Рішення

від 22.10.2019 по справі 902/599/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2019 р. Cправа №902/599/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шараській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом фізичної особи - підприємця Гнатенка Максима Євгеновича, м.Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю "Оллбері", с.Мізяків Калинівського району Вінницької області

про стягнення 16699,5 грн заборгованості згідно договору про надання послуг перевезення

представники сторін в судове засідання не з`явились

В С Т А Н О В И В :

23.07.2019 на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця Гнатенка Максима Євгеновича про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Оллбері" боргу за виконані послуги з перевезення згідно договору №28012019 від 28.01.2019 в розмірі 16699,50 грн.

Ухвалою суду від 29.07.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/599/19, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 26.09.2019.

За результатами судового засідання, 26.09.2019, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи для судового розгляду по суті на 22.10.2019.

На визначену судом дату (22.10.2019) представники сторін в судове засідання не з`явилися, хоча про місце, дату та час його проведення останні повідомлені належним чином, що підтверджується відносно позивача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. №02.1-47/11703/2019 від 22.02.2019). Щодо повідомлення відповідача про місце, дату та час судового засідання слід зазначити, що судова кореспонденція, яка була адресована останньому направлялася на адресу, що значиться відносно нього в ЄДРЮОФОП, а також додатково на адресу зазначену останнім в Договорі № 28012019 від 28.01.2019.

Частиною 10 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того суд наголошує на тому, що ухвала суду від 26.09.2019 була надіслана відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013 та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення учасників процесу про дату, час та місце судового слухання, але сторони не скористалися своїм правом на участь своїх представників у судовому засіданні.

Положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від сторін щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що сторони належним чином повідомлені про дане судове засідання. Неявка останніх є підставою до розгляду справи за їх відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28.01.20109 між товариством з обмеженою відповідальністю "Оллбері" (далі по тексту також - клієнт, відповідач) та фізичною особою-підприємцем Гнатенко М.Є. (далі по тексту також - перевізник, позивач) укладено Договір № 2801219 на транспортне обслуговування (далі по тексту також - Договір).

Згідно предмету Договору замовник замовляє, а перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях (п.1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1.1., 2.1.2 Договору замовник зобов`язується надавати вантажі для перевезень на підставі узгодженого "Замовлення на перевезення", що є невід`ємною частиною цього Договору. Своєчасно оплачувати послуги перевізника.

Пунктами 2.2.1, 2.2.4, 2.2.7 Договору сторони узгодили, що перевізник зобов`язується у випадку досягнення згоди сторін щодо умов конкретного перевезення вантажів, направляти замовнику підтверджене (підписане) замовлення на перевезення (замовлення) з вказівкою водія та державного номера (-ів) автомобіля (-ів). Подати автомобілі під завантаження/розвантаження за адресою і в терміни, вказані в узгодженому замовленні на перевезення. Доставити і здати вантаж вантажоодержувачу в передбачені замовленням на перевезення строки.

Ціна на перевезення узгоджуються сторонами в замовленнях. Ціна договору складається з вартості всіх здійснених в межах цього договору перевезень (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

Розрахунки за цим Договором здійснюються на умовах, визначених у Договорі та замовленнях на перевезення, складених до цього Договору (п. 4.1 Договору).

Як слідує з матеріалів справи, 28.01.2019, сторонами обопільно підписано та скріплено печатками Замовлення на перевезення № 280219-2 до Договору на транспортне обслуговування.

У вказаному замовленні, поміж іншого, зазначено маршрут перевезення - смт.Глинне, Рокитнянський район, Ровенська обл. - 24 - 335, Laziska, Braciejowice, 152, Польща; вид, найменування, марка, модель, державний номер транспортного засобу - Volvo НОМЕР_2 , н/п НОМЕР_3 ; дата завантаження - 31.01.2019, дата розвантаження - 05.02.2019; вартість перевезення - 700 евро (у випадку, якщо вартість визначена в іноземній валюті, розрахунки здійснюються в національній валюті України за курсом ПриватБанку на дату розвантаження); умови та порядок здійснення оплати - протягом 14 банківських днів з дня отримання клієнтом оригіналів документів згідно з п.4.4 Договору.

Також, позивачем долучено до позовної заяви обопільно підписану та скріплену печатками сторін копію замовлення на перевезення від 07.02.2019 із відображення наступних умов перевезення: маршрут перевезення - м.Харків, вул.Букова, 34-24-335, Laziska, Braciejowice,152, Польща; дата завантаження - 15.02.2019, дата розвантаження - 20.02.2019; вид, найменування, марка, модель, державний номер транспортного засобу - Volvo НОМЕР_2 , н/п НОМЕР_3 ; вартість перевезення - 1050 евро (у випадку, якщо вартість визначена в іноземній валюті, розрахунки здійснюються в національній валюті України за курсом ПриватБанку на дату розвантаження); умови та порядок здійснення оплати - протягом 14 банківських днів з дня отримання клієнтом оригіналів документів згідно з п.4.4 Договору.

Окрім того, в матеріалах справи також міститься обопільно підписана та скріплена печатками сторін копія замовлення на перевезення від 28.02.2019, в якій узгоджено маршрут перевезення - Львівська область, м.Дрогобич - 24-335, Laziska, Braciejowice,152, Польща; дата завантаження - 04.03.2019, дата розвантаження - 11.03.2019; вид, найменування, марка, модель, державний номер транспортного засобу - Рено НОМЕР_6 / НОМЕР_4 ; вартість перевезення - 600 евро (у випадку, якщо вартість визначена в іноземній валюті, розрахунки здійснюються в національній валюті України за курсом ПриватБанку на дату розвантаження); умови та порядок здійснення оплати - протягом 14 банківських днів з дня отримання клієнтом оригіналів документів згідно з п.4.4 Договору.

Як слідує з матеріалів справи, позивач (перевізник) належним чином виконав свої зобов`язання за Договором на транспортне обслуговування № 28012019 від 28.01.2019 (за замовленнями на перевезення: від 28.01.2019, від 07.02.2019, від 28.02.2019), що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними: CMR А № 519704, CMR А № 519710, CMR А № 219424.

Так, із змісту зазначених накладних слідує, що товар, обумовлений в Замовленнях був отриманий вантажоодержувачем в узгоджені сторонами дати, що підтверджується підписом представника вантажоодержувача, який міститься у розділі 24 міжнародних товарно-транспортних накладних.

Додатково суд зазначає, що між сторонами підписано та скріплено печатками останніх Акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг): № 1 від 05.02.2019 на суму 21 700,00 грн, № 2 від 19.02.2019 на суму 32 077,50 грн, № 3 від 07.03.2019 на суму 17 820,00 грн. Таким чином, загальна вартість наданих послуг становить 71 597,50 грн.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманих послуг виконав не в повному обсязі, а саме перерахував на користь позивача 54 898,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №622 від 14.02.2019, №684 від 21.03.2019, №646 від 07.03.2019, №687 від 21.03.2019, №685 від21.03.2019, №697 від 28.03.2019, №686 від 21.03.2019, №62 від 03.04.2019, №55 від 02.04.2019, №108 від 26.04.2019, №86 від 11.04.2019, №128 від 17.05.2019, №714 від 10.05.2019.

Таким чином, відповідачем не оплачено вартість наданих позивачем послуг на суму 16 699,50 грн, що стало підставою звернення останнього до суду з даним позовом.

Враховуючи встановлені обставини справи суд зважає на наступні приписи законодавства.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що міжнародним перевезенням визнається перевезення вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.

Згідно ч.1 ст.53 вказаного Закону, організацію міжнародних перевезень вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

Одним з таких міжнародних договорів, який регулює відносини сторін при виконанні міжнародних перевезень вантажів автотранспортом є Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, підписана в Женеві 19.05.56 (надалі - Конвенція).

Законом України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, а згідно листа Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007 №72/14- 612/1-1559 "Щодо набуття чинності міжнародними договорами", ця Конвенція набрала чинності для України 17.05.2007.

За приписами статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Так, відповідно до п.1 ст.1 Конвенції ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Згідно зі ст.4 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Згідно з п.1 ст.9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Враховуючи викладене та з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено факт надання позивачем відповідачу послуг щодо перевезення вантажів на погоджених сторонами в Замовленнях умовах.

Таким чином, суд констатує виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором належним чином.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає позовні вимоги фізичної особи - підприємця Гнатенка Максима Євгеновича про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Оллбері" 16699,50 грн. заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення нарахування.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В зв`язку із задоволенням позову, за правилами ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення на його користь з відповідача суму витрат, понесених на правову допомогу адвоката у розмірі 2900,00 грн.

Так, судом встановлено, що 03.07.2019 між фізичною особою-підприємцем Гнатенком Максимом Євгеновичем (далі по тексту також - довіритель) та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем (далі по тексту також - повірений) укладено Договір про правову допомогу (далі по тексту також - Договір).

Згідно до п.1.1 Договору повірений зобов`язується від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії:

1. Надати правову допомогу у спору з ТОВ "Оллбері". З цією метою, здій здійснити вивчення та огляд доказів за їх місцезнаходженням (3год).

2. Провести заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (0,5 год.).

3. Підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, в т.ч. підготувати позовну заяву (5 год.).

4. Здійснити арифметичні розрахунки (1год.).

5. Вчинити інші дії необхідні для розгляду справи в суді та на стадії примусового виконання судового рішення (4год.).

За здійснення дій, що визначені у п.1.1 цього Договору, довіритель сплачує повіреному винагороду у розмірі 2900,00 грн. Розрахунок здійснюється в момент передачі довірителю підготовленої заяви про видачу судового наказу. (п.п. 2.1, 2.2 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.10.2019 (п.6.1 Договору).

На виконання умов вказаного Договору ФОП Гнатенко Максим Євгенович (позивач у справі) передав адвокату Лозі Віктору Миколайовичу 2900,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 03-07 від 10.07.2019.

Факт прийняття позивачем від адвоката визначених умовами Договору послуг загальною вартістю 2900,00 грн сторони засвідчили обопільно підписаним Актом приймання-передачі наданих послуг від 10.07.2019.

Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон №5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявлена позивачем до відшкодування сума понесених витрат на правову допомогу є обґрунтованою та пропорційною до предмета спору, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача та відшкодувати за рахунок відповідача його витрати, пов`язані з правничою допомогою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оллбері" (вул.Пугачова, буд.1/1, с.Мізяків, Калинівський район, Вінницька обл., 22437, код ЄДРПОУ 35970984) на користь фізичної особи - підприємця Гнатенка Максима Євгеновича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) заборгованість в розмірі 16699,5 грн, відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн, відшкодування витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 2900,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 01 листопада 2009 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу ( АДРЕСА_1);

3,4 - відповідачу (вул.Пугачова, буд.1/1, с .Мізяків , Калинівський район, Вінницька обл ., 22437 та вул.Гагаріна, 20, а/с 424, м.Бровари, Київська обл., 07400)