Рішення

від 08.05.2019 по справі 280/5234/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року 16:05Справа № 280/5234/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,

представників:

позивача Кравченка С.І.,

відповідача Куранової С.Г.,

розглянув в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регион-авто" (вул. Культурна, буд. 165, м. Запоріжжя, 69040) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

07.12.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Регион-авто" (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач ), в якій позивач просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2018 №0014111407, прийняте відповідачем, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 846865,50 грн, в тому числі основний платіж 564577,00 грн, штраф 282288,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що взаємовідносини з ТОВ ПРОДУКТОВА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ , ТОВ ГРАНДСТРАЙК , ТОВ ВАЙПТЕКС , ТОВ ФРОНТОР ЛТД , ТОВ ПРОТЕК АГРО ГРУП були реальними та підтверджуються всіма необхідними первинними документами, які надавались відповідачу під час проведення перевірки. На час здійснення операцій контрагенти мали податкову спеціальну правоздатність, керівні органи, спеціальні дозволи на здійснення господарської діяльності. Відтак висновки перевіряючих про дефектність укладених документів та, як результат, нереальність господарських відносин, вважає безпідставними та такими, що суперечать діючому законодавству. Вищевикладені обставини, на думку позивача, свідчать про неправомірність висновків акту перевірки щодо заниження податку на додану вартість за період, що перевірявся на загальну суму 846865,50 грн.

Ухвалою від 11.12.2018 у справі відкрите загальне позовне провадження, підготовче засідання призначене на 08.01.2019.

03.01.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що перевіркою позивача було встановлено порушення п.п.14.1.36, п.п.14.1.181, п.п. 14.1.231 п.14.1 ст.14; п.44.1 ст.44; п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 564577 грн, в т.ч. по періодам: грудень 2017 року на суму 389213 грн, січень 2018 року на суму 175364 грн. Проведеною перевіркою не підтверджено документально реальність здійснення господарських відносин ТОВ Регион-Авто з контрагентами постачальниками. В зв`язку з чим вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене законно та обґрунтовано, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (т.1 а.с. 50-86).

Підготовче засідання було відкладене на 07.02.2019.

Ухвалою від 07.02.2019 у відповідача були витребувані докази в обґрунтування його заперечень.

Протокольною ухвалою від 07.02.2019 був продовжений до 11.03.2019 строк підготовчого провадження, оголошена перерва у підготовчому засідання до 27.02.2019.

27.02.2019 від відповідача надійшов лист з приводу питання витребування оригіналів електронних доказів.

27.02.2019 представниками сторін до суду була подана заява про зупинення провадження у справі до 02.04.2019 для примирення.

Ухвалою від 27.02.2019 провадження у справі було зупинене до 02.04.2019.

01.04.2019 від позивача до суду надійшло заперечення на відзив з додатками (вх.№12770 від 01.04.2019) (т.1, а.с.114-216, т.2 а.с.1-137).

Ухвалою від 02.04.2019 провадження у справі поновлене, підготовче засідання призначене на 02.04.2019.

02.04.2019 від відповідача надійшло клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи (вх.№12979 від 02.04.2019) (т.2, а.с.138-205).

02.04.2019 представниками сторін до суду була подана заява про зупинення провадження у справі до 17.04.2019 для примирення (т.2, а.с.206).

Ухвалою від 02.04.2019 провадження у справі було зупинене до 17.04.2019.

Ухвалою від 17.04.2019 провадження у справі було поновлене, підготовче засідання призначене на 17.04.2019.

17.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08.05.2019.

У судовому засіданні 08.05.2019 представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві, представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

08.05.2019, на підставі ст.250 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, 01.03.2011 ТОВ Регион-Авто (код ЄДРПОУ 37573361) зареєстровано в якості юридичної особи (т.1, а.с.10-11).

Видами господарської діяльності позивача є: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19), управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (код КВЕД 68.32), діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування(код КВЕД 56.10), роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.31), допоміжне обслуговування наземного транспорту (код КВЕД 52.21).

На підставі направлення від 17.07.2018 №1588 та відповідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.4 п.78.1 Податкового кодексу України контролюючим органом проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ Регион-Авто з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ПРОДУКТОВА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ , ТОВ ГРАНДСТРАЙК , ТОВ ВАЙПТЕКС , ТОВ ФРОНТОР ЛТД , ТОВ ПРОТЕК АГРО ГРУП за результатом якої складено акт від 01.08.2018 №448/08-01-14-06/37573361 (т.1, а.с. 18-33).

У висновках Акту перевірки перевіряючими зазначено, що за результатами перевірки встановлені наступні порушення:

пп.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету за 2017 рік на суму 408105 грн;

пп.14.1.36, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що прервірявся, на загальну суму 564577 грн, в.ч. по періодам:

- грудень 2017 року на суму 389 213 грн;

- січень 2018 року на суму 175364 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивачем були подані заперечення щодо протиправності та незаконності висновків акту перевірки (т. 1 а.с. 34-36).

За результатами розгляду заперечень відповідачем була надана відповідь №28409/10/08-01-14-07-13 від 06.09.2018 про залишення без змін висновків акту перевірки (т.1 а.с. 36-38).

На підставі висновків Акту перевірки та відповіді на заперечення, відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0014111407 від 07.09.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 846865,50 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями у розмірі 564577 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 282 288,50 грн (т.1, а.с.15).

- №0014101407 від 07.09.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 510131,25 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями у розмірі 408105 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 102026,25 грн (т.1, а.с.14).

Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем в порядку адміністративного оскарження була направлена скарга до Державної фіскальної служби України про перегляд вищезазначених податкових повідомлень-рішень (т.1, а.с. 39-41).

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги за вих. №37790/6/33-33-11-01-02-25 від 21.11.2018 скарга задоволена частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 07.09.2018 №0014101407, а податкове повідомлення-рішення №0014111407 залишено без змін (т.1, а.с.42-46)

Не погодившись з правомірністю винесення податкового повідомлення-рішення №0014111407 від 07.09.2018, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Як свідчать матеріали акту перевірки, порушення у вигляді заниження податку на додану вартість виявлені при перевірці відображення в податковому обліку господарських відносин ТОВ Регион-Авто з ТОВ ПРОДУКТОВА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ , ТОВ ГРАНДСТРАЙК , ТОВ ВАЙПТЕКС , ТОВ ФРОНТОР ЛТД , ТОВ ПРОТЕК АГРО ГРУП .

Висновки акту перевірки побудовані на твердженнях контролюючого органу про:

- розриви у ланцюгах постачання контрагентів позивача, а саме: відсутність документального підтвердження придбання, виготовлення товарів контрагентами, що в подальшому реалізовані ТОВ Регион-Авто .

- відсутність у контрагентів позивача достатньої наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання товарів;

- інформацію з електронної системи ІС Відеоконтроль-Рубіж стосовно руху транспортних засобів, що перебувають на балансі позивача, на підтвердження операцій, відображених у товарно-транспортних накладних (далі - ттн);

- дані з Єдиного державного реєстру судових розслідувань про досудове розслідування у кримінальних провадженнях за ознаками кримінальних правопорушень, де фігурантами виступають контрагенти позивача, зокрема, ТОВ ПРОДУКТОВА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ , ТОВ ГРАНДСТРАЙК , ТОВ ВАЙПТЕКС .

У зв`язку з наведеним, контролюючий орган розцінив наданні позивачем до перевірки первинні документи складеними всупереч вимогам чинного законодавства та такими, що не можуть підтвердити реальність вчинення господарських операцій позивача з контрагентами.

1. Щодо фінансово-господарських операцій з ТОВ ПРОДУКТОВА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ .

Висновки відповідача щодо нереальності вчинення господарських взаємовідносин позивача з даним контрагентом базуються на підставі, зокрема, аналізу ттн, наданих до перевірки.

Так, аналізом ттн №86 від 19.12.2017 встановлено, що транспортний засіб RENAULT DOKKER АР8403ЕВ вантажопідйомністю 600 кг та габариту багажнику максимально 1570ммх1189ммх600ммх200мм (згідно технічних характеристик легкового автомобілю) не в змозі здійснити перевезення вантажу, вказаному у товарно-транспортній накладній.

Виходячи з технічних характеристик вантажу, 1 упаковка (4 шт) теплоізоляції Технофасад ефект має розміри 1200ммх600ммх200мм. Таким чином зроблено висновок, що за одну поїздку зазначений транспортний засіб, взмозі транспортувати не більш 5 упаковок теплоізоляції. Відповідно до видаткових накладних, для транспортування 28 (115шт/4 шт) упаковок теплоізоляції потрібно щонайменше 6 поїздок, не враховуючи інший вантаж (рейка монтажна - 320 метрів, суміш для теплоізоляції - 125 кг та інше).

ГУ ДФС у Запорізькій області надано запит до управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - ГУ НП в Запорізькій області), щодо надання інформації з електронної системи ІС Відеоконтроль-Рубіж стосовно руху транспортних засобів та отримано відповідь від 23.07.2018 №1204/2/01-2018, згідно якої встановлено, що інформації щодо пересування автошляхами України транспортного засобу з державним номером НОМЕР_1 у дату перевезення (19.12.2017) не зафіксовано.

Відтак, контролюючий орган дійшов до висновку про невідповідність наданих первинних документів (ттн) фактичним обставинам здійснення господарської операції, отже про нереальність операції з постачання та транспортування вказаного вантажу.

Крім того, на підставі опрацьованої податкової інформації перевіркою встановлено відсутність підтвердження реальності придбання ТОВ ПРОДУКТОВА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ товару (послуг, робіт) за грудень 2017 року, у контрагентів-постачальників та в подальшому їх реалізації контрагентам-покупцям, у т.ч. ТОВ Регион-Авто .

Згідно баз даних ДФС України встановлена відсутність інформації щодо транспортування вищезазначеного товару від постачальників до ТОВ ПРОДУКТОВА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ , навантаження-розвантаження товару, операції з оренди транспортного засобу або використання послуг з перевезення .

Проведеним аналізом діяльності ТОВ ПРОДУКТОВА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ по операціях з контрагентами-постачальниками встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу маніпулювання товарними позиціями та обсягом. В ході аналізу ЄРПН встановлено, що ТОВ ПРОДУКТОВА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ у грудні 2017 року здійснювало реалізацію товарів та послуг, первинне введення в обіг яких відсутнє.

Крім того, у ТОВ ПРОДУКТОВА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ відсутній достатній трудовий ресурс для виконання у грудні 2017 року відображених у ЄРПН послуг (транспортні, експедиційні, консультаційні, ремонтні послуги), у т.ч. для ТОВ Регион-Авто .

Судом встановлено, що 28.11.2017 між ТОВ ПРОДУКТОВА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ (постачальник) та ТОВ Регион-Авто (покупець) укладено договір поставки №12/12-17, відповідно до якого позивачу за видактовою накладною №РН-1219/01 від 19.12.2017 були передані будівельні матеріали. Постачальником складений рахунок-фактура №СФ-0000119 від 19.12.2017.

Перевезення та доставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними з відомостями про вантаж №0000000086 від 19.12.2017, №0000000086/1 від 19.12.2017 (т.1, а.с. 129-130).

Судом встановлено, що 28.11.2017 між ТОВ ПРОДУКТОВА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ (постачальник) та ТОВ Регион-Авто (замовник) укладено договір надання послуг №13/12-17, в порядку та на умовах якого виконавець зобов`язується прийняти на себе обов`язки по монтажу утеплювача, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи (т.1, а.с.120-123).

Відповідно до зазначеного договору ТОВ Регион-Авто прийняло роботи з монтажу утеплювача, що підтверджено актом №ОУ-1219/02 здачі-прийняття робіт (надання послуг); рахунком-фактурою №СФ-0000120 від 19.12.2017; видатковою накладною №РН-1219/01 від 19.12.2017, рахунком-фактурою №СФ-0000119 від 19.12.2017, наряд-заказом №119 (т.1, а.с.124-128).

Розрахунки між підприємства не проводились. Відповідно даних контролюючого органу, станом на 31.01.2018 наявна кредиторська заборгованість у сумі 158040 грн.

2. Щодо фінансово-господарських операцій з ТОВ ГРАНДСТРАЙК .

На підставі опрацьованої податкової інформації контролюючим органом встановлено відсутність підтвердження реальності придбання ТОВ ГРАНДСТРАЙК товару (послуг, робіт) за грудень 2017 року, у контрагентів-постачальників та в подальшому їх реалізації контрагентам-покупцям, у т.ч. ТОВ Регион-Авто .

Аналізом Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), АРМ Митниця встановлено, що придбання у неплатників ПДВ або імпорт ТОВ ГРАНДСТРАЙК товарів (робіт послуг), задекларованих для реалізації ТОВ Регион-Авто , відсутнє.

Згідно ЄРПН встановлено реєстрацію контрагентом-постачальником ТОВ ГРАНДСТРАЙК , а саме - ТОВ БЕРН АЛЬЯНС (код ЄДРПОУ 40959915) у грудні 2018 року податкових накладних з номенклатурою ідентичною, зазначеній в податкових накладних, зареєстрованих на адресу ТОВ Регион-Авто .

Згідно подальшого аналізу баз даних ЄРПН встановлено, що податковий кредит, задекларований підприємством ТОВ БЕРН АЛЬЯНС не містить номенклатуру товарів, робіт (послуг) або будь-які складові послуг, за рахунок яких сформовано податковий кредит та який реалізовано на адресу ТОВ ГРАНДСТРАЙК та по ланцюгу до ТОВ РЕГИОН-АВТО .

Аналізом ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за грудень 2017 року встановлено, що в ГРАНДСТРАЙК здійснює придбання великої кількості товарно-матеріальних цінностей (соняшник, продукцію промислового призначення, інш.), що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання. Проте, їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічнім можливостям підприємств.

У ТОВ ГРАНДСТРАЙК відсутнє придбання сировини, товарів та послуг, що необхідні для здійснення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, офісних та складських приміщень, навантажувально-розвантажувальних робіт, оренди техніки, залучення сторонніх організацій та інше.

Крім того, у ТОВ ГРАНДСТРАЙК відсутній достатній трудовий ресурс для виконання у грудні 2017 року відображених у ЄРПН послуг (транспортно-експедиційні, інформаційні, ремонтні), у т.ч. для ТОВ Регион-Авто .

Судом встановлено, що 11.11.2017 між ТОВ Регион-Авто та ТОВ ГРАНДСТРАЙК укладено договір надання послуг №38 по ремонту та технічному обслуговуванню устаткування (т.1, а.с.160-162).

Відповідно даних бухгалтерського обліку станом 01.12.2017 наявна кредиторська заборгованість в сумі 50084 грн.

17.11.2017 між ТОВ Регион-Авто та ТОВ ГРАНДСТРАЙК укладено договір постачання №41 (т.1, а.с.163-167).

Про умови виконання договорів свідчать надані суду первинні документи: акт №2 здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунок-фактура №83 від 05.12.2017, дефектний акт, видаткова накладна №3002 від 07.12.2017, рахунок-фактура №87 від 07.12.2017, видаткова накладна №3001 від 07.12.2017, рахунок-фактура №85, наряд-заказ №85.

Перевезення та доставка товару підтверджується товарно-транспортною накладною з відомостями про вантаж №0000000081 від 07.12.2017 (а.с.168-180).

3. Щодо фінансово-господарських операцій з ТОВ ВАЙПТЕКС .

Контролюючим органом досліджено надані до перевірки ттн на транспортування товару.

Проаналізувавши ттн №84 від 12.12.2017 встановлено, що легковий універсал RENAULT DOKKER АР8403ЕВ вантажопідйомністю 600 кг та габариту багажнику максимально 1570ммх1189ммх1097мм не в змозі здійснити перевезення трансформатору силового масляного ТМ 63 кВА розміром 1140ммх1240ммх510мм та вагою 500 кг (згідно технічних характеристик). Крім того, в ттн відсутня будь-яка інформація щодо навантаження/розвантаження товару.

ГУ ДФС у Запорізькій області надано запит до управління інформаційно - аналітичної підтримки ГУ НП в Запорізькій області, щодо надання інформації з електронної системи ІС Відеоконтроль - Рубіж стосовно руху транспортних засобів позивача та отримано відповідь від 23.07.2018 №1204/2/01-2018, згідно якої встановлено, що інформації щодо пересування автошляхами України транспортного засобу з державним номером НОМЕР_1 у дати перевезення (12.12.2017, 18.12.2017) не зафіксовано.

Вказане, на думку відповідача, свідчить про невідповідність наданих первинних документів (ттн) фактичним обставинам здійснення господарської операції, отже про нереальність операції з постачання та транспортування вказаного вантажу.

Судом встановлено, що 10.11.2017 між ТОВ ВАЙПТЕКС (постачальник) та ТОВ Регион-Авто (покупець) укладено договір постачання №39 (т.1 а.с.181-185).

10.11.2017 між сторонами укладено договір надання послуг №40 щодо монтажу утеплювача (т.1, а.с.186-189).

Також, 10.11.2017 між сторонами також укладено договір надання послуг №40.1 щодо монтажу системи відеоспостереження (т.1 а.с.190-193).

На підтвердження умов виконання вказаних договорів судом досліджено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), наказ-розпорядження, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, видаткові накладні, рахунки-фактури, наряд-закази №72 (т.1 а.с.197-203, 205-209, 214-216).

Перевезення та доставка товару підтверджується ттн з відомостями про вантаж (т.1 а.с. 204,210-213).

Розрахунки між підприємствами не відбулись, про що свідчить договір відступлення права вимоги №1 від 30.01.2018 (т.1 а.с.144-146).

4. Щодо фінансово-господарських операцій з ТОВ ФРОНТОР ЛТД .

Перевіркою досліджено ттн на транспортування товару.

Проаналізувавши ттн №84 від 12.12.2017 перевіркою встановлено, що легковий універсал RENAULT DOKKER АР8403ЕВ вантажопідйомністю 600 кг та габариту багажнику максимально 1570ммх1189ммх1097мм не в змозі здійснити перевезення підстанції КТПК 63/6/0,4 У1 розміром 2500ммх1500ммх1100мм та вагою 760 кг (згідно технічних характеристик). Крім того, в ттн відсутня будь-яка інформація щодо навантаження/розвантаження товару.

Також, за результатами запитів до управління інформаційно - аналітичної підтримки ГУ НП в Запорізькій області щодо надання інформації з електронної системи ІС Відеоконтроль - Рубіж , відсутня зафіксована інформація щодо пересування автошляхами України транспортного засобу з державним номером НОМЕР_1 у дати перевезення (01.12.2017).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта у ТОВ ФРОНТОР ЛТД відсутнє будь-яке майно.

Перевіркою первинних документів, бухгалтерського обліку та податкового обліку, а також аналізом ЄРПН, АРМ Митниця встановлено, що придбання у неплатників ПДВ або імпорт товару ТОВ ФРОНТОР ЛТД відсутнє.

Згідно ЄРПН встановлено реєстрацію контрагентом - постачальником ТОВ ФРОНТОР ЛТД , а саме - ТОВ БЕРН АЛЬЯНС (код ЄДРПОУ 40959915) у грудні 2018 року податкових накладних з номенклатурою ідентичною, зазначеній в податкових накладних, зареєстрованих на адресу ТОВ Регион-Авто . Згідно подальшого аналізу баз даних ЄРПН податковою встановлено, що податковий кредит, задекларований підприємством ТОВ БЕРН АЛЬЯНС не містить номенклатуру товарів, робіт (послуг) або будь-які складові послуг, за рахунок яких сформовано податковий кредит та який реалізовано на адресу ТОВ ФРОНТОР ЛТД та по ланцюгу до ТОВ Регион-Авто

Аналізом ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за грудень 2017 року встановлено, що ТОВ ФРОНТОР ЛТД здійснює придбання великої кількості ТМЦ (меблі, продукцію промислового призначення ін.), що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання. Проте, їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічнім можливостям підприємств.

За твердженням контролюючого органу, у ТОВ ФРОНТОР ЛТД відсутнє придбання сировини, товарів та послуг, що необхідні для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, офісних та складських приміщень, навантажувально-розвантажувальних робіт, оренди техніки, залучення сторонніх організацій та інше.

Крім того, у ТОВ ФРОНТОР ЛТД відсутній достатній трудовий ресурс для виконання у грудні 2017 року відображених у ЄРПН послуг.

Судом встановлено, що 17.11.2017 між ТОВ Регион-авто та ТОВ Фронтор укладено договір надання послуг №41 від 17.11.2017 про ремонт та технічне обслуговування устаткування (т.1 а.с.131-133).

Також сторонами укладено договір постачання №41 від 17.11.2017 (т.1 а.с.134-137).

На виконання умов договору судом досліджено первинну документацію: акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, видаткові накладні, рахунки-фактури, дефектні акти (т.1 а.с.135-143, 148-159)

Перевезення та доставка товару підтверджується ттн з відомостями про вантаж (т.1 а.с. 144-147).

5. Щодо фінансово-господарських операцій з ТОВ ПРОТЕК АГРО ГРУП .

Перевіркою досліджено ттн на транспортування товару.

Проаналізувавши ттн №87 від 19.12.2017 перевіркою встановлено, що легковий універсал RENAULT DOKKER АР8403ЕВ вантажопідйомністю 600 кг. та габариту багажнику максимально 1570ммх1189ммх 1097мм не в змозі здійснити перевезення будматеріалів вагою щонайменше 20 000 кг. (цемент 25кг х 300шт + пісок х 500шт., не враховуючи іншій вантаж - цегла - 14 000 шт., арматура - 500м., бетонМ250 - 60 куб.м.) згідно ттн №87 та 1375 кг (клей для плитки 25кг х 55шт., не враховуючи іншій вантаж - плитка ОМNІА 30x30 -120шт.).

Крім того перевіркою наголошено, що легковий універсал RENAULT DOKKER не є спеціалізованим транспортом для транспортування бетонних сумішей, згідно п. 3.2.1. ДСТУ Б В.2.7 - 43-96 Будівельні матеріали. Бетони важкі .

За результатами запитів до управління інформаційно - аналітичної підтримки ГУ НП в Запорізькій області, щодо надання інформації з електронної системи ІС Відеоконтроль - Рубіж , відсутня зафіксована інформація щодо пересування автошляхами України транспортного засобу з державним номером НОМЕР_1 у дати перевезення (01.12.2017, 06.12.2017, 08.12.2017, 11.12.2017, 19.12.2017. 26.12.2017, 27.12.2017, 28.12.2017, 05.01.2018, 12.01.2018, 19.01.2018, 30.01.2018).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта у ТОВ ПРОТЕК АГРО ГРУП відсутнє будь-яке майно.

Від ГУ ДФС у Харківській області отримані податкові інформації від 17.04.2018 №338/20-40- 14-12-12 та від 08.05.2018 №396/20-40-14-12-12 щодо ТОВ ПРОТЕК АГРО ГРУП за грудень року та січень 2018 року, які складені з причини відсутності підприємства за місцезнаходженням та згідно яких не підтверджено реальність придбання товару (послуг, робіт) у контрагентів-постачальників та в подальшому їх реалізації контрагентам-покупцям, у т.ч. ТОВ Регион-Авто .

Перевіркою первинних документів, бухгалтерського та податкового обліку, а також ЄРПН, АРМ Митниця встановлено, що придбання у патників ПДВ або імпорт товару ТОВ ПРОТЕК АГРО ГРУП відсутнє.

Згідно ЄРПН встановлено реєстрацію контрагентом - постачальником ТОВ ПРОТЕК АГРО ГРУП , а саме - ТОВ РИБА ТОРГ (код ЄДРПОУ 41444193) у грудні 2017 - січні 2018 року податкових накладних з номенклатурою ідентичною, зазначеній в податкових накладних, зареєстрованих на адресу ТОВ Регион-Авто . Згідно подальшого аналізу баз даних ЄРПН встановлено, що податковий кредит, задекларований підприємствами ТОВ РИБА ТОРГ не містить номенклатуру робіт (послуг) або будь-які складові послуг, за рахунок яких сформовано податковий кредит та який реалізовано на адресу ТОВ ПРОТЕК АГРО ГРУП та по ланцюгу до позивача.

Аналізом ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій встановлено, що ТОВ ПРОТЕК АГРО ГРУП та ТОВ РИБА ТОРГ здійснюють придбання великої кількості тмц, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання. Проте, їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічнім можливостям підприємств.

У ТОВ ПРОТЕК АГРО ГРУП та ТОВ РИБА ТОРГ відсутнє придбання сировини, товарів і послуг, що необхідні для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, офісних та складських приміщень, навантажувально- розвантажувальних робіт, оренди техніки, залучення сторонніх організацій та інше.

З вищенаведеного відповідач вбачає здійснення підприємствами - контрагентами нереальних господарських операцій на адресу ТОВ Регион-Авто з причин відсутності необхідних умов для здійснення господарської діяльності (відсутність достатнього трудового ресурсу, відсутність основних фондів, виробничих та складських активів, транспортних засобів) та відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту номенклатури товару (робіт, послуг), які реалізовано ТОВ Регион-Авто .

Судом встановлено, що 11.10.2017 між ТОВ ПРОТЕК АГРО ГРУП та ТОВ Регион-Авто укладено договір поставки №37; 26.10.2017 - договір надання послуг №39 на ремонт та технічне обслуговування устаткування; 29.10.2017 - договір надання послуг №44 від 29.10.2017 на виготовлення цегельного паркана (т.2 а.с.1-12).

На виконання умов договору судом досліджено первинну документацію: акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, видаткові накладні, рахунки-фактури, наряд-закази. Перевезення товару та доставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними з відомостями про вантаж (т.2 а.с.13-137).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України).

Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку та відповідно витрат платника податків.

Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Позивачем було включено податкові накладні до складу податкового кредиту за період, що підлягав перевірці, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України. Будь-яких заперечень щодо складання, оформлення та реєстрації податкових накладних у податкового органу не виникло.

Поряд із цим, суд зазначає, що, відповідно до ч.2 ст.74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 3 Закону України №996-ІV від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону № 996-ХІV, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам Закону. Контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій з ним були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість. Крім того, у акті перевірки не спростовано факту наявності контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Складений за результатами перевірки акт перевірки не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з контрагентами за період, що підлягав перевірці. Вказане свідчить про те, що всі висновки у акті стосовно порушень позивача при роботі з контрагентами зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням ПК України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015.

В акті перевірки суб`єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладеного договору з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих послуг та товарів, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб`єкта владних повноважень про фіктивність правочинів та їх вчинення без мети реального настання правових наслідків.

Наявні у справі матеріали не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладені позивачем правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про взаємовідносини, які відбулись між учасниками такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Суд зазначає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочинів позивача нормам цивільного законодавства.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Як зазначалося вище, первинні бухгалтерські документи в повному обсязі були надані позивачем та долучені судом до матеріалів справи.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб`єктами права.

Дана обставина також не ставиться під сумнів контролюючим органом.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою використання їх в господарській діяльності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що усі придбані товари (отримані послуги) відповідають напрямку господарської діяльності позивача.

Отже, укладання договорів з ТОВ ПРОДУКТОВА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ , ТОВ ГРАНДСТРАЙК , ТОВ ВАЙПТЕКС , ТОВ ФРОНТОР ЛТД , ТОВ ПРОТЕК АГРО ГРУП безпосередньо пов`язано з господарською діяльністю позивача.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товарів у контрагентів, використання їх у власній господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків.

За таких обставин підстави для не включення сум ПДВ по таких податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

При цьому, в акті перевірки відповідач посилається на недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних.

Слід зазначити, що вимогами податкового обліку не передбачено обов`язковості складання товарно-транспортних накладних у підтвердження податкового кредиту з ПДВ.

Наведене має місце і в практиці Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду (постанова від 25.06.2019 у справі №К1240/1982/18): Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що недоліки складання товарно-транспортних накладних не можуть слугувати підставою невідбуття певних господарських операцій, оскільки метою складання зазначених документів є підтвердження правомірності відображення в податковому обліку витрат, пов`язаних із транспортуванням, проте, зазначені документи не впливають на формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями з приводу постачання товарно-матеріальних цінностей. Висновки про відсутність фактичного виконання господарської операції не можуть обґрунтовуватися в залежності від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, технічних документи або паспортів на отримані товари .

З огляду на наведене, при відсутності обов`язку складання товарно-транспортних накладних у підтвердження витрат, наявність товарно-транспортних накладних з помилками допущеними при їх заповненні, не можуть свідчити про відсутність самої господарської операції з постачання товару.

Суд також не приймає доводи відповідача щодо посилання в акті перевірки на технічну неможливість перевезення автомобілем RENAULT DOKKER ряду придбаних товарів, зокрема будівельних матеріалів отриманих від ТОВ ПРОДУКТОВА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ та ТОВ ПРОТЕК АГРО ГРУП , електротехнічного обладнання від ТОВ ВАЙПТЕКС та ТОВ ФРОНТОР ЛТД .

За поясненнями позивача, автомобілем RENAULT DOKKER товар перевозився, як в зібраному, так і в розібраному стані. Так, зокрема, трансформатор ТМ 63 від ТОВ ВАЙПТЕКС перевозився в розібраному стані, що повністю відповідає габаритам транспортного засобу та має вагу близько 400 кг.

Також, судом не беруться до уваги посилання відповідача на дані Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у Запорізькій області про те, що у певний період часу автомобілі із певними номерами не пересувались автошляхами України. Такі твердження не є належними та допустимими доказами при проведенні перевірки з огляду на відсутність детальної інформації стосовно змісту цих даних та джерела їх отримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

В акті перевірки також зазначається про те, що операції позивача із його контрагентом не підтверджуються стосовно наявності трудових ресурсів, які необхідні для виконання умов за договорами постачання.

Слід зазначити, що в акті перевірки не наводиться жодних доказів щодо відсутності трудових ресурсів у контрагента, лише посилання на надану податкову звітність.

В той же час, відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Вказана позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.08.2018 справі №1570/4299/12.

Також слід зазначити, що чинним законодавством не пред`являються вимоги до суб`єктів підприємництва стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявності тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів, тощо, для здійснення господарської діяльності, отже на його правосуб`єктність та статус платника податків це жодним чином не впливає. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальне виконання правочину.

Тож контролюючим органом, всупереч вимог ст. 77 КАС України, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів позивача трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів поставки, укладених позивачем з контрагентами, як не було надано і доказів про наявність встановлених фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Посилання відповідача, на результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо контрагентів позивача суд розцінює безпідставними, а результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо контрагентів позивача не можуть бути допустимими доказами по справі. Чинним законодавством України не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням постачальниками по ланцюгу вимог законодавства з оподаткування в їх господарській діяльності і у разі припущення ними будь-яких порушень нести за них негативні наслідки у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникає в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг). Згідно Конституції і податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність, згідно якої припущені порушення одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

Обґрунтування податковим органом своїх висновків про нереальність господарської операції на підставі інформаційних баз даних є невмотивованими, оскільки у своїй діяльності відповідач повинен керуватися Конституцією України, Податковим кодексом України, законами України, іншими нормативними актами, відповідно до яких об`єктом документальної перевірки є первинні документи, які використовуються в бухгалтерському і податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, тоді коли інформаційні бази даних податкового органу не є об`єктом документальної перевірки.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Також, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Звітування контрагентів до контролюючих органів не є критерієм правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Такої позиції дотримується Верховний суд при розгляді справи №808/1543/17, що висвітлена у постанові від 17.04.2018.

Відносно інформації з Єдиного державного реєстру судових розслідувань щодо досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №42017000000004294 від 17.11.2017, №42017000000001595 від 22.05.2017, №42017111200000142 від 17.03.2017, де фігурують контрагенти позивача ТОВ ПРОДУКТОВА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ , ТОВ ПРОТЕК АГРО ГРУП , ТОВ ГРАНДСТРАЙК , ТОВ ВАЙПТЕКС слід зазначити, що господарсько-фінансові взаємовідносини самого позивача в ході вказаних відповідачем розслідувань не досліджувалися та правової оцінки судом їм надано не було.

Отже висновки перевіряючих наразі є передчасними та не підтверджені належними та допустимими доказами. В свою чергу, в ході досудового розслідування повинно бути достовірно встановлено перелік підприємств, яким надавались послуги всупереч вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Суд зазначає, що платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка за змістом пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

До суду не надано доказів того, що контрагенти позивача на час вчинення операцій не були належним чином зареєстрованими як юридичні особи, тому суд виходить з того, що наведені в акті перевірки, рівно як і в відзиві відповідача на позовну заяву, доводи щодо неспроможності контрагентів позивача здійснювати певні види господарської діяльності відповідачем як суб`єктом владних повноважень суду не доведені та не підтверджені жодними доказами.

Згідно зі ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладену у постановах від 19.03.2019 у справі №826/9534/17 та від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, Верховний Суд відзначив те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами у період, що перевірявся, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок про порушення позивачем податкового законодавства, зроблений відповідачем в акті перевірки, є необґрунтованим та недоведеним, у зв`язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 07.09.2018 №0014111407 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Регион-авто" (вул. Культурна, буд. 165, м. Запоріжжя, 69040) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2018 №0014111407, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Регион-авто" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 846865,50 грн., в тому числі основний платіж 564577,00 грн., штраф 282288,50 грн..

Судові витрати в сумі 12702 (дванадцять тисяч сімсот дві) гривні 98 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регион-авто" (вул. Культурна, буд. 165, м. Запоріжжя, 69040; код ЄДРПОУ 37573361) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 31.10.2019.

Суддя Р.В. Кисіль