Рішення

від 29.10.2019 по справі 923/854/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2019 року Справа № 923/854/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Херсонського обласного центру з гідрометеорології, м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД, м. Житомір

про стягнення заборгованості в сумі 4 054,75 грн за договором на одержання спеціалізованої гідрометеорологічної продукції

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув

Херсонський обласний центр з гідрометеорології (позивач) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою № 37-09-14/1003 від 04.10.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4 054,75 грн за договором на одержання спеціалізованої гідрометеорологічної продукції № 5/10-018 від 14.05.2018.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Представники сторін в судове засідання не прибули.

Відповідач відзив на позов не надав, про причини неявки не повідомив, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. 20.10.2019 р. надіслав до суду заяву про порушення правил підсудності позивачем.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористались своїм правом на участь своїх представників у судовому засіданні.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивач та відповідач не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою, винесеною по даній справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, - суд

в с т а н о в и в:

Позивач у позові зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про гідрометеорологічну діяльність , чинних Авіаційних правил України, затверджених наказом Державіаслужби України 09.03.2017 р. № 166, пункта 2 підпункта 1 Додатка 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1102 - Херсонський обласний центр з гідрометеорології - єдиний сертифікований провайдер, який має право надавати послуги з метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден в аеропорту Херсон.

Матеріалами справи підтверджується, що 14 травня 2018 р. між Херсонським обласним центром з гідрометеорології (далі - Позивач) та ТОВ ЯнЕір`ЛТД (далі - Відповідач) укладено Договір № 5/10-018 на одержання спеціалізованої гідрометеорологічної продукції (далі - Договір).

Згідно умов Договору Відповідач замовляє і зобов`язується оплатити, а Позивач бере на себе зобов`язання з надання Відповідачу послуг з метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден Відповідача усіх видів та типів в аеропорту Херсон, у порядку та на умовах Договору.

Відповідно до пункту 3.1. Договору вартість послуг визначається на підставі тарифів, діючих на момент надання послуг, наведених в Додатку № 1 до Договору.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував покладені на нього зобов`язання.

До позовної заяви позивачем надано наступні акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг):

№ 269 від 6 серпня 2018 р. на суму 433,29 грн.,

№335 від 16 жовтня 2018 р. на суму 433,29 грн.,

№349 від 30 жовтня 2018 р. на суму 433,29 грн..,

№360 від 7 листопада 2018 р. на суму 433,29 грн.,

№365 від 13 листопада 2018 р. на суму 433,29 грн.,

№380 від 22 листопада 2018 р. на суму 433,29 грн.,

№388 від 28 листопада 2018 р. на суму 433,29 грн.

Позивач стверджує, що акти разом з рахунками-фактурами надсилались на поштову адресу Відповідача.

За умовами п. 4.3. Договору Відповідач взяв на себе зобов`язання щодо оплати рахунків не пізніше 10 банківських днів з моменту його отримання.

Матеріалами справи підтверджується, що Акти приймання-передачі виконаних робіт Відповідач підписав частково. Не підписаними є акти виконаних робіт № 335 від 16 жовтня 2018 р., №360 від 7 листопада 2018 р.

За умовами п.4.6. договору - замовник зобов`язаний підписати акт наданих послуг та повернути підписаний примірник виконавцю протягом 10 робочих днів з дати його отримання. У разі відсутності зауважень протягом 10 робочих днів з моменту отримання акту наданих послуг він вважається підписаним сторонами та є підставою для взаєморозрахунків між виконавцем і замовником.

Враховуючи викладене, суд погоджується з думкою позивача, що вищевказані не підписані акти виконаних робіт є підставою для взаєморозрахунків.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін.

Матеріалами справи підтверджується, що 17 липня 2019 р. позивач направив відповідачу претензію щодо погашення основної заборгованості і сплату штрафних санкцій.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 3 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених дим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3033,03 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 781,21 грн. пені.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що у разі несплати замовником рахунка-фактури відповідно до умов п.4.3. договору, замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 781,21 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 160,51 грн. інфляційних та 80,00 грн. 3% річних.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи Ліга (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ ) перевірив розрахунок інфляції та 3% річних, дійшов висновку щодо задоволення вищевказаних позовних вимог.

Судом відхиляються посилання відповідача на порушення позивачем правил підсудності з огляду на наступне.

Частиною 5 статті 29 ГПК України передбачено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ян Еір ЛТД (код ЄДРПОУ 38267160) на користь Херсонського обласного центру з гідрометеорології (код ЄДРПОУ 21295896) заборгованість за послуги з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден Відповідача в аеропорту Херсон у розмірі 3033,03 грн., 3%-річних в сумі 80,00 грн., інфляційне збільшення 160,51 грн., пеню - 781,21 грн. та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту рішення 01.11.2019 року.

Суддя В.В.Литвинова