Постанова

від 11.08.2006 по справі 16/359н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/359н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11.08.06                                                                                 Справа № 16/359н-ад.

Суддя господарського суду Луганської області Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали адміністративного позову  відкритого акціонерного товариства “Імпульс”, м. Северодонецьк Луганської області

до Державної виконавчої служби у м. Северодонецьк, м. Северодонецьк Луганської області

про  визнання  нечинними  платіжні  вимоги та стягнення 32661 грн. 28 коп.

при секретарі судового засідання Бабаяні А.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Журба О.А., керівник,

                       Веніславський Т.В., дов. від 10.08.06.,

від відповідача –не прибув,

                                                   ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили  з 1 вересня 2005 року, до початку  діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України,  вирішуються відповідним господарським  судом  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Тому,  та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі здійснено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

          У судовому засіданні 21.07.06. було оголошено перерву до 11.08.06. до 16 години у присутності повноважних представників сторін, про що підписано запис про оголошення перерви в порядку ст.150 КАС України.

Суть спору:  позивачем  заявлено вимоги про:

-          визнання нечинної платіжну вимогу № 49 від 01.06.2006;

        -    визнання нечинної платіжну вимогу № 50 від 01.06.2006;

        -    стягнення з відповідача у м. Северодонецьк 32661,28 грн.

          Заявою від 21.07.06. позивач змінив позовні вимоги і просить визнати дії відповідача по стягненню грошових коштів у сумі 32661,28грн. на підставі платіжних вимог від 01.06.06. №№49,50 –неправомірними, визнати нечинними платіжні вимоги від 01.06.06. №№49,50, стягнути з відповідача 32661,28грн. та постановити окрему ухвалу по відношенню до відповідача.

          Заявою від 11.08.06. позивач змінив позовні вимоги і просить визнати дії відповідача по стягненню грошових коштів у сумі 32661,28грн. на підставі платіжних вимог від 01.06.06. №№49,50 –неправомірними і стягнути з відповідача 32661,28грн. Підставою доля зміни позовних вимог позивач вказує ст.ст.105,106 КАС України, ст.1212 ЦК України та Закон України «Про виконавче провадження».

          Доказів надіслання змінених позовних вимог відповідачу позивач суду не надав.

          Відповідач відзивом від 21.07.06. проти позову заперечує та вказує на те, що даний спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судопровадження.

          Позивач підтримав змінений позов.

          Сторони примирення не досягли.

Враховуючи вищевикладене та дослідивши матеріали справи,  вислухав представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Провадження у справі в часті позову щодо стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 32661,28грн. на підставі правил ст.1212 ЦК України слід закрити на підставі вимог п.1ч.1ст.157 КАС України –дана вимога не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позов в часті визнання дій відповідача по стягненню грошових коштів з позивача у сумі 32661,28грн. на підставі платіжних вимог від 01.06.06. №№49,50 неправомірними слід залишити без задоволення, оскільки позивач не надав доказів щодо оскарження постанов державної виконавчої служби у м. Северодонецьку про стягнення з позивача коштів на виконання виконавчих документів. Адже правовстановлюючим документом у правовідносинах позивача з державною виконавчою службою у  м. Северодонецьку є постанова державного виконавця, а не платіжна вимога. І норми Закону України «Про виконавче провадження»встановлюють правила для оскарження саме постанови державної виконавчої служби, а не платіжної вимоги. Відповідно до вказаного, дії державної виконавчої служби можна визнати неправомірними або незаконними якщо оскаржується постанова (або інший правовстановлюючий документ) державної виконавчої служби, тобто, з приводу постановлення державним виконавцем такого документу.

          Крім того слід зазначити, що позивачем не надано належних доказів про спис державної виконавчої служби у м. Северодонецьку.

          За таких підстав, у цій часті позову слід відмовити.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати, сплачені позивачем та підтверджені належними документами, слід покласти на позивача у розмірі 3грн.40коп.

Згідно ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 150,157,158 –163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Провадження у справі в часті позову по стягненню 32661,28грн. закрити.

2.          В решті позову відмовити.

3.          Судові витрати покласти на позивача.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 16.08.2006р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                          Р.М.Шеліхіна