Рішення

від 31.10.2019 по справі 904/2106/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2019м. ДніпроСправа № 904/2106/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ ПАК", м.Новомосковськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБЗАВОД № 3", м.Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 259 802,89 грн.

Суддя Красота О.І.

За участю секретаря судового засідання Сліпченко С.В.

Представники:

від Позивача: Осташко В.О., наказ №09 від 27.036.2018р., директор

від Відповідача: Цмокаленко О.С., довіреність №8 від 08.10.2018р., представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3" і просить суд стягнути 199 775,99 грн. - боргу, 34 076,08 грн. - пені, 19 024,66 грн. - 20% річних, 9 182,57 грн. - інфляційних витрат та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором поставки №97 від 28.12.2017р. в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2019р. відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.06.2019р. о 10:00 год.

Позивач в підготовчому судовому засіданні 27.06.2019р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Відповідача 199 775,99 грн. - боргу, 40 972,47 грн. - пені, 22 965,44 грн. - 20% річних,11 115,65 грн. - інфляційних витрат та судовий збір.

Відповідач в підготовче засідання не з`явився, 27.06.2019р. надіслав заяву, в якій просить відкласти розгляд справи та надати додатковий час для надання відзиву на позовну заяву, оскільки він знаходиться у щорічній відпустці.

Суд відмовляє в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБЗАВОД № 3", оскільки заявником не надано будь - яких доказів стосовно знаходження його представника у щорічній відпустці.

Також, суд зазначає, що ніщо не заважало Відповідачу направити у судове засідання іншого представника чи забезпечити явку особисто керівника Відповідача, оскільки діюче законодавство не обмежує кількість осіб, які мають право представляти Відповідача при розгляді справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2019р. в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБЗАВОД № 3" про продовження строку на надання відзиву на позовну заяву відмовлено, відкладено підготовче засідання на 30.07.2019 року о 10 год. 00 хв.

29.07.2019р. від Позивача до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог вих.№25-ю від 25.07.2019р., в якій він просить суд стягнути з Відповідача 199 775,99 грн. - боргу, 47 183,53 грн. - пені, 26 687,29 грн. - 20% річних, 9 334,88 грн. - інфляційних витрат та судовий збір.

30.07.2019р. від Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву №19/07-29-3 від 29.07019р., в якому він позовні вимоги визнає частково в частині основної заборгованості у сумі 199 775,99 грн. та просить зменшити розмір пені на 95 відсотків та розстрочити виконання судового рішення строком на 6 місяців з дня ухвалення рішення.

Позивач в підготовчому судовому засіданні 30.07.2019р. позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог вих.№25-ю від 25.07.2019р. підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача в підготовчому засіданні позовні вимоги в частині основної заборгованості у сумі 199 775,99 грн. визнав та просив суд зменшити розмір пені на 95 відсотків та розстрочити виконання судового рішення строком на 6 місяців з дня ухвалення рішення.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2019р. продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 20.08.2019 року о 10 год. 00 хв.

19.08.2019р. Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з Відповідача 184 775,99 грн. - боргу, 50 662,92 грн. - пені, 28 714,44 грн. - 20% річних, 8 335,02 грн. - інфляційних витрат та судовий збір.

19.08.2019р. Позивач подав відповідь на відзив, в якій підтримує позовні вимоги та заперечує проти розстрочення рішення, посилаючись на достатність часу для погашення заборгованості.

20.08.2019р. Відповідач подав заяву про відкладення розгляду справи та просить суд відкласти розгляд судового засідання, у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника.

У зв`язку із перебуванням судді Красота О.І. на лікарняному розгляд справи №904/2106/19 20.08.2019р. не відбувся, про що учасників судового процесу повідомлено листом господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2019р.

Враховуючи, повернення судді Красота О.І. з лікарняного, справу №904/2106/19 Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2019р. призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.09.2019р. о 16:00 год.

04.09.2019р. Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з Відповідача 169 775,99 грн. - боргу, 53 305,02 грн. - пені, 30 268,68 грн. - 20% річних, 8335,02 грн. - інфляційних витрат та судовий збір.

05.09.2019р. Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з Відповідача 164 775,99 грн. - боргу, 53 295,72 грн. - пені, 30 263,20 грн. - 20% річних, 8 335,02 грн. - інфляційних витрат та судовий збір.

Позивач в підготовчому судовому засіданні 05.09.2019р. позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог №05-ю від 05.09.2019 року підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача в підготовче засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, витребувані судом документи не надав, про час, дату та місце засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.10.2019 о 16:00 год.

09.09.2019р. Відповідач подав відзив на уточнення позовних вимог, в якому просить суд зменшити розмір пені на 50% та розстрочити виконання судового рішення строком на три місяці з дня ухвалення рішення зі сплатою рівними частинами.

02.10.2019р. Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з Відповідача 89 775,99грн. - сума боргу за поставлений товар, 53 295,72 грн. - пені, 30 263,20 грн. - 20% річних, 8 335,02грн. - інфляційних витрат.

Також 02.10.2019р. Позивач заявив клопотання про повернення надлишково сплаченого судового збору.

03.10.2019р. від Відповідача на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій платіжних доручень (а.с.8-27 т.2), що підтверджують те, що станом на 03.10.2019р. сума заборгованості перед Позивачем становить 74 775,99 грн.

Представник Позивача в судовому засіданні 03.10.2019р. позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог №01-ю від 01.10.2019р. підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

03.10.2019р. представник Відповідача в засіданні позовні вимоги в частині основної заборгованості у сумі 74 775,99грн. визнав.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2019р. відкладено розгляд справи на 29.10.2019р.

Представник Позивача в судовому засіданні 29.10.2019р. позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

29.10.2019р. представник Відповідача в судовому засіданні заявив клопотання, в якому зазначив, що станом на 28.10.2019р. сума заборгованості становить 44 775,99грн., оскільки в період з 03.10.2019р. по 10.10.2019р. Відповідач частково сплатив суму заборгованості в розмірі 30 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

29.10.2019 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 31.10.2019 року 15.30 год.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ ПАК" (далі-Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЛІБЗАВОД № 3" (далі-Відповідач, Покупець) укладений Договір на поставку власного виробництва №97 (далі - Договір) (а.с.18-25).

Відповідно до умов п.1.1. Договору, Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця партії полімерної продукції або полімерної продукції з нанесенням на неї графічного та текстового зображення (далі-товар), відповідно до погоджених Сторонами Специфікації (зразок додаток №1), які є невід`ємною частиною цього Договору.

Як зазначено у п.3.1. Договору, Ціна товару визначається в національній валюті України - гривні, являється договірною та погоджується сторонами у Специфікаціях на кожну партію Товару. Остаточна вартість Товару, який оплачується по факту відвантаження, вказується Постачальником у видаткових та/або товаро-транспортних накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору. Відмітка Покупця у видатковій накладній про прийом товару, свідчить про його згоду з ціною Товару.

Згідно п.3.4. Договору, розрахунки за кожну партію Товару, Покупець здійснює, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 21 календарних днів з моменту фактичного відвантаження Товару Покупцю.

Пунктом 3.5. Договору визначено, датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, вказаний у цьому Договорі, якщо від останнього не надійдуть вказівки щодо здійснення оплати за іншими банківськими реквізитами.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, у період з 18.12.2018р. по 14.02.2019р. поставив Відповідачу товар на суму 416 153,30 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН 0001517 від 18.09.2018р., №РН 0000205 від 14.02.2019р.

За поставлений товар Відповідач розрахувався частково в сумі 216 377,31 грн. (а.с.26, 30).

16.05.2019р. Позивач на адресу Відповідача направив претензію за договором №97 від 28.12.2017р. з вимогою щодо оплати заборгованості (а.с.34-35).

В подальшому під час розгляду справи, у зв`язку з частковою оплатою заборгованості Відповідачем та перерахунком штрафних санкцій, Позивач уточнив позовні вимоги та станом на 02.10.2019р. сума заборгованості Відповідачем перед Позивачем становить 89 775,99 грн.

Станом на 03.10.2019р. сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 74 775,99грн., оскільки Відповідачем частково оплачено суму заборгованості в розмірі 15 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

• № 729 від 01.10.2019 р. на суму 5 000,00 грн.;

• № 704 від 01.10.2019 р. на суму 5 000,00 грн.;

• № 681 від 02.10.2019 р. на суму 5 000,00 грн.

Як вказувалося вище, станом на 28.10.2019р. сума заборгованості Відповідача становить 44 775,99грн., оскільки в період з 03.10.2019р. по 10.10.2019р. Відповідач частково оплатив суму заборгованості в розмірі 30 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

• №693 від 03.10.2019 р. на суму 5 000,00 грн.;

• №714 від 04.10.2019 р. на суму 5 000,00 грн.;

• №749 від 08.10.2019 р. на суму 10 000,00 грн.;

• № 738 від 09.10.2019 р. на суму 5 000,00 грн.;

• № 752 від 10.10.2019 р. на суму 5 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд не приймає до уваги заяву Позивача про уточнення позовних вимог, яка подана до суду 02.10.2019р., оскільки відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання, тоді як ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.10.2019 о 16:00 год.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, враховуючи, що після винесення судом ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 05.06.2019р., а також з урахуванням уточнень позовних вимог Позивача, які подані до суду 05.09.2019р. Відповідач частково сплатив заборгованість за поставлений товар у загальному розмірі 120 000,00грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які зазначені вище, тому суд вбачає підстави для закриття провадження у справі в цій частині, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 44 775,99грн. не оплачено, що і є причиною спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 44 775,99 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно п.8.2. Договору, у разі порушення термінів оплати Товару, Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період прострочки виконання зобов`язання від суми заборгованості за кожен день прострочки. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язання.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, Позивачем з урахуванням уточнень позовних вимог останньому нараховано пеню у розмірі 53 295,72грн. за період з 09.01.2019р. по 05.09.2019р.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено вірно, тому вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені у сумі 53 295,72грн. є такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, Позивачем з урахуванням уточнень позовної заяви нараховано Відповідачу інфляційні витрати за період з січень 2019р. по липень 2019р. у розмірі 8 335,02 грн.

Перевіривши правильність розрахунку інфляційних витрат, суд погоджується з останнім та вважає, що вони підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 8 335,02 грн.

Відповідно до п.8.5. Договору, за прострочення виконання грошового зобов`язання, окрім пені Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від простроченої суми.

Крім того, Позивач просить суд з урахуванням уточнень позовних вимог стягнути з Відповідача 20% річних в сумі 30 263,20 грн. за період з 09.01.2019р. по 05.09.2019р.

Перевіривши правильність розрахунку 20% річних суд погоджується з останнім та вважає, що вони підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 30 263,20грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги з урахуванням уточнень позовних вимог підлягають задоволенню частково з стягненням з Відповідача на користь Позивача суми в розмірі 44 775,99грн. - боргу, 53 295,72 грн. - пені, 30 263,20грн. - 20% річних, 8 335,02 грн. - інфляційних витрат. В частині стягнення 120 000,00 грн. основного боргу закрити провадження по справі.

Відповідачем під час розгляду справи було заявлено клопотання про зменшення пені на 50%. Клопотання обґрунтовано тяжким фінансовим становищем Відповідача.

В силу приписів ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Обов`язок доведення наявності підстав для зменшення пені покладений саме на Відповідача.

Посилання на тяжкий фінансовий стан не може бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Враховуючи викладене, а також те, що розмір нарахованої пені є невеликим порівняно із сумою основного боргу, Відповідач в обґрунтування своїх вимог та заперечень не надав суду поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру пені наслідкам порушення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені.

Щодо розстрочення виконання судового рішення суд не задовольняє з наступних підстав.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Відповідно до ч. ч. 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ч.ч. 1, 2, 3 статті 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заявником (боржником) не подано суду належних доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема, того, що фінансовий стан останнього покращиться за три місяці, результати господарської діяльності будуть позитивними, та що розстрочення наявної у Відповідача заборгованості забезпечить виконання рішення суду в даній справі і у майбутньому надасть можливість Заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення.

При цьому суд звертає увагу на те, що скрутний фінансовий стан Відповідача не є підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Оскільки, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання, суд дійшов висновку, що Відповідачем не доведено, що розстрочення виконання рішення суду зробить реальною можливість отримання боргу Позивачем, та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

02.10.2019р. Позивач заявив клопотання про повернення надлишково сплаченого судового збору.

Відповідно до Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні до господарського суду Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 4 345,24 грн. згідно платіжного доручення №108 від 17.05.2019р. (а.с.13). Проте необхідно було сплатити суму судового збору в розмірі 3897,04 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи вищевикладені обставини та заявлені вимоги до стягнення з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, які прийнято судом в сумі 164 775,99 грн. - боргу, 53 295,72 грн. - пені, 30 263,20 грн. - 20% річних, 8 335,02 грн. - інфляційних витрат, судовий збір повинен бути повернутий Позивачу із Державного бюджету України в розмірі 495,20грн., за відповідною ухвалою господарського суду.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.174, 193, 216-218, 230 Господарського Кодексу України, ст. ст. 509, 525-526, 530, 549, 610-612, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБЗАВОД № 3" , (51939, м.Кам`янське, вул.Індустріальна, 5, ЄДРПОУ 34984708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ ПАК" , (51200, м.Новомосковськ, вул..Радянська, 50, ЄДРПОУ 32952480) 44 775,99грн. - боргу, 53 295,72 грн. - пені, 30 263,20 грн. - 20% річних, 8 335,02 грн. - інфляційних витрат та судовий збір у сумі 3 850,04грн.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 120 000,00 грн. - провадження по справі закрити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

31.10.2019р.

Повне рішення складено 31.10.2019