Рішення

від 15.10.2019 по справі 600/781/19

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/781/19

Справа № 2/600/464/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді - Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Липної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Геленківської сільської ради Козівського району Тернопільської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся в суд із позовом до Геленківської сільської ради Козівського району Тернопільської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю два місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , який постійно проживав та був зареєстрований у спадковому будинку, що в АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця разом із ним постійно проживала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_3 . 15.11.2005 року його батько склав заповіт, посвідчений секретарем Геленківської сільської ради Козівського району Тернопільської області та зареєстрований в реєстрі за №9, згідно змісту якого заповів позивачу все своє майно, яке буде належати йому на день смерті. Вважає, що його мати, як спадкоємець першої черги за законом після смерті свого чоловіка, в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала та була зареєстрована із своїм чоловіком до дня його смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 , яка на час смерті проживала в с. Геленки, Козівського району, Тернопільської області та з нею на момент смерті ніхто не проживав. 15.11.2005 року його мати склала заповіт, посвідчений секретарем Геленківської сільської ради Козівського району Тернопільської області та зареєстрований в реєстрі за №10, згідно змісту якого заповіла позивачу все своє майно, яке буде належати їй на день смерті. Зазначає, що з метою оформлення своїх спадкових прав звернувся 14.08.2019 року до приватного нотаріуса Козівського районного нотаріального округу Боднарук Н.М., проте, у прийнятті заяви йому було відмовлено у зв`язку із пропуском встановленого законодавством строку на прийняття спадщини, оскільки він не був зареєстрований та не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не подав заяви про прийняття спадщини у встановлений законом 6-тимісячний строк з часу відкриття спадщини. Крім того, нотаріусом вказано про те, що із наданих позивачем документів неможливо встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю позивача. Будь-яких інших спадкоємців у його батьків, які б прийняли спадщину немає.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 30.09.2019 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі за такою та розпочато підготовче провадження (а.с.35).

04.10.2019 року від відповідача надійшов відзив на позову, згідно з яким його представник вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 вони визнають повністю та просив здійснювати розгляд справи у його відсутності (а.с.39).

08.10.2019 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача. У цьому клопотанні представник позивача вказав, що вони підтримують позовні вимоги в повному обсяг та просять їх задовольнити (а.с.40).

08.10.2019 року ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області було закрито підготовче провадження у справі та призначено таку до судового розгляду по суті (а.с.41).

11.10.2019 року від представника відповідача повторно надійшов відзив на позов за змістом аналогічний до поданого відзиву 04.10.2019 року (а.с.46).

15.10.2019 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, в якому він, серед іншого, зазначив, що позовні вимоги вони підтримують в повному обсязі (а.с.47).

В судове засідання учасники справи не з`явилися, подавши при цьому заяви про розгляд справи у їхній відсутності. При цьому, позивач та його представник просили задовольнити позовні вимоги, а представник відповідача визнав позов (а.с.39, 40, 46, 47).

Відповідно до ч.6 ст.263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

При цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України).

Судом встановлено, що батьками позивача, згідно з копією його свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.12.1963 року народження є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.15).

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 21.10.1952 року ОСОБА_2 (російською) та ОСОБА_4 (російською) зареєстрували шлюб. При цьому, після одруження прізвище чоловіка - ОСОБА_5 (російською), а дружини - ОСОБА_6 (російською) (а.с.16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що 20.01.2014 року зроблено відповідний актовий запис № 01, місце реєстрації смерті Геленківська сільська рада Козівського району Тернопільської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.14).

За життя ОСОБА_2 16.03.1990 року було видано Свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок, згідно зі змістом якого, йому, як голові колгоспного двору належав на праві власності житловий будинок з надвірними побудовами, що в АДРЕСА_1 , що підтверджується копієї такого (а.с.24).

Крім того, ОСОБА_2 належали на праві приватної власності земельні ділянки загальною площею 0,83 га., що розташовані в с. Геленки, Козівського району, Тернопільської області, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю 1-ТР № 002587 від 15.08.2001 року (а.с.25).

ОСОБА_2 на випадок своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року склав заповіт, посвідчений секретарем Геленківської сільської ради Козівського району Тернопільської області, та зареєстрований в реєстрі за №9, згідно змісту якого заповів своєму синові - ОСОБА_1 все своє майно, яке буде належати йому на день смерті (а.с.23).

ОСОБА_2 постійно проживав та був зареєстрований у будинку, що в АДРЕСА_1 . На день його смерті разом із ним постійно проживала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_3 , що визнається відповідачем і не потребує, згідно ч.1 ст.82 ЦПК України додаткового доказування.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що дружина ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги за законом після смерті свого чоловіка, в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала та була зареєстрована із своїм чоловіком до дня його смерті.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Геленківською сільською радою Козівського району Тернопільської області 28.01.2019 року (а.с.13).

За життя ОСОБА_3 26.11.2004 року було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №005493, згідно зі змістом якого, їй належала на праві приватної власності земельна ділянка, загальною площею 2,08 га., що розташована на території Геленківської сільської ради Козівського району Тернопільської області (а.с.20).

Крім того, ОСОБА_3 на підставі рішення Геленківської сільської ради Козівського району №179 від 19.07.2016 року належала на праві приватної власності земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,9730 га., що розташована в с. Геленки Козівського району Тернопільської області, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 28.11.2016 року (а.с.21).

ОСОБА_3 на випадок своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Геленківської сільської ради Козівського району Тернопільської області, та зареєстрований в реєстрі за №10, згідно змісту якого заповіла своєму синові - ОСОБА_1 все своє майно, яке буде належати їй на день смерті (а.с.22).

При цьому, судом також встановлено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживала та була зареєстрована у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а на день її смерті разом з нею у спадковому будинку ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с.27).

Крім того, як вбачається із довідки виконавчого комітету Геленківської сільської ради Козівського району Тернопільської області від 19.08.2019 року №203 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 одна і та сама особа, іншої особи на території сільської ради немає (а.с.26).

З метою оформлення своїх спадкових прав, ОСОБА_1 , 14.08.2019 року звернувся до приватного нотаріуса Козівського районного нотаріального округу Боднарук Н.М., однак йому було відмовлено у прийнятті заяви. Причинами такої відмови, як вбачається із листа-роз`яснення зазначеного нотаріуса, були: пропуск встановленого законодавством 6-тимісячного строку на прийняття спадщини так як позивач не проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини та нотаріус не взмозі був встановити на підставі поданих документів факт родинних зв`язків між спадкодавцем ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , у свідоцтві про народження якого у графі матір зазначено ОСОБА_3 (а.с.17).

Обґрунтовуючи наявність родинних зв`язків з ОСОБА_3 , а саме факт, що позивач є її сином, представник позивача вказує на те, що: у свідоцтві про народження ОСОБА_1 в графі мати зазначено ОСОБА_3 ; довідкою Геленківської сільської ради Козівського району Тернопільської області № 203 від 19.08.2019 року підтверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_3 одна і та ж особа; у заповітах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначено, що останні заповідають належне їм майно своєму синові ОСОБА_1 . Крім того, звертає увагу суду на те, що встановлена розбіжність у прізвищах виникла, ймовірно, через розбіжності у правописному написанні прізвища Мальський / ОСОБА_7 в українській та російській мовах.

Дослідивши матеріали справи та наявні у них докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість доводів позивача та його представника щодо наявності родинних відносин між позивачем та ОСОБА_3 , а саме, що остання є його матір`ю, оскільки у дослідженому судом заповіті ОСОБА_3 нею особисто однозначно вказано, що вона все майно, де б воно не було та з чого воно б не складалося, і взагалі все те, що мені буде належати на день смерті і на що я за законом матиму право, заповідаю своєму синові ОСОБА_1 .

Крім того, факт, що ОСОБА_3 була матір`ю позивача, на переконання суду, підтверджується і наявною у матеріалах справи копією заповіту ОСОБА_2 (а.с.23), який також зазначив, що заповідає усе майно позивачу, вказавши його як сина. При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про шлюб (виданого російською мовою) були подружжям (а.с.16).

Встановлюючи факт наявності родинних відносин між позивачем та ОСОБА_3 суд також врахував довідку Геленківської сільської ради Козівського району Тернопільської області №203 від 19.08.2019 року, якою підтверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_3 одна і та ж особа, а також наявність розбіжності у написанні прізвища ОСОБА_7 / ОСОБА_8 в українському та російському правописах.

Також, як з`ясовано судом, встановлення факту родинних відносин необхідно для позивача для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з роз`ясненнями п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника .

Відтак, на підставі вказаного, суд дійшов до висновку про наявність факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме факт, що остання була його матір`ю.

При цьому, враховуючи те, що встановлення факту родинних відносин ймовірно пов`язане із наступним вирішенням спору про право, суд вважає підставним звернення позивача саме у порядку позовного провадження.

Обґрунтованість такого висновку суду підтверджується також і роз`ясненнями Верховного Суду України, наданими у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування та п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення .

Щодо пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Обґрунтовуючи позовну вимогу про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач та його представник покликаються на те, що позивачу не було відомо про наявність заповіту матері на його ім`я, оскільки він не проживав із нею, а також те, що позивач звернувся до нотаріуса 14.08.2019 року, тобто з незначним пропуском визначеного законом строку для подання згаданої заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про обґрунтованість таких доводів представника позивача, оскільки те, що позивач не проживав разом із своєю матір`ю та враховуючи правову природу такого правочину як заповіт, слід вважати поважними причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки такий пропуск пов`язаний з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача при поданні заяви про прийняття спадщини.

Тотожним до цього висновку суду є й правова позиція Верховного суду та Верховного Суду України у справах цієї категорії, висловлена ними, зокрема, у постанові у справі №565/1145/17 від 26.06.2019 року (Верховний суд) та постановах у справах №6-496цс17 від 06.09.2017 року, №6-1320цс17 від 23.08.2017 року (Верховний Суд України), відповідно до яких необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Крім того, судом встановлено, що померла спадкодавець ІНФОРМАЦІЯ_2 , а звернувся позивач до нотаріуса 14.08.2019 року. Останнім днем визначеного законом строку для подання заяви про прийняття спадщини є 27.07.2019 року, що припадає на суботу - вихідний день, а тому останнім днем цього строку є 29.07.2019 року - наступний за ним робочий день, що відповідає вимогам ЦК України щодо обчислення строків та термінів. Відтак слід вважати, що позивачем пропущено шестимісячний строк всього на 16 днів.

Такий незначний часовий проміжок між подачею заяви про прийняття спадщини та спливом строку для її подачі, визначеного законом є, на переконання суду, однією із підстав для задоволення заявленої позовної вимоги про поновлення такого пропущеного строку.

Про обґрунтованість такого висновку суду свідчить також і правова позиція Верховного суду, висловлена у постанові у справі №681/203/17-ц від 17.10.2018 року.

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України цей строк визначений як шість місяців, і починається він з часу відкриття спадщини (дня смерті).

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" передбачено, що у випадку коли особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

У ч.1 ст.1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з нормою ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відтак, на підставі вказаного, суд дійшов до висновку, що позивачу слід визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері - ОСОБА_3 і достатнім строком у цьому випадку буде 2 місяці з моменту набрання цим рішенням законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 76-81, 82, 89, 206, 247, 258-259, 263-265, 273, 293-294, 315 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до Геленківської сільської ради Козівського району Тернопільської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити юридичний факт родинних відносин і визнати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 є сином ОСОБА_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 тривалістю 2 місяці з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ; паспорт серія НОМЕР_6 , виданий Залізничним РВ УМВС України у Львівській області 04.07.1996 року.

Відповідач - Геленківська сільська рада Козівського району Тернопільської області; місце знаходження: вул. Центральна, 46, с. Геленки, Козівський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 23590228.

Суддя О.Б.Гриновець