Рішення

від 16.10.2019 по справі 910/12877/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.10.2019Справа № 910/12877/19 Господарський суд міста Києва у складі:

Судді: за участю секретаря:Данилової М.В. Бордунової К.Е.

за участю представників сторін: від позивача, Луцюк В.В., , адвокат; від відповідача, Карсим Л.А., , ;

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Смарт Кежуал

до проТовариства з обмеженою відповідальністю Янсер ЛТД стягнення грошових коштів ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18 вересня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Смарт Кежуал (позивач) надійшла позовна заява № 11 від 17.09.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Янсер ЛТД (відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 185 022, 74 грн. за договором про надання послуг № 28/08 від 28.08.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором про надання послуг № 28/08 від 28.08.2015 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач не сплатив винагороду (роялті) за 2 квартал 2018 року та 28 днів 3 кварталу 2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 910/12877/19 ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.. Судове засідання у справі призначено на 16.10.2019 року.

11.10.2019 року через відділ діловодства суду від Відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі.

16.10 2019 року через відділ діловодства суду від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ :

28 серпня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Смарт Кежуал (Позивач/Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Янсер ЛТД (Відповідач/Замовник) було укладено Договір про надання послуг №28/08 (Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору на умовах та в порядку, передбачених цим Договором та Додатками до нього Виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі та Додатках до нього строку надавати за плату послуги, визначені в п. 2.2. Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, визначених Договором та Додатками до нього.

Згідно з п. 2.2. Сторони узгодили наступні послуги, що надаються Виконавцем Замовнику: (1) розробка дизайну узору та виготовлення ескізів жіночих колгот та панчох для базової та фешн колекцій Замовника (п. 2.2.1. Договору), (2) розробка дизайну упаковки та виготовлення ескізу упаковки для жіночих колгот та панчох для базової та фешн колекцій Замовника (п. 2.2.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору за пряме чи опосередковане використання створених Виконавцем дизайнів узорів та ескізів жіночих колгот та панчох, а також відповідної упаковки для них, Замовник нараховує і виплачує Виконавцю роялті.

Згідно з п. 4.3. розмір винагороди (роялті), порядок та строк їх виплати визначається Сторонами у Додатку № 1 до цього Договору.

Під час дії Договору Сторони декілька разів вносили зміни і доповнення до Додатку № 1, заборгованість Відповідача виникла відповідно до редакції Додатку №1, внесеною Додатковою угодою №2 від 01.04.2017.

Так, відповідно до п. 2 вказаної Додаткової угоди №2 до Додатку №1 Сторони домовились, що розрахунковий період - 12 календарних місяців, починаючи з 01.04.2017. Зі спливом 12 (дванадцяти) календарних місяців закінчується поточний розрахунковий період, і відповідно, розпочинає перебіг наступний розрахунковий період, який триватиме 12 (дванадцять) календарних місяців.

Відповідно до п. 7.2. Договору строк Договору починає свій перебіг у момент підписання Договору та діє впродовж 35 (тридцяти п`яти) місяців, тобто до 28.07.2018 року.

Відповідно до п. З Додаткової угоди №2 до Додатку №1 Договору Замовник зобов`язується щоквартально нараховувати і виплачувати Виконавцю винагороду (роялті) за реалізовані товари, які виготовлені (створені) з використанням дизайнів узорів та ескізів Виконавця, у розмірі 125 000. Також, Сторони ввели прогресивну шкалу, відповідно до якої у випадку, якщо за звітний період (квартал) сума проданого, з використанням дизайну, який розроблений Виконавцем, товару становитиме понад 500 000,00 грн., Замовник зобов`язаний здійснити доплату, яка встановлена відповідними формулами. Оскільки Замовник жодного разу не надав інформацію щодо продажу товару на суму понад 500 000,00 грн., Сторони використовували для роялті базову ставку у розмірі 125 000,00 грн.

Відповідно до п. 7 Додаткової угоди №2 до Додатку №1 Договору сума винагороди (роялті) виплачується до 15 (п`ятнадцятого) числа кварталу, за який виплачується винагорода (роялті).

В порушення умов вищезазначеного договору Відповідач не сплатив винагороду (роялті) за 2 квартал 2018 року та 28 днів 3 кварталу 2018 року, в наслідок чого Відповідача утворилась заборгованість у розмірі 163 043,48 грн. та нараховано інфляційні втрати та 3% річних.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-903 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України.

Так, ст. 216 ГК України, передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 551 ЦК України встановлює, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

У частині третій ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 216 ГК України також встановлює, господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин.

Так, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

При цьому, відповідно до частини 2 ст. 216 ГК України, застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Як встановлено частиною 3 ст. 216 ГК України, господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.)

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що Відповідач погасив суму основної заборгованості після звернення Позивача до суду.

Зважаючи на те, що сума основного боргу була сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з Відповідача грошових коштів, а саме: інфляційних втрат - 16 141,26 грн., 3% річних - 5 838 грн., відповідно до самостійно здійсненого розрахунку штрафних санкцій судом.

В заяві про зменшення позовних вимог Позивач просив суд стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представник позивача надав платіжне доручення № 2257 від 07.10.2019 року на суму 5 040 грн. та платіжне доручення № 2258 від 07.10.2019 року на суму 2520 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Положеннями ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що при подані доказів на підтвердження понесених судових витрат представником позивача дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2019 року у відповідності до умов договору про надання юридичних послуг від 12.09.2019 року адвокатським бюро Володимира Луцюка надані Товариства з обмеженою відповідальністю Смарт Кежуал послуги правничої допомоги в межах справи №910/12877/19 вартістю 5040 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 07.10.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю Смарт Кежуал здійснено оплату послуг адвоката згідно договору про надання правової допомоги від 12.09.2019 року, що підтверджується платіжним дорученням № НД2257 від 07.10.2019 року на суму 5 040 грн.та платіжним дорученням № НД2258 від 07.10.2019 року на суму 2 520 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку про часткове стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на правову допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 7 560 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Янсер ЛТД основного боргу в розмірі 163 043,48 грн. ( сто шістдесят три тисячі сорок три грн. 48 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Янсер ЛТД (01023, м. Київ, вул.Л.Первомайського, 6, код ЄДРПОУ 20059461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Смарт Кежуал (01042, м. Київ, вул.Чигоріна, 49, офіс 5, код ЄДРПОУ 39085558) грошові кошти, а саме інфляційних втрат - 16 141,26 грн. (шістнадцять тисяч сто сорок одна грн. 26 коп.), 3% річних - 5 838 грн. (п`ять тисяч вісімсот тридцять вісім грн.), витрат на правову у розмірі 7 560 грн. (сім тисяч п`ятсот шістдесят грн.) та судовий збір у розмірі 2 775,35 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят п`ять грн. 35 коп.)

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28 жовтня 2019р.

Суддя М.В. Данилова