Рішення

від 02.10.2019 по справі 449/972/19

ПЕРЕМИШЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 449/972/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2019 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

судді: Борняк Р.О.,

за участю секретаря судових засідань: Баран П.Д.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добряницької сільської ради Перемишлянського району Львівської області, третя особа: Перемишлянська районна державна адміністрація про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить: визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,1672га (кадастровий номер земельної ділянки 4623380600:01:000:0356) та земельну ділянку площею 0,7171га (кадастровий номер земельної ділянки 4623380600:01:000:0106), яка розташована на території Добряницької сільської ради Перемишлянського району Львівської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, держаний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ № 003131 від 28.02.2000 року.

Заяву обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 , якій на праві приватної власності відповідно державного акту серії ІІ-ЛВ № 003131 від 28.02.2000 року належала земельна ділянка загальною площею 0,8843га , яка розташована на території Добряницької сільської ради Перемишлянського району Львівської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Проте, в нотаріальному порядку вона не змогла оформили прийняття спадщини, а саме земельної ділянки, хоча фактично вступила у володіння спадковим майном, оскільки втратилися оригінали правовстановлюючого документу (державний акт на право приватної власності на вищезгадану земельну ділянку. Фактично вона вступила у володіння спадковим майном , засаджує та обробляє земельні ділянки, вирощує врожай.

Зазначає, що нотаріально не має можливості прийняти спадщину і володіти спадковим майном через відсутність у спадкодавця оригіналу державного акту на право приватної власності на землю.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак від нього надійшла заява про розгляд даної цивільної справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак від представника відповідача надійшла заява про розгляд даної цивільної справи без їхньої участі, заперечень не мають.

Представник третьої особи Перемишлянської районної державної адміністрації в судове засідання теж не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак від представника третьої особи надійшла заява про розгляд даної цивільної справи без їхньої участі, заперечень не мають.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 ЦПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти, позов задовольнити з наступних підстав.

Частина 1 статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.01.2013р., ОСОБА_2 померла - 28.01.2013 р.

Згідно Державного акту серії ІІ-ЛВ № 003131 від 28.02.2000 р. , ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,8843га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Добряницької сільської ради.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.07.2019р. ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки площею 0,1672га (кадастровий номер земельної ділянки 4623380600:01:000:0356) та земельну ділянку площею 0,7171га (кадастровий номер земельної ділянки 4623380600:01:000:0106), яка розташована на території Добряницької сільської ради Перемишлянського району Львівської області.

Згідно довідки Добряницької сільської ради Перемишлянського району Львівської області від 17.07.2019 р., ОСОБА_2 постійно проживала до дня смерті в с.Тучне із своєю онучкою ОСОБА_1 , яка після її смерті фактично прийняла спадщину, похоронила померлу, доглядає за спадковим майном, обробляє земельну ділянку.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно з ч. 1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Вищевказані обставини сторонами не оспорюються, визнаються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно зі ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно зі ст.16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Обставин, які б вказували, що на спірне майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, в суді не встановлено.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не оспорює право позивача на земельну ділянку, позовні вимоги сторони визнали, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що в суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання за нею права власності на земельну ділянку площею 0,1672га (кадастровий номер земельної ділянки 4623380600:01:000:0356) та земельну ділянку площею 0,7171га (кадастровий номер земельної ділянки 4623380600:01:000:0106), яка розташована на території Добряницької сільської ради Перемишлянського району Львівської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, держаний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ № 003131 від 28.02.2000 року.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив :

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: с.Тучне Перемишлянського району Львівської області, РНОКПП - НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування на земельну ділянку 0,1672га (кадастровий номер земельної ділянки 4623380600:01:000:0356) та земельну ділянку площею 0,7171га (кадастровий номер земельної ділянки 4623380600:01:000:0106), яка розташована на території Добряницької сільської ради Перемишлянського району Львівської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, держаний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ № 003131 від 28.02.2000 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Р. О. Борняк