Ухвала

від 31.10.2019 по справі 621/3170/19

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№621/900/17

Пр.1-кс/621/1139/19

УХВАЛА

іменем України

31.10.2019 року м. Зміїв

Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого - ОСОБА_3 , розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Змієві клопотання слідчого СВ Зміївського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , про арешт тимчасового вилученого майна,

в с т а н о в и в:

До Зміївського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Зміївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна, в саме: - автомобіля марки "Камаз", моделі "5410", реєстраційний номер НОМЕР_1 з бетонними плитами у кузові; - 11 бетонних цілих плит, розміром 60*60 см; - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу " НОМЕР_2 "

Зазначене майно передати на зберігання до Зміївського ВП ГУНП в Харківській області.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 28 жовтня 2019 року до чергової частини Зміївського ВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що невстановлені особи поблизу ліцею №1 м. Зміїв Харківської області викрали бетонні плити, які відвезли на відкриту ділянку місцевості поблизу буд. 46 по вул. Піонерській в с. Гайдари Зміївського району Харківської області.

Оглядом місця події від 28.10.2019 року, а саме відкритої ділянки місцевості поблизу будинку №46 по вул. Піонерській в с. Гайдари Зміївського району Харківської області було виявлено та вилучено автомобіль марки «Камаз», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 11 бетонних плит, розміром 60*60 см., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_3 », яке вилучене до Зміївського ВП ГУНП в Харківській області.

Приймаючи до уваги, що тимчасово вилучене майно може зберегти сліди злочину та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, слідчий просив задовольнити дане клопотання та накласти арешт.

Слідчий ОСОБА_3 , у судовому засіданні, крім того, наполягав на задоволенні клопотання, просив його задовольнити та накласти арешт на 192 бетонні плити, що знаходяться у кузові автомобіля.

Власники майна в судове засідання не з`явились, що не перешкоджає розгляду клопотання, відповідно до положень ст. 172 КПК України.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього документи, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовуєтьсяу встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскаціїмайна як виду покаранняабо заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладаєтьсяна майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого,прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого закономУкраїни про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Статтями 8, 9 КПК України до основних засад кримінального провадження віднесені законність та верховенство права, зміст яких полягає у тому, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим 29 жовтня 2019 року було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220300000959 за фактом здійснення крадіжки будівельних матеріалів Зміївського ліцею №1 в м. Зміїв Харківської області, з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 185 КК України.

В той же час, протокол огляду місця події, в ході якого було виявлено та вилучено майно про арешт якого стоїть питання, складено 28 жовтня 2019 року, тобто до внесення відомостей до ЄРДР.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбачені КПК, а також відповідальність, встановлена законом. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі. Без наявності такої інформації проведення огляду місця події не допускається.

В матеріалах клопотання відсутні будь-які дані, які б свідчили про наявність підстав проведення огляду 28 жовтня 2019 року, тобто до моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відомості про вчинення кримінального правопорушення було внесено доЄдиного реєстру досудових розслідувань лише на наступний день і на підставі даних, отриманих під час вказаного огляду.

Практика Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладена в постанові від 07 червня 2018 року по справі № 740/5066/15-к, вказує на неправомірність вказаних дій.

Однією з підстав арешту, визначену органом досудового розслідування, є необхідність накладення арешту на вилучене майно, оскільки дане майно може зберегти сліди злочину та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.

З даного приводу слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що окрім самої лише констатації, що вилучене майно підлягає арешту з метою збереження речових доказів та недопущення їх втрати, відчуження, пошкодження, зміни або знищення, клопотання не містить переконливих доводів, що це майно може бути певним чином знищено або ж воно зникне, що воно може бути пошкоджено, передано, перетворено чи відчужено, що зашкодить кримінальному провадженню, та що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Згідно з ч. 1ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу, якими є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

На підставі викладеного слідчий суддя не вбачає підстав вважати, що арешт майна в даному кримінальному провадженні є необхідним, оскільки доводи, наведені в клопотанні, не відповідають критеріям розумності та співмірності застосування арешту майна, що свідчить про недотримання вимог, встановлених КПК України щодо необхідності такого арешту та не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна.

Крім того, слід зауважити, що клопотання та долучені до нього матеріали не містять жодних відомостей про кількість виявлених та вилучених бетонних плит, що знаходяться у кузові автомобіля "Камаз" та про арешт яких, саме у кількості 192 шт., вказав у судовому засіданні слідчий, що в свою чергу не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

З огляду на викладене слідчий суддя приходить висновку про відмову в задоволенні клопотання.

Згідно частини 3 статті 169 КПК України, слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Керуючись ст. ст. 167-171, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

У задоволенні слідчого СВЗміївськогоВПГУНП вХарківськійобластістаршого лейтенантаполіції ОСОБА_3 ,погодженепрокуроромЗміївського відділуЧугуївськоїмісцевоїпрокуратури Харківськоїобласті ОСОБА_4 ,проарешттимчасового вилученогомайна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити слідчому чи прокурору.

Роз`яснити слідчому, прокурору, що після отримання судового рішення про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна належить негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Слідчий суддя: