Рішення
від 26.09.2019 по справі 907/786/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

26.09.2019 р. м. Ужгород Справа № 907/786/18

За позовом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача Буштинського виробничого господарського розрахункового житлово - комунального підприємства, смт. Буштино Тячівського району

про стягнення 18 617 грн. збитків за порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Сінкіна Е.В.

представники :

Позивача -

Відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області, м. Ужгород заявлено позов до відповідача Буштинського виробничого господарського розрахункового житлово - комунального підприємства, смт. Буштино Тячівського району про стягнення 18 617 грн. збитків за порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Позивач просить задоволити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем при здійсненні господарської діяльності законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Вказує на те, що Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області у період з 27.04.2017 року по 05.05.2017 року проведено позапланову перевірку Буштинського виробничого господарського розрахункового житлово - комунального підприємства, в ході якої було встановлено, що відповідачем в період з 28.05.2016 року по 05.05.2017 року здійснювався забір підземних вод самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. ст. 44, 49 Водного кодексу України, у зв`язку з чим державі заподіяно збитків в сумі 18 617 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився, хоча підготовче провадження судом неодноразово відкладалося. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем .

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

Відповідно до статті 15 2 Водного кодексу України, статті 20 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів відноситься до повноважень Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів на місцях.

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 року № 249, Державна екологічна інспекція у Закарпатській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, завданням якої, є реалізації повноважень Держекоінспекції у межах Закарпатської області.

За результатами планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, проведеної державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області в період 11.05.2016 року по 27.05.2016 року, виявлені порушення статей 44, 49 Водного Кодексу України, допущені при здійсненні господарської діяльності Буштинським виробничим господарським розрахунковим житлово - комунальним підприємством. Зокрема, встановлено, що Буштинським виробничим господарським розрахунковим житлово - комунальним підприємством не оформлено дозвіл на спеціальне водокористування підземних вод, в результаті чого відповідачем у період з 03.12.2013 року по 27.05.2016 року самовільно (без дозволу на спеціальне водокористування) забрано підземних вод об`ємом 56,4 тис. м.куб.

У період з 27.04.2017 року по 05.05.2017 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області проведено позапланову перевірку дотримання Буштинським виробничим господарським розрахунковим житлово - комунальним підприємством вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, в частині виконання останнім вимог припису від 30.05.2016 року, складеного за наслідками проведеної планової перевірки від 30.05.2016 року, та встановлено, що Буштинським виробничим господарським розрахунковим житлово - комунальним підприємством вимоги припису не виконано в повному обсязі, а загальний об`єм самовільно забраної води з підземного джерела водопостачання за період з 28.05.2016 року по 05.05.2017 року становить 23,8 тис.м.куб.

За результатами позапланової перевірки, згідно розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним водокористуванням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, Буштинському виробничому господарському розрахунковому житлово - комунальному підприємству на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, розраховано суму завданих збитків за період з 28.05.2016 року по 05.05.2017 року в розмірі 18 671 грн.

Згідно пункту 1.4. Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464 передбачено, що документом, який фіксує факт проведення перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання, є акт перевірки. В акті перевірки зазначаються виявлені порушення й недоліки.

В силу ст. 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Відповідно до ст. 46 вищевказаного Кодексу водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб (ч. ч. 1, 2 ст. 48 Водного кодексу України).

Згідно ч. 1 п. 9 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Проведеними державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області плановою та позаплановою перевіркою, за наслідками яких складено відповідні акти перевірки, встановлено, що відповідач у порушення обов`язку, визначеного у п. 9 ч.1 ст. 44 Водного кодексу України, здійснює спеціальне водокористування без отримання дозволу.

Як випливає із матеріалів справи, а відповідачем не спростовано, дозволу на спеціальне водокористування Буштинським виробничим господарським розрахунковим житлово - комунальним підприємством не оформлено.

Здійснення спеціального водокористування за відсутності дозволу на підставі ст. 110 Водного кодексу України є порушенням вищенаведених норм Водного кодексу та тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно - правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Наведене кореспондується зі ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» .

Розміри збитків, заподіяних при самовільному водокористуванні, розраховуються відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за № 767/16783.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в період з 28.05.2016 року по 05.05.2017 року здійснював спеціальне водокористування без відповідного дозволу, що є порушенням чинного законодавства, що і було зафіксовано в акті позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, завершеної 05.05.2017 року. За даний період Буштинським виробничим господарським розрахунковим житлово - комунальним підприємством було забрано 23,8 тис. куб.м. підземних вод.

У зв`язку з порушенням норм законодавства, державним інспектором нараховано до стягнення з відповідача збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів згідно вказаної вище Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків за наступною формулою:

Зсам = 5 х W х Тар , де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м 3 ; Тар - розмір, аналогічній ставці рентної плати за спеціальне водокористування води, встановленої статтею 255 Податкового Кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренаж вод - грн/100м 3 , води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м 3 , води, яка входить до складу напоїв, -грн/м 3 -). Для води лиманів Тар аналогічній ставці рентної плати за спеціальне водокористування поверхневих вод для показника «Інші водні об`єкти» , встановленої статтею 255 Податкового Кодексу України, на дату виявлення порушення.

На дату виявлення порушення, відповідачу нараховано за період вчинення правопорушення з 28.05.2016 року по 05.05.2017 року суму 18 671 грн. збитків за самовільне споживання 23,8 тис. м.куб. води, встановлене актом позапланової перевірки.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним водокористуванням підземних вод, проведено за вказаною формулою.

Правильність нарахування розміру збитків в сумі 18 671 грн. судом перевірено.

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача суму 18 617 грн. збитків.

Доказів відшкодування вказаної суми збитків відповідачем суду не подано, з огляду на що такі збитки підлягають стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі - 18 617 грн.

Крім того, вина заподіювача шкоди презюмується, тобто, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідачем не спростовано факту завдання шкоди.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку щодо наявності факту порушення відповідачем умов спеціального водокористування, а саме, здійснення спеціального водокористування за відсутності відповідного на те дозволу.

З огляду на вищенаведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків, заподіяних внаслідок самовільного водокористування підземними водами, документально доведеними, обґрунтованими та відповідачем не спростованими. Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 762 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Буштинського виробничого господарського розрахункового житлово - комунального підприємства, Тячівський район, смт. Буштино, вул. Травнева, 6 (код ЄДРПОУ 31002482) до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища (на рахунок УК у Тячів. р/смт Буштино, р/р 33119331007250, назва банку одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку одержувача - 899998, код платежу - 24062100, ЄДРПОУ 38028923) суму 18 617 (Вісімнадцять тисяч шістсот сімнадцять гривень) грн. збитків за порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

3. Стягнути з Буштинського виробничого господарського розрахункового житлово - комунального підприємства, Тячівський район, смт. Буштино, вул. Травнева, 6 (код ЄДРПОУ 31002482) на користь Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород, вул. Швабська, 14 (код ЄДРПОУ 38015668) 1 762 (Одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення підписано 30.10.2019 року.

Суддя Пригара Л.І.

СудГосподарський суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення26.09.2019
Оприлюднено04.11.2019
Номер документу85327989
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —907/786/18

Судовий наказ від 13.01.2020

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Пригара Л.І.

Судовий наказ від 13.01.2020

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Пригара Л.І.

Рішення від 26.09.2019

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Пригара Л.І.

Ухвала від 25.06.2019

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Пригара Л.І.

Ухвала від 28.05.2019

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Пригара Л.І.

Ухвала від 10.05.2019

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Пригара Л.І.

Ухвала від 26.03.2019

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Пригара Л.І.

Ухвала від 26.02.2019

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Пригара Л.І.

Ухвала від 31.01.2019

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Пригара Л.І.

Ухвала від 02.01.2019

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Пригара Л.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні