка щодо укладення з фізичними особами - підрядниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 договорів підряду не було порушень чинного законодавства України. Згідно даних договорів факт надання послуг з боку підрядників засвідчується актами здачі-прийняття виконаних робіт, які підписуються сторонами після виконання робіт. Вказує, що сторони, підписавши цивільно-правові договори підряду, дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, які не суперечать нормам чинного законодавства України, що відображено у відповідних договорах. На підтвердження виконання сторонами вищезазначених договорів додаються акти здачі-прийняття виконаних робіт, підписані сторонами. Зазначає, що жодних відомостей щодо непогодження фізичних осіб з укладенням цивільно-правових договорів в акті інспекційного відвідування не було зазначено, пояснення від фізичних осіб не відбиралися. На підставі чого можна зробити висновок, що вказані договори укладено за вільним волевиявленням на розсуд сторін і погоджені ними. Вказує, що чинне законодавство України не містить обов`язкових приписів, у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, тому вважає, що сторони договору (працедавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, і на свій розсуд вправі визначати вид такого договору. При цьому, зазначає, що зобов`язати підприємство та фізичну особу укласти трудовий договір, коли між ними фактично існують відносини іншого характеру, або ж визнати існуючий між ними договір недійсним не входить до компетенції органів Держпраці.

В судовому засіданні представник Комунального підприємства "Іванівка" Благовіщенської сільської ради Кам`янсько- Дніпровського району Запорізької області просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник Головного управління Держпраці у Запорізькій області в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№16939 від 25 квітня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що у період з 24 січня 2019 року по 25 січня 2019 року інспектором праці проведено інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю. Так, за результатами перевірки позивача складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 25 січня 2019 року № ЗП366/581/AB, та актом перевірки встановлено порушення частин 1, 3 статті 24 КЗпП України, на підставі чого відповідачем прийнято постанову № ЗП 366/581/АВ/П/ТД-ФС від 14 лютого 2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами якою накладено на Комунальне підприємство "Іванівка" Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області штраф у розмірі 876 330,00 грн. Вказує, що договори, які позивач уклав з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 - не є цивільно - правовими, а за своєю природою носять ознаки трудового договору.

В судовому засіданні представник Головного управління Держпраці у Запорізькій області просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

07 грудня 2018 року Головним управлінням отримано інформацію від Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року від 30 листопада 2018 року № 23229/04 (вх. № 15511-08).

24 січня 2019 року Головним управлінням видано наказ № 168 про проведення інспекційного відвідування КП Іванівка БСР КДР ЗО з питань додержання законодавства про працю у термін до 31 січня 2019 року. На підставі наказу оформлено направлення від 24 січня 2019 року № 112 на здійснення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування, предметом якого визначено: - порядок оформлення трудових відносин; - оплата праці; - мінімальні гарантії в оплаті праці; - дотримання законодавства про працю в частині нарахування та виплати заробітної плати на рівні не менше від розміру мінімальної заробітної плати; - використання праці неповнолітніх.

24 січня 2019 року позивачу вручено направлення на проведення заходу державного нагляду, що підтверджується особистим підписом директора Мелешкіна В .В. Отримав . Перевірка здійснена в строки, зазначені в направленні.

У період з 24 січня 2019 року по 25 січня 2019 року інспектором праці проведено інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю.

За результатами перевірки позивача складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 25 січня 2019 року № ЗП366/581/АВ, згідно якого встановлено:

- порушення частин 1, 3 статті 24 КЗпП України Під час проведення інспекційного відвідування КП Іванівна БСР КДР ЗО з питань оформлення трудових відносин встановлено, що 7 осіб допущено до роботи без укладання трудового договору, що порушує вимоги частин 1, 3 статті 2 КЗпП України.

ОСОБА_2 протягом січня-грудня 2018 виконував роботи (з ремонту, огляду водопровідних мереж водонапірної башти); ОСОБА_11 протягом травня-грудня 2018 виконував роботи (обкос території с. Іванівка та с. Благовіщенка); ОСОБА_4 протягом січня-серпня 2018, ОСОБА_5 протягом серпня-листопада 2018, ОСОБА_6 протягом травня-грудня 2018, ОСОБА_8 протягом травня-грудня 2018, виконували роботи по санітарному очищенню (два рази на тиждень) вулиць с. Іванівка від побутових відходів з с вантаженням на тракторний причіп, обкос вулиць, сміттєзвалища.

ОСОБА_2 протягом січня-грудня 2018 виконував роботи (з ремонту, огляду водопровідних мереж водонапірної башти) - зазначені види робіт збігаються з колом обов`язків за посадою - слюсар аварійно-відновлювальних робіт. Зазначені види робіт свідчать про процес праці, а не про його результат, цей процес праці передбачає підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку, встановленому на підприємстві, що передбачено статтею 21 КЗпП України та притаманно трудовим відносинам. Роботи з ремонту, огляду водопровідних мереж водонапірної башти передбачені Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327 (зі змінами) як слюсар аварійно-відновлювальних робіт - код професії за КП - 7233. В договорах № 3 від 09 січня 2018 року; №6 від 05 лютого 2018 року; № 8 від 05 березня 2018 року; № 9 від 02 квітня 2018 року; № 14 від 07 травня 2018 року; № 19 від 04 червня 2018 року; № 24 від 04 липня 2018 року № 30 від 06 серпня 2018 року; № 35 від 03 вересня 2018 року; № 43 від 08 жовтня 2018 року; № 44 від 02 листопада 2018 року; № 48 від 03 грудня 2018 року, укладених між директором КП Іванівна БСР КДР ЗО Мелешкіним В.В. , іменованим в подальшому як Підрядник не вказується конкретний вид послуги (роботи) та її кінцевий результат, із зазначенням кількісних і якісних показників, після досягнення (виконання) яких договір вважається виконаним і дія його припиняється, фактично виконавці підпорядковуються внутрішньому трудовому розпорядку (стаття 57, 142, 159 КЗпП України) та наявні ознаки строкового трудового договору (пункт 2 частини 1 статті 24 КЗпП України), оскільки укладені на визначений термін. Вищевказані договори щомісяця переукладалися на нові договори (на виконання робіт громадянином), що передбачає виконання роботи на постійній основі у певний проміжок часу; мають на меті саме процес праці. Оплата здійснюється періодично, один на раз місяць, що підтверджується актами здавання-приймання виконаної роботи, що зазвичай буває під час роботи по трудовому договору.

ОСОБА_3 протягом травня - грудня 2018 виконував роботи (обкос території с. Іванівка та с. Благовіщенка); ОСОБА_4 протягом січня - серпня 2018 року, ОСОБА_5 протягом серпня - листопада 2018, ОСОБА_6 протягом травня - вересня 2018, ОСОБА_13 протягом травня - грудня 2018, ОСОБА_8 протягом травня - грудня 2018, виконували роботи по санітарному очищенню вулиць с. Іванівка від побутових відходів з вантаженням на тракторний причіп, обкос вулиць, сміттєзвалища. Зазначені види робіт свідчать про процес праці, а не про його результат. Цей процес праці передбачає підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку, встановленому на підприємстві, що передбачено статтею 21 КЗпП України та притаманно трудовим відносинам. Роботи по санітарному очищенню (два рази на тиждень) вулиць с. Іванівка від побутових відходів з вантаженням на тракторний причіп, обкос вулиць, сміттєзвалища передбачені Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327 (зі змінами) як прибиральник території - код професії за КП - 9162(4).

В договорах:

- № 13 від 02 травня 2018 року, № 17 від 14 травня 2018 року, № 23 від 04 червня 2018 року, № 29 від 01 червня 2018 року, № 34 від 03 вересня 2018 року, № 42 від 01 жовтня 2018 року, № 52 від 03 грудня 2018 року, укладених між директором КП Іванівка Благовіщенської сільської ради, ОСОБА_12 іменований в подальшому як Замовник та громадянин ОСОБА_3 іменований в подальшому як Підрядник ;

- № 2 від 09 січня 2018 року; № 5 від 05 лютого 2018 року; № 10 від 02 квітня 2018 року; № 28 від 01 серпня 2018 року, укладених між директором КП Іванівка Благовіщенської сільської ради, ОСОБА_12 іменований в подальшому як Замовник та громадянин ОСОБА_4 іменований в подальшому як Підрядник ;

- № 32 від 06 серпня 2018 року, № 36 від 04 вересня 2018 року, № 39 від 01 жовтня 2018 року, № 47 від 02 листопада 2018 року, № 51 від 03 грудня 2018 року, укладених між директором КП Іванівка Благовіщенської сільської ради, ОСОБА_12 іменований в подальшому як Замовник та громадянка ОСОБА_5 іменована в подальшому як Підрядник ;

- № 18 від 14 травня 2018 року, № 22 від 04 червня 2018 року, № 27 від 04 липня 2018 року, № 33 від 06 серпня 2018 року, № 38 від 04 вересня 2018 року, укладених між директором КП Іванівка Благовіщенської сільської ради, ОСОБА_12 іменований в подальшому як Замовник та громадянин ОСОБА_6 іменований в подальшому як Підрядник ;

-№11 від 02 травня 2018 року, № 15 від 14 травня 2018 року, № 20 від 04 червня 2018 року, № 25 від 04 липня 2018 року, №31 від 06 серпня 2018 року, № 37 від 04 вересня 2018 року, № 40 від 01 жовтня 2018 року, № 45 від 02 листопада 2018 року, № 49 від 03 грудня 2018 року, укладених між директором КП Іванівка Благовіщенської сільської ради, ОСОБА_12 іменований в подальшому як Замовник та громадянин ОСОБА_7 іменований в подальшому як Підрядник ;

- № 12 від 02 травня 2018 року, № 16 від 14 травня 2018 року, № 21 від 04 червня 2018 року, № 26 від 04 липня 2018 року, № 41 від 01 жовтня 2018 року, № 46 від 02 листопада 2018 року, № 50 від 03 грудня 2018 року, укладених між директором КП Іванівка Благовіщенської сільської ради, ОСОБА_12 іменований в подальшому як Замовник та громадянин ОСОБА_8 іменований в подальшому як Підрядник ;

У вищезазначених договорах не вказується конкретний вид послуги (роботи) та її кінцевий результат, із зазначенням кількісних і якісних показників, після досягнення (виконання) яких договір вважається виконаним і дія його припиняється. Фактично виконавці підпорядковуються внутрішньому трудовому розпорядку (стаття 57, 142, 159 КЗпП України) та наявні ознаки строкового трудового договору (пункт 2 частини 1 статті 23 КЗпП України), оскільки укладені на визначений термін. Вищевказані договори щомісяця переукладалися на нові договори, що передбачає виконання роботи на постійній основі у певний проміжок часу; мають на меті саме процес праці. Оплата здійснюється періодично, один раз за місяць, що підтверджуються актами здавання-приймання виконаної роботи, що зазвичай буває під час роботи по трудовому договору.

01 лютого 2019 року відповідачем прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ЗП366/581/АВ/П/ТД на 14 лютого 2019 року.

14 лютого 2019 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганенко О.О. винесено постанову № ЗП 366/581/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами якою накладено на Комунальне підприємство Іванівка Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області штраф у розмірі 876 330,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідно до яких

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного рішення стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість цих висновків.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Зокрема, згідно частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V, органи Держпраці при проведення заходів державного нагляду (контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на корить суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб`єктів господарювання; право на консультативні підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не затвердження відповідних критеріїв розподілу.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю врегульовані Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

З огляду на вищезазначені обставини, очевидним є те, що предметом перевірки позивача було питання дотримання вимог законодавства про працю, в даному випадку оформлення трудових відносин з найманими працівниками та порушення іншого трудового законодавства.

Законодавством визначено фінансові санкції для роботодавців за порушення в оформленні трудових відносин з працівниками.

Аналізуючи доводи Комунального підприємства "Іванівка" Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області стосовно протиправності постанови № ЗП 366/581/АВ/П/ТД-ФС від 14 лютого 2019 року, про накладення на позивача штрафу у сумі 876 330,00 грн., суд зазначає таке.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі за текстом - КЗпП України).

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у частині 1 статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Пунктом 3 Порядку № 509 передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Приписами пункту 8 Порядку № 590 визначено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Обставини, які б свідчили про порушення суб`єктом владних повноважень вимог чинного законодавства при проведенні перевірки додержання позивачем законодавства про працю позивачем не доведено суду.

Визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є наявність ознак трудових правовідносин між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та Комунальним підприємством Іванівка Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області.

Позивач зазначає, що контролюючий орган помилково вказав, що договори про виконання робіт громадянином носять трудовий характер, а є суто цивільно правовими на виконання конкретної роботи. В свою чергу зазначає, що виконі роботи підтверджуються актами здачі-приймання виконаних робіт.

Суд не погоджується з правовою позицією позивача та зазначає про таке.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова № ЗП 366/581/АВ/П/ТД-ФС від 14 лютого 2019 року винесена відповідачем за неналежне оформлення трудових відносин позивача з фізичними особами такими, як: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

З аналізу вищезазначених обставин вбачається, що відносини з працівниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 мають трудовий характер.

Судом під час розгляду справи встановлено, що такі особи фактично виконували обов`язки прибиральника територій та слюсаря аварійно-відновлювальних робіт

Судом під час розгляду справи досліджено Класифікатор професій ДК 003:2010.

Суд погоджуються з висновками відповідача про те, що роботи по санітарному очищенню (два рази на тиждень) вулиць с.Іванівка від побутових відходів із завантаженням на тракторний причеп, обкос вулиць, сміттєзвалища передбачені Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327 (зі змінами) як прибиральник території - код професії за КП - 9162(4).

Також, роботи по ремонту, огляду водонапірної башти - зазначені види робіт збігаються з колом обов`язків за посадою - слюсар аварійно-відновлювальних робіт. Роботи по ремонту, огляду водопровідних мереж, водонапірної башти передбачені Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327 (зі змінами) як слюсар аварійно-відновлювальних робіт - код професії за КП - 7233.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області вірно встановлено, що позивачем в порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України допущено працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 до роботи слюсаря та робітника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність факту виконання трудових обов`язків працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 без укладення трудового договору та без повідомлення ДФС України про прийняття працівника на роботу, що вказує на порушення вимог законодавства про працю, зокрема статті 24 КЗпП України, за що встановлена відповідальність згідно з абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

У зв`язку з чим, суд прийшов до висновку що постанова контролюючого органу № ЗП 366/581/АВ/П/ТД-ФС від 14 лютого 2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами якого накладено на Комунальне підприємство "Іванівка" Благовіщенської сільської ради Кам`янсько- Дніпровського району Запорізької області штраф у розмірі 876 330,00 грн., без укладення трудового договору, оформлення наказу чи розпорядження власника, є правомірною та не підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була викладена Верховним Судом у постановах від 04 липня 2018 року у справі №820/1432/17 та 26 вересня 2018 року у справі №822/723/17.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області порушено процедуру перевірки, оскільки позивач не наводив такі обґрунтування предмету позову у позовній заяві.

Суд звертає увагу на те, що оскарження порядку призначення перевірки у даному випадку не може бути в принципі, оскільки позивачем допущено контролюючий орган до проведення інспекційного відвідування.

Щодо посилань позивача на те, що неналежним чином повідомлено про дату час та місце розгляду справи про накладення штрафу, то суд не погоджується з таким твердження, оскільки 14 лютого 2019 року директор Комунального підприємства "Іванівка" Благовіщенської сільської ради Кам`янсько- Дніпровського району Запорізької області був особисто присутній на розгляді справи та отримав копію постанови №ЗП366/581/АВ/П/ТД-ОФ.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини 1 та 2 статті 76 КАС України).

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваної постанови.

Із системного аналізу вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки спірна постанова винесена відповідачем на підставі та у межах наданих повноважень з дотриманням процедури, визначеної Законом України та іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Комунального підприємства "Іванівка" Благовіщенської сільської ради Кам`янсько- Дніпровського району Запорізької області (71320, Запорізька область, Кам`янсько-Дніпровський район, с. Іванівка, вул. Широка, буд. 71, код ЄДРПОУ 38265251) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне Шоссе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити у повному обсязі.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 25 жовтня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов