Рішення

від 31.10.2019 по справі 912/2318/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 рокуСправа № 912/2318/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу №912/2318/19

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальзбут",

2. ОСОБА_1 ,

про стягнення 27228,91 грн.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальзбут" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором б/н від 30.10.2018 в розмірі 27228,91 грн (24999,98 грн - заборгованість за кредитом; 405,55 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 1611,80 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 211,58 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальзбут" своїх зобов`язань за кредитним договором б/н від 30.10.2018. Стосовно другого відповідача, то позивач посилається на укладений між ОСОБА_1 (поручителем) та ПАТ КБ "Приватбанк" (кредитором) договору поруки № POR1540890278252 від 30.10.2018, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Підприємством Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальзбут" (боржником) зобов`язань за угодами - приєднання до розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг.

Ухвалою від 02.09.2019 господарський суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами; розгляд справи по суті постановлено розпочати 23.09.2019, відповідачі мали право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позов, позивач мав право у строк до 25.09.2019 подати до суду відповідь на відзив.

Відповідачі отримали ухвалу про відкриття провадження у справі 09.09.2019 (а.с. 41, 42), позивач за двома адресами отримав ухвалу 05.09.2019 (а.с. 43), та 10.09.2019 (а.с. 44).

24.09.2019 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до дати оформлення поштового конверту, у якому надійшов відзив на позов (а.с. 60), відповідач 1 дотримався п`ятнадцятиденного строку на подання відзиву на позов.

Так відповідач 1 у своєму відзиві зазначає, що ним сплачувались частково кошти, а саме 23.07.2019, 29.07.2019, 07.08.2019, 13.08.2019, 23.08.2019, 17.09.2019 було сплачено по 50 грн, всього 300 грн. Така сплата не врахована позивачем при поданні позову до суду. Також відповідач 1 вказує, що ним підписано Заяву, у якій не зазначено про відповідальність у вигляді пені за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Відтак відповідач 1 просить задовольнити позов лише в частині основної заборгованості за виключенням часткової сплати у розмірі 300 грн - 24 699,98 грн. До того ж відповідач 1 зазначає, що він мав фінансові труднощі, у зв`язку з чим просив у позивача кредитних канікул, на що йому було відмовлено.

До відзиву на позов відповідач 1 додав докази його направлення на адресу позивача та відповідача 2. Так відповідно до трек-номеру 2500667900883 відзив на позов з додатками був направлений на юридичну адресу позивача 21.09.2019.

15.10.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до інформації на поштовому конверті, остання була здана до органу поштового зв`язку 09.10.2019.

Оскільки в ухвалі про відкриття провадження у справі позивачу був встановлений строк для подання відповіді на відзив - 25.09.2019 і у відповіді на відзив позивач не просить поновити пропущений строк, то відповідно до ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив залишається без розгляду. Крім того, слід зауважити, що до поданої відповіді на відзив, всупереч вимогам, визначеним ч. 3 ст. 166, ч. 6 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не надано належних доказів направлення такої відповіді на відзив на адресу відповідачів (опису вкладення у лист).

Відповідач 2 відзив на позовну заяву до суду не надав.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.

30.10.2018 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальзбут" ОСОБА_1 підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" (а.с. 20, електронно-цифровий підпис, а.с. 21).

Відповідно до заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальзбут" приєдналося до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги "КУБ" (надалі - Умов), які розміщені на сайті ПриватБанку pb.ua.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 Цивільного кодексу України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1 статті 639 Цивільного кодексу України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Таким чином, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальзбут" та Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" був укладений кредитний договір №б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Заяви та Умов.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни; істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", а також в системі Приват-24; клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват-24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору; кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги; якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України, які регулюють кредитні відносини.

Матеріалами справи підтверджується, що 30.10.2018 на підставі укладеного договору, Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" перераховано на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальзбут" кредитні кошти у розмірі 50000 грн, що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 29).

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців з дати видачі коштів.

Проценти (комісія) за користування кредитом: 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту (пункт 1.4 Заяви).

Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом (пункт 1.5. Заяви).

У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в пункті 1.5 цієї Заяви Клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних у п. 1.4., сплатити Банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг (пункт 1.6 Заяви).

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальзбут" зобов`язань за кредитним договором в частині повернення кредиту у передбачений договором термін, у зв`язку із чим станом на 22.07.2019 виникла заборгованість у сумі 27 228,91 грн (за кредитом у розмірі 24 999,98 грн, по відсоткам у розмірі 405,55 грн, по відсоткам у вигляді щомісячної комісії у розмірі 1611,80 грн, пені у сумі 211,58 грн), яку просить стягнути в судовому порядку, що і є причиною виникнення спору.

При вирішенні даного спору господарський суд враховує наступне.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 Цивільного кодексу України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина 1 статті 1046 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржник

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина 1 статті 554 Цивільного кодексу України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. (частина 2 статті 554 Цивільного кодексу України).

З метою забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору, 30.10.2018 між АТ КБ "Приватбанк" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено Договір поруки № POR1540890278252, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальзбут" (Боржник) зобов`язань за угодами-приєднання до: розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (далі Угода 1) по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 1,8 % відсотка від суми кредиту щомісяця;

- за період користування кредитом згідно з п.п. 3.2.8.5.3. Угоди 1 - 4,0 % відсотки від суми кредиту щомісяця;

б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді 1.

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки, поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п.п. 1.4., 1.5. Договору поруки, до Поручителя, який виконав зобов`язання Боржника за "Угодою1", переходять всі права Кредитора за "Угодою1", що укладені в забезпечення виконання зобов`язань Боржника перед Кредитором за "Угодою1". У випадку невиконання боржником зобов`язань за "Угодою1", Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 4.1 Договору поруки визначено, що сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 років після укладення цього Договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за "Угодою 1" цей Договір припиняє свою дію.

Відповідно до розрахунку позивача (а.с. 28) загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) станом на 22.07.2019 становить 24 999,98 грн. Водночас позовну заяву подано до органу поштового зв`язку 09.08.2019, про що свідчить відмітка на поштовому конверті (а.с. 38). Відтак позивачем не враховано часткових сплат відповідачем 1 по 50 грн кожна, що здійснені 23.07.2019, 29.07.2019 та 07.08.2019 (а.с. 53,54).

Оскільки у призначенні платежу зазначено "погашення кредиту КУБ", господарський суд погоджується із твердженням відповідача 1, що позивач безпідставно не врахував вказані кошти у погашення основного боргу.

Відтак заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості в сумі 150 грн, які сплачені до подання позову до суду є безпідставною, у зв`язку з чим в цій частині позовні вимоги є безпідставними й суд відмовляє у їх задоволенні.

Також господарський суд враховує, що після подання позову (12.08.2019) відповідач 1 здійснив погашення основної заборгованості на суму 150 грн, а саме 13.08.2019, 23.08.2019, 17.09.2019 по 50 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на вказане, господарський суд закриває провадження у справі в частині стягнення 150 грн основної заборгованості у зв`язку з відсутністю предмету спору, враховуючи фактичну його сплату.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів погашення суми основної заборгованості за кредитним договором від 30.10.2018 в розмірі 24699,98 грн, відповідачами1 та 2 суду не надано.

Частиною 1 ст. 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 Цивільного кодексу України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки № POR1540890278252 від 30.10.2018, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, оскільки залишок заборгованості за кредитним договором № б/н від 30.10.2018 у сумі 24699,98 грн станом на час прийняття рішення не погашено, позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача вказаної суми підлягають задоволенню.

Також у п. 1.4. Заяви позивач та відповідач 1 погодили розмір відсотків за користування кредитом - 1,8 % в місяць.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача розмір несплачених відсотків за період з 30.10.2018 по 22.07.2019 складає 405,55 грн відсотків за користування кредитом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 405,55 грн заявлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню судом у зазначеній сумі.

Відповідно до п. 1.6. Заяви позивач та відповідач 1 домовились, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в пункті 1.5 цієї Заяви Клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних у п. 1.4., сплатити Банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача (а.с. 28) за період з 30.10.2018 по 22.07.2019 нараховано комісію (проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості) в розмірі 1611,80 грн, що теж підлягає задоволенню господарським судом в частині стягнення такої суми солідарно з відповідачів.

При розгляді справи в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором господарський суд враховує висновки щодо застосування норм права, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі №342/180/17 в силу приписів ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

"За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин."

Так у справі, що розглядається, в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" від 30.10.2018 (а.с. 20) відсутнє погодження відповідача 1, а отже, відсутня домовленість сторін, про сплату пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі та порядку, що визначені позивачем. Зі змісту поданого позивачем Витягу з "Умов та правил надання банківських послуг" (а.с. 22-27) не вбачається, що це саме ті Умови та правила надання банківських послуг, на які погодився відповідач 1 при підписанні Заяви від 30.10.2018. До позовної заяви позивачем не додано жодних належних доказів, що такі Умови та Правила надання банківських послуг були розміщені на сайті банку 30.10.2018.

Відповідач 1 у своєму відзиві зазначає, що на офіційному сайті АТ КБ "Приватбанк" в розділі "Взяти позику бізнесу - КУБ" (https://kub.pb.ua/get-credit) взагалі, окрім відсоткової ставки, суми та порядку отримання коштів та їх погашення нічого про штрафні санкції не зазначено, про що надає роздруківку із вказаного сайту. Також, звертає увагу відповідач 1, що Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" не містить підпису позичальника, не датований як документ.

Отже, позивачем не подано суду доказів взаємного узгодження позивачем і відповідачем 1 умов про сплату пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Аналогічно в Договорі поруки від 30.10.2018 (а.с. 31) є посилання на Умови та Правила надання банківських послуг, проте, враховуючи недоведення позивачем, що доданий до позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг наданий саме з тих Умов та Правил, про які йдеться мова у Договорі поруки, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами погодження сторонами - позивачем та відповідачем 2 умов Договору поруки в частині сплати пені.

Взявши до уваги судову практику Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03.07.2019 по справі № 342/180/17, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді пені за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, тому суд відмовляє у позовних вимогах в частині стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 211,58 грн.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 2).

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо доводів відповідача 1 про ненадання йому кредитних канікул, то в укладеному між ним і позивачем договором від 30.10.2018 відсутні будь які умови можливості пільгового погашення кредиту, переривання періодів погашення заборгованості тощо, тому такі доводи не беруться до уваги господарським судом.

Підсумовуючи викладене, господарський суд задовольняє позов частково, а саме на суму 26717,33 грн, з яких 24699,98 грн заборгованості за кредитом, 405,55 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 1611,80 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

В частині стягнення 150 грн основної заборгованості, що погашена до звернення позивачем до суду та в частині стягнення пені в розмірі 211,58 грн господарський суд відмовляє в задоволенні позову.

В частині стягнення 150 грн основної заборгованості, що погашена після звернення позивачем до суду з позовом господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, враховуючи фактичне його погашення.

Судовий збір у розмірі 10,60 грн, що є пропорційним розміру вимог, в частині яких господарський суд закриває провадження у справі, може бути повернуто позивачу, в разі його звернення із відповідною заявою на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме за позивачем залишаються понесені ним судові витрати у розмірі 25,50 грн, на кожного з відповідачів покладається судовий збір у розмірі 942,45 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 231, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальзбут" (25018, м. Кропивницький, пров. Севастопольський, буд. 1, ідентифікаційний код 37059484) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 30.10.2018 в розмірі 26717,33 грн, з яких: 24 699,98 грн - заборгованість за кредитом, 405,55 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 1611,80 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальзбут" (25018, м. Кропивницький, пров. Севастопольський, буд. 1, ідентифікаційний код 37059484) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) витрати зі сплати судового збору у сумі 942,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) витрати зі сплати судового збору у сумі 942,45 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову в частині стягнення 150 грн заборгованості за кредитом та 211,58 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором відмовити.

Закрити провадження у справі в частині стягнення 150 грн заборгованості за кредитом у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам, а саме:

Акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" за двома адресами: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д та 49027, м. Дніпро, а/с 1800;

ТОВ "Стальзбут" за адресою: 25018, м.Кропивницький, пров. Севастопольський, буд. 1;

ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . 1 .

Суддя Л.С. Вавренюк