Рішення

від 19.08.2019 по справі 640/18115/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/557

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 серпня 2019 року 15:56 № 640/18115/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛРЕМБУД"

До Головного управління ДФС у м. Києві

Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2018 р.

Суддя О.В.Головань

Секретар І.В. Галаган

Представники:

Від позивача: Книш Н.І., Павлова Н.Є.;

Від відповідача: Макаренко Ю.С.

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2018 року № 0010641401, № 0010631401.

19.08.2019 року судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛРЕМБУД" (код 39715237), місцезнаходження: 01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 14-16, зареєстроване в якості юридичної особи 27.03.2015 р., перебуває на обліку в якості платника податків у Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

На підставі наказу від 07.03.2018 р. №3601, затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛРЕМБУД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.03.15 р. по 31.12.2017р., валютного - за період з 30.03.15 р. по 31.12.2017 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 27.03.2015 р. по 31.12.2017 р., про що складено акт перевірки від 25.06.2018 р. №439/26-15-14-01-05/39715237.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛРЕМБУД":

пп. 14.1.36 ст. 14, пп. 14.1.54, пп. 14.1.55, пп.14.1.56, пп. 14.1.138, пп. 14.1.228, ст.14, п. 36.1, п. 36.3, п. 36.5, ст. 36, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, наслідком чого є заниження податку на прибуток підприємств у розмірі 1 628 465,00 грн. , у тому числі за 2015р. - 169 884,00 грн., 2016р. - 475 779,00 грн., 2017р. - 982 802,00 грн.;

п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, пп. 186.1 ст. 186, пп. 187.1 ст. 187, пп. 188.1, ст. 188, пп. 198.1, пп. 198.2, п. 198.3, пп. 198.5, пп. 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.2 ст. 201, п. 201.6 ст. 201, пп. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, наслідком чого є заниження податку на додану вартість на загальну суму 501 648,00 грн. , у тому числі за грудень 2016 р. - 172 373,00 грн., за липень 2017р.- 12 645,00 грн., за серпень 2017р.-36046,00 грн., за жовтень 2017 р. - 133 143,00 грн., за листопад 2017р. - 18 887,00 грн., за грудень 2017 р. - 128 554,00 грн.

Під час перевірки встановлено наступне.

В 2015 році згідно бухгалтерських рахунків 20 "Виробничі запаси" 23 "Виробництво", 801 "Витрати сировини та матеріалів", 84 "Інші операційні витрати", 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та оборотно - сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 90 "Собівартість реалізації", підприємством було списано до собівартості реалізованих товарів (робіт і послуг) використані будівельні матеріали на об`єктах замовників у розмірі 1 346 327,00 грн. та відображено в Декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік як витрати.

До перевірки ТОВ "ІНТЕЛРЕМБУД" в підтвердження відображення за 2015 рік витрат, було надано первинні документи (КБ-2в та КБ-3) щодо виконання будівельно-монтажних робіт та прийняття їх замовниками згідно наведеного переліку, відповідно до яких підприємством було фактично використані будівельні матеріали та віднесені до складу собівартості реалізованих робіт та послуг у розмірі 402 529,00 грн. Інших первинних документів не було надано.

Відповідно до рахунків бухгалтерського обліку 90 "Собіварність реалізації", 84 "Інші операційні витрати" та 23 "Виробництво" в ході перевірки встановлено завищення витрат за 2015 рік у розмірі 943 798 грн. і донараховано податок на прибуток у розмірі 169 884 грн. (18%).

В 2016 році згідно бухгалтерських рахунків 20 "Виробничі запаси" 23 "Виробництво", 801 "Витрати сировини та матеріалів", 84 "Інші операційні витрати", 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та оборотно - сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 90 "Собівартість реалізації", підприємством в 2016 році було списано до собівартості реалізованих товарів (робіт і послуг) використані будівельні матеріали на об`єктах замовників у розмірі 12 870 493,00 грн. та відображено в Декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 р. як витрати.

До перевірки ТОВ "ІНТЕЛРЕМБУД" було надано первинні документи (КБ-2в та КБ-3) за 2016 рік щодо виконання будівельних робіт та прийняття їх замовниками згідно наведеного переліку, відповідно до яких підприємством було фактично використано будівельні матеріали та віднесено до складу собівартості реалізованих робіт та послуг у розмірі 10 227 275,00 грн.

Відповідно до рахунків бухгалтерського обліку 90 "Собіварність реалізації", 84 "Інші операційні витрати" та 23 "Виробництво" в ході перевірки встановлено завищення витрат за 2015 рік у розмірі 2 643 218 грн. і донараховано податок на прибуток у розмірі 475 779 грн. (18%) та 118 944, 75 грн. штрафних санкцій (25%).

В 2017 році згідно бухгалтерських рахунків 20 "Виробничі запаси" 23 "Виробництво", 801 "Витрати сировини та матеріалів", 84 "Інші операційні витрати", 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та оборотно - сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 90 "Собівартість реалізації", підприємством в 2017 році було списано до собівартості реалізованих товарів (робіт і послуг) використані будівельні матеріали на об`єктах замовників у розмірі 11 679 516,00 грн. та відображено в Декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік. як витрати.

До перевірки ТОВ "ІНТЕЛРЕМБУД" було надано первинні документи (КБ-2в та КБ-3) за 2017 рік щодо виконання будівельних робіт та прийняття їх замовниками згідно наведеного переліку, відповідно до яких підприємством було фактично використано будівельні матеріали та віднесено до складу собівартості реалізованих робіт та послуг у розмірі 7 865 880,00 грн. Інших первинних документів не надано.

Відповідно до рахунків бухгалтерського обліку 90 "Собіварність реалізації", 84 "Інші операційні витрати" та 23 "Виробництво" в ході перевірки встановлено завищення витрат за 2015 рік у розмірі 3 813 636 грн. і донараховано податок на прибуток у розмірі 686 454, 48 грн. (18%) та 171 613, 62 грн. штрафних санкцій (25%).

Крім того, протягом 2017 р. Товариство мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "БУДІМЕКС" (код 39875282) , з яким укладено Договори №18/2017С від 01.08.2017 року, № 25/2017С від 01.08.2017 року, № 9/2017С від 31.05.2017 року, № 16/2017С від 01.08.2017 року, № 22/2017С від 01.08.2017 року, № 40/2017С від 03.08.2017 року на виконання комплексу робіт на будівельних майданчиках підрядника.

Так, аналізом документів встановлено невідповідність дат укладання договору і строку виконання будівельних робіт (строк дії договору) по договорам 01.08.2017 №18/2017 С, 01.08.2017 № 25/2017 С, від 31.05.2017 № 9/2017 С, від 01.08.2017 № 16/2017 С, від 01.08.2017 № 22/2017 С, від 03.08.2017 № 40/2017 С.

Відповідно до бухгалтерського рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 84 "Інші операційні витрати" та 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг" в 2017 р. до складу фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток) визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності було віднесено витрати у розмірі 1 646 374 грн.

ТОВ "БУДІМЕКС" було виписано на адресу ТОВ "ІНТЕЛРЕМБУД" податкові накладні на загальну суму 1 975 648,90 грн. (в т.ч. ПДВ 329274,80 грн.), а саме: №1152 від 02.10.2017р. на загальну суму 154000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 25666,67 грн.), №1153 від 02.10.2017р. на загальну суму 114791,06 грн. (в т.ч. ПДВ 19131,84 грн.), №1154 від 02.10.2017р. на загальну суму 51452,30 грн. (в т.ч. ПДВ 8575,38 грн.), №1151 від 02.10.2017р. на загальну суму 51362,20 грн. (в т.ч. ПДВ 8560,37 грн.), №108 від 01.09.2017р. на загальну суму 35720,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5953,33 грн.), №109 від 01.09.2017р. на загальну суму 111374,00 грн. (в т.ч. ПДВ 18562,33 грн.), №6 від 01.08.2017р. на загальну суму 39570,68 грн. (в т.ч. ПДВ 6595,11 грн.), №7 від 01.08.2017р. на загальну суму 540759,00 грн. (в т.ч. ПДВ 90126,50 грн.), №1 від 07.07.2017 р. на загальну суму 46580,00 грн. (в т.ч. ПДВ 7763,33 грн.), №3 від 07.07.2017р. на загальну суму 441300,00 грн. (в т.ч. ПДВ 73550,00 грн.), №3 від 03.07.2017 р. на загальну суму 195596,35 грн. (в т.ч. ПДВ 32599,39 грн.), №2 від 03.07.2017 р. на загальну суму 102941,35 грн. (в т.ч. ПДВ 17156,89 грн.), №4 від 03.07.2017 р. на загальну суму 29292,28 грн. (в т.ч. ПДВ 4882,05 грн.), №5 від 03.07.2017 р. на загальну суму 60909,67 грн. (в т.ч. ПДВ 10151,61 грн.).

Вказані податкові накладні були підписані від імені директора ТОВ "БУДІМЕКС" ОСОБА_3

В акті перевірки відображено інформацію щодо ТОВ "БУДІМЕКС" згідно ІС "Податковий блок", зокрема - підприємство знаходиться на обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, стан платника - 0 (платник податків за основним місцем обліку), останню декларацію з ПДВ подано за квітень 2017 року, свідоцтво платника ПДВ від 01.09.2015 діюче, директор/головний бухгалтер/засновник - ОСОБА_2, за період з 19.02.2016-04.12.2017 року директор/головний бухгалтер/засновник - ОСОБА_3 , встановлено відсутність працюючих осіб, які б могли забезпечити надання робіт, зазначених в первинних документах, оскільки ТОВ "БУДІМЕКС" розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (Форма №1 ДФ) за 2017 рік до ДПІ не подавалось, наявність протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_3 про те, що він не має ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ "БУДІМЕКС" та наявність ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 29.03.2018 року справа № 761/11264 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Дослідивши надані до перевірки документи у сукупності, встановлено:

- первинні документи підписані невстановленими особами, що свідчить про дефектність документів щодо проведених господарських операцій ТОВ "ІНТЕЛРЕМБУД" із ТОВ "БУДІМЕКС";

- відсутність у ТОВ "БУДІМЕКС" працюючих осіб, які б могли забезпечити реалізацію робіт, послуг, зазначених в первинних документах, задекларованих в звітності види, обсяги реалізації, виробничого обладнання, транспортних засобів та інших основних фондів, економічно необхідних суб`єкту господарювання для здійснення господарських операцій, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб`єктом господарювання вищезазначених господарських операцій;

- наявність інформації щодо опитування засновника (директора, головного бухгалтера) ОСОБА_3 , який дав свідчення про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- наявність інформації щодо кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків), в яких фігурує ТОВ "БУДІМЕКС".

За сукупністю вищевикладених матеріалів, перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій з придбання робіт (послуг) на загальну суму 1 646 374,00 грн. у суб`єктів господарювання: - ТОВ "БУДІМЕКС" за 2017 рік, що призвело до заниження доходу на вказану суму і призвело до нарахування податку на додану вартість у розмірі 296 347, 32 грн. (18%) та штрафних санкцій у розмірі 74 086, 83 грн. (25%).

Враховуючи вищевикладене, ТОВ "ІНТЕЛРЕМБУД" у 2017 р. було завищено собівартість реалізованих товарів (робіт і послуг), що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у розмірі 5 460 010 грн. , що призвело до заниження податку на прибуток підприємств у розмірі 1 628 465,00 грн., нарахування штрафних санкцій у розмірі 364 645, 25 грн.

Перевіркою повноти нарахування на додану вартість за період з 30.03.2015 р. по 31.12.2017 р. встановлено його заниження у розмірі 501 648 грн. за період з грудня 2016 по грудень 2017 р.

Зокрема, ТОВ "ІНТЕЛРЕМБУД" отримано на банківський рахунок 29.12.2016 р. кошти від Комунального підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Солом`янського району м. Києва бюджетні кошти в розмірі 861 864 грн., крім того, ПДВ 172 373 грн. на виконання поточного та капітального ремонту (будівельно-монтажні роботи) на об`єктах замовника.

Товариством було виписано 25.01.2017 р. податкову накладну №1 на суму 861 864 грн., крім того, ПДВ 172 373 грн. , дата реєстрації податкової накладної 04.02.2017 р.

На порушення п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України товариством не було виписано податкову накладну по даті надходження бюджетних коштів у грудні 2016 р. та не відображено податкові зобов`язання з ПДВ у податковій декларації за грудень 2016 р.

Також у 2017 р. за період з липня по жовтень 2017 р. товариством визначено суму податкового кредиту, в тому числі, за липень 2017р.- 12 645,00 грн., за серпень 2017р.-36046,00 грн., за жовтень 2017 р. - 133 143,00 грн., за листопад 2017р. - 18 887,00 грн., за грудень 2017 р. - 128 554,00 грн. ( 329 275 грн. ) по взаємовідносинах з ТОВ "БУДІМПЕКС", які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

19.07.2018 р. позивачем подано заперечення на акт перевірки, які не враховано згідно з листом Головного управління ДФС у м. Києві від 01.08.2018 р. №38064/10/26-15-14-01-05.

За наслідками перевірки Головним управлінням ДФС у місті Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 02.08.2018р. -

№0010641401, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 627 060,00 грн. , у тому числі: 501 648,00 грн. - основний платіж, 125 412,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

№0010631401, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 993 110,25 грн. , у тому числі: 1 628 465,00 грн. - основний платіж, 364 645,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Рішенням про результати розгляду скарги від 27.09.2018 р. подана позивачем в порядку адміністративного оскарження скарга залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення від 02.08.2018 р. - без змін.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛРЕМБУД" - вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати з таких підстав.

Позивач вважає, що висновок акту перевірки від 25.06.2018р. №439/26-15-14-01-05/39715237 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки:

фінансово-господарські операції між позивачем та ТОВ "БУДІМЕКС" призвели до зміни активів та зобов`язань ТОВ "ІНТЕЛРЕМБУД";

податкові накладні за такими операціями зареєстровані в ЄРПН;

всі господарські операції між позивачем та ТОВ "БУДІМЕКС" здійснені в той час, коли контрагент мав спеціальну податкову та цивільну правосуб`єктність, тобто був зареєстрований в якості юридичної особи, перебував на податковому обліку та не було визнано в судовому порядку банкрутом, контрагент мав всі дозволи на здійснення господарської діяльності;

укладені правочини з контрагентом відповідають вимогам чинного законодавства, направлені на настання реальних наслідків, у акті перевірки відсутні належні докази, передбачені законодавством про їх недійсність або "нереальність";

факт надання первинних документів по контрагенту, взаємовідносини з яким перевірялись та наявності даних документів у позивача, свідчить про реальні господарські операції та виключає факт їх нереальності, оскільки вони оформлені відповідно правил бухгалтерського та податкового обліку;

щодо інформації по кримінальній справі, вона не може бути використана перевіряючими органами ДФС, як доведений факт неправомірності дій платника податків, в той час як стосовно Контрагента за час господарських відносин не було судових рішень (вироків суду) про недійсність (нікчемність) правочинів, первинних документів та щодо порушення ним податкового законодавства чи будь-яких інших беззаперечних доказів, які ґрунтуються на первинних документах, тому така інформація за законом не може мати доказової сили.

Також позивач зазначає, що ним було надано належним чином завірені копії первинних документів, у тому числі акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2В) та інші документи щодо взаємовідносин з ТОВ "БУДІМЕКС";

щодо використаних протягом 2015-2016 р. матеріалів підприємство одразу завозило матеріали на об`єкти, де вони були використані в подальшому, тому підприємство не мало внутрішньої потреби використовувати накладну вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за формою № М-11. Замовники не надавали ТОВ "ІНТЕЛРЕМБУД" матеріали для виконання робіт, фактично саме позивач самостійно закуповував матеріали, які використовував для виконання своїх зобов`язань за договорами підряду;

позивачем на запити контролюючого органу надано всі запитувані первинні документи, які не були враховані перевіряючими.

Щодо визначеної суми податкового зобов`язання з ПДВ за грудень 2016 р. на підставі виписаної 25.01.2017 р. податкової накладної №1 на суму ПДВ 172 373 грн., то, на думку позивача, в даному випадку мова може йти про порушення строків реєстрації податкової накладної, проте не про заниження податкових зобов`язань з ПДВ у грудні 2016 р.

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до пп.62.1.3 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України (в редакції станом на час проведення перевірки) податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно п.77.1, 77.2 ст. 77 Податкового Кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛРЕМБУД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.03.15 р. по 31.12.2017 р., валютного - за період з 30.03.15 р. по 31.12.2017 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 27.03.2015 р. по 31.12.2017 р., про що складено акт перевірки від 25.06.2018 р. №439/26-15-14-01-05/39715237, проведена на підставі плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків, наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 07.03.2018 р. №3601, тобто, з передбачених законодавством підстав.

Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд зазначає наступне.

Податкове повідомлення-рішення від 02.08.2018 р. №0010631401 про донарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств

Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємства є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

В даному випадку визначена в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні сума податкового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1 628 465,00 грн. складається з податку з задекларованих у період 2015-2017 роки, списаних до собівартості реалізованих товарів (робіт і послуг) використані будівельні матеріали на об`єктах замовників на загальну суму 7 400 652 грн., понесення яких не підтверджено, та 1 646 374 грн. задекларованих витрат по взаємовідносинах з ТОВ "БУДІМПЕКС", реальність господарських відносин з яким контролюючий орган не визначає.

З вказаного приводу суд зазначає наступне.

За твердженням позивача задекларовані витрати у вигляді списаних до собівартості реалізованих товарів (робіт і послуг) є вартістю використаних будівельних матеріалів на об`єктах замовників на загальну суму 7 400 652 грн., які придбавалися позивачем за власний кошт і одразу використовувались для виконання замовлення, про що перевіряючим надано всі первинні документи.

Зокрема, позивач посилається на надання інспектору оригіналів первинних документів - актів списання матеріалів за відповідні звітні періоди, які також скеровано на електронну пошту.

На підтвердження цього позивачем надано належним чином завірені копії листів на адресу головного державного ревізора-інспектора Лінчук Н.М. "Про надання відповіді на запит" з розписками про отримання, згідно з якими на запит перевіряючого надано картки субрахунку 631 з контрагентами, а також копії первинних документів (т. 1, а.с.152-157), роздруківки скріншотів на підтвердження скерування документів перевіряючому на електронну пошту (т. 1 а.с. 158-161).

Також копії наданих перевіряючому первинних документів залучені до матеріалів справи.

Відповідачем не надано пояснень, чому в акті перевірки зазначено про надання лише первинних документів (КБ-2в та КБ-3) щодо виконання будівельно-монтажних робіт та прийняття їх замовниками згідно наведеного переліку, відповідно до яких підприємством було фактично використані будівельні матеріали та віднесені до складу собівартості реалізованих робіт та послуг, тоді як інших первинних документів не було надано.

Згідно з п. 85.4, 85.6, 85.7, 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

З врахуванням викладеного у суду наявні підстави для висновку про те, що при проведенні перевірки перевіряючим безпідставно не було враховано всі витребувані ним і надані позивачем первинні документи на підтвердження фактичного понесення витрат - використання будівельних матеріалів при будівництві об`єктів замовника протягом 2015-2017 років.

Оскільки контролюючим органом не взято до уваги надані позивачем документи щодо господарських відносин з наведеним переліком контрагентів, а також картки субрахунку 631 "Розрахунки з вiтчизняними постачальниками", по якому вeдеться облік розрахунків за одержані тoварно-матеріальні цінності, виконані рoботи, надані послуги з вiтчизняними постачальниками та підрядниками, висновки акту перевірки в цій частині не можна вважати повними та обґрунтованими.

З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає наведеним вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені (постанова Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі №2а-4957/12/1470) http://reyestr.court.gov.ua/Review/72983166.

Інших підстав для неврахування вказаних витрат і, відповідно, збільшення на їх суму податкового зобов`язання з податку на прибуток, не наведено.

Щодо отриманої відповідачем інформації по контрагенту ТОВ "БУДІМЕКС" - наявність зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень Ухвал в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205, ст. 212 КК України, то вказана інформація ніякої доказової сили не має, тоді як належним доказом в даному випадку могли би бути виключно вироки суду щодо недійсності (нікчемності) правочинів, первинних документів, визначення правомірності формування податкового кредиту та щодо порушення ним податкового законодавства, що набули законної сили, щодо вчинення ними кримінальних правопорушень.

Також інформація у вигляді пояснень посадової особи контрагента сама по собі ніякої доказової сили не має, тоді як належним доказом в даному випадку могли би бути виключно вироки суду щодо посадової особи вказаного підприємства, що набули законної сили, щодо вчинення ним кримінальних правопорушень, пов`язаних з фіктивним підприємництвом чи ухиленням від сплати податків, тощо.

Посилання контролюючого органу на інформацію з ІС "Податковий блок" щодо контрагентів позивача не можуть бути визнані обґрунтованими та достатніми для викладених у акті перевірки висновків.

Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

А відтак, за умови не встановлення контролюючим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

У той же час, контролюючим органом при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що ані з акту перевірки, ані з письмових заперечень відповідача не вбачається, що контролюючим органом досліджувався реальний рух активів в процесі здійснення відповідних господарських операцій, не наведено доказів залучення контрагента позивача до схеми мінімалізації податкового навантаження та отримання неправомірної податкової вигоди, зокрема, відсутні докази порушення фіскальних інтересів за результатами таких взаємовідносин, ухилення від сплати податків.

При цьому, акт перевірки не містить аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом, податкової дисципліни у спірних правовідносинах, з урахуванням того, що приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що не доведено відповідачем) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Позивачем, натомість, надано суду копії всіх наявних у нього документів, якими оформлено правовідносини зі своїм контрагентом.

Згідно п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.07 р. у справі "Інтерсплав проти України" суд нагадує, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kindom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50-51, пп. 121-122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань (Case of Intersplav v. Ukraine, Application no. 803/02 (http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-78872; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/974_194).

Щодо посилання на неспівпадіння дати укладення договорів з цим контрагентом та строку виконання будівельних робіт, які датовані раніше за укладення договорів, то сама про собі вказана обставина не є безумовним свідченням відсутності реальних господарських відносин з контрагентом, а може свідчити про помилку у датуванні.

Висновок про реальність господарських відносин у такому випадку має базуватися на аналізі всієї сукупності наданих первинних документів та відображеної у бухгалтерському обліку інформації.

З врахуванням викладеного у суду наявні підстави для висновку про необґрунтованість висновку контролюючого органу про безпідставне включення позивачем до складу валових витрат 9 047 026 грн. і, відповідно, для скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2018 р. №0010631401.

Податкове повідомлення-рішення від 02.08.2018 р. №0010641401 про донарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість

Згідно 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 186.1 статті 186 Податкового кодексу України встановлено, що місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Згідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Згідно п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції станом на 01.01.2015 р.) платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В даному випадку донарахована сума податку на додану вартість у розмірі 501 648 грн. складається з 172 373 грн. згідно з виписаною позивачем 25.01.2017 р. податковою накладною №1, а також з 329 275 грн. визначеної позивачем суми податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "БУДІМПЕКС".

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "БУДІМПЕКС", то підстави неврахування контролюючим органом вказаної суми податкового кредиту пов`язані з висновком про відсутність між контрагентами реальних господарських відносин. Вказані підстави оцінювалися судом під час розгляду позовних вимог в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 02.08.2018 р. №0010631401 про донарахування податку на прибуток.

На виконання вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за наслідками господарських операцій з ТОВ "БУДІМПЕКС" було складено та зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З врахуванням вищевикладених висновків суду неврахування контролюючим органом 329 275 грн. визначеної позивачем суми податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "БУДІМПЕКС" не може бути визнане обґрунтованим.

Щодо донарахування контролюючим органом податку на прибуток за грудень 2016р. згідно з виписаною позивачем 25.01.2017 р. податковою накладною №1 суд зазначає наступне.

Згідно з п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом.

В даному випадку позивачем отримано на 29.12.2016 р. кошти від Комунального підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Солом`янського району м. Києва бюджетні в розмірі 861 864 грн. на виконання поточного та капітального ремонту (будівельно-монтажні роботи) на об`єктах замовника, тоді як податкову накладну №1 на суму ПДВ 172 373 грн. позивачем виписано лише 25.01.2017 р., дата реєстрації податкової накладної 04.02.2017 р., що позивачем не заперечується.

Відповідно, вказана сума ПДВ відображена в обліку позивача, проте, пізніше, ніж передбачено п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України, і відображено у податковій звітності іншого податкового періоду.

Згідно зі змістом ст. 201 Податкового кодексу України відсутні підстави для висновку про те, що невчасне подання податкової накладної (включення її до іншого податкового періоду) є зменшенням податкового зобов`язання у тому періоді, в якому мала бути подана податкова накладна (в даному випадку грудень 2016 р.), тоді як відповідачем зроблено саме такий висновок.

Контролюючим органом не заперечується, що відомості про податкову накладну №1 на суму ПДВ 172 373 грн. включено позивачем до податкової звітності наступного податкового періоду, тобто, обов`язок щодо подачі податкової звітності позивачем виконано.

Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначена ст. 120-1 Податкового кодексу України і являє собою накладення штрафів у розмірах залежно від терміну порушення.

Власне, у висновках акту перевірки контролюючим органом вказано про виявлення вказаного порушення.

Несвоєчасність подання податкової накладної є предметом камеральної перевірки згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, за наслідками якої позивача можна було би притягти до відповідальності згідно зі ст. 120-1 Податкового кодексу України, у випадку її проведення з дотриманням передбачених п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України строків.

Та обставина, що станом на час проведення перевірки згідно з актом 25.06.2018 р. №439/26-15-14-01-05/39715237 минули передбачені п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України строки, не може бути підставою для висновку про зменшенням податкового зобов`язання у тому періоді, в якому мала бути подана податкова накладна.

З врахуванням викладеного у суду наявні підстави для висновку про необґрунтованість висновку контролюючого органу про заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість, і, відповідно, для скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2018 р. №0010641401.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

В даному випадку відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення на порушення принципу обґрунтованості, що є підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 02.08.2018 року № 0010641401, № 0010631401.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛРЕМБУД" судовий збір у розмірі 39 302, 56 грн.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 30.10.19 р.