Рішення

від 25.10.2019 по справі 910/9398/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.10.2019Справа № 910/9398/19

За позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вчитель" про стягнення 1 140 666, 37 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін: від позивача:Качкурова С.В. - представник за довіреністю; від відповідача:Гаврилюк І.Є. - представник за довіреністю; Вільний слухач ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вчитель" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді в розмірі 994 534, 06 грн, інфляційних втрат в розмірі 30 893, 23 грн, 3% річних в розмірі 8 944, 14 грн,пені в розмірі 106 294, 94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порушуючи умови договору відповідач своєчасно не вносив плату за спожиту теплову енергію у гарячій воді, в результаті чого за період з листопада 2018 по квітень 2019 включно утворилась заборгованість, яка станом на 01.05.2019 складає 994 534, 06 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/9398/19, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 16.08.2019.

16.08.2019 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи.

Враховуючи наявні в матеріалах справи фактичні дані, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 04.10.2019 та продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Представник позивача безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 04.10.2019 наполягав на задоволенні заявленого позову, надав усні пояснення.

Представник відповідача, у свою чергу, долучив до справи письмовий відзив, у якому, також, пропонує позивачу укласти з відповідачем мирову угоду із розстрочкою виплати (реструктуризацією) розрахованою та визнаною відповідачем.

З огляду на те, що у судовому засіданні 04.10.2019 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представники позивача та відповідача в даному судовому засіданні зазначили, що повідомлені про наслідки закриття підготовчого провадження, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 25.10.2019.

15.10.2019 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив.

Безпосередньо в судовому засіданні 25.10.2019 представники сторін надали усні пояснення на підтримку своїх правових позицій у справі.

Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго". За розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" видано ліцензію на право провадження господарського діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Таким чином, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО".

15.01.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (далі також - постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Вчитель (далі також - споживач) було укладено Договір № 540034 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем на потреби: опалення - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними у Додатком №1.

Згідно з п.2.3.1 договору, споживач зобов`язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у Додатку №1, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку №2.

Додатком 1 до договору передбачено, що позивач відпускає теплову енергію в гарячій воді в межах Q рік = 826,7 Гкал/рік.

Відповідно до п. 9 Додатку №2 до договору споживач щомісяця з 12 по 15 число отримує в ЦОК за адресою: просп. Повітрофлотський, 58, оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції, облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Пунктом 10 цього ж додатку визначено, що споживач, на розрахунковий рахунок постачальника, відкритий у ТВБВ №100/020 філії Головного управління по місту Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на поточний рахунок постачальника; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком. Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.

Згідно з п.1 Додатку №2, розрахунки з споживачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 22.12.2018 №2340, за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн) без урахування ПДВ: опалення та гаряче водопостачання житловими організаціями - 1342,98 грн./Гкал.

Відповідно до п.2 Додатку №2, у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (Додатки 3, 4).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що вказаний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2019 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (п.4.4 Договору).

Спір у справі виник, як вбачається з доводів позивача, у зв`язку з тим, що порушуючи умови договору відповідач своєчасно не вносив плату за спожиту теплову енергію у гарячій воді, в результаті чого за період з листопада 2018 по квітень 2019 включно утворилась заборгованість, яка станом на 01.05.2019 складає 994 534, 06 грн.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався, зокрема, на такі обставини:

- договір між ОСББ "Вчитель" та КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" на постачання теплової енергії не оформлений повністю, тобто з усіма додатками на час розгляду справи;

- позивач здійснював нарахування за спожиту теплову енергію не за фактично спожитими обсягами, що фіксуються за допомогою вузла комерційного обліку (тепло лічильника), без урахування типового споживання попередніх років з урахуванням погодних умов;

- співробітниками відповідача на протязі всього опалювального сезону 2018-2019 здійснювався повноцінний облік спожитої теплової енергії (журнал, відомості), але без Акту готовності вузла обліку звіти (відомості) постачальником не приймалися.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

За приписами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Як вбачається із матеріалів справи та відповідачем не спростовано, позивач на підставі укладеного договору надавав відповідачу послуги з постачання гарячої води, зокрема у період з листопада 2018 по квітень 2019 року. Спір між сторонами щодо кількості та якості наданих послуг відсутній.

Згідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вже зазначено вище, порядок зняття споживачем показників будинкових приладів обліку передбачено п. 4 Додатку № 2 до Договору та п. 8 Додатку № 2 до Договору.

З огляду на те, що відповідач порушуючи умови Договору не надавав показники приладів обліку теплової енергії, позивачем здійснено нарахування за спожиту теплову енергію на потреби централізованого опалення з листопада 2018 по квітень 2019 розрахунковим способом відповідно до договірного теплового навантаження з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових мереж постачальника та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача в розрахунковому періоді.

Враховуючи встановлені судом факти, щодо неналежного виконання відповідачем умов договору в частині оплати послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

За таких обставин, перевіривши наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми основної заборгованості в розмірі 994 534, 06 грн за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості та відповідності умовам укладеного договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до положень статті 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 8 944, 14 грн. та інфляційні втрати в розмірі 30 893, 23 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок на відповідність вимогами чинного законодавства та умовам укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості та наявності підстав для стягнення з відповідача заявлених суд в межах розрахунку.

Також, стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 106 294, 94 грн суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

За умовами п.3.3 Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Так, оскільки відповідачем допущено прострочення виконання своїх зобов`язань в частині своєчасного виконання зобов`язань по сплаті обумовлених договором платежів, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 106 294,94 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 119, 129, 185, 191, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вчитель" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 4; код ЄДРПОУ 24594197) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5; код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість в розмірі 994 534, 06 грн, інфляційні втрати в розмірі 30 893, 23 грн, 3% річних в розмірі 8 944, 14 грн, пеню в розмірі 106 294, 94 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 17 110, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено та підписано 30.10.2019 року.

Суддя Ю.О.Підченко