Рішення

від 28.10.2019 по справі 910/11484/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2019Справа № 910/11484/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Брама-Інженерні системи , м. Запоріжжя

до Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ

про стягнення 102 461,62 грн,

Представники:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Брама-інженерні системи звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення 102 461,62 грн, у тому числі: 94 531,19 грн - пені та 7 930,43 грн - 3% річних за користування чужими грошовими коштами, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним виконанням зобов`язань з оплати будівельних робіт, виконаних на підставі договору №ПР/Е-181309/НЮ від 05.12.2018 на виконання робіт: Технічне переоснащення відео нагляду території дистанції електропостачання Нижньодніпровськ-Вузол, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Іларіонівська, 1 .

Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.08.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, але із повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання у справі на 30.09.2019.

12.08.2019 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечив, оскільки позивачем невірно визначено періоди нарахування штрафних санкцій. Крім того, відповідач просить суд застосувати норми чинного законодавства щодо зменшення відповідальності у зв`язку з простроченням оплати, з огляду на те, що оплата за виконані роботи були здійснена в повному обсязі, тому порушення зобов`язань не завдало збитків позивачу.

У судове засідання 30.09.2019 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, у зв`язку з чим суд оголосив перерву в судовому засіданні до 28.10.2019.

24.10.2019 та 25.10.2019 через канцелярію суду від Акціонерного товариства Українська залізниця надійшли аналогічні клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 28.10.2019 у справі №910/11484/19, в режимі відеоконференції.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.10.2019 відмовив у задоволенні клопотання Акціонерного товариства Українська залізниця про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У судове засідання 28.10.2019 представники позивача та відповідача не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №0103051759412 та №0103051759404.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Брама-Інженерні системи (далі - підрядник) та Акціонерним товариством Українська залізниця (далі - замовник) був укладений договір №ПР/Е-181309/НЮ від 05.12.2018 на виконання робіт: Технічне переоснащення відео нагляду території дистанції електропостачання Нижньодніпровськ-Вузол, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Іларіонівська, 1 , відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, власними трудовими та матеріально-технічними ресурсами, в обсягах, передбачених проектно-кошторисною документацією виконати роботи по технічному переоснащенню відео нагляду території дистанції електропостачання Нижньодніпровськ-Вузол та здати замовнику в установлений даним договором строк закінчені роботи. Замовник зобов`язується прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Згідно п.1.2. договору об`єкт будівництва: Технічне переоснащення відео нагляду території дистанції електропостачання Нижньодніпровськ-Вузол, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Іларіонівська, 1.

Відповідно до п.2.1. договору вартість робіт та матеріалів за цим договором, визначається договірною ціною, що є невід`ємною частиною цього договору та складається на підставі кошторисного розрахунку підрядника, який погоджується замовником, та складає: 678 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 113 000,00 грн.

За умовами п.3.3. договору розрахунки за фактично виконані підрядником роботи проводяться протягом 60 календарних днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за формою №КБ-3) та актів приймання-передачі змонтованого устаткування, але не раніше реєстрації податкової накладної.

Пунктом 5.1. сторони погодили, що передача фактично закінчених підрядником робіт по мірі їх виконання та приймання їх замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою №КБ-3) та актів приймання-передачі змонтованого устаткування.

Відповідно до п.12.2.1. договору за прострочення виконання обов`язку, передбаченого п.3.3. даного договору замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за яких нараховується пеня.

Цей договір набуває законної сили з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань (п.19.1. договору).

Додатково до договору №ПР/Е-181309/НЮ від 05.12.2018 сторони підписали договірну ціну на будівництво, локальні кошториси на будівельні роботи, підсумкову відомість ресурсів та календарний графік будівництва.

30.10.2018 між сторонами було підписано акт №2 здачі-прийняття виконаних проектних робіт за договором №16/1/8-1 від 01.08.2018 на суму 22 000,00 грн.

На виконання умов договору №ПР/Е-181309/НЮ від 05.12.2018, між сторонами було складено та підписано 28.12.2018, зокрема, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 за формою КБ-2в на загальну суму 616 529,48 грн.

Крім того, позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату робіт №408 від 19.12.2018 на суму 616 529,48 грн, а також 28.12.2018 зареєстровано податкову накладну.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 10.05.2019 щодо погашення заборгованості за договором №ПР/Е-181309/НЮ від 05.12.2018.

Проте, в порушення умов договору відповідач за поставлений товар розраховувався частинами, а саме 29.05.2019 та 07.06.2019 по 308 264,74 грн, тобто з порушенням строків, передбачених в п. 3.3. договору, що підтверджується банківською випискою по рахунку та не заперечується відповідачем.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 509 ЦК України)

За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст. 837-864 Цивільного кодексу України.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №ПР/Е-181309/НЮ від 05.12.2018, відповідно до якого позивач зобов`язався виконати роботи по технічному переоснащенню відеонагляду території дистанції електропостачання Нижньодніпровськ-Вузол та здати замовнику в установлений даним договором строк закінчені роботи, а відповідач зобов`язувався прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Так, пунктом 3.3. договору передбачено, що розрахунки за фактично виконані підрядником роботи проводяться протягом 60 календарних днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за формою №КБ-3) та актів приймання-передачі змонтованого устаткування, але не раніше реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що зазначені вище документи були підписані 28.12.2018, тобто виконані позивачем роботи повинні були бути оплачені відповідачем у строк не пізніше 26.02.2019. Проте, відповідач розраховувався з порушенням строків, передбачених п. 3.3. договору.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем умови договору виконані належним чином, проте відповідачем порушено строки здійснення оплати.

За вказаних обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача 94 531,19 грн - пені та 7 930,43 грн - 3% річних, нараховані за період з 29.12.2018 по 07.06.2019.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Судом встановлено, що відповідно до п.12.2.1. договору за прострочення виконання обов`язку, передбаченого п.3.3. даного договору замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за яких нараховується пеня.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки пені та 3% річних та встановив, що в них допущено помилку, зокрема у визначенні періоду простроченого грошового зобов`язання та відповідно у розмірі пені та 3% річних.

За розрахунком суду, обґрунтованими визнаються позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 57 438,59 грн та 3 % річних у сумі 4 839,33 грн. за період з 27.02.2019 по 06.06.2019.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, суд відзначає наступне.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 2 статті 233 ГК України, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведені законодавчі норми, враховуючи тривалість прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, при цьому, розмір неустойки не перевищує суму погашеної заборгованості, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

З урахуванням встановленого вище, приймаючи до уваги, що відповідачем неналежним чином виконувались зобов`язання за договором №ПР/Е-181309/НЮ від 05.12.2018 щодо здійснення своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТзОВ Брама-Інженерні системи про стягнення з АТ Українська залізниця 94 531,19 грн - пені та 7 930,43 грн - 3% річних підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, що складаються з 1 921,00 грн судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 800,00 грн.

Згідно ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат, позивач надав суду договір №09/08/19-ГП від 09.08.2019 про надання правової допомоги, акт №1 від 19.08.2019 про надання послуг, рахунок №СФ 09/08-19 від 09.08.2018 на суму 2 800,00 грн, а також платіжне доручення №83763 від 12.08.2019 про оплату правової допомоги в розмірі 2 800,00 грн.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, понесені позивачем покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Брама-Інженерні системи задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, місто Київ, вул. Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Брама-Інженерні системи (69057, м. Запоріжжя, вулиця Яценка, будинок 1А, квартира 21; ідентифікаційний код 38520593) 57 438 (п`ятдесят сім тисяч чотириста тридцять вісім) грн 59 коп. - пені, 4 839 (чотири тисячі вісімсот тридцять дев`ять) грн 33 коп. - 3% річних, 1 167 (одну тисячу сто шістдесят сім) грн 62 коп. - судового збору та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 1 701 (одна тисяча сімсот одна) грн 89 коп.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Повний текст рішення складено: 01.11.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України

Суддя В.В. Бондарчук