Постанова

від 28.10.2019 по справі 440/1761/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 р.Справа № 440/1761/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Чеснокова А.О., вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 22.07.19 року по справі № 440/1761/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго-Плюс"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-Плюс", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області № 14489-51 від 04.04.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Полтавській області про опис майна в податкову заставу № 191/16-31-51-17-36 від 04.04.2019 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про відсутність правових підстав для винесення оскаржуваних рішень Головного управління ДФС у Полтавській області. Позивачем зазначено, що підприємство своєчасно та в повному обсязі виконало свій обов`язок зі сплати до бюджету податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 206785,00 грн. шляхом своєчасного подання платіжного доручення до банку, однак несвоєчасне надходження коштів на рахунок Кременчуцької ОДПІ відбулось не з вини підприємства, а тому позивач не може нести відповідальність за несвоєчасне надходження платежів до бюджету. Крім того, позивачем зазначено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 816/3059/15-а встановлено відсутність винних дій позивача щодо неперерахування до бюджету відповідної суми податку на прибуток ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" в розмірі 206681,00 грн.; постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 816/1599/17 визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області № 745-17/1603 від 01.06.2017 року, винесену за аналогічних підстав, а рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 816/1268/18 визнано протиправними та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області № 9194-17/1603 від 26.03.2018 року та рішення контролюючого органа про опис майна в податкову заставу № 8/1603 від 26.03.2018 року, які винесені з тих самих підстав.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області № 14489-51 від 04.04.2019 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Полтавській області про опис майна у податкову заставу № 191/16-31-51-17-36 від 04.04.2019 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго-Плюс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 423 (сім тисяч чотириста двадцять три) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив суд розгляд справи проводити за відсутності уповноваженого представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач, ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс", (код ЄДРПОУ 37600583) зареєстроване як юридична особа 28.03.2011 року, номер запису 15851020000007702.

02.03.2015 року позивачем подано до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік № 9081405331, згідно з якою визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 206785,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, податкові зобов`язання зі сплати податку на прибуток у розмірі 206785,00 грн. виконані ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" 11.03.2015 року шляхом подання до установи банку - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" відділення № 46 м. Кременчук - платіжного доручення №1109 від 11.03.2015 року на суму 206785,00 грн. Банк прийняв вказане платіжне доручення на виконання 11.03.2015 року (а.с. 46).

Згідно інтегрованої картки платника податків за позивачем станом на березень 2015 року обліковувався податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств, з урахуванням наявної переплати у розмірі 104,00 грн., у розмірі 206681,00 грн. (а.с. 72).

17.03.2015 року Кременчуцькою об`єднаною державною податковою інспекцією на підставі статті 59 Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу № 1051-25 на суму 26681,00 грн.

17.08.2015 року Кременчуцька об`єднана державна податкова інспекція звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з вимогами до ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс", ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 206681,00 грн.

28.02.2017 року ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" подано до Кременчуцької Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, згідно якої підприємством нараховано податок на прибуток в сумі 348987,00 грн., граничний термін сплати нарахованих зобов`язань - 11.03.2017 року (а.с. 37-38).

Згідно інтегрованої картки платника податків ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" 01.03.2017 року платіжним дорученням № 3067 на розрахунковий рахунок податку на прибуток приватних підприємств сплачено кошти в сумі 348987,00 грн. (а.с. 75).

27.02.2018 року ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" подано до Кременчуцької Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік, згідно якої підприємством нараховано податок на прибуток в сумі 369185,00 грн. (а.с. 40-41).

Згідно інтегрованої картки платника податків ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" 28.02.2018 року платіжним дорученням № 4406 на розрахунковий рахунок податку на прибуток приватних підприємств сплачено кошти в сумі 369185,00 грн. (а.с. 78).

28.02.2019 року ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" подано до ГУ ДФС України в Полтавській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2018 рік, згідно якої підприємством нараховано податок на прибуток в сумі 369813,00 грн. (а.с. 43-44).

Згідно інтегрованої картки платника податків ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" 28.02.2019 року платіжним дорученням № 5599 на розрахунковий рахунок податку на прибуток приватних підприємств сплачено кошти в сумі 369813,00 грн. (а.с. 60, 79).

04.04.2019 року Головним управлінням ДФС у Полтавські області винесено податкову вимогу №14489-51 на суму податкового боргу зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 366844,54 грн., а також рішення про опис майна в податкову заставу № 191/16-31-51-17-36 від 04.042019 року (а.с. 10, 11).

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями контролюючого органу позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 року у справі №816/3059/15 (27.10.2015 року набрала законної сили) адміністративний позов Кременчуцької Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції до ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс", ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" (код ЄДРПОУ 09807856) податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 206681 (двісті шість тисяч шістсот вісімдесят одну) гривню 00 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Так, постановою від 23.09.2015 року у справі № 816/3059/15-а встановлено відсутність винних дій позивача щодо неперерахування до бюджету відповідної суми, і саме у зв`язку з цим стягнуто з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" податковий борг з податку на прибуток ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" у розмірі 206681,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 року у справі №816/3059/15 встановлено, що 02.03.2015 року позивачем до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції подано податкову декларацію з податку на прибуток за січень 2014 рік, у якій самостійно нараховано до сплати суму податку в розмірі 206785,00 грн. 11.03.2015 року ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" подано до АТ "Банк "Фінанси та Кредит" платіжне доручення №1109 на суму 206785,00 грн. з визначеним призначенням платежу "сплата податку на прибуток за 2014 рік.

Вказане платіжне доручення банківська установа прийняла до виконання, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученнями з відмітками банку від 11.03.2015 року. Разом із тим, банк не реалізував виконання платіжних доручень позивача. В ході розгляду справи № 816/3059/15 суд дійшов висновку про належне виконання платником податкового обов`язку щодо перерахування до бюджету суми податкового зобов`язання з податку на прибуток за 2014 рік, оскільки його сплата, пов`язана саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов`язання відповідальність несе банк. За висновками суду у справі № 816/3059/15 фактичне неперерахування до бюджету зобов`язання з податку на прибуток не є наслідком винних дій платника податку (а.с. 13-14).

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" у період з 2015 по 2019 роки подавало контролюючому органу податкові декларації з податку на прибуток у встановлений Податковим кодексом України строк, а також своєчасно сплачувало визначені у них податкові зобов`язання (а.с. 31-60).

Підставою для прийняття оскаржуваних рішень контролюючого органу слугував помилковий висновок відповідача про допущення позивачем несвоєчасної сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на прибуток зокрема за 2018 рік, оскільки до інтегрованої картки платника податків ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" (а.с. 71-79) не було внесено відповідних відомостей за результатами розгляду справи № 816/3059/15.

Так, відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, право виставляти податкову вимогу виникає у контролюючого органу лише за наявності у платника податків непогашеної у встановлені строки суми узгодженого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування правомірності своїх дій та рішень, не надано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту допущення позивачем несплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2018 рік, відсутні підстави вважати правомірно винесеною податкову вимогу № 14489-51 від 04.04.2019 року та рішення про опис майна в податкову заставу № 191/16-31-51-17-36 від 04.04.2019 року, відтак оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про помилковий розподіл судом першої інстанції судових витрат та зазначає наступне.

Предметом в спірних правовідносинах є оскарження рішень контролюючого органу, що мають майновий та немайновий характер, а саме оскарження податкової вимоги № 14489-51 від 04.04.2019 року на суму 366844,54 грн. та оскарження рішення про опис майна в податкову заставу № 191/16-31-51-17-36 від 04.04.2019 року.

З урахуванням вимог Закону України "Про судовий збір", сума судового збору за подання адміністративного позову до суд першої інстанції становила 7423,68 грн., а тому суд першої інстанції обґрунтовано з урахуванням вимог ст. 139 КАС України стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго-Плюс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 7423,68 грн.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 року по справі № 440/1761/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.С. Рєзнікова Судді (підпис) (підпис) О.М. Мінаєва А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 31.10.2019 року