Рішення

від 21.10.2019 по справі 128/1789/18

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/1789/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2019 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Ганкіної І.А.,

за участю секретаря Жигаровій Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Літинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення державного виконавця, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Літинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення державного виконавця, мотивуючи свої вимоги тим, що 22 лютого 2018 року відповідачем ухвалена постанова про тимчасове обмеження позивача, ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, з огляду на те, що він має заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 31.12.2017 року становить 29661,44 грн. Така постанова, ухвалена відповідачем є незаконною, а тому підлягає скасуванню з таких підстав.

Основним і єдиним законним джерелом та засобом для свого існування та сплати аліментів на утримання дитини та погашення заборгованості по аліментах є підприємницька діяльність позивача, пов`язана з наданням транспортних послуг, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.05.2016 року та витягом з реєстру платників єдиного податку від 16.05.2016 року.

Доказом того, що позивач не має іншого заробітку (доходу) є трудова книжка серії НОМЕР_1 на його ім`я, в якій зазначено, що з останнього місця роботи позивач звільнений 24.05.2016 року та на даний час не працює. Отже, відповідач ухвалив постанову, яка суперечить вимогам вказаних норм права, та порушує права позивача та охоронювані законом інтереси.

За вказаних обставин позивач просить суд скасувати оскаржувану постанову.

Відповідно до заперечень поданих представником відповідача, вбачається, наступне: На виконанні в Літинському РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 08.11.2012 відкрито виконавче провадження ВП № 35110036 з виконання виконавчого листа № 2-944/2011 виданого 21.12.2011 року Вінницьким районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини зі всіх доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.05.2011 до досягнення сином повноліття.

З виконання зазначеного виконавчого документа державним виконавцем згідно статті 71 Закону України Про виконавче провадження 17.01.2018 обчислено заборгованості зі сплати аліментів про що складено шо відповідний розрахунок, згідно якого в боржника ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів станом на 31.12.2017 рік складає в 29661,44 грн, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців. Зазначений розрахунок зі сплати аліментів супровідним листом від 17.01.2018 вих. № 600/15.9-25 був надісланий для відома та виконання сторонам виконавчого провадження. Тому на підставі викладеного згідно з вимогами частини 9 статті 71 Закону, в зв`язку з тим, що в боржника ОСОБА_1 сукупний розмір зі сплати аліментів перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державним виконавцем від 22.02.2018 року було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, яка супровідним листом 22.02.2018 за вих. № 2553 надіслана для виконання та відома сторонам виконавчого провадження.

Перевіркою майнового стану ОСОБА_1 , встановлено, що в боржника відсутнє майно на яке може бути звернуто стягнення і здійсненні державним виконавцем заходи, щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, що підтверджується відповідними інформаційними довідками про перевірку майнового стану боржника. Щодо джерел отримання доходів боржником - фізичною особою, Державна фіскальна служба України надає інформацію про те, що боржник ОСОБА_1 в ТОВ ТК АВТО-ЛОПСТИКА код. ЄДРПОУ-39692367 отримує виплати та доходи відповідно до умов цивільно-правового договору (код доходу 102), але державного виконавця про свої доходи не боржник повідомляв, чим ухилявся від виконання зобов`язань покладених на нього рішенням суду, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню.

Боржник в позовній заяві зазначає, згідно частини 10 статті 71 Закону тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі, якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування, посилаючись на те, що ОСОБА_1 займається підприємницькою діяльністю, яка пов`язана з наданням транспортних послуг, хоча згідно витягу з бази НАІС ДДАІ МВС України від 10.05.2018 встановлено, що за боржником не зареєстровано жодного транспортного засобу.

Окрім того додатково повідомляємо, що на виконанні в підпорядкованому відділі від 06.02.2018 відкрито ще одне провадження ВП № 55729691 з виконання виконавчого листа № 137/306/17 виданого 10.07.2017 Літинським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів в розмірі 8800 грн., з виконання якого боржником не вжито жодних заходів щодо погашення боргу. Зазначене виконавче провадження постановою від 20.02.2018 року об`єднано у зведене виконавче провадження з виконавчим провадженням з виконання рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

Тому ОСОБА_1 не вжито достатніх заходів щодо погашення заборгованості зі сплати аліментів, яка станом на 30.07.2018 рік тільки зросла, боржник взагалі не повідомляє відділ про свої доходи хоча отримував виплати відповідно до умов цивільно-правового договору, квитанції до відділу про сплату аліментів надає не вчасно, або взагалі не надає, чим не виконує вимоги пункту 21 розділу X Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Відповідно до постанови державного виконавця ВП № 35110036 виданої 22,02,2018 у боржника ОСОБА_1 , утворилася заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої складає 29 661,44 гри.

Враховуючи те що у боржника наявна заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дитини за період більш як шість місяців у розмірі 29 661,44 грн. державний виконавець при винесенні зазначеної постанови діяв в межах наданих йому законом повноважень.

Безпідставними є доводи заявника про те, що виникнення у нього заборгованості за період часу до набрання законної сили пунктом 2 частини дев`ятої статті 71 Закону унеможливлює застосування до нього обмежень, передбачених цією нормою, оскільки з її змісту встановлення обмеження пов`язується з наявністю певного розміру заборгованості, а не з періодом часу, за який вона утворилась.

При цьому, врахування заборгованості зі сплати аліментів, яка виникла у боржника за період до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів , яким внесено зміни в ст. 1 Закону, не можна розцінювати як надання цій нормі зворотної сили.

В Прикінцевих положеннях Закону від 07 грудня 2017 року № 2234-УШ відсутні вказівки щодо відкладеного набрання чинності частиною 9 ст. 71 Закону, а отже вона підлягає застосуванню одразу із набранням чинності даним Законом в цілому, із 06 лютого 2018 року. В задоволені позову сторона відповідача просить відмовити повністю.

Представник позивача адвокат Сільченко О.В. подав суду заяву про розгляд позову без його присутності та присутності позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовільнити. Розгляд провести без технічної фіксації.

Представник відповідача Літинського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області подав суду заперечення на позовну заяву, однак в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.08.206 року гр. ОСОБА_1 звільнений з роботи за власним бажанням 24.05.2016 року та станом на день винесення рішення запис про офіційне працевлаштування (а.с.5-6).

22.02.2018 року державним виконавцем Літинського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області винесено постанову відносно про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі ч. 9 ст. 71 ЗУ Про виконавче провадження (а.с.10).

На даний час ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність, пов`язану з наданням транспортних послуг, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.05.2016 року та витягом з реєстру платників єдиного податку від 16.05.2016 року (а.с.10,11,12).

Вінницьким районним судом Вінницької області видано виконавчий лист 22.06.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини зі всіх доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.05.2011 до досягнення сином повноліття (а.с. 35).

08.11.2012 року державним виконавцем Літинського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 2010 р.н. ВП № 35110036 (а.с.36).

24.04.2017 року видано виконавчий лист Літинським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочку сплати аліментів в розмірі 8 800 грн (а.с. 37).

06.02.2018 року державним виконавцем Літинського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області відкрито виконавче провадження за № 55729691 про стягнення з ОСОБА_1 неустойки (пені) за в/л № 137/306/17 від 10.05.2017 року (а.с.38).

Постановою державного виконавця Літинського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 20.02.2018 року виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 об`єднанні в одне зведене виконавче провадження (а.с.39,40).

Відповідно до розрахунку заборгованості від 17.01.2018 року, в ОСОБА_1 за період з 01.09.2012 року по 31.12.2017 року утворилася заборгованість по несплаті аліментів в сумі 29 661,44 грн (а.с.41).

Згідно відповіді наданої Державною податковою службою України від 06.12.2016 року в боржника ОСОБА_1 наявні відкриті рахунки в державних банківських установах (а.с.45).

07.12.2016 року державним виконавцем Літинського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області винесено постанову про арешт коштів боржника по ВП № 35110036, відкритих в фінансовій установі (а.с 46).

Державна фіскальна служба України надає інформацію про те, що боржник ОСОБА_1 в ТОВ ТК АВТО-ЛОПСТИКА код. ЄДРПОУ-39692367 отримує виплати та доходи відповідно до умов цивільно-правового договору (код доходу 102), але державного виконавця про свої доходи не боржник повідомляв, чим ухилявся від виконання зобов`язань покладених на нього рішенням суду, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню (а.с. 52).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 35110036 станом на 30.07.2018 рік заборгованість складає 32 935,25 грн (а.с. 58).

Згідно відповіді наданої Державною податковою службою України від 12.12.2017 року в боржника ОСОБА_1 наявні відкриті рахунки в державних банківських установах (а.с.49).

В подальшому державним виконавцем Літинського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області було винесено постанову про арешт коштів боржника по ВП № 35110036, відкритих в фінансовій установі (а.с 50).

07.05.2018 року державним виконавцем Літинського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по ВП № 35110036 про звернення стягнення доходів з ОСОБА_1 (а.с.53).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об' 1єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта, у боржника ОСОБА_1 відсутнє будь-яке майно (а.с.54).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за гр. ОСОБА_1 відсутні будь-які зареєстровані дані про наявність земельних ділянко у власності чи користуванні на території Літинського району (а.с.57).

Згідно витягу з бази НАІС ДДАІ МВС України від 10.05.2018 встановлено, що за боржником не зареєстровано жодного транспортного засобу (а.с.55), однак це не виключає можливість здобуття доходу за допомогою оренди транспортних засобів.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто, для відновлення порушеного права в зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частини перша статті 5 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема, принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у тому числі з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Згідно статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02.06.2016 (далі - Закон України №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За нормами частини першої статті 5 Закону України №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців визначені статтею 18 Закону України №1404-VІІІ, зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України №1404-VІІІ)

Згідно частини першої статті 71 Закону України №1404-VІІІ порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження. (частини четверта статті 71 Закону України №1404-VІІІ)

Частиною другою статті 74 Закону України №1404-VІІІ визначено що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частиною другої статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом є встановленим та підтвердженим належним та допустимим доказом, що згідно витягу з реєстру платників єдиного податку позивач є суб`єктом господарювання, який має право на надання послуг перевезення вантажним автомобільним транспортом (а.с.11,12).

Докази того, що позивач має інші джерела доходу стороною відповідача не доведені.

Таким чином, судом є встановленим, що основним і єдиним джерелом та засобом для свого існування та сплати аліментів на утримання дитини та погашення заборгованості по аліментах позивача є його підприємницька діяльність, пов`язана з наданням транспортних послуг, що підтверджується вищевказаною випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.05.2016 року та витягом з реєстру платників єдиного податку від 16.05.2016 року.

П. 10. ст.71 ЗУ Про виконавче провадження зазначає, що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, постанова про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 22.02.2018 по ВП № 35110036 не відповідає вимогам та принципам, передбаченим п.10 ст.71 ЗУ Про виконавче провадження , а тому підлягає до скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 245, 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.71 ЗУ`Про виконавче провадження , суд, -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити.

Постанову заступника начальника Літинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 22.02.2018 року про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати протиправною та скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А. Ганкіна