РІШЕННЯ
Іменем України
29 жовтня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/791/19
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Федоренко Ю.В.
секретаря судового засідання Ткач І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали справи
За позовом: Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Чернігівської філії ПАТ Укртелеком
До відповідача: Управління соціального захисту населення Сосницької районної державної адміністрації
про стягнення 89340,30 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Волошина О.Г., адвокат, довіреність від 18.01.2019.
Від відповідача: Богданьок В.О., довіреність від 22.10.2019, 29.10.2019 не з`явився.
У судовому засіданні 29.10.2019 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
ВСТАНОВИВ:
Позивачем - Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Чернігівської філії ПАТ «Укртелеком» подано позов до Управління соціального захисту населення Сосницької районної державної адміністрації про стягнення 89340,30 грн заборгованості за відшкодування вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговим категоріям громадян, які проживають в Сосницькому районі за 2018 рік.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих в період з 01.01.2018 по 31.12.2018 пільговим категоріям громадян, які проживають в Сосницькому районі.
Ухвалою від 01.10.2019 вказана позовна заява прийнята суддею Федоренко Ю.В. до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі № 927/791/19, розгляд справи по суті призначено на 22.10.2019.
Відповідачем 07.10.2019 до суду подано відзив на позов від 04.10.2019 № 04-13/2143 (том 2, а.с. 133-134) в якому просить суд у позові відмовити.
Зокрема, відповідач у відзиві зазначив про те, що за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 надано послуг зв`язку пільговим категоріям громадян на суму 89340,30 грн, проте жодні кошти на компенсацію витрат на його рахунки не надходили. Законом України Про державний бюджет України на 2018 рік видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування наданих пільг з послуг зв`язку не передбачені. Згідно Постанови КМУ від 04.03.2002 року № 256 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету управління соціального захисту населення не є головним розпорядником коштів даного виду видатків.
В 2018 році управління соціального захисту населення Сосницької районної державної адміністрації не заключала договір з надання послуг зв`язку з ПАТ Укртелеком . Управлінням проведено оплату заборгованості за 2017 рік у 2018 році в сумі 95034,08 грн. Згідно наданих Форм № 2-пільга ПАТ Укртелеком по Сосницькій районній раді заборгованість за 2018 рік становить 34852,47 грн, по Сосницькій об`єднаній територіальній громаді становить 79453,75 грн. В 2018 році частково проведено оплату за 2018 рік в сумі 4965,92 грн. Заборгованість становить по Сосницькій районній раді 29886,55 грн, а по Сосницькій об`єднаній територіальній громаді заборгованість без змін.
На бюджетний рік по Сосницькому району передбачено кошти в сумі 35000,00 грн. В 2019 році управлінням проведено оплату заборгованості за 2018 рік в сумі 20000,00 грн.
В 2018 році утворилась Сосницька об`єднана територіальна громада, на території якої знаходиться більша кількість пільгової категорії населення. Сосницька районна рада не в спромозі проводити оплату послуг зв`язку за пільговиків Сосницької об`єднаної територіальної громади за 2018 рік так, як Сосницька об`єднана територіальна громада не проводить співфінансування витрат, пов`язаних з наданням пільг з послуг зв`язку, тому що це різні бюджети. Копії розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг з послуг зв`язку пільговиків (Форма № 2-пільга ), які проживають на території Сосницької об`єднаної територіальної громади управлінням соціального захисту населеня надавались Сосницькій об`єднаній територіальній громаді за 2018 рік.
10.10.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив №14-11/307 від 09.10.2019, у якій позивач вказав, що невизнання відповідачем позовних вимог та посилання на бюджетне законодавство, відсутність бюджетних асигнувань не спростовують підстав позивача, наведених у позовній заяві.
У судовому засіданні 22.10.2019 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 29.10.2019.
Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:
Позивачем протягом січня - грудня 2018 року пільговим категоріям громадян, які проживають в Сосницькому районі, були надані телекомунікаційні послуги на загальну суму 114306,22 грн, що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, за відповідний період, а саме: січень 2018 - 7660,83 грн, лютий 2018 - 28301,67 грн, березень 2018 - 9746,44 грн, квітень 2018 - 9043,65 грн, травень 2018 - 8228,57 грн, червень 2018 - 8644,44 грн, липень 2018 - 6640,77 грн, серпень 2018 - 6877,53 грн, вересень 2018 - 6772,93 грн, жовтень 2018 - 6954,55 грн, листопад 2018 - 7778,70 грн, грудень 2018 - 7656,14 грн, а також розрахунком заборгованості, формою 2 пільга за січень - грудень 2018 (т. 1, а.с. 18, 24-108, т.2 а.с.6-114).
Відповідно до наданих позивачем супровідних листів №82і250/58-225 від 05.02.2018, №82і250/58-370 від 06.03.2018, №82і250/58-487 від 12.04.2018, №82і250/58-588 від 10.05.2018, №82і250/58-707 від 06.06.2018, №82і250/58-798 від 09.07.2018, №82і250/58-881 від 06.08.2018, №82і250/58-1014 від 11.09.2018, №82і250/58-1087 від 09.10.2018, №82і250/58-1219 від 06.11.2018, №82і250/58-2041 від 10.12.2018, №82і250/58-87 від 09.01.2019 (т.1, а.с. 109-121) Чернігівською філією ПАТ «Укртелеком» на адресу Управління соціального захисту населення Сосницької РДА надсилались розрахунки щодо вартості наданих послуг згідно з формою « 2 пільга» за січень-грудень 2018 року. В листах міститься прохання про направлення за результатами розгляду форми 2 -пільга виявлених розбіжностей та акту звіряння за формою 3 -пільга на зазначену у листі адресу.
Факт отримання відповідачем даних розрахунків підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем під час розгляду справи.
Позивачем складено акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, станом на 01.02.2018, 01.03.2018, 01.04.2018, 01.05.2018, 01.06.2018, 01.07.2018, 01.08.2018, 01.09.2018, 01.10.2018, 01.11.2018, 01.12.2018, 01.01.2019, проте відповідачем підписаний лише акт за лютий 2018 року, інші акти відповідачем не підписані (т. 2, а.с. 115-126).
Відповідачем було частково сплачено позивачу 9965,92 грн компенсації втрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, решта боргу в сумі 104340,30 грн залишилась не сплаченою.
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №14-12/213 від 18.07.2019 з вимогою у термін до 29.07.2019 перерахувати на розрахунковий рахунок товариства заборгованість у розмірі 104340,30 грн за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 по компенсації пільг за надані телекомунікаційні послуги абонентам, які проживають в Сосницькому районі (т. 1, а.с. 147-149).
Відповідач відповіді на претензію не надав.
Відповідачем на адресу позивача були надіслані листи про зарахування коштів, які були сплачені в 2019 році в оплату заборгованості за 2018 рік (том 1, а.с 19-22). Вказані листи позивачем були враховані і здійснена оплата в 2019 році на суму 15000 грн була врахована у сплату заборгованості за 2018 рік
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям споживачів, за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 у сумі 89340,30 грн згідно розрахунку заборгованості том 1, а.с. 18.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з ч.2 ст.124 та ч.1 ст.125 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до п.2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", „Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про прокуратуру" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв`язку (телекомунікаційні послуги).
Відповідно до п.3ст.63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012. №295 (далі - Правила), споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Закон України "Про телекомунікації" та Правила не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.
Вказані положення законодавства закріплюють реалізацію державних соціальних гарантій певним категоріям громадян, визначеному законодавчо обов`язку оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, відповідає обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість наданих послуг суб`єкту господарювання, який їх надає.
Згідно з ч.6ст.48 Бюджетного Кодексу України, бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Відповідно до ч.1 ст.102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог ст.102 Бюджетного Кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (пункт 2 Порядку).
Згідно з п.3 вказаного Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Відповідно до п.1 Положення про Управління соціального захисту населення Сосницької районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації №9 від 20.01.2017 (далі по тексту - Положення), управління соціального захисту населення Сосницької районної державної адміністрації утворюється головою районної державної адміністрації, входить до районної державної адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечує виконання покладених на цей підрозділ завдань.
Згідно із підпунктом 2 п. 4 Положення основним завданням управління є забезпечення реалізації державної соціальної політики на території району у сфері соціального захисту населення, що включає забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту населення.
Відповідно до підпункту 29 п. 5 Положення, управління відповідно до визначених повноважень виконує функції з питань реалізації заходів соціальної підтримки населення, зокрема:
- організовує, в межах своєї компетенції, роботу щодо надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, пільг з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв`язку, пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу та пільгового проїзду окремим категоріям громадян, інших пільг, передбачених законодавством України, компенсації особам, які згідно із Гірничим законом України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення тощо;
- проводить електронні звірки інформації від організацій-надавачів послуг щодо витрат, пов`язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги;
- здійснює розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян та призначені житлові субсидії населенню;
- проводить інвентаризацію особових справ і особових рахунків осіб, які одержують соціальну допомогу, субсидії та пільги в установленому законодавством порядку;
- здійснює контроль відповідно до чинного законодавства за цільовим використанням коштів, спрямованих на надання державних соціальних допомог та інших видів соціальної підтримки, передбачених законодавством України.
Відповідно до п.10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117, підприємства та організації, які надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Дане правило позивач виконав, що підтверджується доказами направлення розрахунків за формою "2 пільга".
Уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації (п.11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги).
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем щомісячно направлялись відповідачу розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за спірний період за формою 2-пільга та акти звіряння розрахунків за цей же період.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем доказів виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не надано, як і не надано доказів вчинення дій, передбачених п.11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
За вказаних обставин, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв`язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як розпорядник відповідних коштів зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.
При цьому чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.
Отже, Управління соціального захисту населення Сосницької районної державної адміністрації є розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, а тому на підставі вищезазначених норм законодавства відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, має здійснюватись відповідачем за рахунок державних субвенцій.
Як встановлено частиною першою статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.509, ч.ч.3 та 4 ст.11 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Позивач є суб`єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності якого як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до ч.2 ст.3 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Таким чином у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша ст.167 ЦК України); держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст.170 ЦК України).
Також судом враховується, що Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" від 20.12.2016 №1789-УІІ, частина 1 статті 91 Бюджетного кодексу України доповнена пунктом 20-4 про те, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сімом, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.
Враховуючи п.20-4 ст.91 Бюджетного кодексу України та п.3 Порядку №256 судом не приймаються до уваги заперечення позову з підстав відсутності законодавчо встановленого обов`язку відповідача по відшкодуванню пільг з послуг зв`язку.
Частиною 2ст.218 ГК України та ст.617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002р. №5-рп/2002, від 17.03.2004р. №7-рп/2004, від 01.12.2004р. №20-рп/2004, від 09.07.2007р. №6-рп/2007).
Зокрема, у Рішенні від 09.07.2007р. №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
В рішеннях ЄСПЛ від 18.10.2005р. у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004р. у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Посилання відповідача на те, що управління перестало бути головним розпорядником коштів місцевих бюджетів щодо фінансування пільг послуг зв`язку судом не приймаються до уваги враховуючи наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2017р. №426, яка набрала чинності з 24.06.2017р., були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256.
Вказаними змінами з п.1 Порядку були виключені норми про те, що цей Порядок визначає відповідно до ст.102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв`язку за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Однак, згідно п.3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Отже надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян є обов`язком позивача.
Відповідно до п.3, 10, 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): 1) організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги, і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; 2) ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків; 3) вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; 4) надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
Підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга"; 3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга"; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга".
З наведеного вбачається, що до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення на території Сосницького району, і саме відповідач зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги. При цьому, вказані норми продовжували діяти з 24.06.2017р.
Також судом враховується, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону зобов`язаний відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів ці витрати.
Таким чином, відповідач відповідає за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону, і така відповідальність не може ставитися в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
За вказаних обставин та встановлений судом факт наявності обов`язку відповідача відносно відшкодування наданих позивачем послуг пільговим категоріям осіб (за законом) та підтверджений розмір вказаних відшкодувань свідчать про відсутність підстав до невиконання відповідачем відповідного обов`язку.
Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності, а також встановлені судом обставини, відсутність доказів сплати відповідачем витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення 89340,30 грн.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем суду не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження своєї правової позиції.
На підстави викладеного позов судом задовольняється повністю з покладенням судових витрат на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232,233, 236-241,252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю. Стягнути з Управління соціального захисту населення Сосницької районної державної адміністрації, вул. Чернігівська, 54, смт. Сосниця Чернігівської області, код ЄДРПОУ 03196143, на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком , бульвар. Шевченка, 18, м. Київ, код ЄДРПОУ 21560766, 89 340,30 грн заборгованості та 1 921 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 31.10.2019.
Суддя Ю.В. Федоренко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2019 |
Оприлюднено | 04.11.2019 |
Номер документу | 85327360 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Федоренко Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні