Рішення

від 28.10.2019 по справі 903/645/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 жовтня 2019 р. Справа № 903/645/19

за позовом Приватного підприємства «ГАЛХЛІБОПРОДУКТ» , м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАККО ХОЛДИНГ» , м.Луцьк

про стягнення 48 302 грн. 12 коп.

Суддя Шум М. С.

Секретар с/з Кобись Є. О.

Представники сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: Приватне підприємство «ГАЛХЛІБОПРОДУКТ» в позовній заяві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАККО ХОЛДИНГ» просить суд стягнути з відповідача 48 457 грн. 85 коп. в т. ч. 41 928 грн. 57 коп. основного боргу, 6 529 грн. 28 коп. пені та судові витрати по справі.

Позовна заява мотивована невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №010310-08/1п від 01.03.2018 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 27.08.2019 відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.09.2019.

13.09.2019 від відповідача надійшов відзив від 12.09.2019 №264 з доказами його надіслання позивачу та клопотання від 12.09.2019 №265 про відстрочення виконання рішення суду на шість місяців. Позовні вимоги відповідачем визнаються частково, оскільки позивачем при нарахуванні пені не було враховано умови договору щодо ліміту заборгованості щодо якого не застосовуються відповідальність за невиконання зобов`язань по договору, який становить 1 000 грн. 00 коп.

25.09.2019 на адресу суду надійшла відповідь на відзив та заява про зменшення позовних вимог від 23.09.2019 з доказами їх надіслання відповідачу.

Протокольною ухвалою від 21.10.2019 відзив, відповідь на відзив та клопотання сторін подані до першого судового засідання прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

В заяві про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача заявлену раніше суму основного боргу в розмірі 41 928 грн. 57 коп. та 6 373 грн. 55 коп. пені, нараховану на суму 40 928 грн. 57 коп. з 11.03.2019 по 19.08.2019, що разом становить 48 302 грн. 12 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заява про зменшення позовних вимог від 23.09.2019 підписана директором ПП ГАЛХЛІБПРОДУКТ , надіслана на адресу відповідача, подана до першого судового засідання, не порушує права сторін у справі підлягає до задоволення. Відтак, нова ціна позову становить 48 302 грн. 12 коп.

24.10.2019 на адресу суду надійшло клопотання від 23.10.2019 про долучення до матеріалів справи товарно-транспортних накладних за період з 27.11.2018 по 09.01.2019 на підтвердження поставки товару згідно з договором та картку клієнта ТзОВ ПАККО Холдинг . До клопотання долучено докази надіслання відповідних документів на адресу відповідача. Протокольною ухвалою від 28.10.2019 клопотання про долучення до матеріалів справи документів приймається судом.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

01.03.2018 між Приватним підприємством ГАЛХЛІБПРОДУКТ та Товариством з обмеженою відповідальністю ПАККО Холдинг укладено договір поставки №010318-08/1п (далі-договір).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договору.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору поставки №010318-08/1п від 01.03.2018.

Згідно п. п. 1.1, 1.2, 5.4, 5.4.1, 5.5, 8.2.1, 9.1 договору позивач зобов`язується передавати товар у власність відповідача у відповідності до замовлень, а відповідач зобов`язується приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного договору. Поставка товару здійснюється на підставі накладних згідно замовлень відповідача, які є невід`ємною частиною договору. Оплата за поставлений товар сум у розмірах, понад ліміт встановлений п. 5.5 даного договору здійснюється відповідачем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок протягом 40 календарних днів з дати поставки товару. Датою поставки товару вважається дата, зазначена представником відповідача у видатковій накладній на поставку товару в момент його отримання. Сторони погодили, що заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар, яка зберігається за відповідачем без застосування до нього відповідальності за невиконання зобов`язань по договору та складає суму (ліміт заборгованості) в розмірі 1 000 грн. 00 коп. у т. ч. ПДВ. Вказаний ліміт заборгованості повинен бути погашений (сплачений) у випадку розірвання або закінчення терміну дії даного договору після підписання сторонами акту звірки. За порушення термінів розрахунків відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день протермінування. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання. Дія договору продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення дії договору.

Докази про припинення чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.

Згідно ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Позивач на виконання умов договору за період з 27.11.2018 по 09.01.2019 поставив відповідачу товар на загальну суму 87 704 грн. 45 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними.

З врахуванням часткових проплат відповідача, заборгованість ТзОВ ПАККО Холдинг перед ПП ГАЛХЛІБОПРОДУКТ згідно з договором станом на 31.03.2019 становить 41 928 грн. 57 коп.

Заборгованість за договором в сумі 41 928 грн. 57 коп. відповідачем у відзиві на позовну заяву не оспорена, ТзОВ ПАККО Холдинг у відзиві зазначено про часткове невизнання суми нарахованої позивачем пені.

Крім того, до матеріалів справи долучено акт звірки взаємних розрахунків згідно з яким за відповідачем станом на 31.03.2019 рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 41 928 грн. 57 коп.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 05.03.2019 №910/1389/18 зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Враховуючи позицію Касаційного господарського суду, наявність акту звірки взаємних розрахунків, товарно-транспортних накладних (первинні документи) на підтвердження здійснення поставки між сторонами у справі, не оспорення відповідачем факту здійснення поставки, суми основного боргу, заборгованість ТзОВ ПАККО Холдинг перед ПП ГАЛХЛІБОПРОДУКТ на суму 41 928 грн. 57 коп. по договору поставки №010318-08/1п від 01.03.2018 підставна та підлягає до стягнення, оскільки згідно з ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 373 грн. 55 коп., нараховану на суму боргу 40 928 грн. 57 коп. за період з 11.03.2019 по 19.08.2019.

Пунктами 8.2.1 договору передбачено, що за порушення термінів розрахунків відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день протермінування.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд здійснивши перерахунок пені з врахуванням накладних на поставку товару, картки клієнта щодо зменшення боргу, настання строку виконання зобов`язання по кожій накладній, дійшов висновку, що нарахована позивачем пеня в сумі 6 373 грн. 55 коп. підставна та підлягає до стягнення.

Крім того, відповідач у клопотанні від 12.09.2019 №265 просить суд відстрочити виконання рішення суду на шість місяців у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем та наявністю постанови про арешт коштів відповідача, що знаходяться на відкритих рахунках.

Розглянувши клопотання відповідача щодо відстрочення виконання рішення суду на шість місяців, суд вважає, що таке не підлягає до задоволення та відхиляє його.

Підставою для відстрочки виконання рішення суду є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відстрочка виконання рішення суду допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Господарський процесуальний кодекс України не містить переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Водночас, особа, яка звертається до суду із заявою про відстрочку виконання рішення зобов`язана в порядку ст. 74 ГПК України довести обставини та обґрунтувати ті причини, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення суду.

При цьому, суд бере до уваги інтереси стягувача, ту обставину, що відповідачем не зазначено про ймовірність покращення фінансового стану та можливість виконання рішення суду через шість місяців, наявність арештів на коштах боржника не є достатньою підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн. 00 коп. відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПАККО Холдинг (м.Луцьк, вул. Клима Савури, 21А, код ЄДРПОУ 34928470) на користь Приватного підприємства ГАЛХЛІБОПРОДУКТ (м.Львів, вул. Стрийська, 195, код ЄДРПОУ 38700696)

- 41 928 грн. 57 коп. основного боргу, 6 373 грн. 55 коп. пені, 1 921 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 50 223 грн. 12 коп. (п`ятдесят тисяч двісті двадцять три грн. 12 коп.).

Повний текст рішення

складено 01.11.2019

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя М. С. Шум