Постанова

від 29.10.2019 по справі 822/2015/17

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2015/17

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Кузьменко Л.В.

29 жовтня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьменко Л.В.

суддів: Франовської К.С. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Сербин І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року (рішення ухвалене суддею Михайловим О.О в м.Хмельницький, повний текст судового рішення складено 10 липня 2019 року) у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, треті особи - Немиринецька сільська рада, Миролюбненська сільська рада Старокостянтинівського району про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Немиринецька сільська рада, Миролюбненська сільська рада Старокостянтинівського району про визнання протиправними та скасування рішень.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ від 02.02.2017 року за №201 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" суперечить вимогам Конституції України та, чинним на момент його прийняття, положенням Податкового кодексу України, в зв`язку з чим у податкового органу не виникло правових підстав для проведення перевірки ПАТ "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство". Позивач вважає, що за таких обставин наказ про проведення перевірки є протиправним як і податкові повідомлення-рішення, які були винесені за результатами незаконно проведеної перевірки, і які підлягають скасуванню.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року відкрито провадження у справі, а ухвалою суду першої інстанції від 30 січня 2018 року провадження у цій справі зупинено до постановлення Верховним Судом рішення у справі К/9901/1720/17.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.06.2019 провадження у адміністративній справі №822/2015/17 поновлено.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області задоволено.

Суд першої інстанції визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 23.03.2017 року №0001541404, №0001551404.

Стягнув на користь Публічного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" витрати по сплаті судового збору у сумі 10165 (десять тисяч сто шістдесят п`ять) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та приписів процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Вважає, що наказ на проведення перевірки винесено податковим органом за наявності законних на те підстав, в межах повноважень ГУ ДФС. Стверджує, що суд першої інстанції безпідставно зіслався на висновки Верховного Суду у справі №822/2014/17, оскільки такі не є обов`язковими для суду у цій справі.

Суд апеляційної інстанції ухвалою від 23 жовтня 2019 року замінив відповідача у справі - Головне управління ДФС у Хмельницькій області на Головне управління ДПС у Хмельницькій області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Судами встановлено, що 25.01.2017 слідчим суддею Красилівського районного суду Хмельницької області постановлено ухвалу у справі № 677/1985/16-к, якою призначено в кримінальному провадженні №42016241220000055 від 14.12.2016 позапланову документальну перевірку Публічного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" з питань достовірності, повноти нарахування та сплати всіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, виконання якої доручено Головному управлінню ДФС у Хмельницькій області.

02.02.2017 органом доходів і зборів на виконання вказаного рішення суду відповідно до статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) винесено наказ №201 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та видано направлення на перевірку №164, №165, №166, №167, №168.

Зазначені наказ та направлення на перевірку 03.02.2017 вручено представнику товариства за дорученням від 12.01.2017 №5 ОСОБА_1 .

В подальшому посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" з питань достовірності, повноти нарахування та сплати всіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, результати якої оформлено актом від 20.02.2017 № 0199/22-01-14-04/00476808.

На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 23.03.2017 № 0001541404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 24060,18 грн, з яких 19248,14 грн - за основним платежем та 4812,04 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 23.03.2017 №0001551404, яким збільшено суму грошового зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 653659,73 грн, з яких: 522927,78 грн. за основним платежем та 130731,95 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, слід зазначити таке.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підстави та порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено статтею 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до підпункту 78.1.11 вказаної статті документальна позапланова перевірка здійснюється в разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону.

При цьому пунктом 78.4. статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та направлення на її здійснення до початку проведення контрольного заходу уповноваженим представникам позивача, які мають право на отримання таких документів, не вручались.

Встановлено, що копію наказу та направлення вручено посадовими особами відповідача представнику Публічного акціонерного товариства Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство за дорученням від 12.01.2017 №5 ОСОБА_1 .

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не є уповноваженим представником позивача на отримання під розписку від органу доходів і зборів документів про проведення документальної позапланової перевірки, оскільки відповідно до довіреності від 12.01.2017 №5 ця особа уповноважена Публічним акціонерним товариством Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство представляти законні інтереси товариства як заявник, позивач, третя особа, відповідач, свідок, скаржник, стягувач, боржник, кредитор.

За таких обставин можна дійти висновку про те, що контролюючим органом розпочато проведення перевірки господарської діяльності позивача без вручення останньому копії відповідного наказу та направлень, що є порушення вимог пункту 78.4 статті 78, пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Проте, позивач не міг скористатись наданим йому правом на відмову в допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, оскільки, відповідач, виявивши, що за податковою адресою Публічного акціонерного товариства Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство відсутні особи, уповноважені представляти інтереси товариства під час проведення податкових перевірок, здійснив позапланову документальну виїзну перевірку фактично без виїзду на місце та без отримання документів, необхідних для її проведення.

Невиконання вимог пункту 78.4 статті 78, пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в свою чергу призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції в органу доходів і зборів на прийняття актів індивідуальної дії.

Наведене правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 27.01.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будгарантінвест-55 до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Також вищевикладене узгоджується з правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 у справі №822/2014/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень (касаційне провадження №К/9901/1720/17), де надано оцінку документу, яким, на думку відповідача, позивач уповноважив ОСОБА_1 представляти платника у взаємовідносинах з контролюючим органом при здійсненні останнім перевірки, результати якої оскаржуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Постанова суду складена в повному обсязі 31 жовтня 2019 року.

Головуючий Кузьменко Л.В. Судді Франовська К.С. Совгира Д. І.