Рішення

від 29.10.2019 по справі 322/769/19

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 322/769/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2019 року смт. Новомиколаївка

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Шиш А.Б.

при секретарі Вишняк Т.В.

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру обов`язкової частки у спадщині та визнання права власності на майно в порядку спадкування ,

в с т а н о в и в:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду, в якому вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_3 , після смерті якої залишилося спадкове майно, а саме 9/16 частин житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, площею 8,0146 га., кадастровий номер 2323680400:04:005:0014, розташована на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області. 22 лютого 2017 року бабуся склала на її ім`я заповіт, яким заповіла їй вищевказану земельну ділянку. Спадкоємцем за законом, який звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, є її дядько ОСОБА_2 25 травня 2019 року державний нотаріус Шостої Запорізької державної нотаріальної контори відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 також просив видати йому свідоцтво про право на спадщину на частину цієї ж земельної ділянки, як обов`язкову частку у спадщині. Відповідач ОСОБА_2 має право на 1/6 обов`язкову частку майна померлої ОСОБА_3 . Після смерті її дідуся ОСОБА_4 , відповідач ОСОБА_2 забрав гроші останнього, в сумі близько 30 тисяч гривень, з корисних мотивів забрав до себе матір, зняв її з реєстрації в с. Зірниця Новомиколаївського району Запорізької області, та, без відома бабусі, перевів пенсію останньої на картку в банку, у зв`язку з чим бабуся за весь час проживання не могла отримувати свою пенсію, обмежив її спілкування з рідними та друзями, доводив матір до голодування. Після року прожитого у сина, бабусю, на її прохання, повернули додому в с. Зірниця Новомиколаївського району Запорізької області. Після цього ОСОБА_2 нерегулярно відправляв бабусі пенсію. Забезпечити бабусю продуктами та всім необхідним їй допомагали друзі та знайомі. Відповідач доводив матір до сліз погрозами, що її виселять з рідної хати. Відповідач не приймав будь - якої участі у житті своєї матері, не цікавився станом її здоров`я. ОСОБА_3 через похилий вік та хворобу перебувала у тяжкому становищі та потребувала сторонньої допомоги, яку бабусі надавала саме вона. Відповідач при цьому будь-якої участі у житті своєї матері не приймав, станом її здоров`я не цікавився.

2.В позові ОСОБА_1 просила суд зменшити розмір обов`язкової частки відповідача у спадщині після смерті ОСОБА_3 з урахуванням відносин між спадкоємцем та спадкодавцем з 1/6 до 1/10 частини, та визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 8,0146 га., кадастровий номер 2323680400:04:005:0014, розташовану на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВІДЗИВУ, ВІДПОВІДІ НА ВІДЗИВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

3.Відповідач ОСОБА_2 правом на подання відзиву не скористався.

4.В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

5.Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, та пояснив суду, що вказані в позовній заяви обставини не відповідають дійсності. Він дійсно після смерті батька ОСОБА_4 , за проханням матері, забрав гроші, які батько збирав, в сумі близько 20 тисяч гривень. Проте іншу суму, також близько 20 тисяч гривень, забрала позивачка. З 01 квітня 2015 року він забрав матір до себе додому, так як після поховання його батька в матері було дуже погане самопочуття. ЇЇ пенсію він переоформив за новим місцем проживання. Протягом року мати жила у нього, і все було добре. Через рік мати забажала повернутися додому. Близько півтори місяця він займався переоформленням її пенсії, у зв`язку з чим виникла затримка у отриманні пенсії матір`ю. Учасниками АТО він матір не лякав. У них дійсно була розмова, в якій він повідомив матір, що так як будинок, в якому вона проживає, не оформлений, у неї його можуть забрати. Позивач з липня 2016 року приїздила до бабусі близько одного разу на рік. Він приїздив до матері також по мірі можливості.

6.Вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, допитавши свідків, а також вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

7.Судом встановлено, що 22 лютого 2017 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким належну їй земельну ділянку, площею 8,0146 га., кадастровий номер 2323680400:04:005:0014, розташовану на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, заповіла ОСОБА_1

8. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 18 липня 2018 року Новомиколаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

9.Відповідач ОСОБА_2 являється сином ОСОБА_3 , що підтверджено витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 10 січня 2019 року № 00021840353.

10.Із заявами про прийняття спадщини звернулися позивач ОСОБА_1 , та відповідач ОСОБА_2 , якому, відповідно до положень ст. 1241 ЦК України, належить право на обов`язкову частку у спадщині.

11.Постановою державного нотаріуса Шостої Запорізької державної нотаріальної контори від 25 травня 2019 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді вказаної земельної ділянки, у зв`язку із належністю ОСОБА_2 обов`язкової частки у праві на спадщину, і подання ним заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину у вигляді частини вказаної земельної ділянки.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИВ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

12.Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

13.Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

14.Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

15.Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

16.Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

17.Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

18.Згідно із ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

19.Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що ОСОБА_3 01 квітня 2015 року після смерті свого чоловіка добровільно переїхала до свого сина ОСОБА_2 , в якого мешкала понад один рік. Після повернення останньої додому близько 1 разу на 2 тижні до неї приїздила її онука ОСОБА_1 , яка надавала їй допомогу. ОСОБА_2 приїздив до матері 2 - 3 рази на рік. ОСОБА_3 господарство не вела, сама доглядала за собою, все робила сама. Вона також неодноразово допомагала ОСОБА_3 Пенсію та орендну плату за землю ОСОБА_3 отримувала сама.

20.Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що ОСОБА_3 хотіла заповісти свою ділянку онукам, а потім переписала заповіт. До ОСОБА_1 ОСОБА_3 відносилася як до доньки. Майже кожного тижня позивачка приїздила до ОСОБА_3 Відповідач також інколи приїздив до матері. ОСОБА_3 про сина нічого поганого не говорила. Вона добровільно переїхала до нього жити, оскільки після смерті свого чоловіка дуже погано себе почувала.

21.Допитаний в судовому засіданні свідок голова Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області ОСОБА_7 пояснив суду, що після повернення ОСОБА_3 від сина до с. Зірниця Новомиколаївського району Запорізької області по всіх питаннях щодо останньої він спілкувався із її онукою - ОСОБА_1 З ОСОБА_2 він спілкувався рідко. Від кого ОСОБА_3 дізналася, що в неї можуть забрати будинок, йому не відомо. До сільської ради скарги від ОСОБА_3 на адресу її сина ОСОБА_2 не надходили.

22.Суд зазначає, що показання вказаних свідків не містять інформації про те, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 існували неприязні відносини, ненадання останнім допомоги матері, якої вона потребувала, або існують інші обставини, які мають істотне значення для зменшення його розміру обов`язкової частки у спадщині.

23.Таким чином вказані факти вважаються судом не доведеними.

24.При цьому суд зазначає, що сам по собі факт надання одним із спадкоємців за життя спадкодавця допомоги у більшому розмірі, а ніж інший спадкоємець, не являється підставою для зменшення розміру обов`язкової частки у спадщині спадкоємця, який надавав допомогу у меншому розмірі.

25.На підставі вищевказаного суд дійшов до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру обов`язкової частки у спадщині ОСОБА_2 , і, відповідно, визнання права власності ОСОБА_1 на вказану у позові земельну ділянку.

Керуючись ст. 12, 81, 263, 265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення у повному обсязі.

Рішення суду в повному обсязі виготовлене 01 листопада 2019 року.

Суддя А.Б.Шиш