Рішення

від 24.10.2019 по справі 904/3342/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2019 Справа № 904/3342/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Контракт-Енерго", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Трейд Дніпро", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 230 178,73 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники:

від позивача Прилєпов О.А. дов. № 01/04/19 від 01.04.2019 адвокат

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Контракт-Енерго" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Трейд Дніпро" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 230 178,73 грн., з яких: 196 111, 71 грн. - повернення суми попередньої оплати, 23 090,14 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами, 3 916, 86 грн. - три проценти річних, 7 060, 02 грн. - інфляційні втрати.

Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору № 18/01/18-1 від 18.05.2018 в частині поставки попередньо оплаченого товару.

07.08.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.09.2019 року.

Ухвалою від 10.09.2019 року підготовче засідання відкладено на 03.10.2019 року.

Ухвалою суду від 03.10.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні 24.10.2019 року

Відповідач явку повноважного представника в підготовчі та судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення (а.с. 66, 71)

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 24.10.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2018 року між Позивачем (Покупцем) та Відповідачем (Постачальником) укладено договір на поставку продукції № 18/01/18-1. (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Продукцію, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Продукцію, найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики якої зазначені в Додатках до Договору на кожну партію Продукції.

Відповідно до п. 1.2. Договору Постачальник гарантує, що Продукція належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством.

Умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних

правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" 2010, які застосовуються із урахуванням

особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору (п. 1.3. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що ціна Договору орієнтовано складає 30 000 000,00 грн. втому числі ПДВ- 5 000 000,00 грн. Остаточна ціна Договору складається із суми всіх Додатків, що укладаються Сторонами на кожну партію Продукції.

Ціни на кожну партію Продукції визначаються в Додатках до Договору. Ціна може бути змінена за взаємною згодою Сторін. (п.п. 2.2.,2.3. Договору).

Відповідно до п.п. 2.4, 2.5. Договору Вартість Продукції, зазначена в п. 2.1 Договору, включає вартість тари, упаковки, маркування Продукції, а також інші витрати, які покладаються на Постачальника відповідно до умов постачання, зазначених в п. 3.1. Договору. Розрахунки за Продукцію здійснюються Покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунку Постачальника в порядку і строки, передбачені у Додатках до Договору.

Згідно п. 3.1. Договору Постачальник здійснює поставку Продукції за умовами згідно з Додатками до Договору.

Пунктами 3.2., 3.3. Договору передбачено, що місце, строк поставки Продукції визначається в Додатках до Договору. Фактичний об`єм кожної партії Продукції (якщо поставка Продукції здійснюється партіями) зазначається у відповідному Додатку до Договору, який є невід`ємною частиною даного Договору. Покупець в межах запланованого в Договорі обсягу Продукції, має право перерозподіляти Продукцію між вантажоотримувачами без додаткового погодження з Постачальником.

На виконання Договору Сторонами був укладений Додаток (Специфікація) № 1 до Договору від 18.05.2018 р.

Відповідно до п. 2 Специфікації загальна вартість Продукції: 7 500 000 грн. 00 коп., ут.ч. ПДВ 1 250 000 грн. 00 коп.

Згідно п. 2 Специфікації умови розрахунків: оплата за Продукцію здійснюється в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у наступному порядку:

1-й етап - попередня оплата у розмірі 50% (п`ятдесяти відсотків) вартості Продукції (партії Продукції), встановленої у п. 2 цієї Специфікації, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання Покупцем рахунку Постачальника.

2-й етап - остаточний розрахунок здійснюється після постачання Продукції (партії Продукції), підписання видаткових документів та реєстрації Постачальником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 5 (п`яти) банківських днів.

За доводами позовної заяви, які належним чином не спростовані відповідачем, у травні 2018 року сторони погодили поставку партії товару в кількості 5 вагонів щебеню фракції 40-70 за ціною 395.00 грн. за 1 тону з доставкою у сумі 136275,00 грн. та 10 вагонів щебеню фракції 5-20 по 415.00 гри. за 1 тону у сумі 286350,00 гри. Загальна суму партії поставки становить 422 625,00 грн.

Згідно платіжного доручення №566 від 25.05,2018 року Позивач перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача кошти (попередню оплату) в розмірі 422 625,00 грн.

Відповідач поставив Позивачу продукцію 01.06.2018 на суму 136 828,00 грн. (ВН № 40 під 01.06.18), 19.07.2018 р. на суму 44 719,76 грн. (ВН № 47 від 19.07.18), 03.08.2018 р, - на суму 8 951,71 грн. (ВН № 55 від 03.08.18), 04.08.2018 р. - на суму 36 013,82 гри (ВН № 56 від 04.08.18). Загальна сума, на яку поставлено Продукцію Позивачу, склала 226 513,29 грн. Після цього, постачання без будь-яких пояснень Відповідач припинив.

26.10.2018 року Позивач надіслав Відповідачу Лист від № 26/10-1, яким повідомив про те, що договір на поставку продукції №18/01/18-1 від 18.05.2018 вважається розірваним на підставі п. 13,1.2. Договору з 17 листопада 2018 року.

19.11.2018 року Позивач направив Відповідачу Лист №19/11, за змістом якого, в зв`язку з розірванням з 17.11.2018 року Договору, просив у строк до 30.11.2018 року повернути Позивачу частину передоплати в сумі 196 111,71 грн. - суму на яку не було здійснено постачання продукції Відповідачем, на якій останній відповіді не надав.

На час розгляду справи доказів повернення попередньої оплати в сумі 196 111,71 грн. суду не надано.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами п. 13.1.2. договору сторони передбачили дострокове розірвання договору з ініціативи покупця, оформленої у вигляді письмового повідомлення про розірвання договору, яке повинно бути направлено Постачальнику не пізніше 20-ти календарних днів з моменту розірвання.

Отже, умовами договору на поставку продукції № 18/01/18-01 від 18.05.2018 року сторони передбачили, що даний правочин може бути розірваний в результаті дії Покупця, зокрема, шляхом вчинення останнім одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

Як вище встановлено судом, відповідно до п. 13.1.2., Позивач скористався своїм правом на одностороннє розірвання договору, зокрема, надіслав Відповідачу Лист від № 26/10-1 від 26.10.2018 року, в якому повідомив про те, що договір на поставку продукції №18/01/18-1 від 18.05.2018 вважається розірваним з 17 листопада 2018 року.

З огляду на викладене, зобов`язання, що складає предмет зазначеного правочину, є припиненим з 17.11.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала .

Таким чином, зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

За викладених обставин, суд вважає, що у цій справі, одностороннє розірвання Позивачем (Покупцем) договору поставки № 18/01/18-1 від 18.05.2018, є підставою для вимоги про повернення оплати, на яку не здійснено поставку продукції, в сумі 196 111,71 грн., на підставі ст. 1212 ЦК України .

Крім повернення суми грошових коштів у розмірі 196 111,71 грн., Позивач вимагає стягнення з Відповідача трьох процентів річних в розмірі 3 916 грн. 86 коп., а також інфляційних втрат в розмірі 7 060 грн. 02 коп. за період з 01.12.2018 року по 31.07.2019 року. Зазначені вимоги обґрунтовані положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти . Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 № 910/10156/17.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, дія статті 625 Цивільного кодексу України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що розрахунок здійснено правильно.

З огляду на викладені позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 3 916 грн. 86 коп., а також інфляційних втрат в розмірі 7 060 грн. 02 коп. підлягають задоволенню.

Також Позивач просить суд стягнути з Відповідача відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 23 090 грн. 14 коп. на підставі ч. 3 ст. 693 ЦК України, в силу положень якої, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Зважаючи на те, що наведена вище норма матеріального закону передбачають сплату відсотків за користування грошовими коштами, яке відбувається в рамках відповідного правочину, при цьому, як вище встановлено судом, укладений сторонами договір поставки було розірвано, і вимоги позивача щодо повернення сум коштів одержаних за вказаним договором ґрунтуються на положеннях Глави 83 ЦК України (Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави), у суду відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст. ч. 3 ст. 693 ЦК України, що виключає підстави для задоволення позову в частині стягнення відсотки у розмірі 23 090,14 грн.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, заявлені вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 207 088 грн. 59 коп., з яких: 196 111, 71 грн. - безпідставно збережені грошові кошти 3 916, 86 грн. - три проценти річних, 7060, 02 грн. - інфляційні втрати. В решті позову слід відмовити.

Згідно приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Трейд Дніпро" (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, 10, офіс 420, код ЄДРПОУ 40536321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Контракт-Енерго" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, офіс 7, код ЄДРПОУ 33536263) 196 111,71 грн. - безпідставно збережені грошові кошти, 3 916,86 грн. - три проценти річних, 7060,02 грн. - інфляційні втрати, 3 106 грн. 33 коп. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.11.2019

Суддя О.В. Ліпинський