Рішення

від 15.10.2019 по справі 911/2135/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2135/19

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогруп» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівка 35» , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Стоянка

про стягнення 18485,20 грн.

За участю секретаря судового засідання Зорі В.С.

За участю представників:

від позивача: Пухальська Н.С. (довіреність № 3 від 15.10.2019 р.);

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогруп» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівка 35» (відповідач) про стягнення 15233,74 грн. боргу, 714,43 грн. інфляційних втрат, 197,83 грн. 3% річних та 2339,20 грн. пені, всього 18485,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, отримавши товар за договором № П 257 поставки від 26.10.2017 р., укладеним між позивачем та відповідачем, не своєчасно та не в повному обсязі здійснив його оплату, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути 15233,74 грн. боргу, 714,43 грн. інфляційних втрат, 197,83 грн. 3% річних, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України та 2339,20 грн. пені на підставі п. 6.5 договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2019 р. було відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання призначено на 03.10.2019 р.

У судових засіданнях 03.10.2019 р. та 15.10.2019 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судові засідання 03.10.2019 р. та 15.10.2019 р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив до суду не надав, хоча про час, дату та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений, за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується поштовими поверненнями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень № 0103270091990, № 0103270530897.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.10.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Прогруп (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Петрівка 35 (покупець) було укладено договір поставки № П 257.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити у власність товар разом з товаросупроводжувальною документацією, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.

Згідно з п. 1.2 договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на складі покупця, яка засвідчує момент передачі товару.

Поставка товару здійснюється партіями. Партією товару є кількість товару, що поставляється за окремими замовленнями (п. 3.1 договору).

У пункті 3.9.1 договору встановлено, що передача товару постачальником і його приймання покупцем по найменуванню, кількості (вазі), якості і ціні проводиться на підставі видаткової накладної тільки відповідно до погодженого сторонами замовлення. Покупець приймає товар в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними у погодженому сторонами замовленні та специфікації.

Пунктом 4.3.1 договору передбачено, що покупець має право повернути постачальнику товари, що були поставлені останнім покупцю, а постачальник зобов`язаний прийняти з відповідним відшкодуванням 100% сплаченої вартості або зменшення суми належної до сплати постачальнику грошових коштів.

Ціна конкретної партії товару визначається виходячи із специфікації, замовлення покупця, накладних на товар та актів про виявлені недоліки товару, які підтверджують кількість фактично прийнятого покупцем товару, поставленого постачальником згідно цього договору (пункт 5.3.1 договору);

Відповідно до п. 5.5 договору покупець перераховує грошові кошти за отриманий товар протягом 50 календарних днів з моменту поставки товару та передачі всієї необхідної товаросупроводжувальної документації.

Згідно з п. 5.7 договору за підсумками кожного місяця покупцем надаються постачальнику акти звірки взаєморозрахунків. Постачальник зобов`язаний підписати акти звірки взаєморозрахунків протягом 10 днів з моменту його отримання від покупця або в такий самий строк надати письмові мотивовані зауваження. В разі якщо покупець у вищезазначений термін не отримає підписаний акт взаєморозрахунків або мотивовані зауваження на нього - акт вважається погодженим постачальником, а суми розрахунків - підтвердженими.

Цей договір набуває чинності після його підписання обома сторонами, діє до 31.12.2018 р., але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання сторонами (п. 9.1 договору).

Дія цього договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення дії договору на протязі одного місяця до закінчення терміну, встановленого цим договором (п. 9.1.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у 2017 році позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 27265,80 грн. , що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № ПГ-0008639 від 17.11.2017 р. на суму 2063,94 грн., № ПГ-0008835 від 24.11.2017 р. на суму 3936,30 грн., № ПГ-0009161 від 01.12.2017 р. на суму 3529,82 грн., № ПГ-0009322 від 08.12.2017 р. на суму 12436,88 грн., № ПГ-0009547 від 15.12.2017 р. на суму 1850,95 грн. та № ПГ-0009778 від 22.12.2017 р. на суму 3447,91 грн. та товарно-транспортними накладними № ПГ-0008639 від 17.11.2017 р., № ПГ-0008835 від 24.11.2017 р., № ПГ-0009161 від 01.12.2017 р., № ПГ-0009322 від 08.12.2017 р., № ПГ-0009547 від 15.12.2017 р. та № ПГ-0009778 від 22.12.2017 р.

Також, у 2018 році позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 66489,77 грн. , що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № ПГ-0000173 від 12.01.2018 р.; № ПГ-0000398 від 19.01.2018 р.; № ПГ-0000618 від 26.01.2018 р.; № ПГ-0000775 від 02.02.2018 р.; № ПГ-0000954 від 09.02.2018 р.; № ПГ-0001187 від 16.02.2018 р.; № ПГ-0001336 від 23.02.2018 р.; № ПГ-0001414 від 02.03.2018 р.; № ПГ-0001554 від 16.03.2018 р.; № ПГ-0001592 від 20.03.2018 р.; № ПГ-0001702 від 23.03.2018 р.; № ПГ-0001820 від 30.03.2018 р.; № ПГ-0001910 від 06.04.2018 р.; № ПГ-0002398 від 04.05.2018 р.; № ПГ-0002606 від 11.05.2018 р.; № ПГ-0003511 від 01.06.2018 р.; № ПГ-0003808 від 08.06.2018 р.; № ПГ-0004384 від 06.07.2018 р.; № ПГ-0004787 від 27.07.2018 р.; № ПГ-0005259 від 07.09.2018 р.; № ПГ-0005773 від 28.09.2018 р.; № ПГ-0006507 від 09.11.2018 р.; № ПГ-0006621 від 16.11.2018 р.; № ПГ-0006731 від 23.11.2018 р.; № ПГ-0007158 від 14.12.2018 р.; № ПГ-0007307 від 21.12.2018 р.

Загалом, у 2017 році та 2018 році відповідачем отримано товар на суму 93755,57 грн. (27265,80 грн. + 66489,77 грн.).

Отже, відповідно до останньої видаткової накладної за якою відповідачем було отримано товар 21.12.2018 р., згідно з п. 5.5 договору останнім днем оплати є - 09.02.2019 р.

Позивач у позові зазначає, що відповідачем протягом 2018 року сплачено на рахунок позивача 74189,05 грн.

Крім того, відповідачем було здійснено повернення товару на суму 4332,78 грн., що підтверджується накладними на повернення товару № 3-00001751 від 17.01.2019 р. на суму 77,30 грн., № 3-00001755 від 17.01.2019 р. на суму 31,86 грн., № 3-00001756 від 17.01.2019 р. на суму 63,72 грн., № 3-00001753 від 17.01.2019 р. на суму 31,86 грн., № 3-00001754 від 17.01.2019 р. на суму 31,86 грн., № 3-00001752 від 17.01.2019 р. на суму 31,86 грн., № 3-00001757 від 17.01.2019 р. на суму 31,86 грн., № 3-00001758 від 17.01.2019 р. на суму 180,27 грн., № 3-00001766 від 17.01.2019 р. на суму 47,38 грн., № 3-00001760 від 17.01.2019 р. на суму 1504,06 грн., № 3-00001759 від 17.01.2019 р. на суму 437,14 грн., № 3-00001762 від 17.01.2019 р. на суму 23,23 грн., № 3-00001765 від 17.01.2019 р. на суму 355,54 грн., № 3-00001764 від 17.01.2019 р. на суму 216,20 грн., № 3-00001763 від 17.01.2019 р. на суму 73,44 грн., № 3-00001761 від 17.01.2019 р. на суму 1195,20 грн.

Між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 24.01.2019 р., з якого вбачається, що станом на 01.01.2018 р. за відповідачем рахувалась заборгованість у сумі 27265,80 грн. та за період з 12.01.2018 р. по 21.12.2018 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 66489,77 грн., а відповідачем за період з 05.04.2018 р. по 17.01.2019 р. здійснено оплати та повернуто товар на загальну суму 78521,83 грн. Загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 24.01.2019 р. становить 15233,74 грн.

Таким чином, вказаним актом звірки взаємних розрахунків підтверджено, що відповідачем було здійснено оплати на загальну суму 74189,05 грн. (78521,83 грн. - 4332,78 грн.).

Решта поставленого позивачем товару на суму 15233,74 грн. залишилась не оплаченим.

Отже, в порушення своїх зобов`язань, передбачених п. 5.5 договору, відповідач за отриманий товар на суму 15233,74 грн. не розрахувався, у зв`язку з чим станом на 10.02.2019 р. за ним утворилась заборгованість у вказаній сумі, яка на даний час не погашена.

Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 15233,74 грн. за поставлений позивачем товар станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 15233,74 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 2339,20 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача у сумі 15233,00 грн., за період з 10.02.2019 р. по 17.07.2019 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 6.5 договору у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець на вимогу постачальника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача в сумі 15233,74 грн., на яку позивачем здійснено нарахування пені, виникла 10.02.2019 р.

Позивач просить стягнути 2339,20 грн. пені, нарахованої на заборгованість в сумі 15233,74 грн. за період з 10.02.2019 р. по 17.07.2019 р.

Оскільки наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, то позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 2339,20 грн. пені також підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 714,43 грн. інфляційних втрат та 197,83 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 197,83 грн., нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 15233,74 грн. за період з 10.02.2019 р. по 17.07.2019 р.

Оскільки наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 197,83 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 714,43 грн., нараховані на заборгованість відповідача у сумі 15233,00 грн. за період з 10.02.2019 р. по 17.07.2019 р., при цьому розрахунок здійснює з січня 2019 р. по червень 2019 р.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Проте, позивачем розраховано інфляційні втрати на заборгованість відповідача у сумі 15233,00 грн., яка виникла в лютому і в цей місяць існувала неповний календарний місяць.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 15233,00 грн. за період з березня 2019 року по червень 2019 року (включно) становить 321,32 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Прогруп» підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівка 35» (08114, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Стоянка, вул. Київська, буд. 10, код 40876284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогруп» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7А, код 36716201) 15233,74 (п`ятнадцять тисяч двісті тридцять три грн. 74 коп.) боргу, 2339,20 грн. (дві тисячі триста тридцять дев`ять грн. 20 коп.) пені, 321,32 грн. (триста двадцять одну грн. 32 коп.) інфляційних втрат, 197,83 (сто дев`яносто сім грн. 83 коп.) 3% річних та 1880,15 грн. (одну тисячу вісімсот вісімдесят грн. 15 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України .

У той же час згідно з пунктом 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 31.10.2019 р.

Суддя О.О. Рябцева