Рішення

від 22.07.2019 по справі 160/4458/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року Справа № 160/4458/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю АРТ-СИНТЕЗ до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

16.05.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю фірма АРТ-СИНТЕЗ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Н від №0018725241 від 07.05.2019 року Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне:

- прийняття відповідачем оскаржуваного рішення є наслідком надання позивачем у червні 2018 р. послуг на підставі договорів про закупівлю послуг їдалень за рахунок, державних коштів (послуги їдалень надані соціальним закладам та закладам освіти, які відносяться до сфери управління Дніпропетровської обласної ради).

- відповідно до вимог п/п 197.1.7 п.197.1 ст. 197 Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з:

г) харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та громадян у закладах охорони здоров`я. Порядок надання таких послуг затверджується Кабінетом Міністрів України;

д) харчування, забезпечення майном, комунально-побутовими та іншими соціальними послугами за рахунок державних коштів, що надаються особам. які утримуються в реабілітаційних установах, територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг), установах, підприємствах, організаціях всеукраїнських громадських організацій інвалідів та їх спілок, які займаються реабілітацією. оздоровленням та фізкультурно-спортивною діяльністю, центрах обліку та закладах соціального захисту для бездомних осіб, центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі. санаторіях для ветеранів та інвалідів, будинках-інтернатах для громадян похилого віку, інвалідів та дітей-інвалідів, психоневрологічних та спеціалізованих будинках-інтернатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатах;

Крім того зазначає, що вимогами п. 198.5. ст. 198 даного Кодексу передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування. визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених, до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

б) в операціях звільнених від оподаткування відповідно по статті 197, підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

- придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання:

- придбаних для використання в оподатковуваних операціях. які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до вимог п, 201.5 ст. 201 даного Кодексу, для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Згідно з вимогами абзаців першого, четвертого, дев`ятого - десятого, чотирнадцятого, вісімнадцятого п. 201.10 ст. 201 даного Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні за операціями з постачання товарів/послуг які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вимоги діючого податкового законодавства позивач склав в електронній формі зведену податкову накладну № 91 від 30.06.2018 р. та з дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних 13.07.2018 р. направив дану накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Дана обставина справи підтверджується квитанцією № 1 від 13.07.2018 р.

Однак, протягом даного операційного дня (13.07.2018 р.) податкова накладна № 91 від 30.06.2018 р. не була прийнята. Підставою неприйняття даної податкової накладної зазначено наступне: Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (7493651) не може перевищувати суму ПДВ. на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (142560,19) з урахуванням суми ПДВ на яку накладено арешт за рішенням суду (999999999,00) .

Моніторингом відомостей проведеним на веб-порталі Судова влада України щодо судових рішень відносно ТОВ Фірма АРТ-СИНТЕЗ , позивач дійсно виявив наявність ухвали Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/23494/18 від 25.06.2018р., яким накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (Ліміту ПДВ) ТОВ Фірма АРТ-СИНТЕЗ , тобто арешт накладено взагалі на всі суми ПДВ, які обліковуються на рахунку платника.

Дану ухвалу суду було оскаржено в апеляційному порядку та ухвала Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/23494/18 від 25.06.2018 р. скасована Апеляційним судом м. Києва 07.08.2018 р.

16.08.2018 р., після розблокування позивачу сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, на реєстрацію позивачем подано до ДФС України для проведення реєстрації зведену податкову накладну № 91 від 30.06.2018 р., яка була прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних датою та часом повторного фактичного надходження, що підтверджується відповідною квитанцією.

Також звертає увагу суду, що відповідно до вимог п. 109.1. ст. 109 ПКУ, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Виходячи з наведеного, позивач вважає, що за наявності факту арешту ліміту сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ на підставі судового рішення, оскарження даного рішення з дотримання процедури оскарження, що підтверджується власне відповідачем у вищевказаному Акті перевірки, а також наявність законодавчого звільнення від застосування штрафу для певних видів операцій, у позивача не тільки не було технічної можливості належним чином завершити процедуру реєстрації податкової накладної № 91 під час дії арешту, накладеного на всі грошові кошти у межах ліміту сум ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ, а більш того за наявності законодавчого визначених виключень щодо операцій, при вчиненні яких та складанні податкових накладних застосування штрафу є виключеним, а тому вважає, що позивачем не допущено порушення вимог п/п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджується матеріалами справи.

12 червня 2019 рок представником відповідача Головним управлінням ДФС в Дніпропетровській області подано відзив на адміністративний позов, в якому, по суті позовних вимог, зазначено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.06.2018 року було зобов`язано службових осіб Державної фіскальної служби накласти арешт на суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, що належали групі підприємств, в тому числі й позивачу, таким чином, ТОВ Фірма АРТ-СИНТЕЗ не мало змоги вчасно (в граничний строк реєстрації ПН/РК) зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Проте, на думку відповідача, скасування судом арешту реєстраційного ліміту не звільняє від штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування згідно а ст. 120-1 (у тому числі при накладені арешту па СЕА ПДВ)

Вказує на те, що факт порушення ТОВ Фірма АРТ-СИНТЕЗ термінів реєстрації податкових накладних підтверджено даними ЄРПН. На підставі акта 08.04.2019 року №19695/04-36-52-41/21904823 ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення 07.05.2019 року № 0018725241.

Позивачем, в свою чергу, 21 червня 2019 року було подано відповідь на відзив, в якій позивач, раніше викладеними в позовній заяві доводами, спростує позицію відповідача, зазначає, що позивач ТОВ Фірма АРТ-СИНТЕЗ було позбавлене можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних та дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних не залежало від його волі, у зв`язку з чим у порушення граничних строків реєстрації податкових накладних відсутня вина позивача, тому його не може бути притягнуто до фінансової відповідальності, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач правом на надання заперечень не скористався.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України було проведено камеральну товариства з обмеженою відповідальністю фірми АРТ-СИНТЕЗ (код ЄДРПОУ 21904823) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування по податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за червень 2018 року, за результатами якої складено акт від 08.04.2019 року № 19695/04-36-52-41/21904823

У вказаному акті зазначено, що податкових органом встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України суб`єктом господарювання в частині своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, загальна сума штрафу становить 22 480,95 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із запереченнями на акт від 08.04.2019 року № 19695/04-36-52-41/21904823, зареєстровані від 23.04.19 року вх.№ б/н.

Листом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Про розгляд заперечення від 06 травня 2005 року № К53484/10/04-36-52-41, висновки викладені в акті перевірки залишені без змін.

07 травня 2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийняте податкове повідомлення-рішення форми Н № НОМЕР_1 , яким до товариства з обмеженою відповідальністю фірми АРТ-СИНТЕЗ застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладених: від 31-60 календарних днів на суму ПДВ 74936,51 грн. - у розмірі 30 % у сумі 22480,95 грн.

До податкового повідомлення-рішення від 07 травня 2019 року №0018725241 надано розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за яким: податкова накладна №91 від року 30 червня 2018 року, на суму ПДВ 74936,51 грн, фактично була зареєстрована 16 серпня 2018 року, тобто кількість днів порушення строків реєстрації становить 32. Отже, розмір штрафу становить 30%, тобто сума штрафу - 22480,95 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням ТОВ Фірма АРТ-СИНТЕЗ звернулось до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, визначено значення поняття єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557, зареєстрований в Міністерстві юстиції 03.08.2017 року за № 959/30827 (далі - Порядок №557).

Так, пунктом 3-6 розділу II Порядку №557 передбачено, що Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Обов`язкові реквізити електронних документів визначаються законодавством. Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на його автора.

Після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв`язку до адресата протягом операційного дня.

Автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.

Електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання.

Проте, відповідно до ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ст. 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

При цьому, частиною другою статті 6 Конвенції визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року Справа Компанія Вестберґатаксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції - заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні.

Отже, у справі Компанія Вестберґатаксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції було застосовано третій критерій тесту Енгеля для визначення випадків, коли йдеться про кримінальне обвинувачення, у розумінні Конвенції, а саме - критерій правових наслідків для адресата.

Таким чином, Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення, як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції.

Передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України штрафи, за своєю тяжкістю та каральним характером, цілком відповідають санкціям притаманним для застосування за кримінальні правопорушення, відтак наявні всі підстави для застосування частин другої статті 6 Конвенції, яка, у свою чергу, унеможливлює притягнення до відповідальності особи за відсутності вини.

З вищенаведеного, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слід зробити висновок про те, що застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбаченої статтею 120 Податкового кодексу України, можливе лише за наявності його вини.

Аналогічна позиція викладена Вищим адміністративним судом в ухвалі від 03 квітня 2017 року у справі №К/800/7609/17.

Судом встановлено, що ТОВ фірма АРТ-СИНТЕЗ здійснювало послуги їдалень на підставі договорів:

- Договір № 2 від 15 січня 2018 року між Комунальним закладом освіти Дніпропетровська загальноосвітня санаторна школа-інтернат №4 І-ІІІ ступенів Дніпропетровської обласної ради.

- Договір № 7 від 12 лютого 2018 року між Комунальним закладом Стародобровільский психоневрологічний інтернат Дніпропетровської обласної ради та ТОВ фірма АРТ-СИНТЕЗ .

- Договір № 2018/ВТ-1 від 01 січня 2018 року між Комунальним закладом Зеленопільський психоневрологічний інтернат Дніпропетровської обласної ради ТОВ фірма АРТ-СИНТЕЗ .

- Договір № 4 від 08 лютого 2018 року між Комунальним закладом Дніпропетровський геріатричний пансіонат Дніпропетровської обласної ради ТОВ фірма АРТ-СИНТЕЗ .

- Договір № 1 від 29 січня 2018 року між Комунальним закладом П`ятихатський геріатричний пансіонат Дніпропетровської обласної ради ТОВ фірма АРТ-СИНТЕЗ .

Копії вищезазначених договорів разом з первинними документами містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з наявних у суду доказів, ТОВ фірмою АРТ-СИНТЕЗ , 30 червня 2018 року було складено зведену податкову накладну № 91, за результатами господарської діяльності з виконання договірних зобов`язань за вище вказаними договорами.

13 липня 2018 року позивач направив зведену податкову накладну № 91 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в межах строку, встановленого законодавством.

З квитанції № 1 від 13 липня 2018 року вбачається, що вказана накладна була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України, але статус документу зазначено: ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО , підставою неприйняття даної податкової накладної зазначено наступне: Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (7493651) не може перевищувати суму ПДВ. на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (142560,19) з урахуванням суми ПДВ на яку накладено арешт за рішенням суду (999999999,00) .

Позивачем, в ході виявлення можливих причин зменшення суми ПДВ, було встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/23494/18 від 25.06.2018 р., накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (Ліміту ПДВ), зокрема, ТОВ Фірма АРТ-СИНТЕЗ , тобто арешт накладено взагалі на всі суми ПДВ, які обліковуються на рахунку платника (копія містить в матеріалах справи).

В матеріалах справи також міститься повідомлення від 16 липня 2018 року вих. № 67, направлене ТОВ Фірма АРТ-СИНТЕЗ на адресу Державної податкової інспекції в Соборному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому орган відповідача повідомлявся про неможливість реєстрації податкової накладної через електронний кабінет платника податків, у зв`язку з наявністю ухвали Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/23494/18 від 25.06.2018 р. про накладення арешту на кошти, зокрема, ТОВ Фірми АРТ-СИНТЕЗ , та повідомлялося про оскарження у передбаченому законом порядку даної ухвали суду.

За наслідком розгляду апеляційної скарги позивача, ухвалою Апеляційного суду м. Києва по справі № 761/23494/18 від 07.08.2018 р. ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32017000000000160 від 31.08.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України, якою було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС першого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України Махньова В.В., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Сьомічем А.А. про накладення арешту на майно та накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), в тому числі, на ТОВ Фірма Арт-Синтез (код ЄДРПОУ 21904823) скасовано. Ухвалу Апеляційного суду м. Києва по справі № 761/23494/18 від 07.08.2018 р. опубліковано 21.08.2018 року, дата набрання законної сили 07.08.2018 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/75917949).

16.08.2018 р., після розблокування позивачу сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ на реєстрацію, позивачем подано до ДФС України для проведення реєстрації зведену податкову накладну № 91 від 30.06.2018 р., яка була прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно до квитанції № 1 від 17 серпня 2018 року, тобто датою та часом повторного фактичного надходження.

Згодом, після вже встановлених судом обставин, щодо проведення камеральної перевірки, оскарження позивачем її результатів, було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми ПС від №0018725241 від 07.05.2019 року

З огляду на вищевикладене можна дійти висновку, що ТОВ Фірмою АРТ-СИНТЕЗ вчинялись всі передбачені законом дії направлені на належне виконання вимог діючого податкового законодавства, однак лише після ухвали Апеляційного суду м. Києва по справі №761/23494/18 від 07.08.2018 року, посадовими особами позивача могли фактично здійснюватися подання податкової звітності в електронній формі.

Вищенаведені обставини у період з 25 червня 2018 року по 16 серпня 2018 року фактично позбавили позивача можливості своєчасно зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не залежало від його волі, а відтак відсутня вина платника при несвоєчасній реєстрації накладних, що виключає застосування податковим органом вказаних штрафних санкцій.

Крім того, суд звертає, що, як вже зазначалось вище, податкова накладна від 30.06.2018 року №91 на суму ПДВ 74936,51 грн. була фактично направлена 13.07.2018 року, тобто з дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних.

Також, судом враховано й ту обставину, що позивачем на адресу відповідача було надіслано лист від 16 липня 2018 року вих. № 67, з повідомленням про неможливість реєстрації податкової накладної та зазначенням поважності причин, що на переконання суду, також свідчить про намагання позивача попередити можливі дії відповідача щодо накладення штрафних санкцій. Крім того, позивачем вчинялись відповідні процесуальні дії в межах, встановлених законом, задля дотримання норм податкового законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.05.2019 року №0018725241 у сумі 22480,95 грн.

З огляду на викладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми Н №0018725241 від 07.05.2019 року, винесене за затримку реєстрації податкових накладних та накладений відповідно до нього штраф у розмірі 22480,95 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 1921.00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю фірма АРТ-СИНТЕЗ (місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Володимира Моссаковського, 6-А, код ЄДРПОУ 21904823) до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 07.05.2019 року №0018725241.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма АРТ-СИНТЕЗ судові витрати у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно