Постанова

від 24.10.2019 по справі 2040/8257/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 р.Справа № 2040/8257/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника відповідача Шамілової Л. Ш .

представника позивача Старостіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.12.18 року по справі № 2040/8257/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Ековтор" до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство Ековтор , звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому уточнивши позовні вимоги, просив суд:

- скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 26.07.2018 за № 5410 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Спеціалізоване підприємство Ековтор з питань дотримання вимог податкового законодавства України, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по господарським взаємовідносинам з ТОВ АЛЬП-РЕСУРС та ТОВ ЛІМНА-ГРУП`за період з 01.01.2016 по 31.12.2017р.;

- визнати неправомірними дії Головного управління ДФС у Харківській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Спеціалізоване підприємство Ековтор з питань дотримання вимог податкового законодавства України, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по господарським взаємовідносинам з ТОВ АЛЬП-РЕСУРС та ТОВ ЛІМНА-ГРУП за період з 01.01.2016 по 31.12.2017р. за результатами якої було складено акт перевірки за № 3234/20-40-14-05-19/37842318 від 09.08.2018р.;

- скасувати податкові повідомлення - рішення за №00000531405 від 23.08.2018 року та за №00000541405 від 23.08.2018 року.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що на його думку, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано Наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 26.07.2018 за № 5410 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Спеціалізоване підприємство Ековтор (код ЄДРПОУ 37842318) з питань дотримання вимог податкового законодавства України, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість на податку на прибуток по господарським взаємовідносинам з ТОВ АЛЬП-РЕСУРС (код 40227896) та ТОВ ЛІМНА-ГРУП (код 40227917) за період з 01.01.2016 по 31.12.2017р..

Визнано неправомірними дії Головного управління ДФС у Харківській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Спеціалізоване підприємство Ековтор (код ЄДРПОУ 37842318) з питань дотримання вимог податкового законодавства України, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість на податку на прибуток по господарським взаємовідносинам з ТОВ АЛЬП-РЕСУРС (код 40227896) та ТОВ ЛІМНА-ГРУП (код 40227917) за період з 01.01.2016 по 31.12.2017р. за результатами якої було складено акт перевірки за № 3234/20-40-14- 05-19/37842318 від 09.08.2018р.

Скасовано податкові повідомлення - рішення за №00000531405 від 23.08.2018 року та за №00000541405 від 23.08.2018 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що в даному випадку позов, спрямований на оскарження рішень (у тому числі наказу про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі, на думку відповідача, в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ ЛІМНА-ГРУП , відповідач зазначає, що згідно протоколу допита громадянина ОСОБА_2 , який є посадовою особою (директором) ТОВ ЛІМНА-ГРУП встановлено, що останній фінансово-господарську діяльність вказаного підприємства не здійснював, товарів не поставляв, послуг не надавав, податкову звітність не складав, не підписував та не подавав до органів Державної фіскальної служби України, грошовими коштами підприємства не розпоряджався. Дарницьким районним судом м. Києва по справі №753/3503/18 винесено вирок від 07.05.2018., яким встановлено, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив фіктивне підприємництво, яке виразилось у створенні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, шо заподіяло велику матеріальну шкоду державі, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 205 КК України. Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Щодо господарських взаємовідносин позивача із ТОВ АЛЬП-РЕСУРС , відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що за період здійснення діяльності ТОВ АЛЬП-РЕСУРС не подано жодного звіту 1ДФ, в якому декларуються суми доходу, нараховані на користь фізичних осіб. У ТОВ АЛЬП- РЕСУРС відсутні трудові ресурси для надання послуги з розроблення та переміщення ґрунту, трудові витрати по яким склали 78595,07 людино/годин. Річна норма тривалості робочого часу на одну людину, при 40 - годинному робочому тижні, згідно розрахунку Міністерства соціальної політики України на рік становить 2002 людино-години. Згідно наведеного розрахунку, у грудні 2016 року норма тривалості робочого часу на одну людину, при 40-годинному робочому тижні, становила 167 людино-годин. Надурочні ж роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 години протягом двох днів підряд і 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП України). Отже на думку відповідача, за умови дотпимання трудового законодавства України, хоча б 1 працівник ТОВ АЛЬП-РЕСУРС протягом грудня 2016 року зміг би виконати наступний максимальний обсяг робіт: 1 х 209 люд, год (167 люд-год за грудень 2016 року + (21x2=42 люд-год надурочні роботи = 209 люд-год. Проте у актах приймання виконаних робіт зазначено 78595,07 людино-годин.

Також, відповідачем зазначено, що згідно протоколу допиту свідка від 18.06.2018, допитано громадянина ОСОБА_4 , який рахується засновником та директором ТОВ АЛЬП-РЕСУРС . Свідком було повідомлено: підприємство ним не придбавалось і не продавалось; жодна інформація, щодо місця реєстрації, виду господарської діяльності йому невідомі; печатка ТОВ АЛЬП-РЕСУРС ним не замовлялась і не отримувалась, місцезнаходження печатки йому невідоме; особисто він ніколи не займався веденням бухгалтерського та податкового обліку на зазначеному підприємстві; особисто він не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ АЛЬП-РЕСУРС ; мети займатися фінансово-господарською діяльністю на ТОВ АЛЬП-РЕСУРС він ніколи не мав та не займався нею.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що ТОВ СП ЕКОВТОР , на думку відповідача, здійснювало безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з ТОВ ЛІМНА-ГРУП та ТОВ АЛЬП-РЕСУРС і складено первинні документи всупереч нормам ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" и пп. 2.1 и 2.2 Положенния про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвержденого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 г. № 88.

Позивачем було подано до Другого апеляційного апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якій серед іншого зазначено, що як було встановлено раніше, підставою для прийняття, ГУ ДФС у Харківській області, спірного наказу від 26.07.2018 за № 5410 слугувала ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 27.06.2018 року по справі №752/12734/18.

Водночас ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.09.2018 року було задоволено апеляційну скаргу ТОВ СП Ековтор та скасовано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.06.2018 року по справі №752/12734/18.

Тобто, рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовано ухвалу слідчого судді, яка була підставою для винесення ГУ ДФС у Харківській області оскаржуваного наказу.

Таким чином, на думку позивача, оскільки на момент винесення наказу від 26.07.2018 за № 5410 була чинною ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 27.06.2018 року по справі №752/12734/18, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного позивачем індивідуального акту, проте в установленому КПК України порядку була скасована як така, що прийнята з порушенням норм процесуальні права, тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що податковим органом протиправно винесено наказ від 26.07.2018 за № 5410 адже підстави, які покладені в основу для його прийняття, визнані незаконними шляхом скасування ухвали від 27.06.2018 року по справі №752/12734/18.

Щодо власних господарських операцій з ТОВ АЛЬП-РЕСУРС , позивач зазначає, що інформація щодо наявності протоколу допиту засновника ТОВ АЛЬП-РЕСУРС - ОСОБА_4 була віднайдена у ухвалах по кримінальній справі, що опубліковані в єдиному реєстрі судових рішень. Проте, на думку позивача, зазначений протокол допиту не є належним та допустимим доказом та не може використовуватися контролюючим органом, як аргумент правомірності їх дій.

На час проведення перевірки, а також і на даний час відсутні вироки суду, що набрали законної сили та відповідно до яких посадових осіб цього підприємства було визнано винними у вчинення злочинів відповідальність за які передбачена ст. 205, 212 КК України. Таким чином, позивач зазначає, що протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, може бути визначений як доказ лише в разі його відображення під час розгляду кримінальної справи в суді. До винесення вироку в рамках кримінального провадження протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Щодо власних господарських відносин з TОB ЛІМНА-ГРУП , позивач зазначає у відзиві, що сам факт існування обвинувального вироку за статтею 205 КК України не є безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій. Суд повинен спочатку встановити, чи мали взагалі місце операції між платником і його контрагентами та чи може вирок мати преюдиційне значення в податковому спорі, а після цього ще й дослідити його зміст.

Очевидним є той факт, що у разі, коли вирок взагалі не містить конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, даних посадових осіб, що підписували первинні документи , він не може бути належним доказом нереальності господарських операцій відповідного підприємства з контрагентами та не може свідчити про наявність податкового правопорушення під час формування податкового кредиту (постанова Верховного Суду України від 05.06.2018 року у справі № 805/649/15-а).

Крім того, суд не може робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі вироку, якщо в останньому немає жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій (постанова Верховного Суду України від 12.04.2018 року у справі № 826/1571/16).

Також позивач зауважує, що взаємовідносини між ним та ТОВ ЛІМНА- ГРУП у перевіряємий період не були предметом дослідження у справі № 753/3503/18, вирок за якою був використаний контролюючим органом. Правовідносини вказаного контрагента та ТОВ "Ековтор" у вироках не описані, отже судом не досліджувалися, тому й відношення до розгляду даного адміністративного спору не мають.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Спеціалізоване підприємство ЕКОВТОР з питань дотримання вимог податкового законодавства України, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість на податку на прибуток по господарським взаємовідносинам з ТОВ АЛЬП-РЕСУРС та ТОВ ЛІМНА-ГРУП за період з 01.01.2016 по 31.12.2017р.

За результатами проведення перевірки ГУ ДФС у Харківській області було складено акт перевірки за № 3234/20-40-14-05-19/37842318 від 09.08.2018р.

В акті перевірки було встановлено наступні порушення: порушення п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , п. 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, встановлено заниження податку на прибуток за 2016 рік на загальну суму 2 091 643грн.; порушення п. 198.1 п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 2 323 728грн. в тому числі за листопад 2016 року на суму 538 827,00грн., за грудень 2016 на суму 1 874 901грн.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки були винесені податкові повідомлення - рішення за №00000531405 від 23.08.2018 року на суму 3 485 592,00грн. та за №00000541405 від 23.08.2018 року на суму 2 614 553,75грн.

Складення такого висновку ГУ ДФС у Харківської області пояснює тим, що в ході перевірки позивачем не було підтверджено реальність здійснення господарських операцій та повноту їх відображення у податковому обліку із контрагентами, а саме з ТОВ АЛЬП-РЕСУРС (код 40227896) та ТОВ ЛІМНА-ГРУП (код 40227917) за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 року.

Підставою для проведення перевірки ТОВ Спеціалізоване підприємство Ековтор було те, що в межах кримінального провадження за №12018100010004944 від 22.05.2018 року, яке перебуває в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України, слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва було винесено ухвалу від 27.06.2018 року по справі №752/12734/18, якою було призначено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства України щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток ТОВ СП Ековтор при взаємовідносинах з ТОВ Альп-Ресурс (код 40227896) та ТОВ Лімна-Груп (код 40227917) за період 2016-2017 років.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.09.2018 року було задоволено апеляційну скаргу ТОВ СП Ековтор та ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 червня 2018 року, якою задоволено клопотання начальника слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві Величка В.В., погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 Даракчі О.Г., про призначення позапланової документальної перевірки та призначено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства України щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Ековтор" (код ЄДРПОУ 37842318) при взаємовідносинах з ТОВ "Альп-Ресурс" (код ЄДРПОУ 40227896) та ТОВ "Лімна-Груп" (код ЄДРПОУ 40227917) за період 2016-2017 років скасовано, а клопотання повернуто начальнику слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві Величку В.В.

Цією ухвалою суду апеляційної інстанції встановлено, що призначення позапланової перевірки не є ні слідчою, ні негласною слідчою дією, ні заходом забезпечення кримінального провадження, з клопотаннями про проведення яких вправі звертатись слідчий, прокурор до слідчого судді. Положення КПК України не відносять до компетенції слідчого судді вирішення питання щодо надання дозволу на проведення перевірки, ст. 132 КПК України не передбачає такого заходу кримінального провадження, не регламентує порядок розгляду таких клопотань. Ця ухвала набула законної сили.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних наказу від 26.07.2018 за № 5410 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Спеціалізоване підприємство Ековтор та винесенні податкових повідомлень - рішень за №00000531405 від 23.08.2018 року та за №00000541405 від 23.08.2018 року суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача, стосовно правомірності наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 26.07.2018 за № 5410 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Спеціалізоване підприємство Ековтор з питань дотримання вимог податкового законодавства України, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по господарським взаємовідносинам з ТОВ АЛЬП-РЕСУРС та ТОВ ЛІМНА-ГРУП`за період з 01.01.2016 по 31.12.2017р., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено статтею 78 Податкового кодексу України.

Документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону (п.п.78.1.11. п.78.1 ст.78 ПК України).

Пунктом 78.4 вказаної статті визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до підпункту 1.2.3 пункту 1.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 №22, наказ на проведення перевірки, що здійснюється відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, видається керівником органу державної фіскальної служби на підставі відповідного документа, передбаченого цим підпунктом Кодексу.

З інформації, викладеній у листі Державної фіскальної служби України від 12.06.17 №958/2/99-99-23-01-10-1 надісланому на адресу народного депутата України вбачається, що податковий орган повідомляє, що на сьогодні у Кримінальному процесуальному кодексі України відсутні прямі норми щодо повноважень прокурорів та слідчих самостійно або через судові органи призначати проведення документальних позапланових перевірок або ревізій суб`єктів господарювання, а також обов`язку та порядку розгляду слідчими суддями відповідних клопотань.

Отже, проведена перевірка ГУ ДФС у Харківської області ТОВ СП ЕКОВТОР з питань дотримання вимог податкового законодавства України, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість на податку на прибуток по господарським взаємовідносинам з ТОВ АЛЬП-РЕСУРС (код 40227896) та ТОВ ЛІМНА-ГРУП (код 40227917) за період з 01.01.2016 по 31.12.2017р. за результатами проведення якої ГУ ДФС у Харківській області було складено акт перевірки за № 3234/20-40-14-05-19/37842318 від 09.08.2018 р. була проведена на підставі Наказу ГУ ДФС у Харківській області від 26.07.2018 за №5410, який у свою чергу був виданий на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від. 27.06.2018р. по справі 752/12734/18, яка на теперішній час є скасованою.

Статтею 42 Конституції України визначено, що кожен має право на підприємницьку діяльність не заборонену законом.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтею 1 розділу 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні зазначається, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При проведенні перевірки контролюючим органом був залишений без уваги той факт, що здійснення спірних господарських операцій підтверджується також реальною зміною майнового стану учасників господарських зобов`язань. Реальність отримання доходу від наслідків виконання вищевказаних угод вбачається у русі активів, змінах у власному капіталі та зобов`язаннях, про що свідчать господарські операції, відображені на відповідних рахунках бухгалтерського обліку та підтверджені наданими до пояснення копіями первинних документів.

Щодо взаємовідносин позивача з контрагентом - ТОВ АЛЬП-РЕСУРС , колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ СП ЕКОВТОР було укладено з департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації договір за №163-15 від 23.10.2015 на будівництво Комплексу по управлінню комунальними відходами м. Люботин. Термін виконання 2015-2016 роки. Динамічна ціна 93 887 456,4 грн.

Договором від 26.12.2016 №69-16 укладеного з департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації строки виконання робот по будівництву Комплексу по управлінню комунальними відходами м. Люботин встановлено 2016-2017 роки. Динамічна вартість робіт встановлена у розмірі 19 054 550 грн.

Для виконання вищевказаного договору, для виконання робот по розробці та переміщенню ґрунту у якості субпідрядника було залучене ТОВ АЛЬП-РЕСУРС .

10.11.2016 року між ТОВ СП ЕКОВТОР було укладено з ТОВ АЛЬП-РЕСУРС договір підряду №10/11-16 на виконання робот по розробленню та переміщенню ґрунту та будівельного сміття на об`єкті Будівництво Комплексна по управлінню комунальними відходами у м. Люботин .

Між ТОВ АЛЬП-РЕСУРС та ТОВ СП ЕКОВТОР були підписані наступні акти виконаних робот за грудень 2016 року:

Акт №1 за грудень 2016 року на загальну суму 2 160 865 грн., в тому числі ПДВ 360 144 грн. Згідно даного акту ТОВ АЛЬП-РЕСУРС виконано наступні роботи:

- Розроблення сміття з навантаженням на автомобілі самоскиди 47000 м3;

- Перевезення сміття до 1 км. 82250 тон.;

- Загрузка ґрунту з навантаженням на автомобілі-самоскиди 16000 м3;

- Перевезення ґрунту до 1 км. 28000 тон.;

- Розрівняння перевезеного ґрунту бульдозерами з переміщенням до 10м, 16000м3;

- Ущільнення ґрунту причіпними кулачковими катками, 16000м3.

Загальна кількість витрат праці робітників 13699 людино/годин

Акт №2 за грудень 2016 року на загальну суму 159 094 грн., в тому числі ПДВ 26 516 грн. Згідно даного акту ТОВ АЛЬП-РЕСУРС виконано наступні роботи:

- Розроблення ґрунту з навантаженням на автомобілі-самоскиди 6184,4 м3;

- Перевезення ґрунту до 1 км. 10823,28 тон.

Загальна кількість витрат праці робітників 1069 людино/годин

Акт №3 за грудень 2016 року на загальну суму 900 355,2 грн., в тому числі ПДВ 150 059,20 грн. Згідно даного акту ТОВ АЛЬП-РЕСУРС виконано наступні роботи:

- Розроблення ґрунту з навантаженням на автомобілі-самоскиди 35000 м3;

- Перевезення ґрунту до 1 км. 61250,0 тон.

Загальна кількість витрат праці робітників 6048 людино/годин.

Акт №4 за грудень 2016 року на загальну суму 4119505,8 грн., в тому числі ПДВ 686584,3 грн. Згідно даного акту ТОВ АЛЬП-РЕСУРС виконано наступні роботи:

- Розроблення ґрунту з навантаженням на автомобілі-самоскиди 45000 м3;

- Перевезення ґрунту бульдозерами до 100 м. 45000 м3;

- Навантаження ґрунту на автомобілі - самоскиди 45000 м3;

- Перевезення до 2 км., 78750 тон.;

- Робота на відвалі, 45000 м3.

Загальна кількість витрат праці робітників 23089 людино/годин

Акт №5 за грудень 2016 року на загальну суму 3427200,22 грн., в тому числі ПДВ 571200,04 грн. Згідно даного акту ТОВ АЛЬП-РЕСУРС виконано наступні роботи:

- Розроблення ґрунту бульдозерами, 37437,5 м3;

- Навантаження ґрунту на автомобілі - самоскиди 37437,5 м3;

- Перевезення до 2 км., 65515,64 тон;

- Робота на відвалі , 37437,5 м3.

Загальна кількість витрат праці робітників 19208,67 людино/годин.

Акт №6 за грудень 2016 року на загальну суму 2751611,2 грн., в тому числі ПДВ 458601,87 грн. Згідно даного акту ТОВ АЛЬП-РЕСУРС виконано наступні роботи:

- Розроблення ґрунту з навантаженням на автомобілі-самоскиди 28217 м3;

- Перевезення ґрунту до 100 м., 28217 м3.;

- Навантаження ґрунту на автомобілі - самоскиди 28217 м3.;

- Перевезення до 2 км., 49379,75 тон;

- Робота на відвалі , 28217 м3.;

- навантаження ґрунту на автомобілі-самоскиди 3341,07 м3;

- Перевезення ґрунту до 1 км. 5846,725 тон.;

- Розрівняння перевезеного ґрунту бульдозерами з переміщенням до 10м, 3341,07м3;

- Ущільнення ґрунту причіпними кулачковими катками, 3341,07 м3.

Загальна кількість витрат праці робітників 15 481,4 людино/годин.

Згідно актів виконаних робіт за грудень 2016 року ТОВ АЛЬП-РЕСУРС виконано роботи на загальну суму 13 518 631,42 грн., в тому числі ПДВ 2253105,4 грн., витрати праці працівників яких склали 78 595,07 людино/годин.

Вартість робіт включена до складу витрат ТОВ СП ЕКОВТОР за жовтень - грудень 2016 року у сумі 11265526 грн.

Також, ТОВ СП ЕКОВТОР було укладено з ТОВ АЛЬП-РЕСУРС договір від 07.11.2016 №07/11-16, згідно якого ТОВ АЛЬП-РЕСУРС (Постачальник) зобов`язується в порядку та на умовах , визначених цим договором, передати у власність покупця (ТОВ СП ЕКОВТОР ) товарно-матеріальні цінності (надалі Товар) і здійснити його оплату на умовах цього договору.

Асортимент, найменування, кількість, ціна та загальна вартість Товару зазначається у бухгалтерських документах Постачальника рахунку-фактурі, видаткових накладних, які після підписання сторонами мають силу специфікації в розумінні статті 266 Господарського кодексу України, та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно даного договору ТОВ СП ЕКОВТОР було отримано від ТОВ АЛЬП-РЕСУРС товар по видатковій накладній від 12.12.2016 за №526 на рогожку у кількості 447 м.кв. на загальну суму 37 011,60 грн., в тому числі ПДВ 6168,60 грн. До видаткової накладної підприємством додано ТТН від 12.12.2016 №526П. Згідно вищенаведеної ТТН перевезено товар - рогожка у кількості 447 м. кв., пункт навантаження м. Київ, вул. Лєвандовська, 3А, пункт розвантаження м. Люботин, полігон ТБО. Машина перевізника ГАЗ АН0372ІВ, Перевізник та замовник ТОВ СП ЕКОВТОР . Вантажовідправник ТОВ АЛЬП-РЕСУРС .

По видатковій накладній від 25.11.2016 №464 отримано товар а саме рогожа у кількості 250 м.кв., вапно у кількості 80 кг., цвяхи будівельні у кількості 0,030 тон, дошка необрізна хвойних порід у кількості 1,0 м.куб., деталі закладні у кількості 0,263 тони, щити опалубки, ширина 300-75мм, товщина25 мм у кількості 29,0 м. кВ., мастика морозостійка МБ-50 М у кількості 0,41 тона на загальну суму 52960,50 грн., в тому числі ПДВ 8826,75 грн.

До видаткової накладної підприємством додано ТТН від 25.11.2016 №464П. Згідно ТТН перевезено товар, пункт навантаження м. Київ, вул. Бережанська, буд 9, пункт розвантаження м. Люботин, полігон ТБО. Машина перевізника ГАЗ АН0372ІВ, Перевізник та замовник ТОВ СП ЕКОВТОР . Вантажовідправник ТОВ АЛЬП-РЕСУРС .

ТОВ СП ЕКОВТОР перераховані грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ АЛЬП-РЕСУРС , а саме платіжне доручення від 18.11.2016 №3132 на суму 300 000,0 грн., згідно договору №10/11-16 від 10.11.2016; платіжне доручення від 21.11.2016 №3148 на суму 1 700 000,0 грн., згідно договору №10/11-16 від 10.11.2016; платіжне доручення від 21.11.2016 №3149 на суму 800 000,0 грн., згідно договору №28/10-16 від 28.10.2016; платіжне доручення від 29.11.2016 №3200 на суму 380 000,0 грн., згідно договору №28/10-16 від 28.10.2016; платіжне доручення від 09.12.2016 №3238 на суму 52960,50 грн., за будівельні матеріали згідно 464 від 25.11.2016; платіжне доручення від 19.12.2016 №3270 на суму 300 000,0 грн., згідно договору №10/11-16 від 10.11.2016; платіжне доручення від 26.12.2016 №3294 на суму 37 011,60 грн., за будівельні матеріали згідно №526 від 12.12.2016; платіжне доручення від 27.12.2016 №3307 на суму 6 000 000,0 грн., згідно договору №10/11-16 від 10.11.2016; платіжне доручення від 16.01.2017 №3345 на суму 1 800 000,0 грн., згідно договору №10/11-16 від 10.11.2016.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи зазначає, що всі надані первинні документи, засвідчують факт реального виконання ТОВ Спеціалізоване підприємство ЕКОВТОР та його контрагентами господарських зобов`язань, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Позивач та його контрагенти на час здійснення господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи, були платниками податку на додану вартість.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено обставини здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, підтверджено здійснення руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлена спеціальна податкова правосуб`єктність учасників господарської операції та зв`язок між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідач не надав належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем підприємства-контрагенти були фіктивними, вчиняли порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб`єктів господарювання.

Водночас, реальність виконання вказаних вище господарських зобов`язань, безпосередньо пов`язаних з основною статутною діяльністю позивача, підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Доводи апелянта щодо відсутності у контрагентів позивача необхідних трудових ресурсів є необґрунтованим, оскільки зазначене не виключає можливості реального виконання господарської операції, враховуючи, що залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом жодним чином не були доведені його твердження відносно не реальності здійснених господарських операцій, хоча це передбачено п. 56.4. ст. 56 ПК України.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача стосовно взаємовідносин позивача з контрагентом - ТОВ ЛІМНА-ГРУП , колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2016 року між ТОВ СП ЕКОВТОР в особі директора Юрченко Т.В. було укладено договір №17т з ТОВ ЛІМНА-ГРУП код 40227917 в особі директора ОСОБА_2 про надання транспортних послуг.

Згідно договору про надання транспортних послуг виконавець ТОВ ЛІМНА-ГРУП зобов`язаний виконати перевезення або організувати виконання зазначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу замовника автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні (далі послуги по організації перевезення вантажу.

Виконавець в інтересах замовника виконує такі операції по організації перевезення вантажу: Розроблює та узгоджує із замовником маршрут перевезення; Організує забезпечення відправлення та одержання вантажу; Оформлення накладних на вантаж, що відправляється; Оформлення отримання вантажу, що прибуває, його приймання за кількістю та якістю; Надає підготовлений автотранспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими чинним законодавством України.

Для виконання Договору Виконавець має право залучати будь-яку третю особу (субвиконавця, перевізника тощо), що не тягне за собою зміну цього договору, якщо інше не передбачено вказівками замовника.

Відповідно до акту наданих послуг від 23.12.2016 до договору надання транспортних послуг №17т від 10.12.2016, згідно якого ТОВ ЛІМНА-ГРУП надано транспортно-експедиційних послуг м. Харків - м. Золотоноша, загальна сума наданих послуг складає 335 684,32 грн., в тому числі ПДВ 55 947,39 грн.

Також були складені товарно-транспортні накладні на надання послуг з перевезення вантажу з м. Харкова до м. Золотоноша.

Транспортні послуги надані ТОВ ЛІМНА-ГРУП для виконання договору №218 від 23.12.2016 на реконструкцію полігону твердих побутових відходів для м. Золотоноша, укладеного з УЖКГ виконавчого комітету Золотоніської міської ради.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Також, колегія суддів звертає увагу, що податковим органом не надано доказів, що договори, які були укладені між ТОВ Спеціалізоване підприємство ЕКОВТОР та контрагентами, визнані судом недійсними.

Отже, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 24.11.2008 р. - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

Згідно з приписами частини 2 статті 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Аналогічна позиція міститься в постановах Верховного Суд по справі №К/9901/1424/18 від 20.03.2018 та по справі №К/9901/1514/18 від 13.03.2018, де вказано, що жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Відтак, встановлення актом перевірки нікчемності правочину знаходиться за межами компетенції податкового органу, не належить до функції контролю дотримання платниками податків податкового законодавства.

Верховний Суд вважає за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов`язання.

Щодо використання відповідачем, у якості доказу обґрунтованості своєї позиції щодо нереальності (фіктивності) спірних господарських операцій інформації відносно наявності вироку, щодо посадової особи TОB ЛІМНА-ГРУП , колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів зауважує, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.

З матеріалів справи вбачається, що вирок по справі № 753/3503/18 від 07.05.2018р на який посилається відповідач не містить періоду діяльності підприємства, що охоплюється вироком, та не містить досліджень господарських операцій ТОВ ЛІМНА- ГРУП із його контрагентами.

Слід зазначити, що у разі, коли вирок взагалі не містить конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, даних посадових осіб, що підписували первинні документи, він не може бути належним доказом нереальності господарських операцій відповідного підприємства з контрагентами та не може свідчити про наявність податкового правопорушення під час формування податкового кредиту.

Колегія суддів вважає, що суд не може робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі вироку, якщо в останньому немає жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій.

У постанові від 17.04.2018 року у справі № 808/2459/17, Верховний Суду зазначає, що під час розгляду справи суд повинен враховувати зміст вироку за статтею 205 КК України, оскільки сам факт наявності вироків, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Так, вирок, на який посилається податковий орган, як на аргумент фіктивності операцій позивача, винесений щодо посадової особи контрагента позивача, а не посадової особи позивача.

Водночас, аналізуючи зазначений вирок, колегія суддів зазначає, що вироком не встановлено безтоварність спірних господарських операцій. Суд визнає, що наведені обставини, можуть бути підставою окремої перевірки за наслідками кримінального провадження, разом із тим врахування цих обставин для визначення податкових правопорушень у межах цієї справи неможливе.

Таким чином, колегія суддів, дійшла висновку, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ ЛІМНА- ГРУП у період, що перевірявся податковим органом, не були предметом дослідження у справі № 753/3503/18, вирок за якою був використаний контролюючим органом.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваних наказу від 26.07.2018 за № 5410 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Спеціалізоване підприємство Ековтор та винесенні податкових повідомлень - рішень за №00000531405 від 23.08.2018 року та за №00000541405 від 23.08.2018 року суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 року по справі № 2040/8257/18 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 року по справі № 2040/8257/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 31.10.2019 року