Рішення

від 30.10.2019 по справі 541/853/19

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/853/19

Провадження №2/541/636/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 жовтня 2019 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі головуючого судді - Андрущенко-Луценко С.В.,

при секретарі - Калініченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Зубівської сільської ради Миргородського району про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,

в с т а н о в и в:

18.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вище зазначеним позовом про встановлення факту належності правовстановлюючого документу (заповіту) та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В позові посилається на те, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 3,16 га., яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №070831 виданого відповідно до розпорядження Миргородської райдержадміністрації від 30 вересня 2004 року №218. У встановленому законом порядку він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 . При цьому було встановлено, що в заповіті написаному на його ім`я спадкодавець ОСОБА_2 назвала його онуком, коли в дійсності він не перебував в родинних відносинах з спадкодавцем, зважаючи на що виникла необхідність у встановленні факту належності йому правовстановлюючого документу -заповіту складеного від імені ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченого 25.04.2017 року секретарем Зубівської сільської ради Миргородського району ОСОБА_3 Л.М ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі за №29. Також він не може через нотаріуса оформити таке спадкове майно, як земельна ділянка, оскільки втрачений оригінал Державного акта про право власності на земельну ділянку, зважаючи на що нотаріусом йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, що спонукало його звернутися з даним позовом до суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задовольнити, як законний та обґрунтований.

Представник відповідача -Зубівської сільської ради Миргородського району в судове засідання не з`явився. Установа належним чином повідомлена про день та час судового розгляду, направила на адресу суду лист з якого вбачається, що позов сільською радою визнається, а справу вона просить розглянути у відсутності представника.

Третя особа - Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області свого представника в судове засідання не направила. З установи на адресу суду надійшов лист з якого вбачається, що Головне управління розпоряджається тільки вільними землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів та не розпоряджається землями, які знаходяться у приватній власності, а тому при розгляді справи покладається на розсуд суду та справу просить розглянути у відсутності представника.

Суд, заслухавши пояснення позивача, показання свідків, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає що заявлений позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.8).

За свого життя ОСОБА_2 на підставі розпорядження Миргородської райдержадміністрації від 30 вересня 2004 року №218 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №070831 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Зубівської сільської ради Миргородського району площею 3,16 га.(а.с.18).

ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений секретарем Зубівської сільської ради Миргородського району за яким вона заповідала своєму онукові ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 належну їй земельну ділянку площею 3,16 га. кадастровий номер 5323282200:00:005:0080 , яка розташована на території Зубівської сільської ради Миргородського району (а.с.9).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 не є онуком ОСОБА_2 , але за життя вона його називала онуком.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що ОСОБА_2 рідна сестра бабусі ОСОБА_1 . ОСОБА_6 завжди називала позивача своїм онуком,оскільки у неї своїх дітей не було. Коли ОСОБА_6 була жива, то ОСОБА_1 допомагав їй по господарству, неодноразово вона у нього гостювала в с. В.Сорочинці Миргородського району. В селі немає інших осіб з анкетними даними ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він проживає по-сусідству з позивачем ОСОБА_1 в с. Великі Сорочинці Миргородського району. Він був свідком того, як ОСОБА_6 неодноразово гостювала у позивача. Позивач їй допомагав по господарству.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що працює секретарем Зубівської сільської ради Миргородського району і саме вона оформляла заповіт ОСОБА_2 . При оформленні заповіту заповідачка назвала ОСОБА_1 своїм онуком і тому саме це вона з її слів зафіксувала в заповіті. Стверджує, що заповіт ОСОБА_2 оформлявся саме на позивача ОСОБА_1

Постановою нотаріуса від 06 серпня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з приводу оформлення спадкового майна після смерті ОСОБА_2 по причині не підтвердження спадкоємцем родинних відносин та в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку (а.с.11).

Судом достовірно встановлено, що заповіт ОСОБА_2 складено саме на позивача ОСОБА_1 , що вбачається у відповідності його анкетних даних, зазначених у заповіті, його паспортним даним. В той же час позивач не є онуком спадкодавця.

Отже, позивачем доведено, що заповіт складений від імені ОСОБА_2 , посвідчений 25.04.2017 року секретарем Зубівської сільської ради Миргородського району, зареєстрований в реєстрі за №29 дійсно належить йому.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом. Відповідно до ст.ст. 1268, 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд Право власності є непорушним Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Під час судового розгляду справи не встановлено інших осіб, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 мала у власності земельну ділянку, а отже дана земельна ділянка може бути успадкована, але відсутність правовстановлюючого документа позбавляє позивача можливості оформити право власності через нотаріальну контору.

Оскільки вищезазначені обставини перешкоджають позивачеві ОСОБА_1 оформити право власності на спадкове майно в позасудовому порядку, суд вважає можливим постановити рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 1216; 1217; 1218; 1219; 1220; 1221, 316; 317; 318; 319; 321 ЦК України, ст.ст.77, 81, 89, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до територіальної громади в особі Зубівської сільської ради Миргородського району (37660, с.Зубівка, ЄДРПОУ 24832642), третя особа Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області (36038, м. Полтава, вул. Уютна,23) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,- задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю с. В.Сорочинці Миргородського району Полтавської області правовстановлюючого документу -заповіту від імені ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченого 25 квітня 2017 року секретарем Зубівської сільської ради Миргородського району Полтавської області Лещенко Л.М., зареєстрованого в реєстрі за №29.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем с. В.Сорочинці Миргородського району Полтавської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 грудня 2017 ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку площею 3,16 га., за кадастровим номером 5323282200:00:005:0080, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Зубівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №070831, виданого на підставі розпорядження голови Миргородської райдержадміністрації від 30 вересня 2004 року №218.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя: С. В. Андрущенко-Луценко