Ухвала

від 31.10.2019 по справі 920/797/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.10.2019 Справа № 920/797/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Чепульської Ю.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивачів:

1. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України; 2. Сумської обласної державної адміністрації;

3. Конотопської районної державної адміністрації Сумської області;

до відповідачів: 1. відділу освіти Конотопської районної державної адміністрації Сумської області;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента Інжиніринг» ;

про визнання недійсними результатів публічної закупівлі та договору про закупівлю,

за участю представників сторін:

від позивачів: 1. не прибув;

2. ОСОБА_1 ;

3. не прибув;

від відповідачів: 1. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

2. не прибув;

від прокуратури - Вортоломей І.Г.

Стислий виклад позиції сторін. Заяви учасників справи. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Прокурор 31.07.2019 звернувся з позовною заявою до суду, в якій просить суд визнати недійсними результати державної закупівлі, проведеної першим відповідачем, що оформлені повідомленням про намір укласти договір, згідно якого переможцем відкритих торгів визначено другого відповідача, а також визнати недійсним договір підряду від 28.12.2018 № 431 на виконання робіт, укладений між відповідачами (а.с.4-17, том 1).

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що порушенням інтересів держави є те, що першим відповідачем під час проведення закупівлі порушені вимоги чинного законодавства, які призвели до необ`єктивної оцінки пропозицій учасників, неправомірного вибору переможця та укладення економічно невигідного договору про закупівлю за бюджетні кошти. Укладений за результатами цієї процедури закупівлі договір суперечить вимогам законодавства та призведе до протиправного фінансування видатків державного бюджету.

Крім цього, відхилення економічно вигідної пропозиції іншого учасника з одночасним акцептуванням дорожчої пропозиції другого відповідача, суперечить меті та принципам проведення публічних закупівель. Проте, органи, уповноважені на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, не здійснювали надані їм повноваження до моменту звернення прокурором з позовом до суду. Тому інтереси держави у сфері публічних закупівель залишаються не захищеними.

Ухвалою суду від 02.08.2019 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі.

Перший відповідач 23.08.2019 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд залишити позовну заяву без розгляду (а.с.132-145, том 1). На думку прокурора, крім першого позивача, органами, уповноваженими державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, є також Сумська обласна державна адміністрація та Конотопська районна державна адміністрація. Проте прокурор не обґрунтував наявність у позивачів повноважень щодо здійснення моніторингу закупівель, контролю за дотриманням законодавства про закупівлі, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Прокурор 02.09.2019 надав до суду відповідь на відзив першого відповідача, в якій просить суд позовні вимоги задовольнити та зазначив, що доводи першого відповідача є необгрунтованними (а.с.178-183, том 1).

Другий позивач 06.09.2019 надав до суду відповідь на відзив першого відповідача (а.с.190-195, том 1).

Третій позивач 09.09.2019 надав до суду відповідь на відзив першого відповідача (а.с.210-217, том 1). Крім того, третій позивач просить здійснювати розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 09.09.2019 було відкладено підготовче засідання по справі. Також, вказаною ухвалою було продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів. Ухвалою від 09.10.2019 було відкладено підготовче засідання по справі. Ухвалою суду від 21.10.2019 було закрито підготовче провадження та призначино справу до судового розгляду по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

У відповідності з Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , який 30.09.2016 набув чинності з Конституції України виключено Розділ VII Прокуратура , а основні засади діяльності та функції органів прокуратури закріплено у статті 131-1 Конституції України (Розділ VIII Правосуддя ).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох виключних випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно. Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (вказана правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду 05.12.2018 по справі № 923/129/17).

Згідно з ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В Рішенні у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, у пункті 27 зазначено, що оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" зазначено, що для виконання будь-яких функцій для захисту інтересів держави має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою (вищезазначені правові позиції містяться також в Постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 906/853/17).

Отже, на думку суду, необхідно дослідити питання наявності чи відсутності підстав для представництва прокуратурою позивачів у справі та встановити обставини, які перешкоджають захисту прав та інтересів останніх саме належним суб`єктом - позивачами. Сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів.

Так прокурор зазначає, що звертався до позивачів з листами, з метою повідомлення про виявлені порушення закону під час проведення публічної закупівлі та спонукання до вжиття заходів на захист інтересів держави.

Перший позивач повідомив листом прокуратуру, що до його компетенції не належить здійснення контролю у сфері публічних закупівель. Третій позивач листом повідомив, що не має повноважень для звернення до суду, не вбачає порушень інтересів держави.

Суд погоджується з доводами першого відповідача, що прокурор не обґрунтував наявність у першого та третього позивачів повноважень щодо здійснення моніторингу закупівель, контролю за дотриманням законодавства про закупівлі, та права останніх при виявленні випадків недотримання законодавства про закупівлі (в тому числі Закону України Про публічні закупівлі ) звернутися до суду з позовом в інтересах держави.

В той же час, другий позивач повідомив, що має повноваження для звернення з позовом, однак не вжив самостійних заходів для захисту інтересів держави, а направив лист до третього позивача щодо необхідності проведення службового розслідування, а також забезпечення захисту інтересів держави шляхом подачі позову.

Листом другого позивача від 24.05.2019 зазначено, що зважаючи на відсутність в розпорядженні достатніх даних (у тому числі документарно підтверджених) для прийняття обґрунтованого рішення стосовно вимог прокуратури, буде вжито заходи з отримання документів щодо проведення закупівлі робіт з нового будівництва футбольного поля зі штучним покриттям на території В`язівського навчально-виховного комплексу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Конотопської районної ради Сумської області та висновку Управління Південно-Східного офісу Держаудитслужби у Сумській області про результати її моніторингу, проведено аналіз зібраних матеріалів на предмет достатності доказової бази для подання відповідного позову про визнання договору закупівлі недійсним. Уже за результатами проведеної роботи буде вирішуватись питання щодо можливості звернення до суду за захистом інтересів держави відповідно до вимог чинного законодавства, про що орган прокуратури буде повідомлено додатково.

Також, 11.06.2019 другий позивач направив третьому позивачу лист з вимогою проведення службового розслідування по перевірці фактів, викладених в листі прокуратури від 14.05.2019, притягнення винних осіб до відповідальності та звернення з позовом до суду.

Крім того, 12.07.2019 другий позивач звертався з листом до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, в якому просив вжити заходів по підготовці та направленню до господарського суду позовної заяви про визнання недійсними результатів державної закупівлі.

На думку суду, прокурор повинен надати суду належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Отже, саме лише посилання прокурора на те, що інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженими органами державної влади допущено бездіяльність, в той час, як другим позивачем вчинялись дії для збирання доказової бази для звернення до суду з позовною заявою, не є виключною підставою для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

У даному випадку не можна говорити про те, що другий позивач не здійснює захисту або здійснює його неналежно, оскільки ним вживались дії для захисту інтересів держави. Стосовно першого та третього позивача, то самим прокурором не з`ясовано, яким чином вказані суб`єкти владних повноважень мають право і повинні захистити права у даних правовідносинах, враховуючи ст. 19 Конституції України.

Крім того, прокурор у позовній заяві зазначав, що обставини, які викладені у позовній заяві, суттєво порушують інтереси держави. Однак, на думку суду, саме лише посилання в позовній заяві на те, що спірні правовідносини суттєво порушують інтереси держави, недостатньо для звернення до суду з даним позовом.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку. На думку суду, прокурором не доведено законних підстав для представництва інтересів держави у правовідносинах, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.

Керуючись ст. 226, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивачів - Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Сумської обласної державної адміністрації, Конотопської районної державної адміністрації Сумської області до - Відділу освіти Конотопської районної державної адміністрації Сумської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента Інжинірінг» про визнання недійсними результатів публічної закупівлі та договору про закупівлю - залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України.

Ухвала підписана суддею 01.11.2019.

Суддя О.Ю. Резніченко