Рішення

від 23.10.2019 по справі 910/11181/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.10.2019Справа № 910/11181/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондаренко Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/11181/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САНТЕ-АЛКО

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІТРА-1

про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 49 157, 56 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю САНТЕ-АЛКО (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІТРА-1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 49 157, 56 грн.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов договору поставки товарів № 311-к від 01.06.2018 не в повному обсязі виконано грошове зобов`язання з оплати поставленого товару. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 49 157, 56 грн заборгованості за договором поставки, з яких 39 506, 00 грн - основної заборгованості; 7841, 28 грн - пені; 1144, 57 грн - інфляційних втрат; 665, 71 грн - 3 % річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1921, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2019: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи №910/11181/19 ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін; запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, а також попереджено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); запропоновано позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу; повідомлено сторони, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 20.09.2019, а також запропоновано вжити можливих заходів до врегулювання спору мирним шляхом.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.08.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день відкриття провадження у справі, а саме: 04074, м. Київ, вул. Бережанська, буд. 9.

Станом на дату розгляду справи по суті в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого ухвала суду від 20.08.2019 була вручена представнику відповідача 28.08.2019.

Окрім цього, судом встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 21.10.2019, місцезнаходження відповідача визначено: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 28/1.

Приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Частиною 2 статті 252 ГПК України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У ч. 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю САНТЕ-АЛКО (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІТРА 1 (далі - покупець) укладено Договір поставки товарів №311-к від 01.06.2018 (далі - договір), за умовами якого позивач зобов`язується поставити відповідачу в погоджені цим договором строки товар - алкогольні напої в асортименті (далі - товар), згідно із замовленням відповідача, на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а відповідач зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього обумовлену цим договором ціну (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, товар передається у власність відповідача. Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару від позивача відповідачу на підставі видаткової накладної та інших супроводжувальних документів на товар.

У пункті 2.1 договору унормовано, що асортимент товару погоджується між сторонами та викладається в специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору. Сторони можуть змінювати асортимент товару шляхом оформлення та підписання нової специфікації.

Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень, направлених відповідачем позивачу, шляхом факсимільного зв`язку або іншого прийнятного для сторін засобу: телефон, електронна пошта, спеціалізовані комп`ютерні програми тощо, виходячи з наявності відповідного асортименту товару на складі відповідача. Замовлення погоджується уповноваженими представниками сторін (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 3.3 договору, зокрема, встановлено, що датою виконання поставки товару та моментом переходу права власності на товар від позивача до відповідача вважається дата, зазначена в видатковій накладній на поставку товару.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що представник відповідача, уповноважений приймати товар, зобов`язаний перевірити відповідність кількості та асортименту товару, що постачається, інформації, що зазначена в супровідних документах на товар. Підпис представника відповідача на супровідних документах на товар свідчить про здійснення поставки товару належним чином.

За умовами пункту 4.1 договору, зокрема, передбачено, що ціна товару встановлюється в національній валюті України та зазначається у видаткових накладних на поставку товару відповідно до цін, погоджених сторонами в специфікації. Всі ціни зазначаються з урахуванням всіх обов`язкових платежів, які включаються в собівартість товару.

Всі розрахунки між сторонами здійснюються в гривнях шляхом безготівкового платежу на рахунок позивача в уповноваженому банку, що визначений в реквізитах позивача цього договору. Днем виконання зобов`язань з оплати за товар вважається день зарахування коштів на банківський рахунок позивача (п. 5.2 договору).

Положеннями пункту 8.1 договору визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє по 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного проведення взаємних розрахунків між сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 53 247,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, а саме: №21132 від 29.10.2018 на суму 7 362,00 грн, №21991 від 09.11.2018 на суму 8 037,00 грн, №24053 від 05.12.2018 на суму 37 848,00 грн та товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв, а саме: №Б27360 від 29.10.2018, №Б27815 від 09.11.2018 та №Б28923 від 05.12.2018.

Однак, відповідачем отриманий товар сплачено на загальну суму 13 741,00 грн, що вбачається з платіжних доручень, а саме: №560 від 03.01.2019 на суму 6241,00 грн, №845 від 02.05.2019 на суму 3000,00 грн, №872 від 13.05.2019 на суму 1000,00 грн, №957 від 06.06.2019 на суму 1000,00 грн та №1005 від 19.06.2019 на суму 2500,00 грн.

Однак, доказів сплати грошових коштів у розмірі 39 506,00 грн (оплата товару за вказаними накладними) станом на дату розгляду справи відповідачем не надано.

Тоді як, стаття 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання в силу вимог статей 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу й інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

За свою правовою природою укладений договір є договором поставки, а статтею 712 ЦК України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовують загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Як вбачається з вищезазначених видаткових накладних та товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 53 247,00 грн.

Вказані накладні підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплені печатками позивача і відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 договору передбачено, якщо сторони не домовились про інше, покупець зобов`язаний сплатити вартість товару, отриманого за кожною окремою видатковою накладною на поставку товару в строк, що не перевищує 40 календарних днів від дати поставки.

Судом встановлено, що відповідач мав здійснити оплату поставленого товару за накладними №21132 від 29.10.2018 у строк до 10.12.2018 включно, за накладними №21991 від 09.11.2018 у строк до 19.12.2018 включно, №24053 від 05.12.2018 у строк 14.01.2019 до включно.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суду доведено, що за вказаними видатковими накладними та товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв позивач у повному обсязі виконав покладені на нього зобов`язання, а саме: товар поставлений відповідачу в строки, асортименті та якості, що підтверджується підписаними видатковими накладними та відсутністю претензій з боку відповідача. Накладні, які наявні в матеріалах справи, містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підписи представників позивача та відповідача, а також печатки обох юридичних осіб.

За таких обставин, оскільки відповідач прийняв товар, однак в обумовлений договором строк не оплатив його вартість, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були порушені прийняті на себе зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

Таким чином, борг у розмірі 39 506,00 грн є підтвердженим, а тому підлягає задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог в частині стягнення пені в сумі 7841,28 грн (обрахунок пені позивачем здійснено за видатковою накладною №24053 від 05.12.2018), суд зазначає наступне.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 6.2 договору, у випадку несвоєчасної сплати вартості товару покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення платежу. Сторони погодили, що пеню за цим договором може бути нараховано та стягнуто за весь час прострочення Покупцем виконання його грошових зобов`язань. Сплата пені не звільняє Покупця від обов`язку сплатити за поставлений товар, в тому числі такий, за прострочення сплати якого стягується пеня. Сплата пені не обмежує права постачальника на відшкодування за рахунок покупця непокритих пенею збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язань за цим договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 7841,28 грн за накладною №24053 від 05.12.2018 у період з 15.01.2019 по 16.08.2019 він є арифметично вірним, а тому підлягає задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 665,71 грн та інфляційних втрат в сумі 1144,57 грн (позивачем обрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань здійснено за видатковою накладною №24053 від 05.12.2018), суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат в сумі 665,71 грн та 1144,57 грн, відповідно, судом встановлено, що він є арифметично вірним та відповідає положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, у зв`язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 1 921,00грн.

Керуючись ст. 11, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 178, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Санте-Алко до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІТРА 1 про стягнення 49 157,56 грн задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІТРА 1 (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 28/1, ідентифікаційний код 42102630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Санте-Алко (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд.13-К; код ЄДРПОУ 33240672) основний борг у розмірі 39 506 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот шість) грн 00 коп., пеню у розмірі 7841 (сім тисяч вісімсот сорок одна) грн 28 коп., три відсотки річних у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 71 коп., інфляційні втрати у розмірі 1144 (одна тисяча сорок чотири) грн 57 коп. та судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3 . Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 31.10.2019.

Суддя Г.П. Бондаренко